Рішення № 23553101, 28.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/402 28.03.12

За позовом Спільно Українсько-Російського підприємства "Технополіс" у формі товариства

з обмеженою відповідальністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алігор ЛТД"

третя особа Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"

про стягнення 54 621,25 грн.

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Шаптала Є.Ю.

Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -предст. за довір.;

від відповідача: ОСОБА_3 -предст. за довір.

від третьої особи: ОСОБА_4 -предст. за довір.;

У судовому засіданні 28.03.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Спільного українсько-російського підприємства "Технополіс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алігор ЛТД" про стягнення з відповідача 54 621,25 грн., з яких: 47 111,77 грн. -основний борг, 5 410,75 грн. - пеня, 1 751,15 грн. -штраф, 347,57 грн. -витрати на пломбування запірної арматури, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 порушено провадження у справі №35/402, розгляд справи призначено на 05.12.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.12.2011.

У судовому засіданні 21.12.2011 представник відповідача подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.01.2012.

13.01.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2012, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", розгляд справи відкладено на 13.02.2012.

Згідно із розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 16.01.2012, призначено колегіальний розгляд справи у наступному складі суддів: головуюча суддя Літвінова М.Є., судді Шаптала Є.Ю., Спичак О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.03.2012.

12.03.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 12.03.2012 представник відповідача подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 28.03.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 між Спільним Українсько-Російським підприємством "Технополіс" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алігор ЛТД" (далі -покупець, відповідач) було укладено договір №1457/1 купівлі-продажу природного газу (на комунально-побутові потреби) (далі -Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору продавець продає, а покупець приймає та оплачує поставлені обсяги природного газу, на умовах цього договору.

Згідно з п.5.3. Договору вартість 1000 кубічних метрів газу враховуючи Податок на додану вартість, витрати на постачання і зберігання природного газу на день укладання Договору складає 2 491,50 грн.

Згідно з п. 6.1. Договору оплата за природний газ проводиться покупцем грошовими коштами в розмірі 100% від вартості планового місячного обсягу газу не пізніше 27 числа місяця попереднього місяцю поставки газу на підставі даного договору на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно з п. 6.2. Договору остаточна оплата за газ здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним на підставі спожитого об'єму газу, зафіксованого в акті, підписаному між покупцем і газорозподільною організацією на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно з п. 4.1. Договору технічний прийом-передача газу здійснюється на замірних вузлах та контрольно-вимірювальних приладах покупця та оформлюється Актом, підписаним покупцем та газорозподільною організацією.

Відповідно до п. 5.1. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005 (далі -Правила) постачання газу визначається за комерційним вузлом обліку газу. Пунктом 5.2. Правил передбачено, що для визначення об'єму протранспортованого, поставленого та реалізованого споживачу газу приймаються дані комерційного вузла обліку газу за даними облікової організації. Обліковою організацією є газорозподільне підприємство, яке здійснює облік протранспортованого, поставленого та реалізованого споживачам газу (п. 3 Правил). Таким підприємством є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз".

02.01.2009 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (далі -третя особа) та покупцем було укладено договір №24-446/Т-2009 про надання послуг з транспортування природного газу.

Відповідно до п.2.4. договору №24-446/Т-2009 про надання послуг з транспортування природного газу від 02.01.2009 кількість газу, яка транспортується покупцю залежить від проведених продавцем через ОДУ ДК "Укртрансгаз" обсягів природного газу, що підтверджується реєстром.

Згідно із наявними в матеріалах справи реєстрами фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ПАТ "Сумигаз" підприємствам, що уклали договори з продавцем вбачається, що у січні - лютому 2009 році покупець отримав природний газ в обсязі - 18 909 тис. м. куб., з яких: 10,241 тис. м. куб. у січні 2009 та 8,668 тис. м. куб. у лютому 2009.

31.01.2009 між продавцем та покупцем було підписано акт приймання-передачі природного газу до договору №1457/1 від 01.01.2009 відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв у січні 2009 природний газ в обсязі -10241 тис. м. куб., на суму 25 515,46 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач не оплатив поставлений у січні-лютому 2009 природний газ, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 47 111,77 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату розгляду спору у судовому засіданні відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені Договором №1457/1 купівлі-продажу природного газу від 01.01.2009, суму заборгованості у розмірі 47 111,77 грн. не сплатив.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.3 Договору, в разі неоплати Покупцем обсягу заявленого природного газу у зазначений термін згідно п. 6.1 Договору, Покупець сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості спожитого об'єму природного газу за звітний місяць.

Згідно п. 7.2 Договору, в разі затримки, несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строк зазначений у п. 6.2 даного Договору, Покупець сплачує на користь Продавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що кошти необхідні для виконання робіт по попередженню про припинення газопостачання, пломбування запірної арматури газопроводів або газоспоживаючих агрегатів, зняття пломб після погашення заборгованості Покупця-боржника сплачує Покупець-боржник.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору позивач просить стягнути з відповідача 5 410,75 грн. пені, 1 751,15 грн. штрафу та 347,57 грн. вартості послуг з пломбування.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, у зв'язку із чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обов'язку її сплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 54621,25 грн.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алігор ЛТД" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 14, ідентифікаційний код 30580220) на користь Спільного Українсько-Російського підприємства "Технополіс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 15, ідентифікаційний код 21115144) 47 111,77 грн. (сорок сім тисяч сто одинадцять гривень 77 коп.) -основного боргу, 5 410,75 грн. (п'ять тисяч чотириста десять гривень 75 коп.) -пені, 1 751,15 грн. (одну тисячу сімсот п'ятдесят одну гривню 15 коп.) -штрафу, 347,57 грн. (триста сорок сім гривень 57 коп.) -заборгованості за послуги з пломбування, 546,21 грн. (п'ятсот сорок шість гривень 21 коп.) -державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді О.М. Спичак

Є.Ю. Шаптала

Дата підписання

повного тексту рішення: 11.04.2012