Рішення № 23553054, 04.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/1791-2012 04.04.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Ремдизель», м.Київ

до Відповідача: Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ

про: стягнення 13 021,78 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - ОСОБА_1 - (за довіреністю №б/н від 07.02.2012р.)

від Відповідача - ОСОБА_2 - (за довіреністю №ЦХП-18/36 від 11.01.2012р.)

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Ремдизель», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до: Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення 13 021,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 29.02.2012р.

22.02.2012р. від Позивача надійшло клопотання про витребування у ст. слідчого СЧ СВ УМВС України на Південно-західній залізниці, капітана міліції Чмир А.А. за адресою 01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 6, оригінали наступних документів: видаткову накладну № Р1-0176 та рахунок-фактуру від 17.06.2011 р. до Договору поставки № ЦХП-01-02011-01 від 13.04.2011р.; видаткову накладну № Р1-0177 та рахунок-фактуру від 17.06.2011 р. Договору поставки №ЦХП-01-02011-01 від 13.04.2011р.; Видаткову накладну № Р1-0187 та рахунок-фактуру від 22.06.2011р. Договору поставки №ЦХП-01-02011-01 від 13.04.2011р.; Видаткову накладну № Р1-0188 та рахунок-фактуру від 22.06.2011 р. Договору поставки №ЦХП-01-02011-01 від 13.04.2011р.

27.02.2012р. через канцелярію суду від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: оригінал договору поставки №ЦХП-01-02011-01/13 від 13 квітня 2011 року з додатками -14 аркушів; оригінал видаткової накладної № Р1-0000150 від 31 травня 2011 року; оригінал рахунку-фактури № СФ-0000198 від 31 травня 2011 року; оригінал видаткової накладної № Р1-0000151 від 31 травня 2011 року; оригінал рахунку-фактури № СФ-0000199 від 31 травня 2011 року; оригінал видаткової накладної № Р1-0000156 від 31 травня 2011 року; оригінал рахунку-фактури № СФ-0000203 від 31 травня 2011 року; оригінал видаткової накладної № Р1-0000157 від 31 травня 2011 року; оригінал рахунку-фактури № СФ-0000204 від 31 травня 2011 року; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; оригінал довіреності.

28.02.2012р. від Відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та додаткові документи по справі, а саме: копія Ухвали Господарського суду Львівської області № 5015-458/12 від 10.02.2012р., витяг з Єдиного реєстру судових рішень, копія довіреності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2012р. відкладено розгляд справи на 21.03.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

21.03.2012р. від Відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого, просив суд зменшити розмір штрафних санкцій за прострочення оплати по Договору поставки від 13.04.2011р. № ЦХП-01-02011-01.

В судовому засіданні 21.03.2012р. було оголошено перерву до 04.04.2012р. у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

04.04.2012р. через канцелярію суду від Відповідача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: видаткова накладна № Р1-0000176 від 17.06.2011р.; рахунок № СФ-0000229 від 17.06.20101р.; видаткова накладна №Р1-0000177 від 17.06.2011р.; рахунок № СФ-0000230 від 17.06.2011р.; № видаткова накладна № Р1-0000187 від 22.06.2011р.; рахунок № СФ-0000241 від 22.06.2011р.; видаткова накладна № Р1-0000188 від 22.06.2011р.; рахунок № СФ-0000242 від 22.06.2011р.

04.04.2012р. від Позивача надійшли письмові заперечення на відзив Відповідача.

В судовому засіданні 04.04.2012р. представник Позивача заперечив проти відзиву Відповідача, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 04.04.2012р. визнав суму основної заборгованості за договором, просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Представники сторін в судових засіданнях, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір поставки: № ЦХП-01-02011-01/13 від 13.04.2011р., за яким Позивач зобов'язувався поставити та передати у власність, а Відповідач прийняти та оплатити Продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації до договору.

Згідно п. 5.2. Договору ЦХП-01-02011-01 поставка Продукції проводиться партіями, тільки після письмової рознарядки Відповідача, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Відповідача до прийому Продукції.

Відповідно до п.5.3 Договору №ЦХП-01-02011-01 визначено, що датою поставки Продукції вважається дата приймання Продукції Відповідачем на матеріальному складі ДП «Укрзалізничпростач»у м. Фастові, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною або Актом прийому-передачі і довіреністю.

Як вбачається із п.5.4 Договору, після готовності продукції до відвантаження, Позивач направляє Відповідачеві факсом наступні документи: рахунок-фактуру, податкову-накладну, видаткову-накладну або акт прийому-передачі, документи, що підтверджують якість продукції.

Як вбачається з п.6.1 Договору, оплата за кожну партію поставленої Продукції по даному Договору проводиться Замовником на протязі 75 (семи десяти п'яти) банківських днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію, обумовлену згідно п.5.2.

Пунктом 10.6 Договору встановлено, що в разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення.

На виконання умов Договору № ЦХП-01-02011-01 Позивач, після кожної поставленої партії продукції, яку супроводжувала належним чином оформлена видаткова накладна, направляв Відповідачеві рахунки-фактури.

Всього за Договором № ЦХП-01-02011-01 направлено Відповідачеві рахунків-фактур на загальну суму 19 813 373, 53грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та рахунками-фактурами.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач частково оплатив товари за Договором ЦХП-01-02011-01 частково, однак при цьому прострочив термін платежу за наступними накладними: № Р1-0150 від 31.05.2011 р. на 20 днів; № Р1-0151 від 31.05.2011 р. на 20 днів; № Р1-0156 від 31.05.2011 р. на 20 днів; № Р1-0157 від 31.05.2011 р. на 20 день; № Р1-0176 від 17.06.2011 р. на 2 дні; № Р1-0177 від 17.06.2011 р. на 2 дні; № Р1-0187 від 22.06.2011 р. на 6 днів; № Р1-0188 від 22.06.2011 р. на 6 днів.

У зв'язку з вищевикладеним, Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Відповідача пені, передбаченої п.10.6 Договору № ЦХП-01-02011-01/13 від 13.04.2011р. у розмірі 13 021,78 грн.

Відповідач у судовому засіданні визнав існування заборгованості зо Договором ЦХП-01-02011-01/13 від 13.04.2011р., проте просив суд зменшити розмір штрафних санкцій, заявлених Позивачем до стягнення.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору № ЦХП-01-02011-01 Позивач, після кожної поставленої партії продукції, яку супроводжувала належним чином оформлена видаткова накладна, направляв Відповідачеві рахунки-фактури.

Всього за Договором № ЦХП-01-02011-01 направлено Відповідачеві рахунків-фактур на загальну суму 19 813 373, 53грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та рахунками-фактурами.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач частково оплатив товари за Договором ЦХП-01-02011-01 частково, однак при цьому прострочив термін платежу за наступними накладними: № Р1-0150 від 31.05.2011 р. на 20 днів; № Р1-0151 від 31.05.2011 р. на 20 днів; № Р1-0156 від 31.05.2011 р. на 20 днів; № Р1-0157 від 31.05.2011 р. на 20 день; № Р1-0176 від 17.06.2011 р. на 2 дні; № Р1-0177 від 17.06.2011 р. на 2 дні; № Р1-0187 від 22.06.2011 р. на 6 днів; № Р1-0188 від 22.06.2011 р. на 6 днів.

У зв'язку з вищевикладеним, Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Відповідача пені, передбаченої п.10.6 Договору № ЦХП-01-02011-01/13 від 13.04.2011р. у розмірі 13 021,78 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі невиконання своїх зобов'язань сформульована безпосередньо у п. 10.6. Договору № ЦХП-01-02011-01/13 від 13.04.2011р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН" програми „Калькулятори", дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 13 021,78грн.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні клопотання Відповідача про зменшення суми штрафних санкцій, які заявлені Позивачем до стягнення, з огляду на таке:

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст. 11 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, на яку посилається Відповідач у своєму клопотанні, встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проте, з наявних матеріалів справи, суд не вбачає обставин, які наведені у ч.3 ст.351 Цивільного кодексу України, а отже і підстав для задоволення вказаного клопотанням.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Ремдизель», м.Київ (код ЄДРПОУ 35251780) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ (код ЄДРПОУ 19014832), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Ремдизель», м.Київ, (код ЄДРПОУ 35251780) пеню у розмірі -13 021,78 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ (код ЄДРПОУ 19014832), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Ремдизель», м.Київ, (код ЄДРПОУ 35251780) судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 04.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 09.04.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева