Рішення № 23553014, 05.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-65/2170-2012 05.04.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова", м. Київ

про стягнення 10 750,05 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явивсявід відповідача :ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 314/1 від 09.08.2011 р.

встановив :

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" про компенсацію страхового відшкодування у розмірі 10 750,05 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.02.2011 р. в м. Дніпропетровськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ИЖ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ "Зевс", під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль ИЖ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування".

15.03.2011 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 10 444,34 грн. на користь страхувальника.

Згідно з постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.03.2011 р. у справі № 3-1031/11 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) у Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (Поліс № ВЕ/2746440).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 08.02.2011 р. в м. Дніпропетровськ.

У позові Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" суму страхового відшкодування у розмірі 9 934,34 грн. в порядку регресу, 683,43 грн. -пені та 132,28 грн. -3% річних за період з 07.07.2011 р. по 16.01.2012 р., а всього -10 750,05 грн.

У судовому засіданні 05.04.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав частково, заперечив проти нарахування пені та 3% річних.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 4310-а/10зп від 18.11.2010 р., укладеного між АТ "СК "АХА Страхування" (найменування було змінено на ПАТ "СК "АХА Страхування") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зевс", застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля марки ИЖ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

08.02.2011 р. в м. Дніпропетровськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ИЖ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ "Зевс", під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль ИЖ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.03.2011 р. у справі № 3-1031/11 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 420,00 грн.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 375/05 від 17.05.2011 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ИЖ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП склала 8 423,87 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 14.03.2011 р., розрахунку суми страхового відшкодування від 02.03.2011 р., сформованого страхового акту № 2011/V/MOD00182/VESKO4250 від 14.03.2011 р., Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 10 444,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2360 від 15.03.2011 р.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, винного у вчиненні ДТП, застрахована у Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/2746440 (ліміт відповідальності -25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн.).

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".

24.05.2011 р. позивач звернувся до відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталась 08.02.2011 р. із вимогою за вих. № 763-11 від 24.05.2011 р. про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 10 444,34 грн. Вказана заява була отримана відповідачем 06.06.2011 р. та залишена без відповіді.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Щодо доводів відповідача про неврахування фізичного зносу транспортного засобу при розрахунку суми страхового відшкодування суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з Положенням про порядок та умови проведення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. № 1175, страхувальником відшкодовується третій особі завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряма шкода, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, а саме з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу, а не вартість нових деталей.

Таким чином, сума відшкодування, яка підлягає виплаті страхувальнику за договором страхування складається з матеріального збитку, пов'язаного з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Разом з тим суд зазначає, що з аналізу норм ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ч. 1 ст. 1191 ЦК України, які регулюють інші відносини (регресні), слідує, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача (відповідальної особи) у розмірі фактично виплаченого відшкодування (у межах понесених витрат), тобто у спірній сумі, що виключає будь-яку залежність вказаного розміру від оцінки відновлювального ремонту, коефіцієнту зносу, суми податку на додану вартість, тощо.

Отже, відповідно до ст. 1991 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Положеннями п. 6 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

У судовому засіданні встановлено, що умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу ЗАЗ № ВЕ/2746440 від 13.07.2010 року передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині виплати збитку в порядку регресу підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 9 934,34 грн. (10 444,34 грн. -510,00 грн.).

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 683,43 грн. та 3% річних в сумі 132,28 грн. за період з 07.07.2011 р. по 16.01.2012 р.

Представник відповідача заперечував проти стягнення пені та 3% річних.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки зобов'язання страховика у регресних відносинах зводиться до відшкодування страхової виплати іншому страховику і таке зобов'язання є грошовим, то в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема, сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних відсотків і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій та матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 132,28 грн. за період з 07.07.2011 р. по 16.01.2012 р., а також пеня в розмірі 683,43 грн. за період з 07.07.2011 р. по 16.01.2012 р.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" про стягнення 10 750,05 грн. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660, м. Київ, вул. Раскової, 11, ідентифікаційний код 31241449) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 9 934 (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 34 коп., 3% річних в розмірі 132 (сто тридцять дві) грн. 28 коп. та пеню в розмірі 683 (шістсот вісімдесят три) грн. 43 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660, м. Київ, вул. Раскової, 11, ідентифікаційний код 31241449) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 05 квітня 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 10 квітня 2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна