Рішення № 23552703, 17.04.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" квітня 2012 р. Справа № 5/5007/40/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №9-3 від 07.02.2012 р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (м.Донецьк)

до Відкритого акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (м.Малин Житомирської області)

про стягнення 34620,29 грн.

Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" (м.Донецьк) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (м.Малин Житомирської області) про стягнення 34620,29грн. попередньої оплати за договором №1835 від 01.10.2008 р.

Позов мотивований тим, що між позивачем та відповідачем укладено договори на поставку ТМЦ №1835 від 01.10.2008р. і №2136 від 17.12.2008р., а також договір на поставку вугільної продукції №1814 від 01.10.2008р. По договору №1814 від 01.10.2008р. утворилась заборгованість ВАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" перед Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія" в розмірі 131940,29грн. Заборгованість Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" перед ВАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" за договорами №1835 від 01.10.2008 р. та №2136 від 17.12.2008 р. - 157320,00 грн. Відповідно до договору про залік взаємних вимог від 09.01.2009 р., укладеного між сторонами, проведено залік взаємних вимог на суму 131940,29 грн. Після проведення взаємозаліку, ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" здійснено оплату ВАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" по договору №1835 від 01.10.2008р. на суму 60000,00грн. Заборгованість ВАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" після взаємозаліку і оплати ДП "ДВЕК" під договір №1835 від 01.10.2008 р. складає 34620,29 грн. Проте, умов п.3.2. договору №1835 від 01.10.2008р., а також, пропозицій відповідача, викладених в листах №5/1959 від 10.09.2009 р. та №906 від 23.09.2009 р. щодо поставки позивачу в погашення заборгованості товару - ролікоопору РЛ-100 в кількості 62 шт., відповідач не виконав; поставку товару не здійснив. Претензії позивача залишені відповідачем без задоволення.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.03.2012р. позовну заяву прийнято до провадження, порушено провадження у справі №5/5007/40/12 та призначено її розгляд на 17.04.2012р.; зобов'язано сторони надати необхідні для вирішення справи докази.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Малинський дослідно - експериментальний ливарно-механічний завод" - свого представника в засідання суду не направив, письмового відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки в суд не повідомив. При цьому, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що вбачається з поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції суду - ухвали господарського суду про порушення провадження у справі (а.с.54).

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався; зважаючи на те, що явка представників сторін в засідання суду обов"язковою не визнавалася, а також, з урахуванням приписів ст.75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.2008 р. між Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (покупець) укладено договір поставки №1814 (а.с.59-61), за яким постачальник на умовах, передбачених даним договором, зобов'язується передати (поставити) у власність покупця вугільну продукцію (вугілля); покупець на умовах, передбачених даним договором, зобов'язується прийняти вказане вугілля та оплатити його вартість (п.1.1., п.1.2. договору).

У відповідності до п.2.1. договору, найменування, загальна кількість вугілля, що належить поставити, його асортимент, розмір кусків, встановлюється сторонами в специфікації. Сторони погоджують, що протягом строку дії даного договору можуть бути підписані інші специфікації на поставку вугілля, які є невід'ємними частинами даного договору.

Строки, порядок та базисні умови поставки вугілля визначені сторонами у розділі 3 договору №1814.

Відповідно до п.6.1. договору, базова ціна вугілля і розрахункові норми показників якості вугілля встановлюються сторонами в специфікації і можуть бути змінені сторонами в додаткових угодах до даного договору. Загальна вартість фактично поставленого за даним договором вугілля розраховується по факту поставки вугілля, з врахуванням положень договору.

Пунктом 6.4. договору встановлено, що розрахунки за вугілля, що поставляється постачальником здійснюються покупцем на умовах попередньої оплати відповідно до виставленого постачальником рахунку. Остаточні взаєморозрахунки сторони здійснюють протягом 10 календарних днів, наступних за датою поставки вугілля, проте, не раніше підписання відповідного акта прийому-передачі вугілля.

За змістом п.10.1. договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами; при належному виконанні сторонами своїх зобов'язань, обумовлених даним договором, датою закінчення строку дії договору є 31.12.2008 р.; у разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань по даному договору, датою закінчення строку дії договору є дата повного та належного виконання сторонами (у відповідності до умов договору) всіх взятих на себе по договору зобов'язань.

01.10.2008р. між Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія" (покупець) та Відкритим акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (постачальник) укладено договір поставки №1835 (а.с.62-65), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, визначену в п.1.2. даного договору, а покупець зобов'язується приймати продукцію, що поставляється у його власність та своєчасно оплатити її вартість, відповідно до умов даного договору (п.1.1. договору).

Згідно п.1.2. договору, номенклатура, якісні характеристики, кількість, строки поставки і ціна продукції обумовлюються у специфікаціях (додатках, що є невід'ємною частиною даного договору).

Відповідно до п.3.2. договору, базові умови поставки продукції - СРТ склад ОП "УМТС", м.Донецьк, згідно "ІНКОТЕРМС-2000", протягом 5-ти днів після отримання заяви отримувача, якщо інше не обумовлено у відповідних специфікаціях/додатках до даного договору. Ціна на продукцію, що поставляється постачальником, встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях/додатках до даного договору (п.4.1. договору).

Відповідно до п.2.7. договору, у всій документації, яка оформляється з метою виконання даного договору, визначення отримувача об'єкта поставки та номеру договору є обов'язковим.

У відповідності до п.8.1. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008 р. Разом з тим, згідно п.8.2. договору, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе фінансових зобов'язань.

01.12.2008р. між Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія" та Відкритим акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" укладено договір поставки №2136 (а.с.67-70), за яким постачальник зобов'язався передати у власність покупця продукцію та або обладнання виробничо-технічного призначення, визначену в п.1.2. даного договору, а покупець зобов'язався прийняти продукцію, що поставляється у його власність та своєчасно оплатити її вартість, відповідно до умов даного договору (п.1.1. договору).

Згідно п.1.2. договору, номенклатура, якісні характеристики, кількість, стоки поставки та ціна продукції обумовлюються в специфікаціях/додатках, які є невід'ємною частиною даного договору.

В розділі 3 договору погоджено строки та умови поставки; у розділі 4 договору встановлено ціну та порядок розрахунків.

Відповідно до п.8.1., п.8.2. договору №2136, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.01.2009 р.; закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе фінансових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищевказаних договорів та згідно специфікацій до них (а.с.66,71), відповідач поставив позивачу товар (обладнання), а саме: за накладною №227 від 24.12.2008 р. по договору №2136 на суму 57960,00 грн. та за накладною №228 від 24.12.2008 р. по договору №1835 на суму 99360,00 грн., тобто, на загальну суму 157320,00 грн.

В свою чергу, згідно матеріалів справи, позивач за договором №1814 від 27.09.2008 р. поставив відповідачу вугілля на загальну суму 131940,29 грн.

09.01.2009 р. сторонами підписано угоду про залік взаємних вимог (додаток до договору №1814 від 01.10.2008 р.) (а.с.37), згідно з якою ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" та ВАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" досягли згоди про залік взаємних вимог по наступним договорам, в яких ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" та ВАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" є сторонами:

- заборгованість ВАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" перед ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" по договору №1814 від 01.10.2008 р. за поставлену продукцію на 01.01.2009 р. становить 131940,29грн.;

- заборгованість ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" перед ВАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" по договорам №1835 від 01.10.2008 р. та №2136 від 17.12.2008 р. за поставлену продукцію на 01.01.2009 р. складає 157320,00 грн.

Згідно п.2. угоди, розмір взаємних вимог по вказаним договорам, які погашаються даною угодою, становить 131940,29 грн.

З моменту вступу в силу даної угоди сторони не вважають себе пов'язаними якими-небудь правами та обов'язками за вказаними договорами відповідно зобов'язань, які зараховані даною угодою.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

У даному випадку, взаємні грошові зобов"язання сторін в частині 131940,29 грн. припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Так, відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог.

Підписання 09.01.2009 р. угоди про залік взаємних вимог, ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" та ВАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" свідчить про волевиявлення сторін на припинення своїх зустрічних зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Також, після зарахування зустрічних вимог, позивач перерахував відповідачу за договором №1835 від 01.10.2008 р. 60000,00 грн. згідно платіжних доручень: №384 від 20.01.2009р. на суму 10000,00 грн.; №628 від 22.01.2009 р. на суму 10000,00 грн.; №687 від 26.01.2009 р. на суму 10000,00 грн.; №715 від 27.01.2009 р. на суму 10000,00 грн.; №803 від 28.01.2009р. на суму 10000,00 грн.; №848 від 30.01.2009р. на суму 10000,00грн. (а.с.5-10). Повідомлення обслуговуючого банку, адресованого позивачу, про зміну призначення платежу за вищезазначеними платіжними дорученнями (а.с.74) на виконання листа позивача (а.с.42) також свідчить про те, що вказані перерахування коштів здійснювались саме на виконання договору №1835 від 01.10.2008р.

Таким чином, враховуючи погашення позивачем грошового зобов'язання перед відповідачем у загальній сумі 157320,00 грн. за поставлений товар, а саме:

- в сумі 131940,29 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, та

- в сумі 25379,71 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача,

залишок сплачених відповідачу позивачем коштів за договором №1835 становить 34620,29 грн.

За таких обставин, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями (а.с.14-24), в яких просив останнього провести поставку товару (ролікоопори) на суму 34620,29 грн. або перерахувати дані кошти на рахунок позивача.

В листі №5/1959 відповідач пропонував позивачу для погашення заборгованості, що виникла, поставити на адресу позивача ролікоопору РЛ-100 у визначеній відповідачем ціні та кількості (а.с.40).

Листом №906 від 23.09.2009р. позивач просив відповідача для закриття наявної заборгованості поставити на склад ОП "УМТС" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" ролікоопори РЛ-100 в кількості 62 шт., з прикладеними кресленнями (а.с.72,73).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійснив ні поставку погодженого обладнання, ні повернення перерахованих йому коштів передоплати на суму 34620,29 грн.

Як передбачено ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо поставки товару відповідачем на суму існуючої передплати, як і, в подальшому, вимоги щодо перерахування вказаної суми позивачу, відповідачем залишені без задоволення, позовні вимоги, заявлені у даній справі, щодо стягнення з відповідача 34620,29грн. є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідно, такими, що підлягають задоволенню господарським судом.

При цьому, клопотання про поновлення строку позовної давності, заявлене позивачем (а.с.47) не розглядається господарським судом, оскільки, у даному випадку, позовну давність щодо заявлених у цій справі вимог позивачем не пропущено.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам, відповідач не подав суду доказів сплати боргу та/або інших доказів у спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (11601, Житомирська область, м.Малин, вул.Огієнко,55, ідентифікаційний код 30793296) на користь Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (83000, м.Донецьк, вул.Артема,63, ідентифікаційний код 33161769):

- 34620,29 грн. попередньої оплати,

- 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.04.12

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2,3 - сторонам (реком.з повід.)