ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.04.12р. Справа № 15/5005/1169/2012За позовом Прокурора Криворізького району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой", м. Кривий Ріг
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Радушненське житлово-комунальне підприємство, смт. Радушне
про стягнення 10 086,17 грн., розірвання договору управління майном № 1 від 05.01.09р. та зобов'язання повернути орендоване приміщення
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Гурський В.С.
Представники:
від прокуратури: Барчук А.Б., посвідчення № 78
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор Криворізького району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області (далі-позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой" (далі-відповідач), про стягнення 10086,17грн., розірвання договору управління майном № 1 від 05.01.09р. та зобов'язання повернути орендоване приміщення.
Сума позову складається з наступних сум: заборгованість по орендної плати в розмірі 5 433,08 грн., штраф в розмірі 380,32 грн., пені в розмірі 4 272,77 грн.
Ухвалою господарського суду від 08.02.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 01.03.12р.
Ухвалою господарського суду від 01.03.12р. відкладено розгляд справи на 15.03.12р.
15.03.12р. в судовому засіданні прокурор заявив про зміну розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендної плати в розмірі 5 961,96 грн., інфляційні витрати в розмірі 656,30 грн., 3% річних в розмірі 248,99грн., 7% штрафу в розмірі 59,92 грн., пеню в розмірі 52 грн. Крім того, прокурор просить розірвати договір управління майном № 1 від 05.01.09р., укладений між третьою особою та відповідачем та зобов'язати відповідача повернути третій особі орендоване приміщення.
15.03.12р. в судовому засіданні оголошено перерву до 22.03.12р., для надання можливості відповідачу підготувати обґрунтований відзив на заяву прокурора про зміну розміру позовних вимог.
22.03.12р. в судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Повноважний представник позивача 22.03.12р. в судове засідання не з'явився, але 21.03.12р. до суду від позивача надійшло клопотання - факс про розгляд справи без участі повноважного представника позивача. Крім того, в своєму клопотання позивач зазначає про те, що станом на 21.03.12р. відповідач орендоване нежитлове приміщення по акту приймання-передачі не передав, тому вимоги прокурора позивач підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Повноважний представник третьої особи також 22.03.12р. в судове засідання не з'явився, але 21.03.12р. до суду від третьої особи надійшло клопотання - факс про розгляд справи без участі повноважного представника третьої особи. В своєму клопотання третя особа зазначає про те, що станом на 21.03.12р. відповідач орендоване нежитлове приміщення по акту приймання-передачі третій особі не передав, тому вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В свою чергу, повноважний представник відповідача 22.03.12р. в судове засідання не з'явилися, але 22.03.12р. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з відрядженням повноважного представника відповідача, з 20.03.12р. по 23.03.12р., до м. Києва.
Ухвалою господарського суду від 22.03.12р. відкладено розгляд справи на 05.04.12р., зобов'язано відповідача надати в судове засідання обґрунтований відзив на заяву прокурора про зміну розміру позовних вимог, а також докази підтверджуючи обставини викладені в клопотанні про відкладення розгляду справи.
05.04.12р. в судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав.
Повноважні представники позивача та третьої особи 05.04.12р. в судовому засіданні позовні вимоги також підтримали. Крім того, повідомили про те, що станом на 04.04.12р. відповідач орендоване нежитлове приміщення по акту приймання-передачі не передав, тому вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.
В свою чергу, повноважний представник відповідача 05.04.12р. в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду від 22.03.12р. документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи відсутні докази повідомлення належним чином відповідача про день, час та місце розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення належним чином відповідача про день, час та місце розгляду справи, прокурор 05.04.12р. в судовому засіданні просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з чим продовжити розгляд справи на 15 днів.
Повноважні представники позивача та третьої особи 05.04.12р. в судовому засіданні не заперечували щодо продовження строку вирішення спору по суті на 15 днів.
Ухвалою господарського суду від 05.04.12р. продовжено строк вирішення спору по суті до 22.04.12р.; відкладено розгляд справи на 19.04.12р.; зобов'язано відповідача надати в судове засідання обґрунтований відзив на заяву прокурора про зміну розміру позовних вимог, а також докази підтверджуючи обставини викладені в клопотанні про відкладення розгляду справи.
19.04.12р. прокурор в судовому засіданні надав для долучення до матеріалів справи докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи (а.с 99-100).
Повноважні представники позивача та третьої особи 19.04.12р. в судове засідання не з'явилися, але 18.04.12р. до суду від зазначених сторін надійшли клопотання про розгляд справи без участі представників позивача та третьої особи. Крім того, в своїх клопотаннях сторони зазначили про те, що станом на 18.04.12р. відповідач орендоване нежитлове приміщення по акту приймання-передачі не передав, тому вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.
В свою чергу, повноважний представник відповідача 19.04.12р. в судове засідання не з'явився, витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином (зворот а.с.100).
Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився та не надав відзив на заяву прокурора про зміну розміру позовних вимог та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засідання без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами справи.
В судовому засіданні 19.04.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення прокурора та повноважних представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Радушненська селищна рада Криворізького району Дніпропетровської області (далі-позивач), яка своїм рішенням V сесії XXIV скликання № 28 06.09.02р. утворила Радушненське житлово-комунальне підприємство (далі-третя особа) та якому 15.10.02р. передала на обслуговування об'єкти комунальної власності.
05.01.09р. між третьою особою та відповідачем було укладено договір №1 управління майном (далі-Договір), відповідно до умов п.1. третя особа передає, а відповідач бере у тимчасове платне володіння і користування наступне приміщення (далі за текстом - приміщення, що орендується): 1.1. нежиле приміщення по вул. Заводська, 11, яке знаходиться на балансі державної установи третьої особи.
Загальна площа приміщення, що орендується 15 м2 (п.1.2. Договору).
Як зазначено в п. 1.3. Договору стан приміщення, що орендується на момент передачі в оренду придатне для використання за п.2 даного Договору.
Відповідно до п.2. Договору, приміщення, що орендується, надається відповідачу для розміщення офісу (складу).
Вступання відповідача у володіння і користування приміщенням наступає одночасно з підписанням сторонами договору за актом здачі приміщення, що орендується (п.3.1. Договору).
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що передача приміщення в оренду не сприяє передачі відповідачу права на приміщення, що орендується. Власником приміщення, що орендується залишається третя особа, а відповідач володіє і користується ним на протязі строку оренди.
Згідно п.3.3. Договору передача приміщення, що орендується в оренду здійснюється за вартістю указаній в акті оцінки приміщення, що орендується, складеному відповідно методиці затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Вартість приміщення, що повертається відповідачем третій особі, визначається на основі передаточного балансу і акту оцінки, складеного за даними інвентаризації приміщення на момент припинення договору оренди, звіреного з актом здачі-приймання приміщення, що орендується, підписання якого свідчить про фактичне повернення приміщення (п.3.4. Договору).
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і складає 1987,34 грн. за рік оренди і перераховується відповідачем третій особі не пізніше 10 числа кожного місяця наступного за звітним з врахуванням щомісячного індексу інфляції (п.4.1. Договору).
Як зазначено в п. 4.3. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно чи не в повному обсязі, стягується у відповідності з діючим законодавством України з урахуванням пені у розмірі 0,5% суми боргу за кожний день прострочення (враховуючи день оплати).
Відповідно до п.5.1.2. Договору, відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити плату за орендоване приміщення.
У разі припинення договору оренди відповідач зобов'язаний повернути третій особі орендоване приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу (п. 5.1.4. Договору).
За невиконання або не повне виконання обов`язків згідно дійсного Договору сторони несуть відповідальність, згідно з чинним законодавством України (п.7.1. Договору).
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що всі суперечки, що виникли з даного Договору, сторони вирішують за домовленістю. У випадках, коли сторонам не вдається досягти згоди за домовленістю, для розв`язання суперечки вони повинні звернутися до господарського суду.
Відповідно до п.8.1. Договору, термін оренди складає з 05.01.2009р. по 31.12.2009р. з моменту прийняття приміщення, що орендується за актом приймання.
Вимоги даного Договору зберігають силу на час всього строку дії (п.8.2. Договору).
Як зазначено в п. 8.3. Договору, даний Договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови Договору і свої зобов`язання.
Згідно п.8.4. Договору, дія Договору припиняється у випадку:
- закінчення строку, на який він був складений;
- руйнування об`єкту оренди;
- достроково, по змові обох сторін, рішенню господарського суду, або банкротства відповідача.
На виконання умов Договору, третя особа передала відповідачу в оренду за актом приймання-передачі від 05.01.2009 року приміщення для розміщення офісу площею 15 м2 .
Як зазначає прокурор, відповідач систематично порушував умови Договору в частині внесення орендної плати. Так, відповідачем було перераховано орендну плату тільки за два місяці в розмірі 331,20 грн. за період з 05.01.09р. по 05.03.09р., а несплаченою залишилась заборгованість з 11.03.09р. до 11.03.12р., тобто за повні 36 місяців, що становить 5961,96 грн.
Прокурор зазначає про те, що відповідно до п.8.1. Договору, строк оренди складає з 05.01.09р. до 31.12.09р., але згідно зі ст.764 ЦК України та ст.17 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна", якщо наймодавець після закінчення строку оренди продовжує використовувати майно, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку оренди не заявив претензій щодо цього, договір оренди вважається продовженим на той самий строк. Таким чином, договір оренди, зважаючи на те, що жодних заперечень з боку третьої особи не висувалось, є чинним до даного часу.
З метою досудового врегулювання спору, 16.02.11р. третя особа направила на адресу відповідача претензію №1 з вимогою сплатити до 25.02.11р. за два роки заборгованість по орендній платі приміщення і передати його третій особі за актом приймання-передачі, як того вимагає ЗУ "Про оренду державного і комунального майна". Але, дані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, орендоване приміщення не повернуто.
15.10.11р. вдруге третьою особою було направлено на адресу відповідача вимогу з вих.№ 153 від 04.10.11р. про виконання умов Договору, згідно якої третя особа вимагає в термін до 15.10.11р. виконати умови Договору, звільнити займане приміщення, передати його по акту приймання-передачі і провести розрахунки по орендній платі.
Вищевказана вимога також була залишена відповідачем без відповіді і задоволення.
Як зазначає прокурор, у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору, другою стороною якого є суб'єкт господарювання, що належить до державного сектору економіки, згідно ч.2 статті 231 Господарського кодексу України, відповідачу був нарахований штраф в розмірі 7% за порушення строків виконання зобов'язання по сплаті орендної плати понад 30 днів. Зважаючи, що розрахунок ведеться по сумі заборгованості за період з 11.03.09р. по 11.03.12р., тобто нарахування штрафу ведеться лише по тій заборгованості, термін сплати якої прострочений більше ніж на 30 днів, таким чином сума штрафу складає 59,92 грн.
Також, відповідно до п. 4.3. Договору, відповідачу була нарахована до сплати пеня в розмірі 52 грн.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідачу були нараховані до сплати інфляційні витрати за період з 11.04.09р. по 11.03.12р. в розмірі 656,30 грн. та 3 % річних за період з 11.04.09р. по 11.03.12р. в розмірі 248,99 грн.
Таким чином, в результаті невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по Договору, прокурор просить стягнути з відповідача на користь третьої особи заборгованість по орендної плати в розмірі 5 961,96 грн., інфляційні витрати в розмірі 656,30 грн., 3% річних в розмірі 248,99 грн., 7 % штрафу в розмірі 59,92 грн., пеню в розмірі 52 грн. Крім того, прокурор просить розірвати договір управління майном № 1 від 05.01.09р., укладений між третьою особою та відповідачем та зобов'язати відповідача повернути третій особі орендоване приміщення.
Відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити прокурору в їх задоволенні, виходячи з наступного.
Як зазначає відповідач, дія Договору припиняється у випадку закінчення строку, на який він був складений. Оскільки, Договір припинив свою дію з 01.01.10р. він не може бути підставою для стягнення заборгованості, яка виникла після 01.01.10р. Тобто, відповідно до ст. 11 ЦК України у відповідача відсутній цивільний (правовий) обов'язок сплачувати будь-які грошові кошти у період коли Договір, який є підставою позовних вимог, припинив свою дію.
Відповідач вважає, що обставини по недотриманню ним зобов'язань по Договору у встановленому чинним законодавством порядку прокурором не доведені, належні докази в обґрунтування цих обставин суду не надані.
Крім того, відповідач посилається на те, що 16.06.11р. господарським судом Дніпропетровської області (суддею Манько Г.В.) по справі № 28/5005/5534/2011 прийнято рішення, яким позивачу в задоволені вимог щодо стягнення 4 644,07 грн. за договором № 1 управління майном від 05.01.09р. відмовлено. Як зазначає відповідач, підставами звільнення від доказування відповідачем своїх заперечень щодо позову є саме рішення господарського суду від 16.06.11р. по справі № 28/5005/5534/2011, яке набрало законної сили.
При викладених обставинах вимоги прокурора підлягають задоволенню частково.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Крім того, відповідно до п.5.1.2. Договору, відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити плату за орендоване приміщення.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Викладене є підставою для часткового задоволення вимог прокурора в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендної плати, а саме за період з березня 2009 року по грудень 2009р. включно, тобто за 10 місяців, що складає 1 656,10 грн.
В частині вимог прокурора щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період 01.01.10р. по 11.03.12р. в розмірі 4 305,86 грн. необхідно відмовити, оскільки дана сума заборгованості нарахована після припинення Договором своє дії, тому зазначений Договір не може бути підставою для стягнення.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, рішенням господарського суду від 16.06.11р. по справі № 28/5005/5534/2011 вже був встановлений факт припинення спірного договору, а вимоги щодо стягнення заборгованості за період з 01.01.10р. вже були розглянуті та судом було відмовлено в їх задоволенні.
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Як зазначено в п. 4.3. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно чи не в повному обсязі, стягується у відповідності з діючим законодавством України з урахуванням пені у розмірі 0,5% суми боргу за кожний день прострочення (враховуючи день оплати).
На підставі норм чинного законодавства та п. 4.3. Договору для сплати відповідачу була нарахована пеня у розмірі 52 грн., розрахунок якої судом перевірений.
Враховуючи вимоги чинного законодавства та умови Договору, вимога прокурора щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 52 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
На підставі 2 ст. 231 Господарського кодексу України відповідачу був нарахований штраф в розмірі 7% на суму 59,92 грн., розрахунок якого судом було перевірено.
Враховуючи вимоги чинного законодавства, вимога прокурора щодо стягнення з відповідача штраф в розмірі 7% на суму 59,92 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми закону відповідачу були нараховані до сплати інфляційні витрати за період з 11.04.09р. по 11.03.12р. в розмірі 656,30 грн. та 3 % річних за період з 11.04.09р. по 11.03.12р. в розмірі 248,99 грн.
При перевірки розрахунків суми інфляційних витрат та 3 % річних, судом встановлено, що вони зроблено не вірно, тому що розрахунок проведено на загальну суму боргу 5 961,96 грн.
Оскільки, суд задовольняє суму боргу в розмірі 1 656,10 грн., тому нарахування інфляційних витрат та 3 % річних проводиться на цю же суму. Після проведеного судом перерахунку інфляційних витрат та 3 % річних відповідно до вимог чинного законодавства, інфляційні витрати складають 302,06 грн., а 3 % річних складають 125,04 грн.
Таким чином, вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме інфляційні витрати в розмірі 302,06 грн., а 3 % річних в розмірі 125,04 грн.
Вимога прокурора щодо розірвання Договору задоволенню не підлягає, оскільки згідно з рішенням господарського суду від 16.06.11р. по справі № 28/5005/5534/2011 даний Договір є припиненим.
Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до п.3.4 Договору вартість приміщення, що повертається відповідачем третій особі, визначається на основі передаточного балансу і акту оцінки, складеного за даними інвентаризації приміщення на момент припинення договору оренди, звіреного з актом здачі-приймання приміщення, що орендується, підписання якого свідчить про фактичне повернення приміщення.
Крім того, згідно п. 5.1.4. Договору, у разі припинення договору оренди відповідач зобов'язаний повернути третій особі орендоване приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.
Оскільки, відповідачем не надано суду жодних доказів повернення орендованого приміщення балансутримавучу, як це передбачено Договором і чинним законодавством України, то вимоги прокурора щодо зобов'язання відповідача повернути третій особі орендоване приміщення підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18,19, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой" (50011, м.Кривий Ріг, вул.Д.Донського, буд.25-А, код ЄДРПОУ 33416308) на користь Радушненського житлово-комунального підприємства (53081, Дніпропетровська обл., Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольська, буд. 7, код ЄДРПОУ 32193390) заборгованість по орендній платі в розмірі 1 656,10 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят шість грн. 10 коп.), пеню в розмірі 52 грн. (п'ятдесят два грн. 00 коп.), штраф в розмірі 59,92 грн. (п'ятдесят дев'ять грн. 92 коп.), інфляційні витрати в розмірі 302,06 грн. (триста два грн. 06 коп.), 3 % річних в розмірі 125,04 грн. (сто двадцять п'ять грн. 04 коп.).
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой" (50011, м.Кривий Ріг, вул.Д.Донського, буд.25-А, код ЄДРПОУ 33416308) повернути Радушненському житлово-комунальному підприємству (53081, Дніпропетровська обл., Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольська, буд. 7, код ЄДРПОУ 32193390) орендоване приміщення прощею 15 м2 , яке розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький район, смт. Радушне, вул. Задодське, 11.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой" (50011, м.Кривий Ріг, вул.Д.Донського, буд.25-А, код ЄДРПОУ 33416308) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, призначення платежу "Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.1") судовий збір в розмірі 2682,50 грн. (дві тисяча шістсот вісімдесят два грн. 50 коп.).
В решті вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 20.04.12р.
Судове рішення № 23552335, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 19.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 15/5005/1169/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: