ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.04.12р. Справа № 21/5005/2315/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг", м. Синельникове, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювітрейд", м. Дніпропетровськ
про стягнення 20 725,13 грн. за договором поставки
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Булана Ю.М.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, дов. № 2 від 19.12.11р.;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 20 546,82 грн., 3% річних - 28,91 грн., пені - 149,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № ДГ-017-11/т від 31.01.11р. щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на його повному задоволенні.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 43-46).
Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювітрейд" (далі - Покупець, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (далі - Постачальник, Позивач) 31.04.2011 р. укладено договір поставки № ДГ-017-11/т (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується у порядку і строки, встановленні Договором, передати у власність Покупцю товар, у визначеній кількості, відповідної якості і по узгодженій ціні, а Покупець прийняти і оплатити товар на умовах, визначених цим Договором.
Асортимент, одиниця обліку, найменування продукції і ціна, по якій товар поставляється, вказані в специфікації (додаток №1), до цього Договору, які затверджуються сторонами заздалегідь, додається до Договору і є невід'ємною частиною (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник поставляє товар на умовах DDP (доставка на склад Покупця) згідно міжнародних правил "Інкотермс" в редакції 2000 року. Розвантаження товару на складі Покупця здійснюється силами і за рахунок Постачальника. Покупець вказує адрес поставки товару при здійсненні замовлення на продукцію.
Позивач належним чином виконував свої зобов'язання, про що свідчать видаткові накладні, підписані представником відповідача, які підтверджують факти поставки товару (а.с. 29-42).
На момент звернення до господарського суду відповідачем товар повністю не оплачений. Сума несплаченого товару складає 20 546,82 грн.
Згідно п. 4.3. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання товару від постачальника. Таким чином, у разі не сплати за товар протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту його отримання (підписання відповідної накладної), виникає прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ч. 7 ст. 193 ГК, Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання відповідності зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 20 546,82 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, п. 7.4. Договору визначає відповідальність боржника за несвоєчасну оплату поставленого товару, яка полягає в сплаті пені за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Пеня нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Відповідачем свого зобов'язання.
Таким чином, за прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару Відповідач повинен сплатити на користь Позивача 3% річних з простроченої суми за період з 09.02.2012р. по 02.03.2012р. у розмірі 28,91 грн. та пеню за той же самий період - 149,40 грн..
Заборгованість відповідача підтверджується актом звірки між сторонами станом на 02.04.2012р., який знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювітрейд" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 9; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33826051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37029549) основного боргу у розмірі 20 546,82 грн. (двадцять тисяч п'ятсот сорок шість грн. 82 коп.), пені у розмірі 149,40 грн. (сто сорок дев'ять грн. 40 коп.), 3 % річних у розмірі 28,91 грн. (двадцять дев'ять грн. 91 коп.), витрат пов'язаних зі сплатою судового збору 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.), про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 19.04.2012р.
Судове рішення № 23552161, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 18.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21/5005/2315/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: