Постанова № 23551712, 18.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 5015/5104/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М.,суддівРогач Л.І., Уліцького А.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській областіна постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід08.02.2012р.у справі№5015/5104/11Господарського судуЛьвівської областіза позовомДержавної екологічної інспекції у Львівській областідоПублічного акціонерного товариства "Миколаївцемент"третя особаДержавне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській областіпровідшкодування збитківза участю представників

- позивача:ОСОБА_1 (довіреність від 13.04.2012р., №09-1706)- відповідача:ОСОБА_5 (довіреність від 02.11.2011р. №05014)- прокуратури:ОСОБА_6 (посвідчення №231), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Державна екологічна інспекція в Львівській області, правонаступником якої є Державна екологічна інспекція у Львівській області (далі -позивач), просила стягнути з Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент", попередня назва -Відкрите акціонерне товариство "Миколаївцемент" (далі -відповідач) на користь держави на спеціальний рахунок Тернопільської сільської ради 217021,90 грн. збитків, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їх завдано порушенням вимог природоохоронного законодавства шляхом самовільного забору води без дозволу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.11.2011р. (суддя Гоменюк З.П.) позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Мельник Г.І., судді Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.) це рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі заступник прокурора Львівської області просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на неправильне застосування і порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Третя особа не використала наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період 01-09 березня 2011 року представниками позивача була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем та складено акт №39 від 01-09 березня 2011 року, в якому зазначено зокрема, що дозвіл на СВК №Укр-822-08/Львів від 26.11.2008р. чинний до 01.12.2011р. Згідно дозволу наявні, зокрема, свердловини 3 і 4 -резервна - на Демне-Добрянському кар'єрі. В цьому ж акті зазначено, що згідно журналу форми ПОД-11 по свердловині 3 видобуток з 01.03.2010р. не здійснювався, показник - 00205, розпочато 01.10.2010р., станом на 03.03.2011р. показник - 01498, свердловина протягом 2011р. не експлуатувалась. На день перевірки свердловина недіюча, показник 01498. Згідно журналу форми ПОД-11 по свердловині 4 видобуток розпочато з березня 2010 року, показник становив 00447. При цьому в акті зазначено, що без дозволу видобуто 6392 м3.

На підставі складеного акта, керуючись Методикою розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783 (в редакції від 20.07.2009р.), позивач здійснив розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного видобування підземної прісної води ВАТ "Миколаївцемент" в с.Тернопілля Миколаївського району та нарахував відповідачу збитки за водокористування без дозволу із свердловини 4 за 2010р. -у сумі 178488,7 грн., та за 2011р. -у сумі 38533,2 грн., а всього в сумі 217021,90 грн., стягнення яких стало предметом позову у даній справі.

З метою досудового вирішення даного спору позивач звернувся до відповідача з претензією №100 від 31.03.2011р. про відшкодування нарахованих збитків, однак листом №04222 від 10.05.2011р. року отримав відповідь з відмовою.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, виходив з того, що позивачем доведено факт порушення природоохоронних вимог законодавства відповідачем шляхом здійснення забору води зі свердловини №4 без відповідного дозволу.

Апеляційний господарський суд своє рішення про відмову у позові мотивував тим, що в дозволі водокористування зазначено про свердловину №4, за водокористування з якої розраховано збитки, а при розрахунку збитків позивачем не вірно застосовано формулу №23 Методики, оскільки для її застосування передбачені певні виключення.

Оскаржена постанова суду апеляційної інстанції не підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Як встановлено апеляційним судом, в п.4 та пп. "в" п.5 дозволу на спеціальне водокористування №Укр-822-08/Льв.ГДС від 26.11.2008р., чинного до 01.12.2011р., зазначено, зокрема, що підземний водозабір Демне-Добрянського комплексу здійснюється з використанням свердловин № 3, 4 фільтраційного типу та визначено характеристики свердловини №4 (глибина 49 м, продуктивність 70 мі/год). В цьому ж дозволі вказано, що свердловина №4 Демне-Добрянського кар'єру є резервною.

Судом також встановлено, що 21.03.2010р. зупинено експлуатацію свердловини №3 по Гаївському підземному водозабору, у зв'язку з необхідністю виконання ряду робіт, в тому числі заміни електродвигуна, про що складено відповідний акт, в якому зазначено, що для забезпечення безперебійної роботи цеху з березня місяця 2010 року подача води для потреб цеху проводиться з Гаївського підземного водозабору з свердловини №4. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області доповнило наявний у відповідача дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-822-08/Льв.ГДС від 26.11.2008р. лімітами на використання свердловини №4, зазначивши що з 21.03.2011р. забір та використання води на території проммайданчика Демне-Добрянського кар'єру здійснюється з цієї свердловини в межах встановлених лімітів. При цьому, попередні дозволи водокористування були надані відповідачу для використання свердловин № 3, 4 Демне-Добрянського кар'єру без жодних застережень чи обмежень щодо використання свердловини №4.

Крім того, водокористування відповідачем здійснювалось також на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3537 від 24.02.2009р.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність всіх необхідних елементів для покладення на особу відповідальності у формі відшкодування збитків.

Відповідно до приписів статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Статтею 110 цього кодексу встановлено, що особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування, несуть відповідальність за порушення водного законодавства.

Відтак, вказаними нормами передбачено, що видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється уповноваженими органами за клопотанням водокористувача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачу такий дозвіл - №Укр-822-08/Льв.ГДС від 26.11.2008р. на спеціальне водокористування свердловиною 4 було видано і таке водокористування здійснювалось на підставі чинного дозволу.

Як прокурор у касаційній скарзі, так і позивач у позові не навели обставин, які б забороняли відповідачу здійснювати спеціальне водокористування з резервної свердловини.

Тому суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав вважати, що відповідач здійснював спеціальне водокористування без дозволу.

Разом з тим, як встановлено апеляційним судом, в п.4 та пп. "в" п.5 дозволу на спеціальне водокористування №Укр-822-08/Льв.ГДС від 26.11.2008р., чинного до 01.12.2011р., зазначено, зокрема, що підземний водозабір Демне-Добрянського комплексу здійснюється з використанням свердловин № 3, 4 фільтраційного типу та визначено характеристики свердловини №4 (глибина 49 м, продуктивність 70 мі/год).

Відповідно ж до п.9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, у редакції, що оприлюднена у Офіційному віснику України №63 за 2009 рік, який згідно указу Президента України від 13.12.1996р. №1207/96 є офіційним виданням, розмір відшкодування збитків за наведеною у ній формулою не здійснюється у разі водокористування підземними водами, що знаходяться на глибині більше 20 метрів, а із встановлених судами обставин справи вбачається, що відповідач використовував свердловину 4, глибина якої становить 49 м.

Відтак, і з таких підстав позову та розміру відшкодування, вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають, а тому, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для відмови у позові.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2012р. у справі Господарського суду Львівської області №5015/5104/11 -без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Л.І. Рогач

А.М. Уліцький