Постанова № 23550288, 04.04.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1138/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гарника К.Ю.,

при секретарі - Онищенко С.В.,

за участю:

представника позивача - Лопатіної В.Г.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення та списання податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2012 року Приватне акціонерне товариство "Полтавський лікеро-горілчаний завод" (далі по тексту - позивач, ПрАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Полтаві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2011 № 0000221504 та списання податкового боргу, стосовно якого минув строк давності.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що ДПІ у м. Полтаві зараховано самостійно сплачені позивачем суми по розрахункам акцизного податку за грудень 2010 року у рахунок погашення податкових зобов'язань минулих періодів, що є порушенням діючого законодавства України. Крім того, заборгованість в сумі 219787 тис. грн, яка виникла в картці особового рахунку, є простроченим податковим боргом, який відповідач повинен був списати в 2005 році у зв'язку із закінченням строку позовної давності. За таких обставин вважає податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011 № 0000221504, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13880,81 грн, неправомірним.

11 травня 2011 року до суду надійшло клопотання про уточнення позовних вимог в частині позовної вимоги щодо списання вказаного боргу, а саме викласти його в наступній редакції: «Податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011 № 0000221504 - скасувати та в картці особового обліку ДПІ у м. Полтаві по сплаті акцизного збору приватного акціонерного товариства «Полтавський лікеро-горілчаний завод»безнадійний податковий борг в сумі 161,9 тис. грн та в сумі 57,887 тис. грн, стосовно якого минув строк давності відповідно з 01.12.2003 та 01.12.2004».

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що камеральною перевіркою ПрАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод" встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку по декларації за грудень 2010 року, а саме, затримкою на 10 днів, що стало підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зазначала також, що питання списання безнадійного податкового боргу ініціювалося позивачем у судовому порядку, разом з тим, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2009 позовні вимоги ПАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод" про зобов'язання ДПІ у м. Полтава списати у встановленому порядку безнадійний борг в розмірі 219,7 тис. грн визнано необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим, провадження у справі в частині позовних вимог про списання безнадійного боргу у вказаній сумі підлягає закриттю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступних висновків.

Приватне акціонерне товариство "Полтавський лікеро-горілчаний завод" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 18.10.2002, ідентифікаційний код 32174761, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 296751 (а.с. 180, т.1).

28.02.2011 працівниками ДПІ у м. Полтава було проведено перевірку з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт № 1383/15-522 (32174761) (а.с. 7, т.1).

Вказаним актом перевірки зафіксовано несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку в сумі 13880,10 грн за звітний податковий період - грудень 2010 року по строку сплати 30.01.2011 та фактичною сплатою 09.02.2011, чим порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки № 1383/15-522(32174761) від 28.02.2011 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011 № 0000221504, яким за затримку на 10 календарних днів від граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 138808,10 грн визначено штраф у розмірі 10 % у сумі 13880,81 грн (а.с. 8, т.1).

За наслідками розгляду скарг позивача від 31.03.2011 № 168/07-юр та від 28.04.2011 № 197/07-юр рішеннями ДПА у Полтавській області від 18.04.2011 № 950/10/25-016 та ДПА України від 25.06.2011 № 11730/6/25-0215 залишено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011 № 0000221504 без змін, а скарги - без задоволення (а.с. 9-18, т.1).

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння акцизного податку, регламентовані розділом VI Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є, зокрема, особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

До підакцизних товарів відповідно пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Відповідно до пункту 224.1 статті 224 Податкового кодексу України контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється органами державної податкової служби.

Положеннями статті 223 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю (пункт 223.1). Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду органу державної податкової служби за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (пункт 223.2).

Відповідно до пункту 217.1 статті 217 Податкового кодексу України суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України визначено, що суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Згідно пункту 225.1 статті 225 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити податок або подати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов'язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Відповідно до пункту 225.4 статті 225 Податкового кодексу України податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми податку в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

Сума податку, на яку погашається вексель, визначається виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно з актом) та ставок податку на готову продукцію, зменшується на суму податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку. Розрахунок суми зменшення податку проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 225.5 статті 225 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що 05.01.2011 позивачем до податкових органі надано розрахунок акцизного податку за грудень 2010 року, в якому визначено суму акцизного збору, яка підлягає сплаті до бюджету, терміном сплати 30.01.2011, складає 848302 грн, зараховано переплатою 709493,90 грн, залишилось до сплати станом на 30.01.2011 - 138808,10 грн (а.с. 127, т.1).

До вказаного розрахунку додано два податкових векселі, виданих платником податку: № АА 2064553 на суму 433 400,00 грн з терміном погашення 21.12.2010 та АА 2064554 на суму 432848,40 грн з терміном погашення 27.12.2010 (а.с. 128-129, т.1).

Фактичне погашення відбулось 09.02.2011 платіжним дорученням № 108 від 09.02.2011 у розмірі 138808,10 грн, тобто із затримкою в 10 днів.

Перевіркою ДПІ у м. Полтаві своєчасності сплати ПрАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод" узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку за грудень 2010 року, терміном сплати 30.01.2011, констатовано порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 138808,10 грн. Кількість календарних днів затримки, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання склала 10 днів.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи те, що позивачем не було погашено узгоджену суму податкового зобов'язання з акцизного податку на грудень 2010 року у повному обсязі у строк, визначений підпунктом 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України, при цьому затримка сплати суми 138808,10 грн склала 10 днів, відповідачем правомірно застосовано штраф у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу -13880,81 грн.

Доводи позивача про те, що ДПІ у м. Полтаві в порушення вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, змінено призначення платежу та зараховано сплачені позивачем суми по розрахункам акцизного податку за грудень 2011 року у рахунок погашення податкових зобов'язань минулих періодів, суд вважає безпідставними з наступних підстав.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, який є спеціальним нормативним актом вищої юридичної сили відносно актів НБУ та прийнятий у часі пізніше, визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Посилання позивача на те, що заборгованість, яка виникла в картці особового рахунку, є простроченим податковим боргом, який відповідач повинен був списати в 2005 році у зв'язку із закінченням строку позовної давності, суд вважає необґрунтованими.

Згідно зворотного боку облікової картки платника податків по акцизному податку за позивачем станом на момент судового розгляду заборгованість по акцизному податку не рахувалась, натомість податковий борг виник у зв'язку із несплатою сум акцизного податку у 2011 році.

Із пояснень представників сторін судом встановлено, що причиною виникнення податкового боргу у 2011 році була несплата позивачем сум акцизного податку в розмірі 219,7 тис. грн. -по розрахунках за липень - вересень 2000 року та в розмірі 80,2 тис. грн. -суми акцизного збору, не списаних ДПІ у м. Полтаві у зв'язку з ліквідацією банку "Україна".

Разом з тим, із матеріалів справи встановлено, що звернення позивача в адміністративному порядку до ДПІ у м. Полтаві про списання вказаних сум як безнадійного боргу не були задоволені, в тому числі з тих підстав, що у картці особового рахунку податковий борг по акцизному збору у 2005-2009 роках (на дату звернень позивача) не обліковувався або не мав статусу безнадійного, що було пов'язано із особливостями нарахування та сплати акцизного збору за податковими векселями та черговістю погашення податкових зобов'язань.

У 2009 році позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ДПІ у м. Полтаві про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000351504/0 від 05.06.2009 недійсним та про зобов'язання списати з Товариства у встановленому порядку безнадійний борг в розмірі 219,7 тис. грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2009 по справі № 2а-45789/09/1670 у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ДПІ у м. Полтаві списати з Товариства у встановленому порядку безнадійний борг в розмірі 219,7 тис. грн відмовлено у зв'язку із їх необґрунтованістю. Постанова набрала законної сили (а.с. 232-238, т. 1).

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, правову оцінку обставинам, на які посилається позивач, надано судовим рішенням, що набрало законної сили, при цьому протиправності в діях ДПІ у м. Полтаві не встановлено, як і обов'язку списати безнадійну заборгованість.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про необхідність закрити провадження в частині позовних вимог щодо списання безнадійного податкового боргу в сумі 161,9 тис. грн та в сумі 57,887 тис. грн, стосовно якого минув строк давності відповідно з 01.12.2003 та 01.12.2004.

Згідно положень пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання, самостійно обчислена платником податків та зазначена у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, набуває згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України статусу податкового боргу.

Станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення сума грошового зобов'язання з акцизного податку за грудень 2010 року була узгоджена у сумі, визначеній позивачем у відповідній декларації, з урахуванням якої відповідачем здійснено розрахунок штрафу за несвоєчасну сплату зобов'язання. Отже, відповідач діяв у відповідності до вимог Податкового кодексу України. Обов'язок податкового органу враховувати наслідки наступних перевірок та здійснювати перерахунок розмірів застосованих штрафів чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, доводи позивача в обґрунтування своїх вимог не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.

Беручи до уваги вищенаведене, податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011 № 0000221504, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13880,81 грн, прийнято ДПІ у м. Полтаві на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Отже, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2011 № 0000221504 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 157, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення та списання податкового боргу відмовити в частині вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення.

В частині позовних вимог щодо списання податкового боргу закрити провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 09 квітня 2012 року.

Суддя К.Ю. Гарник