Постанова № 23549691, 29.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року 12:07 Справа № 0870/1877/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.

при секретарі Ширшові А.А.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача: Жученко І.Ю.

третьої особи:Волжина Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя

про: визнання протиправними та скасування постанов від 20.10.2010 та 04.07.2011 та стягнення надмірно утриманих коштів

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Хортицького відділу державної виконавчої служи Запорізького міського управління юстиції 9далі- відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя (далі - третя особа), про визнання неправомірними та скасування постанови від 20.10.2011р. №201879 про звернення стягнення на доходи боржника, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.07.2011 року та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 04.07.2011 року; винесення окремої ухвали щодо притягнення до відповідальності осіб, бездіяльність яких призвела до порушення моїх законних прав та інтересів; стягнення суми надмірно утриманих грошових коштів у розмірі 440 грн. 88 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував надав відповідні пояснення та письмові заперечення.

Третя особа підтримала позовні вимоги в частині стягнення суми надмірно сплачених коштів на суму 252,00 грн., в задоволенні решти позову просив відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами абзаців 4,5 пункту 7 Розділу 8 «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 пункту 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Згідно частини 1, пункту 8 частини 3 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

За приписами частин 1, 2, 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Що стосується позовних вимог про визнання неправомірними та скасування постанови від 20.10.2011р. №201879 про звернення стягнення на доходи боржника, постанов від 04.07.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до вимоги Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя №1861 від 11.05.2011 позивачу нараховано страхові внески на суму 1288,80 грн., відповідно до пунктів 2, 3 вимоги зазначено, що несплата у десятиденний строк з дня одержання в добровільному порядку, є підставою для примусового виконання та стягнення. Отримання вимоги та невиконання останньої в добровільному порядку позивачем підтверджено сторонами по справі в судовому засіданні.

Відповідно до заяви третьої особи №2506/02 від 22.06.2011, постановою відповідача від 24.06.2011 №ВП 27276795 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вимоги від 11.05.2011 №Ф-1861. Постанова направлена позивачу, що підтверджується копіями журналів вихідної кореспонденції та реєстрів поштових відправлень.

У зв'язку з відсутністю у відповідача відомостей про добровільне виконання вимог виконавчої служби чи про оскарження дій державного виконавця, відповідач, на виконання вимог статей 28, 41 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанови від 04.07.2011 №ВП27276795 про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Постанови також направлені позивачу, про що свідчать матеріали справи.

Постановою від 20.10.2011 відповідачем прийнято постанову про звернення стягнення на доходи боржника, зокрема, встановлено, що позивач отримує пенсію, та вирішено здійснювати відрахування у розмірі 20 відсотків від отриманого доходу. Постанова направлена до третьої особи для виконання.

Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними та скасування постанови від 20.10.2011р. №201879 про звернення стягнення на доходи боржника, постанов від 04.07.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, оскілки дії державного виконавця в цій частині повністю узгоджується з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», та протиправності в діях останнього не вбачається, виходячи з обставин, встановлених під час судового засідання.

Щодо вимог про винесення окремої ухвали щодо притягнення до відповідальності осіб, бездіяльність яких призвела до порушення законних прав та інтересів позивача.

Відпорвідно до частин 1, 2 статті 166 Колдексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Оскільки судом встановлено, що відповідач діяв у межах та у спосіб, встановлений Законом України «Про виконавче провадження», то відсутні підстави для винесення окремої ухвали .

Що стосується вимог про стягнення надмірно утриманих грошових коштів у розмірі 440 грн. 88 коп., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується третьою особою, на адресу відповідача від стягувача не надходило належним чином оформлених документів на підтвердження часткової чи повної сплати боргу позивачем по справі, відтак, у державного виконавця були відсутні підстави для процесуального реагування на листи про надання інформації, що надійшли на адресу відповідача від третьої особи, в яких останнім зазначено про часткову сплату боргу позивачем в розмірі 252,00 грн. без належного оформлення довідки про фактичну суму заборгованості для вирішення питання про прийняття скоригованої постанови державним виконавцем. Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення позову в цій частині, оскільки матеріалами справи не підтверджено належним чином оформлене звернення про зменшення суми стягнення боргу з позивача та винесення скоригованої постанови.

Щодо решти заявленої в позові для стягнення суми, суд зазначає, що підстави для задоволення позову в цій частині також відсутні, оскільки, відповідачем по справі правомірно прийнято рішення про стягнення з позивача суми виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, оскільки позивач утримувався від добровільної сплати суми заборгованості з моменту отримання вимоги від третьої особи, до моменту здійснення стягнення в примусовому порядку, про що свідчать матеріали справи, та будь-яким чином намагався затягнути процедуру стягнення.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані позивачем постанови від 20.10.2011р. №201879 про звернення стягнення на доходи боржника, постанов від 04.07.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; винесення окремої ухвали щодо вирішення питання про притягнення до відповідальності винних осіб; про стягнення надмірно утриманих грошових коштів у розмірі 440 грн. 88 коп. не підлягають скасуванню, оскільки, відповідають вимогам законів, вчинені в межах та у спосіб передбачений Конституцією України, Законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, доводи позивача є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують тверджень відповідача, а відтак, не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, ст. ст. 11, 17, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 19 квітня 2012 року

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко