Постанова № 23549549, 20.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року 10:07 Справа № 0870/924/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренко М.С.,

при секретарі Ширшові А.А.

за участю представників

від позивача: Розновська Н.В.

від відповідача: Мілейко А.В., Мостова І.В.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Оптвинторг»

до: Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя

про: скасування рішення про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Оптвинторг» до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №866 від 22.11.2011.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав відповідні пояснення.

Відповідач проти позову заперечував, надав відповідні пояснення.

Дослідивши обставин справи, перевіривши їх наявними доказами, вислухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003р. (далі - Закон №1058) ПП «Оптвинторг» є страхувальником

Управлінням ПФУ в Ленінському районі м.Запоріжжя була проведена планова перевірка Приватного підприємства «Оптвинторг», складено акт №107 від 21.11.2011р.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення пункту 3 частини 9 статті 106 Закону №1058 - приховування страхувальником сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески. Оскільки позивачем взагалі не було надано звіт щодо сум нарахованих внесків за жовтень 2010р., але заробітна плата працівникам підприємства нараховувалася, управлінням було винесено Рішення про застосування фінансових санкцій №866 від 21.11.2011р., яким визначено суму фінансових санкцій в розмірі 49772,89 грн.

З такими висновками суд погодитися не може з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, підтверджено представником позивача в судовому засіданні та не заперечується представником відповідача, заробітна плата працівникам підприємства за жовтень 2010р. дійсно була нарахована в розмірі 49772,89 грн., окрім того відповідно до платіжних доручень №317 та №319 від 12.11.2010 року позивачем у строк, встановлений пунктом 6 статті 20 Закону №1058, сплачено страхові внески з нарахованої заробітної плати за жовтень 2010 року у сумах 995,46 грн. та 16188,80 грн. відповідно. Проведеною перевіркою та відповідно до пояснень представника відповідача та не заперечувалось представником позивача, наданих в судовому засіданні, позивачем за цей період було недоплачено 355,64 грн.

Окрім того, представником відповідача було зазначено в судовому засіданні, що під час проведення перевірки позивача, перевіряючими зроблено звірку з органами податкової служби та встановлено, що за перевіряемий період позивачем подано належним чином оформлену звітність до податкових органів з питань виплаченої заробітної плати.

Представником позивача надано пояснення, що також з питань нарахованої заробітної плати також подавалась інформації в органи статистики та інших фондів соціального страхування. 05.11.2010 до Держкомстату було подано звіт з праці за січень-жовтень 2010 року (докази направлення та копії містяться в матеріалах справи), 25.01.2011 на адресу ДПІ у Ленінському районі подано звіт форми №1ДФ (докази направлення та копії містяться в матеріалах справи), до Фонду загальнообов'язкового державного соціального України на випадок безробіття подано звіт за 2010 рік (копія міститься в матеріалах справи), 14.01.2011 подано звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік (копія міститься в матеріалах справи), 17.01.2011 подано звітність до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (копія міститься в матеріалах справи).

Разом з тим, рішенням відповідача №866 від 22.11.2011 позивачу нараховано штрафні санкції на підставі пункту 3 частини 9 статті 106 Закону №1058 саме за приховування страхувальником сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески.

Згідно пункту 3 частини 9 статті 106 Закону №1058 виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески - штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення -штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

Об'єктивною стороною правопорушення, за яке передбачено застосування до страхувальника фінансової санкції пункту 3 частини 9 статті 106 Закону №1058 є приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати.

Така дія, або бездіяльність підлягає доказуванню. Доказом приховування має бути документоване виявлення цього контролюючим органом.

Однак, у випадку, коли страхувальником подано звіти зі спірного питання майже до всіх контролюючих органів окрім пенсійного фонду та є докази сплати всіх платежів передбачених законодавством, проте помилково не подав до управління пенсійного фонду відповідний звіт, це в сукупності може бути доказом відсутності «приховування».

Пунктом 9.3.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. № 21-1 за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу). При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 15 цієї Інструкції.

Підставою для прийняття такого рішення є акт документальної перевірки або акт звірки з органами податкової служби.

Фактичні обставини свідчать про те, що в листопаді 2010 та на початку 2011 років ще до перевірки та складання акту №107 від 21.11.2011 на позивачем повідомлялись різні контролюючі органи з питань нарахування та відповідних відрахувань з заробітної плати, окрім пенсійного фонду, а під час проведеної перевірки перевірячими робилась звірка з оранами податкової служби з цього приводу, відтак суд приходить до висновку, що фактично ніякого приховування (заниження) по фонду оплати праці на 49772 грн. 89 коп. не було, а тому і підстав для накладення фінансових санкцій щодо цього порушення також не було.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення не відповідає, а тому підлягає скасуванню частково, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 9 статті 106 Закону №1058 виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом під час розгляду справи та не заперечується сторонами, позивачем дійсно не було подано за встановленою формою відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду за жовтень 2010 року, а також сторонами підтверджено, що за жовтень 2010 року позивач повинен був сплатити страхові внески в розмірі 17539,90 грн.

Відтак, суд, враховуючи вимоги статей 61, 67, 68 Конституції України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 частини 9 статті 106 Закону №1058, вважає, що оскільки в діях позивача присутній склад іншого порушення, передбаченого Законом №1058 оскаржуване рішення відповідача підлягає частковому скасуванню в частині санкцій, що перевищують санкції передбачені пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону №1058, зокрема: 49772,89 грн. - (1754 грн.*12(кількість прострочених місяців)=28724,89 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя №866 від 22.11.2011 про накладення штрафу за порушення пункту 3 частини 9 статті 106 Закону №1058 є протиправним, проте враховуючи те, що позивачем допущено порушення пункту 5 частини 9 статті 106 Закону №1058, якою передбачено штраф в іншому розмірі - 21048,00 грн., то рішення підлягає скасуванню частково, в частині що перевищую встановлену судом відповідальність, а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, проте підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя №866 від 22.11.2011 в частині застосування до Приватного підприємства «Оптвинторг» фінансових санкцій в розмірі 28724 (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 89 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Оптвинторг» (код ЄДРПОУ 32607804) судовий збір в розмірі 318 (триста дев'ятнадцять) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 27 березня 2012 року.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко