Постанова № 23549350, 12.04.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/3117/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Полякова К.В.

при секретарі Карлюк М.О.

За участі:

Представник позивача: не з'явився,

Відповідач: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 1288,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 1288,80 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є страхувальником та знаходиться на обліку в Управлінні, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З веденням в дію Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI, який набрав чинності 17.07.2010 року, внесено зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, а саме: фізичні особи-підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язани сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць. Проте, відповідачем не виконані вимоги підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині нарахування та сплати фіксованого розміру страхового внеску, тому відповідачу направлено повідомлення-розрахунок доплат до мінімального страхового внеску із зазначенням суми, яку необхідно сплатити. Станом на 24.02.2012 року суми доплат фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишаються не сплаченими у розмірі 1288,80 грн., що підтверджується повідомленням-розрахунком. На підставі викладеного, просив суд стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки суму заборгованість 1288,80 грн. (а.с. 2-3).

Представник позивача до судового засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без присутності позивача (а.с. 8).

Відповідач в судове засідання в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 13), причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надійшло.

Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справи у відсутність відповідача.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, відомості про нього включено до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 15-16).

Відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки як страхувальник та платник страхових внесків з 11.11.2009 року, що підтверджено повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску (а.с. 10).

У відповідності до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків. Пунктом 2.3 вказаного Положення, Управлінню надано право, зокрема, стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ (надалі - Закон № 2464-VІ), яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідно до ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Як вбачається з адміністративного позову, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованих до Пенсійного фонду України за липень - грудень 2010 року, таким чином правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV ( далі Закон № 1058-ІV).

Відповідно до ст. 17 Закону № 1058-ІV в редакції, яка була чинною до 01 січня 2011 року, страхувальник зобов'язаний був, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, сплачуються страхувальниками не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

З вищенаведених норм законодавства вбачається, що базовим звітним періодом для таких страхувальників, як відповідач, є квартал.

Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI, підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV викладено в новій редакції, якою, зокрема, визначено, що сума страхового внеску встановлюється страхувальниками самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески». Даний Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.

До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Між тим, з 17 липня 2010 року - з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI порядок обчислення страхових внесків змінився і їх сплата вже не повинна була відбуватися з фіксованого розміру.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка була чинною на час винесення вимоги про сплату боргу, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Порядок формування вимоги визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.

Згідно з пп. 8.2 п. 8 вказаної Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

У цьому випадку вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

В силу ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням на адресу відповідача повторно надіслана вимога про сплату боргу № Ф-952 (а.с. 9), та раніше надіслано повідомлення-розрахунок про здійснення доплати до мінімального страхового внеску у сумі 1288,80грн відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV (із змінами та доповненнями) (а.с. 6).

Проте, станом на день звернення до суду зазначена у вимозі доплата до мінімального страхового внеску відповідачем сплачена не була.

Згідно даних карток особового рахунку (а.с. 7), сума недоїмки відповідача перед Управлінням зі сплати страхових внесків за 3 та 4 квартали 2010 року складає 1288,80 грн. Відповідачем не надано доказів щодо сплати суми заборгованості на час розгляду справи.

Правом на узгодження вимоги з органом Пенсійного фонду України позивач не скористався.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що сума недоїмки у розмірі 1288,80 грн., яка виникла в результаті несплати відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 3 та 4 квартали 2010 року, підлягає стягненню з відповідача.

Частиною 15 ст. 106 Закону визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 1288,80 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки (р/р 256003012014 в ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 21955097), заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288 (тисяча двісті вісімдесят вісім) грн. 80 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 12квітня 2012 року.

Повний текст постанови виготовлено 17 квітня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Полякова К.В.