Постанова № 23549068, 30.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

< Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2011 р. 16:46 Справа №2а-4147/11/0170/23

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі Лапшині В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольській комбінат хлібопродуктів"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 представник за довіреністю №б/н від 17.01.2011 р.,

ОСОБА_2 - представник за довіреністю №б/н від 04.01.2010 р.

від відповідача - ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 11/10 від 16.03.2011 р.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольській комбінат хлібопродуктів" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (далі - відповідач) № 0024062301/0 від 18.10.2010р., №0024062301/1 від 14.12.2010р., № 0024062301/2 від 26.01.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівники відповідача під час проведення документальної невиїзної перевірки склали акт, в якому зробили помилкові висновки про порушення позивачем Закону України "Про податок на додану вартість" . Позивач вважає, що висновки відповідача, викладені у зазначеному акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, йому неправомірно нараховані податкові зобов'язання та протиправно застосовані штрафні санкції.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позову з підстав, визначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначав, що під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення ним вимог Закону України "Про податок на додану вартість" в частині формування податкового кредиту. На думку відповідача позивачу обґрунтовано визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З 13.05.2010 р. по 15.06.2010 року Відповідачем проведена документальна невиїзну перевірку позивача з питань встановлення розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок кредиту в розрізі контрагентів за серпень 2009 р., за результатами якої 07.10.2010 р. був складений акт №14254/23-2/00951971.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем, п.п п.п.7.4.1., п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого, встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 27200 грн., за серпень 2009 р. (а.с. 20-26)

На підставі акту перевірки відповідачем 18.10.2010 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0024062301/0, відповідно до якого, позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 40800 грн., в тому числі 27200,00 грн. - за основним платежем, 13600,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 34)

Позивач відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на час проведення перевірки, 29.10.2010 року надіслав відповідачу скаргу на зазначене вище податкове повідомлення-рішення. (а.с. 35-39)

Відповідачем 10.12.2010 р. відмовлено у задоволені даної скарги, та прийнято податкове повідомлення-рішення №0024062301/1 від 14.12.2010 року, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 40800 грн., в тому числі 27200грн. - за основним платежем, 13600 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 40-43, 44)

Позивач 22.12.2010 року надіслав на адресу Державної податкової адміністрації України в АРКрим повторну скаргу на зазначені податкові повідомлення - рішення.(а.с. 47-53)

Відповідачем 17.01.2011 року відмовлено у задоволенні даної скарги, та прийнято податкове повідомлення-рішення №0024062301/2 від 26.01.2011 року, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 40800 грн., в тому числі 27200грн. - за основним платежем, 13600 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с.54-59, 72)

Позивач 27.01.2011 р. надіслав на адресу Державної податкової адміністрації України повторну скаргу на податкові повідомлення - рішення відповідача, прийнятих за результатами розгляду матеріалів перевірки, зафіксованих в акті №14254/23-2/00951971. (а.с. 60-66)

За результатами розгляду скарги, Державна податкова адміністрація України рішенням від 25.03.2011 р. залишила скаргу без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.(68-71)

07.04.2011 р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з вимогами про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Вивчивши матеріали справи, суд проходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

На час проведення перевірки позивача, платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".

У п.1.4. ст.1 цього Закону встановлено, що поставкою товарів є будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим зобов'язанням є загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному ( податковому ) періоді , яка визначена згідно з Законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На час проведення перевірки спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов'язкових платежів) був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Ст. 1 вказаного закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У п.п 5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або вийшов за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватись документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважав за потрібне надати. (п.п.5.2.2. п. 5.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Ст.17 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визнає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Відповідач у акті перевірки №14254/23-2/00951971 від 07.10.2010 р. та у своїх запереченнях вказує на те, що контрагент позивача Приватне підприємство «Ленс» не перерахувало до державного бюджету задекларовану суму податку на додану вартість, (на яку позивачем отримані податкові накладні) і відповідно у позивача не виникло право на податковий кредит в цій частині.

Також, відповідач зазначив, що ПП «Ленс» не знаходиться за місцем реєстрації, а також, з червня 2009 р. не подає до податкових органів звітність з ПДВ.

В той час, судом встановлено, що 18 грудня 2008 р. між ПП «Ленс» с однієї сторони та ВАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» був укладений договір постачання тари, а саме, мішків поліпропіленових №КНР - 124\08. (а.с 88-92)

На виконання вказаної угоди, ПП «Ленс» було поставлено ВАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» мішки у кількості 100 000 шт. на загальну суму 163194 грн., де 27200 грн. податок на додану вартість.

Виконання вказаної угоди з боку ПП «Ленс» підтверджують видаткові накладні (а.с. 93-96), транспортні накладні ( а.с. 97-100), подорожні листи(а.с. 105, 106) та податкові накладні (а.с. 101-104).

ВАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» оплатив поставленні товари у повному обсязі, у тому числі податок на додану вартість, що підтверджується, в тому числі податковими накладними (а.с. 101-104).

На вимогу суду позивачем надані копії документів (приходні відомості, складські накладні, звіт про рух товару на складі та інші), які свідчать про використання продукції у власній господарській діяльності, а саме, про подальшу реалізацію ним товару у мішках, отриманих від ПП «Ленс» на підставі Договору постачання №КНР - 124\08 від 18.12.2008 р.

Враховуючи наведене, суд робить висновок, що позивачем правомірно отримано право на податковий кредит у сумі 27200 грн.

Проте, відповідачем в порядку, встановленому у ст.71 КАС України, не надано доказів не отримання позивачем товару від ПП «Ленс», чи не використання отриманого від нього товару в господарській діяльності платника податків, ані доказів відсутності розрахунків між ВАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» та ПП «Ленс», чи інших доказів необґрунтованості отримання позивачем податкових накладних від ПП «Ленс» на суму 27200 грн.

За таких обставин суд вважає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №9312/23-2/00951971 від 22.06.2010 р. щодо заниження позивачем сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в період часу, який перевірявся, зроблені при неповному вивчені матеріалів перевірки, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих відповідачем за наслідками вивчення матеріалів перевірки.

Оскільки позивачем заявлено вимогу про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0024062301/0 від 18.10.2010р., №0024062301/1 від 14.12.2010р., № 0024062301/2 від 26.01.2011р., замість вимог про визнання їх протиправними та скасування, як це передбачено Кодексом адміністративного судочинства України для правових актів індивідуальної дії, суд керуючись статтею 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, у зв'язку з чим податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0024062301/0 від 18.10.2010р., №0024062301/1 від 14.12.2010р., № 0024062301/2 від 26.01.2011р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.05.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 04.06.2011 р.

Керуючись ст.ст. 11, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0024062301/0 від 18.10.2010р., №0024062301/1 від 14.12.2010р., № 0024062301/2 від 26.01.2011р.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Алексєєва Т.В.

< Текст >