ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
13 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/349/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи:
за позовом: Прокурора Тульчинського району в інтересах Держави в особі управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
24 січня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Прокурор Тульчинського району в інтересах Держави в особі управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1732,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач своєчасно не сплачувала страхові внески до фонду, в зв'язку з чим, утворилась заборгованість (недоїмка) зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за ІІІ, IV квартал 2010 року в сумі 1732,80 грн.
Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, Прокурор Тульчинського району в інтересах Держави в особі управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі звернувся до суду з позовом про стягнення коштів.
Прокурор в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце його проведення повідомлявся, про що свідчить витяг з реєстру вихідної електронної пошти, який міститься в матеріалах справи (а.с. 43).
Представник позивача також в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься заява від 21.02.2012 року № 157/16-23/09 (а.с. 35) про розгляд справи без його участі та підтримання позовних вимог.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив. Вся поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 42).
Копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі та призначення судового засідання на 29.02.2012 року направлялась Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою об`єкту поштового зв'язку - "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 31). Повістка про виклик у судове засідання на 13.03.2012р. направлялась Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою об`єкту поштового зв'язку - "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 38).
Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення Відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Тульчинському районі та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції: "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .
Всупереч вимогам статті 20 Закону, Відповідач не сплатив суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІІІ, IV квартал 2010 року, в зв'язку з чим виникла недоїмка в сумі 1732,80 грн., що підтверджується повідомленнями-розрахунками. (а.с. 6, 8).
Згідно пункту 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Позивачем вживались заходи для погашення Відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: направлялись вимоги про сплату боргу № 694 від 11.07.2011р. (а.с. 5) та № 695 від 11.07.2011р. (а.с. 7), які отримані останнім 14.07.2011р., що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 9). Однак, боржник зазначену вимогу у встановлені строки не оскаржив та протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначену у вимозі суму боргу.
Таким чином, за Відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ у Тульчинському районі в сумі 1732,80 грн.
Слід відзначити, що з 01 січня 2011 року набрав законної сили Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010р. № 2464 - VI (далі - Закон № 2464).
Відповідно до абзацу 5 частини 7 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2464, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Згідно із ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги, що на день розгляду справи відповідачем не спростовано доводів позивача, заборгованість, яка підтверджується матеріалами справи, не погашена, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню з урахуванням норм статті 94 КАС України.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Леніна, 51, ЄДРПОУ 24894976, р/р25600323610103 ОПЕРВ «Ощадний банк України», МФО 302076, м. Вінниця) борг в сумі 1732,80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять дві гривні вісімдесят копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна
Судове рішення № 23549051, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 13.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0270/349/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: