Постанова № 23548883, 11.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2012 р. Справа №2а-2607/12/0170/1

(11:37) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В.,

за участю представника позивача - Северненко Д.Л.,

представників відповідача - Терещенко І.С., Лиган В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» до Державної податкової служби в АР Крим в особі Управління по боротьбі з відмиванням доходів отриманих злочинним шляхом

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» до Управління по боротьбі з відмиванням доходів отриманних злочинним шляхом ДПА АР Крим про визнання протиправними дій по складанню висновку від 16.11.2011 року за № 44/35-1 по сумнівній фінансовій операції № 01/01/1193 від 08.11.2011 року по взаємовідносинам ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» з ТОВ «КУА - Адміністратор пенсійних фондів «Укрсоц-Капітал».

Адміністративний позов мотивований тим, що головним державним податковим ревізором - інспектором відділу організації роботи і моніторингу фінансових операцій УБВ ДОЗШ ДПА в АР Крим 16.11.2011 року складено висновок № 44/35-1 по сумнівній фінансовій операції № 01/01/1193 від 08.11.2011 року по взаємовідносинам ТОВ «НВП «Пластополімер» з ТОВ «КУА - Адміністратор пенсійних фондів «Укрсоц-Капітал», що діє від свого імені та за рахунок ПВІФНВЗТ «Інвест-Крим».

Позивач зазначає, що в діях відповідача є порушення норм ст.19 Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.1.3 наказу ДПА України «Про затвердження порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року № 984.

Позивач пояснює, що ніяких висновків, які б складалися податковою службою, і які б встановлювали порушення податкового законодавства, крім актів перевірки, діюче законодавство не передбачає, у зв'язку з чим співробітники відповідача вийшли за межі наданих їм прав та повноважень.

Позивач зазначає, що Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції від 21.05.2003 року № 233 передбачено, що по результатам аналізу даних про сумнівну фінансову операцію складається висновок. Однак, позивач зауважує, що висновком не може бути встановлено порушення податкового та іншого законодавства.

Позивач зауважує, що відповідно до висновку № 44/35-1 по сумнівній фінансовій операції № 01/01/1193 від 08.11.2011 року відповідачем, до обов'язків якого входить виявлення фактів легалізації доходів отриманих злочинним шляхом, таких фактів під час перевірки не встановлено.

Позивач пояснює, що податкового боргу у Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» немає, а податкові повідомлення - рішення, які приймалися відносно позивача, оскаржені у судовому порядку, відповідні судові рішення набрали чинності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.03.2012 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.03.2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2012 року замінено відповідача Управління по боротьбі з відмиванням доходів отриманих злочинним шляхом Державної податкової адміністрації АРК на Державну податкову службу в АР Крим в особі Управління по боротьбі з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, зазначених в письмових запереченнях проти позову, просили відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова служба в АР Крим в особі Управління по боротьбі з відмиванням доходів отриманих злочинним шляхом у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер», під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» є юридичною особою, яка зареєстрована рішенням Сімферопольської районної адміністрації № 1151-р від 27.11.1997 року, перереєстровано 16.09.2002 року за № 04055558ю0020095, перереєстровано 29.07.2005 року за № 11341050001000268, перереєстровано 29.03.2006 року №11341050002000268.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08.12.1997року за № 904.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що діяльність Управління по боротьбі з відмиванням доходів отриманих злочинним шляхом ДПА в АР Крим регулюється Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 21.05.2003 року.

Згідно з розділом II Положення про банк даних про сумнівні фінансові операції, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 21.05.2003 року, робота по збору даних про сумнівні фінансові операції здійснюється підрозділами державної податкової служби у наступному порядку:

1) службові особи підрозділів податкової служби у процесі виконання своїх функціональних обов'язків, у тому числі під час проведення документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних і юридичних осіб у випадках виявлення фінансових операцій з ознаками сумнівних невідкладно інформують про це керівника податкового органу доповідною запискою (рапортом) для розгляду і прийняття рішення;

2) у 3-денний термін від моменту отримання доповідної записки (рапорту) керівник податкового органу направляє дані про виявлення сумнівної фінансової операції за формою згідно з додатком 2 в електронному вигляді або на паперових носіях на ім'я начальника УПМ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, який розглядає її і передає до управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, для первинної перевірки, внесення до баз даних і поглибленого аналізу;

3) у разі неподання (несвоєчасного подання) доповідної записки (рапорту) про виявлення фінансової операції з ознаками сумнівної, зволікання і бездіяльності, що призвели до порушення термінів проходження такої інформації, службові особи підрозділів державної податкової служби України, відповідальні за виконання зазначених процедур, притягаються до дисциплінарної відповідальності;

4) співробітники управлінь боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, до функціональних обов'язків яких входить збір, реєстрація та збереження даних про сумнівні фінансові операції, проводять їх первинну перевірку і відбір щодо відповідності критеріям сумнівності, визначеними у розділі І цього Положення, з метою внесення до банку даних про сумнівні фінансові операції та інформування Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА України.

Відповідно до розділу IV Положення про банк даних про сумнівні фінансові операції, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 21.05.2003 року, для забезпечення системної і ритмічної роботи по створенню та аналізу банку даних про сумнівні фінансові операції в підрозділах боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, призначаються працівники, яким ставиться у функціональні обов'язки супроводження, заповнення та постійний аналіз відомостей існуючих баз даних з метою встановлення фактів приховування та маскування незаконного походження коштів і доходів, їх справжнього характеру, джерел набуття та визначення сумнівності фінансово-майнових операцій.

Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, УПМ ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі постійно здійснюють заходи щодо поповнення банку даних про сумнівні фінансові операції і надсилають додатково отриману інформацію кожного 5-го числа місяця до Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА України.

Повідомлення про сумнівну фінансову операцію береться на облік підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відомості, викладені у повідомленні, використовуються з метою аналізу та перевірок, визначення ознак сумнівності та виявлення ознак предикатного злочину і дій, що можуть свідчити про легалізацію (відмивання) доходів, набутих злочинним шляхом.

За результатами аналізу даних про сумнівні фінансові операції у разі виявлення дій, що свідчать про легалізацію (відмивання) доходів, або ознак того, що джерелом походження останніх є вчинення злочину, висновок разом з матеріалами перевірки надсилається до відповідних підрозділів державної податкової служби або правоохоронного органу за підслідністю для вирішення питання про притягнення винних до кримінальної відповідальності.

У разі непідтвердження дій, що свідчать про легалізацію (відмивання) доходів, або якщо не виявлено ознак, які свідчать про злочинне походження доходів, складається висновок про закінчення перевірки. У разі якщо за результатами перевірки в рамках діючого законодавства неможливо однозначно трактувати наявність або відсутність зазначених ознак, операції залишаються на обліку.

Проаналізувавши вищевикладене, судом встановлено, що до функціональних обов'язків співробітників управлінь боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, входять збір, реєстрація та збереження даних про сумнівні фінансові операції, їх первинна перевірка і відбір щодо відповідності критеріям сумнівності для встановлення наявності чи відсутності фактів легалізації доходів.

Судом встановлено, що головним державним податковим ревізором - інспектором відділу організації роботи і моніторингу фінансових операцій УБВ ДОЗШ ДПА в АРК при розгляді матеріалів сумнівної фінансової операції № 01/011193 від 08.11.2011 року згідно Податковому кодексу України, Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» № 249 від 28.11.02 року, Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 року № 778 «Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України», Щорічної постанови Кабінету Міністрів України про затвердження Плану заходів із запобіганням та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, Наказу ДПА України від 23.10.2007 року № 601 «Про затвердження Положення про державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, м.м.Києві та Севастополі», затверджений в Міністерстві юстиції 12.11.2007 року № 1261/14528, Наказу ДПА України «Про затвердження Положення про банк даних, про сумнівні фінансові операції» від 21.05.2003 року № 233, складено висновок № 44/35-1 від 16.11.2011 року (надалі - висновок).

З висновку вбачається, що згідно матеріалів, наданих УПМ ДПА в АРК, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» приймає участь (виступає замовником, пайовим учасником, учасником у сумісній діяльності) у будівництві наступних об'єктів: курортного комплексу ДАРСАН - ПАЛАС, жилого комплексу по вул. Балаклавська, готелю у м.Алушта по вул. Набережна,16 (по пайовому договору з ТОВ «Дружба» № 28/04-06-14).

В висновку зазначено, що для фінансування цих проектів з квітня 2006 року підприємство здійснює емісію безпроцентних цільових облігацій, перший термін погашення яких наступає у 2008 році, шляхом поставки житла відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій.

З висновку вбачається, що позивачем здійснено три випуску облігацій:

- перший випуск безпроцентних іменних (цільових) облігацій на суму 80034124,00 гривень згідно з рішенням загальних зборів учасників товариства (протокол № 4 від 30.04.2006 року) шляхом відкритого продажу;

- другий випуск безпроцентних іменних (цільових) облігацій на суму 23975836,00 гривень згідно з рішенням загальних зборів учасників товариства (протокол № 5 від 03.06.2006 року) шляхом відкритого продажу;

- третій випуск безпроцентних іменних (цільових) облігацій на суму 16100900,00 гривень згідно з рішенням загальних зборів учасників товариства (протокол № 6 від 05.05.2006 року) шляхом відкритого продажу.

В висновку зазначено про видачу державною комісією з цінних паперів та фондового ринку свідоцтв про реєстрацію випуску облігацій «Науково- виробничому підприємству «Пластополімер» ЛТД.

З висновку вбачається, що НВП «Пластополімер» ЛТД продає та передає ТОВ «Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів «Укрсоц - Капітал», яке діє від свого імені і за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду не -диверсифікованого виду закритого типу «Інвестбудтехнологія» (код ЄДРПОУ 233403 від 10.07.2006 року, свідоцтво про реєстрацію в ЄДРПОУ № 403 від 10.07.2006 року) облігації іменні безпроцентні (цільові) бездокументарної форми, емітента: НВП «Пластополімер» ЛТД за договорами купівлі - продажу за 2007-2008 роки номінальною вартістю 64813810,00 гривень.

В висновку зазначено, що НВП «Пластополімер» ЛТД продає та передає ТОВ «Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів «Укрсоц - Капітал», яке є платником податку на прибуток на загальних підставах, яке діє від свого імені і за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Крим - Інвест» за облігації іменні безпроцентні (цільові) бездокументарної форми емітента: НВП «Пластополімер» ЛТД за договорами за 2007-2008 роки на загальну суму 100061330,5 гривень.

З висновку вбачається, що ТОВ «НПП «Пластополімер» уклав угоду про сумісну діяльність з ТОВ «Дарсанстройінвест». Предметом даної угоди є сумісна діяльність учасників шляхом об'єднання їх вкладів з метою будівництва та вводу у експлуатацію житлового комплексу «Дарсан Палас», розташованого у м.Ялта по вул.Загородной на земельній ділянці площею 1,2692 га. Відповідно до угоди вклади учасників складають:

- ТОВ НПП «Пластополімер»: право користування земельною ділянкою площею 1,2692 га; витрати, понесені на підготовку до будівництва, незавершене будівництво (матеріали, обладнання, послуги на підготовку відповідної документації; грошові кошти, матеріально-технічні цінності, трудову участь;

- ТОВ «Дарсанстройінвест»: грошові кошти; матеріально- технічні цінності; трудову участь.

В висновку зазначено, що в зв'язку з закінченням другої черги будівництва об'єкта Учасники угоди прийшли до згоди передати прийняті в експлуатацію об'єкти Житлового комплексу «Дарсан Палас» учасникам угоди відповідно внесеним вкладам станом на 27.12.2010 року, а саме:

- ТОВ «НВП «Пластополімер» пропорційно його вкладу надається 85,6 % долі у другій черзі будівництва об'єкту;

- ТОВ «Дарсанстройінвест» пропорційно його вкладу надається 14,4 % долі у другій черзі будівництва об'єкту.

З висновку вбачається, що згідно інформації, наданої УПМ ДПА в АРК, ТОВ «НПП «Пластополімер» в податковому обліку враховує факт погашення цільових облігацій та передачі квадратних метрів покупцям за ціною, вказаною в актах прийому - передачі, тобто, за номінальною ціною.

В висновку зазначено, що фактично продаж цільових облігацій здійснювався за ринковою ціною, що перевищує номінал.

З висновку вбачається, що при пред'явленні власниками цільових облігацій емітенту (в даному випадку ТОВ «НПП «Пластополімер») для погашення, емітент сплачує власникам цільових облігацій не грошові кошти, а передає у власність квадратні метри квартири (здійснює зустрічну поставку товару). При цьому, у разі здійснення поставки товару, яка є більшою, ніж номінал облігації (вартість облігацій), то з урахуванням вимог п.4.8 ст.4 Закону про ПДВ платник податку повинен здійснити перерахунок (донарахування) податкових зобов'язань, виходячи з фактичної вартості поставлених товарів, але не нижче за звичайні ціни.

З висновку вбачається, що на підставі наказу № 233 ДПА України від 21.05.2003 року, Податкового кодексу України проведено аналіз документів, наданих УПМ ДПА в АР Крим по сумнівній фінансовій операції № 01/01/1193 від 08.11.2011 року, і зроблено висновок, що при умові, що продаж облігацій здійснювався за ринковою ціною, а погашення (обмін на квадратні метри) відображено в податковому обліку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» за ціною, що вказана в актах прийому - передачі, тобто, по заниженій ціні, то в порушення п.4.8 ст.4 Закону про ПДВ ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» занижено податок на додану вартість в розмірі 6301080 гривень.

В висновку зазначено, що фактів легалізації доходів дійсним висновком не встановлено. При підтвердженні фактів порушення податкового законодавства, встановлених дійсним висновком, слідчим можуть бути призначені додаткові перевірки.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, судом встановлено, що Управлінням по боротьбі з відмиванням доходів отриманих злочинним шляхом ДПА в АР Крим не встановлено фактів легалізації (відмивання) позивачем доходів, набутих злочинним шляхом.

Щодо зазначення в висновку № 44/35-1 від 16.11.2011 року про те, що при умові, що продаж облігацій здійснювався за ринковою ціною, а погашення (обмін на квадратні метри) відображено в податковому обліку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» за ціною, що вказана в актах прийому - передачі, тобто, по заниженій ціні, то, в порушення п.4.8 ст.4 Закону про ПДВ ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» занижено податок на додану вартість в розмірі 6301080 гривень, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 21.05.2003 року, передбачено, що у разі непідтвердження дій, що свідчать про легалізацію (відмивання) доходів, або якщо не виявлено ознак, які свідчать про злочинне походження доходів, складається висновок про закінчення перевірки. У разі якщо за результатами перевірки в рамках діючого законодавства неможливо однозначно трактувати наявність або відсутність зазначених ознак, операції залишаються на обліку.

З вищевизазначеного вбачається, що співробітники управлінь боротьби з відмиванням доходів у разі непідтвердження дій, що свідчать про легалізацію (відмивання) доходів, або якщо не виявлено ознак, які свідчать про злочинне походження доходів, складають висновок про закінчення перевірки.

При цьому, суд зауважує, що співробітникам управлінь боротьби з відмиванням доходів не надано право під час проведення перевірки наявності сумнівних фінансових операцій перевіряти дотримання вимог податкового законодавства.

Досліджуючи норми чинного законодавства України щодо кола контролюючих органів, до повноважень яких віднесено дотримання вимог податкового законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990 року до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Згідно зі ст.9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Згідно з п.1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України № 584/2011 від 12.05.2011 року, до системи органів Державної податкової служби України (ДПС України) належать центральний апарат та територіальні органи - державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони), державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції.

Відповідно до п.7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України № 584/2011 від 12.05.2011 року, до територіальних органів ДПС України належать державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони), державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції та в їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції:

1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів;

2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

4) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;

5) ведуть облік векселів, що видаються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію про це місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням векселів; видають суб'єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій;

6) забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

7) аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства;

8) проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України;

9) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом;

10) передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції.

Отже, суд зауважує, що повноваження стосовно перевірки дотримання платниками податків вимог податкового законодавства покладені на Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків

Отже, судом встановлено, що дотримання платниками податків вимог податкового законодавства, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів перевіряється Державними податковими інспекціями в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонними та об'єднаними спеціалізованими державними податковими інспекціями під час проведення перевірок.

Судом встановлено, що ДПІ в Сімферопольському районі проводилися перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2011 року.

Так, на підставі направлення від 12.04.2010 року № 128/23-02, виданого ДПІ в Сімферопольському районі, співробітниками ДПІ в Сімферопольському районі відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТОВ науково- виробничого підприємства «Пластополімер» (ЄДРПОУ 25135942) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки від 27.05.2010 року № 945/23-2/25135942 (надалі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року встановлено їх заниження на суму 9933474 гривень.

В акті перевірки зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» приймає участь (виступає замовником, пайовим учасником, учасником у сумісній діяльності) у будівництві наступних об'єктів: курортного комплексу ДАРСАН - ПАЛАС, жилого комплексу по вул. Балаклавська, готелю у м.Алушта по вул. Набережна,16 (по пайовому договору з ТОВ «Дружба» № 28/04-06-14).

В акті перевірки зазначено, що для фінансування цих проектів з квітня 2006 року підприємство здійснює емісію безпроцентних цільових облігацій, перший термін погашення яких наступає у 2008 році, шляхом поставки житла відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з ПДВ за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 встановлено, що у порушення п.1.1 ст.3, п.8 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» не включено до складу податкових зобов'язань кошти, отримані платником податку за продані вищевказані безпроцентні цільові облігації за січень 2009 року в сумі 59600788 гривень, в т.ч. ПДВ 9933473,99 гривень.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «НВП «Пластополімер» отримало кошти від ТОВ «Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів «Укрсоц - Капітал», яке діє від свого імені і за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду не диверсифікованого виду закритого типу «Інвестбудтехнологія» за облігації іменні безпроцентні (цільові) бездокументарної форми, емітента: НВП «Пластополімер» ЛТД за договорами купівлі - продажу цінних паперів.

З акту перевірки вбачається, що у порушення п.4.8 ст.4, п.п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ всього у сумі 9933473,99 гривень, в т.ч. за січень 2009 року на загальну суму 9933473,99 гривень.

З акту перевірки вбачається, що у порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «НПП «Пластополімер» до складу податкового зобов'язання не віднесена сума ПДВ відхилення між обсягом продажу товарів за договірними цінами та обсягом продажу за звичайними цінами за січень 2009 року у сумі 9933473,99 гривень.

Вибірковою перевіркою первинних документів встановлена реалізація товарів ТОВ «НПП «Пластополімер» за цінами нижче звичайних цін за січень 2009 року.

З акту перевірки вбачається, що за січень 2009 року ТОВ «НПП «Пластополімер» самостійно визначало різницю між договірними цінами та звичайними цінами при розрахунку податкового зобов'язання з ПДВ та відображало цю різницю у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, затвердженому Наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 224.

В акті перевірки зазначено, що в результаті вищевказаних порушень підприємством у 2009 році не донараховане податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 9933473,99 гривень.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою повноти нарахування ПДВ (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню) за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року встановлено, що в порушення п.4.8 ст.4, п.п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму за 2009 рік в сумі 18228111 гривень, у т.ч. за січень 2009 року у сумі 16011774 гривень, за лютий 2009 року у сумі 1452747 гривень, за березень 2009 року у сумі 195733 гривень, за квітень 2009 року у сумі 22749 гривень, за червень 2009 року у сумі 67977 гривень, за липень 2009 року у сумі 7526 гривень, за вересень 2009 року у сумі 150313 гривень, за жовтень 2009 року у сумі 100696 гривень, за листопад 2009 року у сумі 88750 гривень, також завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 5751294 гривень за січень 2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.4.8 ст.4, п.п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму за 2009 рік - 18228111 гривень, у т.ч.: за січень 2009 року - 16011774 гривень, за лютий 2009 року у сумі 1452747 гривень, за березень 2009 року - 195733 гривень, за квітень 2009 року - 22749,00 гривень, за червень 2009 року 67977 гривень, за липень 2009 року - 7526,00 гривень, за вересень 2009 року - 150313 гривень, за жовтень 2009 року - 100696 гривень, за листопад 2009 року - 88750 гривень;

- п.4.8 ст.4, п.п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 5751294 гривень.

На підставі акту перевірки від 27.05.2010 року № 945/23-2/25135942 за встановлене перевіркою порушення п.4.8 ст.4, п.п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим повідомленням - рішенням ДПІ у Сімферопольському районі від 07.06.2010 року № 0000032304/0 позивачеві визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: ПДВ в розмірі 12797034 гривень, в т.ч. за основним платежем: 6398517 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6398517 гривень; податковим повідомленням - рішенням ДПІ у Сімферопольському районі від 07.06.2010 року № 0000032304/0 позивачеві визначено суму податкового зобов'язання в сумі 36456222,00 гривень, в т.ч. за основним платежем в сумі 18228111 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 18228111 гривень.

Судом встановлено, що позивач, не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим та, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ в Сімферопольському районі № 00000323304/0 від 07.06.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 36456222 гривень, у т.ч. за основним платежем 18228111 гривень та за штрафними санкціями 18228111 гривень, як прийняте на підставі недостовірних висновків акту перевірки № 945/23-2/25135942 від 27.05.2010 року; № 0000032304/0 від 07.06.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 12797034 гривень, у т.ч. за основним платежем 6398517 гривень, за штрафними санкціями 6398517 гривень, яке прийняте на підставі недостовірних висновків акту перевірки № 945/23-2/25135942 від 27.05.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2010 року по справі № 2а-7825/10/7/0170 за позовом ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» до ДПІ в Сімферопольському районі визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим № 0000032304/0 від 07.06.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 36456222 гривень, у т.ч. за основним платежем 18228111 гривень та за штрафними санкціями в сумі 18228111 гривень; № 0000032304/0 від 07.06.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 12797034 гривень, у т.ч. за основним платежем 6398517 гривень та за штрафними санкціями 6398517 гривень.

З постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2010 року по справі № 2а-7825/10/7/0170 вбачається, що відповідач у письмових запереченнях зазначив, що за результатами акту перевірки відповідачем 07.06.2009р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032304/0 від 07.06.2009р. з визначенням суми зобов'язання 36456222,0грн. з податку на додану вартість, яке направлено позивачу листом №2970/10/23-03 від 07.06.2009р.

В постанові зазначено, що відповідач вказав, що у зв'язку з виявленою помилкою у проведених інспектором розрахунках, листом від 08.06.2009р. №3059/10/23-02 відповідачем був відкликаний лист №2970/10/23-03 від 07.06.2009р. про направлення податкового повідомлення-рішення № 0000032304/0 від 07.06.2009р. на суму 36456222,0грн., яке видалено з електронної бази. У програмі АС "Аудит" сформовано нове податкове повідомлення-рішення №0000032304/0 від 07.06.2009р. та визначена правильна виправлена сума 12797034,0грн., яке направлено позивачу листом №3059/10/23-02 від 08.06.2010р.

З постанови вбачається, що факт відкликання відповідачем листа про направлення податкового повідомлення -рішення №0000032304/0 від 07 червня 2010р. на загальну суму 36456222грн. та направлення позивачу податкового повідомлення -рішення на загальну суму 12797034грн. не заперечується з боку позивача.

В постанові зазначено, що фактично в січні 2009 року позивач не отримував грошові кошти від розміщення облігацій від ТОВ "Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів "Укрсоц - Капітал" по договорам купівлі - продажу цінних паперів, оскільки вищезгадане розміщення облігацій (при якому підприємством були отримані грошові кошти від їх розміщення) здійснювалося в інших звітних періодах - в 2006 році - червні 2008 року.

Суд в постанові від 26.10.2010 року по справі № 2а-7825/10/7/0170 встановив, що отримання грошових коштів від розміщення облігацій власної емісії було здійснено в попередньому періоді, вже перевіреному ДПІ раніше, а саме в 2009 році за період 01.01.2007 р. - 30.09.2008р., що підтверджується актом перевірки Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим від 06.02.09р. №228/23-2/25135942 (т.1 а.с.210-221), в якому оцінена інформація про договори, серії облігацій, кількість облігацій, номінальну вартість, загальну суму та дату отримання коштів від розміщень облігацій ТОВ "НПП "Пластополімер".

З постанови вбачається, що закінчення розміщення облігацій в червні 2008 року підтверджене "Звітами про розміщення облігацій", поданими їх емітентом - ТОВ "НВП "Пластополімер".

В постанові зазначено, що акти перевірки не містять зазначення та аналізу договорів укладених між позивачем та ТОВ "Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів "Укрсоц - Капітал" з придбання цінних паперів, а також посилання на первинні бухгалтерські документи, якими підтверджувалося б отримання грошових коштів позивачем від ТОВ "Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів "Укрсоц - Капітал"за період, що перевірявся.

З постанови вбачається, що матеріали справи не містять, а відповідачем у порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів отримання позивачем у періоді, що перевірявся грошових коштів від розміщень облігацій.

В постанові зазначено, що з урахуванням відсутності доказів отримання позивачем коштів за продаж безпроцентних цільових облігацій, суд, приймаючи до уваги положення .п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"приходить до висновку, про відсутність у позивача підстав для формування податкового зобов'язання у перевіряємий період.

Суд в постанові від 26.10.2010 року по справі № 2а-7825/10/7/0170 встановив, що не включення до складу податкових зобов'язань коштів, отриманих платником податку за реалізовані безпроцентні цільові облігації за січень 2009 року в сумі 59600788 грн., в т.ч. ПДВ 9933473,99 грн., про що вказано в актах перевірки ДПІ, не відповідає фактичним обставинам та є необґрунтованим висновком ДПІ, оскільки надходження таких коштів в січні 2009 року не відбувалося.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року по справі № 2а-7825/10/7/0170 за апеляційною скаргою ДПІ в Сімферопольському районі на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.10 року у справі № 2а-7825/10/7/0170 постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2010 року у справі № 2а-7825/10/7/0170 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2011 року по справі № К/9991/28329/11 за касаційною скаргою ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року у справі № 2а-7825/10/7/0170 постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року у справі № 2а-7825/10/7/0170 залишено без змін.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що суд за результатами розгляду справи № 2а-7825/10/7/0170, дійшов висновку, що невключення до складу податкових зобов'язань коштів, отриманих платником податку за реалізовані безпроцентні цільові облігації за січень 2009 року в сумі 59600788 грн., в т.ч. ПДВ 9933473,99 грн., про що вказано в актах перевірки ДПІ, не відповідає фактичним обставинам та є необґрунтованим висновком ДПІ, оскільки надходження таких коштів в січні 2009 року не відбувалося.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що висновки акту перевірки щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року спростовані вищезазначеними рішеннями судів; прийняті на підставі акту перевірки від 27.05.2010 року № 945/23-2/25135942 податкові повідомлення - рішення скасовані судом.

Щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства у період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, судом встановлено, що ДПІ у Сімферопольському районі також проводилася планова виїзна перевірка за цей період.

Так, що на підставі направлень № 390/23-01 від 10.06.2011 року, № 389/23-01 від 10.06.2011 року, № 391/23-01 від 10.06.2011 року, виданих ДПІ у Сімферопольському районі, співробітниками ДПІ у Сімферопольському районі згідно з ч.2 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, 77, 71, 82, 86 ПК України та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 2 квартал 2011 року, наказу ДПІ у Сімферопольському районі № 682 від 31.05.2011 року проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами проведення якої складено акт від 25.07.2011 року № 1133/23-02/35437796 (надалі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.3 «б» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що призвело до заниження ПДВ у липні 2010 року у сумі 160000 гривень.

На підставі акту перевірки податковим повідомленням - рішенням ДПІ у Сімферопольському районі від 02.08.2011 року № 0001122301 позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в сумі 200000,00 гривень, у т.ч. за основним платежем в сумі 160000 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 40000 гривень.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму грошового зобов'язання, визначену ДПІ у Сімферопольському районі податковим повідомленням - рішенням від 02.08.2011 року № 0001122301.

Проаналізувавши матеріали акту перевірки від 25.07.2011 року № 1133/23-02/35437796, судом встановлено, що за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року податковим органом не встановлено порушень, що свідчать про несплату позивачем ПДВ в розмірі 6301080 гривень.

Грошове зобов'язання, визначене ДПІ у Сімферопольському районі податковим повідомленням - рішенням від 02.08.2011 року № 0001122301 на підставі акту перевірки від 25.07.2011 року № 1133/23-02/35437796 за інші порушення сплачено позивачем у повному обсязі.

Крім того, стосовно зазначення відповідачем в висновку про те, що при умові, що продаж облігацій здійснювався за ринковою ціною, а погашення (обмін на квадратні метри) відображено в податковому обліку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» за ціною, що вказана в актах прийому - передачі, тобто, по заниженій ціні, то, в порушення п.4.8 ст.4 Закону про ПДВ ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» занижено податок на додану вартість в розмірі 6301080 гривень, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Як встановлено вище, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» з метою фінансування будівництва об'єктів в м.Сімферополь, м.Алушта та м.Ялта здійснює емісію безпроцентних цільових облігацій, які надають право на придбання нерухомості в об'єктах, що фінансуються.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» N 3480-IV від 23.02.2006 року облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань за якими дозволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій.

Судом встановлено, що ТОВ "Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів "Укрсоц - Капітал", Науково-виробниче підприємство «Пластополімер»ЛТД, Підприємство «СоюзСтройТехнологія» 15.12.2006 року уклали угоду про дострокове співробітництво.

Відповідно до п.2.1.1 договору ТОВ "Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів "Укрсоц - Капітал" зобов'язується в міру необхідності фінансувати будівництво, викупити за номінальною вартістю (вартість, зазначена в інформації про випуск облігацій та опублікована в ЗМІ) всі цільові облігації, емітовані Науково-виробничим підприємством «Пластополімер»ЛТД протягом строку їх звернення.

Згідно з п.2.2.1 ТОВ "Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів "Укрсоц - Капітал" має право реалізовувати третім особам на умовах та за ціною на свій розсуд придбані у Науково-виробничого підприємства «Пластополімер»ЛТД цільові облігації, які надають право на придбання нерухомості в об'єктах, зведених Підприємством «СоюзСтройТехнологія».

Відповідно до п.2.3.2 договору Науково-виробниче підприємство «Пластополімер»ЛТД зобов'язується не реалізовувати цільові облігації іншим фізичним та юридичним особам. У випадку порушення зазначеного зобов'язання ТОВ "Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів "Укрсоц - Капітал" має право розірвати договір в односторонньому порядку та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з п.2.5.2 договору Підприємство «СоюзСтройТехнологія» в межах власної рекламної PR компанії зобов'язується рекламувати об'єкти нерухомості, будівництво яких фінансується за рахунок власних та залучених коштів Науково-виробничого підприємства «Пластополімер»ЛТД.

Судом встановлено, що на виконання вищевказаної угоди в період 2007-2008 роки Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» ЛТД продало, а ТОВ "Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів "Укрсоц - Капітал" придбало емітовані позивачем безпроцентні цільові облігації за номінальною вартістю, зазначеною в інформації про їх випуск. В подальшому зазначені облігації в період їх звернення реалізовувались ТОВ "Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів "Укрсоц - Капітал" третім особам на підставі окремих договорів купівлі - продажу цінних паперів.

Судом встановлено, що фактично позивач надав покупцеві облігацій виключне майнове право на придбання (отримання) квартири (нежитлового приміщення), але не право власності на нього.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» погашення облігацій може здійснюватися грошима або майном відповідно до умов розміщення облігацій.

Згідно з п.6 Розділу 3 Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 року № 322, емітент публікує проспект емісії облігацій після його реєстрації у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Проспект емісії цінних паперів публікується у повному обсязі в офіційному друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не менш як за 10 календарних днів до початку відкритого (публічного) розміщення облігацій.

Відповідно до п.14.2 Інформації про випуск облігацій ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» погашення облігацій здійснюється по номінальній вартості шляхом придбання житлового/нежитлового приміщення в житлових будинках відповідно до серії облігацій.

Отже, вищезазначене спростовує висновки відповідача щодо того, що позивачем продаж облігацій здійснювався за ринковою вартістю, а погашення відображено в податковому обліку позивача за ціною, зазначеною в актах приймання - передачі, тобто, за заниженою вартістю у зв'язку з тим, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» здійснило продаж емітованих облігацій виключно за номінальною вартістю, а порядок погашення облігацій також за номінальною вартістю був обумовлений інформацією про їх випуск (проспектом емісії).

Більш того, в жодному договорі, у т.ч. укладеному з фізичними особами, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» не зазначав, що викуп облігацій відбудеться за цінами, що перевищували їх номінальну вартість.

Судом встановлено, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» отримало кошти від ТОВ "Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів "Укрсоц - Капітал" саме в розмірі номінальної вартості цінних паперів, будь-яких додаткових коштів від фізичних осіб позивач не отримував.

Судом встановлено, що з номінальної вартості позивачем в повному обсязі сплачений ПДВ.

Отже, за зазначеними операціями позивачем не допускалося порушення податкового законодавства.

Щодо посилань в висновку відповідача на порушення позивачем п.4.8 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.8 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Суд зауважує, що з вищевикладеного вбачається, що п.4.8 Закону України «Про податок на додану вартість» розповсюджується на боргові інструменти покупця товарів (послуг), випущених таким покупцем або третьою особою.

Суд підкреслює, що цільові облігації випускаються не покупцем та не третьою особою, а постачальником товарів (послуг).

Щодо відповідності вартості випущених облігацій звичайним цінам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.20.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно з п.п.1.20.8 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом

Згідно з п.1.20.3 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні.

Суд зазначає, що як встановлено вище позивач опублікував інформацію про випуск облігацій в офіційному виданні ДКЦБФР, в якому була зазначена номінальна вартість однієї облігації кожної з емітованих позивачем серій облігацій, що свідчить про те, що ціни випущених облігацій були звичайними. А тому позивачем правомірно сплачений ПДВ зі звичайної ціни, тобто, зазначеної в оголошенні номінальної вартості цінних паперів.

Суд зауважує, що згідно із пп. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Відповідно до п. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Таким чином, процедура донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін у будь-якому разі повинна включати наступні етапи: прийняття податковим органом рішення про застосування звичайних цін; направлення до суду подання про сплату нарахованих із застосуванням «звичайних цін» сум податків; прийняття судом відповідного рішення.

Суд звертає увагу відповідача, що з висновку № 44/35-1 від 16.11.2011 року не зрозуміло яким чином відповідачем визначено суму заниження позивачем ПДВ в розмірі 6301080 гривень, яким чином відповідачем розраховано розмір звичайних цін та за який період донараховано позивачеві зобов'язання.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що сам висновок від 16.11.2011 року за № 44/35-1 є необґрунтованим, оскільки містить помилкові висновки про порушення податкового законодавства.

Отже, дії по складанню висновку від 16.11.2011 року за № 44/35-1 є протиправними, оскільки Управлінням по боротьбі з відмиванням доходів отриманих злочинним шляхом ДПА в АР Крим не встановлено фактів легалізації (відмивання) позивачем доходів, набутих злочинним шляхом; співробітникам управлінь боротьби з відмиванням доходів не надано право під час проведення перевірки наявності сумнівних фінансових операцій перевіряти дотримання вимог податкового законодавства.

У зв'язку зі складністю справи судом 11.04.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 17.04.2012 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протипраними дії Державної податкової служби в АР Крим в особі Управління по боротьбі з відмиванням доходів отриманих злочинним шляхом по складанню висновку від 16.11.2011 року за № 44/35-1 по сумнівній фінансовій операції № 01/01/1193 від 08.11.2011 року по взаємовідносинам ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» (ЄДРПОУ - 25135942) з ТОВ «КУА - Адміністратор пенсійних фондів «Укрсоц-Капітал», що діє від свого імені та за рахунок ПВІФНВЗТ «Інвест-Крим» (ЄДРПОУ 33058377).

3. Стягнути на користь ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер»(ЄДРПОУ 25135942) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.