Постанова № 23547384, 20.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7112/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

при секретарі - Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю « Алекс Дженерал Сервіс»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним акту перевірки від 12.11.2010р. № 927/23-60/14298084 та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 листопада 2010р. № 00022717500/0 в частині визначення зобовязання і штрафних санкцій у розмірі 4 490,00 грн..

Ухвалою суду від 21.06.2011р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс»у відкритті провадження в адміністративній справі в частині вимоги про визнання недійсним акту перевірки від 12.11.2010р. № 927/23-60/14298084 було відмовлено.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2010р. № 00022717500/0 в частині визначення основного зобовязання у розмірі 2 245,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 4 490,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2011 року адміністративний позов задоволений, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0002271750/0 від 25 листопада 2010 року в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 6 735,00 гривень, з яких 2 245,00 гривень основного платежу та 4 490,00 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.09.2010р. по 26.10.2010р. на підставі направлення від 29.09.2010р. № 163/23-60, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, а також у період з 27.10.2010р. по 09.11.2010р. згідно наказу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 27.10.2010р. № 1710, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Алекс Дженерал Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Алекс Дженерал Сервіс»від 12.11.2010р. № 927/23-60/14298084, яким встановлено порушення позивачем пп.1.20.1 п.1.20 ст.1, п.7.3, ст. 7, пп. «а»п.17.2 ст.17 та пп. «а»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІV від 22.05.2003р., із змінами та доповненнями, в результаті чого не в повному обсязі утриманий податок з доходів фізичних осіб.

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 25.11.2010р. за № 0002271750/0, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок з доходів найманих працівників»у розмірі 7 790,72 гривень, в тому числі 2 245,00 грн. - основного платежу та 5 545,72 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами оскарження вказаного рішення в адміністративному порядку рішенням ДПА у м. Києві від 06.04.2011 р. № 3737/10/25-214 та рішенням ДПА України від 05.05.2011р. № 8381/6/25-0315 скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення відповідача залишено без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку з доходів з фізичних осіб при нарахуванні заробітної плати іноземному громадянину ОСОБА_1 за січень-червень 2010р. в розмірі 15 977,37 грн., внаслідок чого підприємством утриманий не в повному обсязі податок з доходів фізичних осіб.

Як зазначено в Акті перевірки (п. 3.5.3.3., стор. 30 Акту), до перевірки не надані документи, які підтверджують статус податкового резидента України ОСОБА_1. за перше півріччя 2010р., тому позивачем невірно застосовано ставку податку у розмірі 15 відсотків замість 30 відсотків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином Танзанії.

Законом України від 22.05.2003 р. №889- ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб", (далі - Закон №889- ІУ), із змінами та доповненнями, встановлено різні ставки оподаткування доходів резидентів та нерезидентів, тому визначення країни, резидентом якої є фізична особа, є основним для вирішення питання щодо ставок та порядку оподаткування доходів фізичних осіб.

Стаття „Резидент", яка є обов'язковою для усіх міжнародних договорів, визначає резиденцію як державу, у якій фізична особа підлягає оподаткуванню на підставі її місця проживання, постійного місця перебування, громадянства тощо, та як державу, яка накладає необмежене податкове зобов'язання „повну податкову відповідальність" на цю особу за її всесвітнім доходом, тобто за усіма доходами із усіх джерел, включаючи і закордонні.

Резиденція визначається за внутрішнім законодавством, і тільки якщо інша країна претендує на резиденцію особи, тоді застосовуються положення міжнародного договору (для визначення єдиної резиденції).

Оподаткування доходів нерезидентів, які одержують доходи з джерел з України, регламентується Законом №889-ІУ, згідно з п. 7.3 ст. 7 якого будь-які доходи, нараховані на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у пп. 9.11.3 п. 9.11 ст. 9 цього Закону №889-І V (проценти, дивіденди, роялті) підлягають оподаткуванню за ставкою п.7.3 ст.7 Закону№889-ІV та з врахуванням норм ст.21 Закону №889-1V.

Підпунктом 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону №889-1V встановлено, фізична особа - резидент відповідно до цього підпункту - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Згідно з Цивільним кодексом України (ст.29) місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання у ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місцем проживання фізичної особи Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»№І382-І V визначено адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік (тобто більше 183 днів у календарному році).

Постійне місце проживання - це місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не мав постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом) (Закон України від 13 вересня 2001 року N 2681-ІІІ "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України").

Також пп. 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону №889- IV передбачено, що у разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Відповідно до ст.1 Закону №889-ІV податковий (звітний) період - це проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. Податковий (звітний) рік розпочинається 1 січня поточного року і закінчується 31 грудня поточного року. Враховуючи те, що у платників податку (як резидентів, так і нерезидентів), оподатковуваним доходом є будь - який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з Законом №889- IV, нарахований (виплачений) на їх користь протягом звітного податкового періоду, а також наведені норми законодавства, статус резидента України визначається в межах звітного податкового (календарного) року.

Закон №889- IV не містить норм щодо автоматичного набрання іноземцями статусу резидента України та не надає податковому агенту права та/або не покладає на нього обов'язок щодо визначення резидентського статусу фізичної особи - платника податку.

Іноземець за наявності в нього обставин, перелічених у пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону N 889 та їх документальному підтвердженні, може визначити себе резидентом України відповідно до положень наказу ДПА України від 05.10.2004 р. N 581 "Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи - іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою - іноземцем резидентського статусу саме: вона має подати письмову заяву до податкового органу за місцем її проживання в Україні (за місцем податкової адреси) з проханням вважати її резидентом для цілей оподаткування податком з доходів фізичних осіб у звітному податковому році.

Статус резидента України визначається з податкового періоду (місяця), в якому пред'явлено Повідомлення, і до закінчення звітного податкового року та оподаткування доходів іноземця провадиться відповідно до правил, установлених Законом №889- IV, та за ставками, встановленими пунктами 7.1, 7.2 та 7.4 ст.7 цього Закону.

У іноземців, які не виявили бажання визначити себе резидентами України, доходи з джерелом походження з України оподатковуються за ставкою, встановленою п.7.3 ст.7 Закону №889- IV.

Таким чином позивачем по справі були допущені порушення пп, 1.20.1 п. 1.20 ст.1, п. 7.3 ст. 7, пп. «а»п. 17.2 ст.17, пп. „а" п. 19.2 ст.19 Закону України під 22.05.2003 р. №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб", із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2245,00грн.

Окрім того під час перевірки було встановлено прострочення строків сплати податку з доходів фізичних осіб, а саме: ТОВ „Алекс Дженерал Сервіс" щомісячно нараховувало заробітну плату своїм працівникам та утримувало податок з доходів фізичних осіб, але за період що перевірявся, за підприємством значилась заборгованість перед працівниками по заробітної платі. Податок з доходів фізичних осіб до бюджету перераховувався з порушенням термінів сплати.

Підприємством порушено вимоги п.8.1.2 ст.8 Закону №889-IV, згідно якого "Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховував, то податок, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду".

За прострочення встановлених строків сплати податку з доходів фізичних осіб нарахована пеня у розмірах, визначених пп.16.4.І. п.16.4 ст.16 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на суму податкового боргу нараховується пеня з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, чинної на день виникнення такого податкового боргу або на день (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожен календарний день прострочення у його сплаті у сумі 1055,72грн.

Підпунктом 17.1.9 п. 17.1 ст.17 Закону № 2181, визначено, що у разі, коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, такий платник сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку.

На підставі вищевикладеного судова колегія вважає, що прийняте податкове повідомлення - рішення №0002271750/0 від 25.11.2010 року, в якому визначено до сплати податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 7 790,72 грн, в тому числі з основним платежем - 2 245,00 грн., за штрафними санкціями - 4 490,00 грн. та пеня -1 055,72 грн. відповідає дійсним обставинам справи та нормам законодавства.

Відповідно до вимог ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про порушенням судом норм матеріального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справ, а тому є всі підстави для скасування рішення.

Керуючись ст.ст., 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2011 року скасувати, ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.