Ухвала суду № 23543194, 05.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-343/10/0470

05 березня 2012 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

суддів Коршуна А.О., Панченко О.М.,

при секретарі Мамалат І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккад»до Дніпропетровської митниці, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська про визнання недійсними і скасування податкового повідомлення та першої податкової вимоги,

у с т а н о в и в:

18 грудня 2009 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного з позовом до Дніпропетровської митниці, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання недійсними і скасування податкового повідомлення та першої податкової вимоги. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 14.09.2009 р. Дніпропетровською митницею було проведено камеральну перевірку, за результатами якої було ухвалене податкове повідомлення форми «Р»про сплату позивачем 75 528,25 грн. 23.12.2009 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було висунуто першу податкову вимогу. На думку позивача податкове повідомлення та податкова вимога є незаконними, оскільки рішенням суду товар, за ввезення якого позивачу було визначено податкове зобов'язання, був конфіскований на користь держави. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсними і скасування податкового повідомлення форми «Р» від 29.09.2009 р. № 55 та першої податкової вимоги від 23.12.2009 р. № 1/2726 (а.с.а.с. 4 -7, 26).

06 квітня 2010 року судом було ухвалено постанову про задоволення позову. Постанова вмотивована тим, що ухвалення податкового повідомлення та висунення першої податкової вимоги суперечать приписам статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» (а.с.а.с. 83, 84).

17 червня 2010 року Дніпропетровська митниця, не погодившись з ухваленою постановою, звернулася до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначила, що рішення судом першої інстанції було ухвалене з порушенням норм матеріального права. Так, суд не врахував те, що судове рішення про конфіскацію ввезеного позивачем товару не набрало законної сили, отже підстав для задоволення позову не було. Викладені обставини стали причиною звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою, у якій він просив постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у позові (а.с.а.с. 95 -99).

У судових засіданнях представники відповідачів наполягали на задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача у судових засіданнях заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови від 06.04.2010 р. у межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що у лютому 2009 року позивачем на митну територію України за вантажною митною декларацією № 110000001/9/102641 від 10.02.2009 р. було ввезено пестициди (гербіциди) з вмістом трибенурон-метилу та пестициди (гербіциди) з вмістом метрибузина. Товар було класифіковано за підкатегорією 3402901090 із застосуванням 6,5 % ставки увізного мита (а.с.а.с. 24, 25).

18 березня 2009 року Дніпропетровською митницею за фактом порушення, яке кваліфікується за статтею 352 Митного кодексу України, відносно заступника директора із зовнішньоекономічних питань ТОВ «Аккад»Гладкого С.Л.

Згодом відносно Гладкого С.Л. за викладеними фактами було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених частиною 1 статті 201, частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України.

14 вересня 2009 року Дніпропетровською митницею було проведено камеральну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства при митному оформленні вказаного товару. За результатами перевірки було складено акт № К024/9/110000001/24232459 від 14.09.2009 р., згідно з яким позивачем було порушено вимоги Закону України «Про митний тариф України», Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у неповній сплаті митних платежів (податку на додану вартість) у сумі 71 931,67 грн. (а.с.а.с. 8 -12).

24 вересня 2009 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було постановлено вирок, яким ввезений за вантажною митною декларацією № 110000001/9/102641 було конфісковано (а.с.а.с. 157 -159).

29 вересня 2009 року Дніпропетровською митницею було ухвалене податкове повідомлення форми «Р»№ 55 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 75 528,25 грн. (71 931,67 грн. -основне зобов'язання, 3 596,58 грн. -штрафні санкції) (а.с.а.с. 13, 14).

23 грудня 2009 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська висунула позивачу першу податкову вимогу № 1/2726 (а.с. 23).

13 травня 2010 року ухвалою Верховного Суду України вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.09.2009 р. було скасовано, а справу -направлено до суду першої інстанції на новий розгляд (а.с.а.с. 162, 163).

06 грудня 2010 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було постановлено новий вирок, яким ввезений за вантажною митною декларацією № 110000001/9/102641 було конфісковано. Дотепер вказаний вирок не оскаржено (а.с.а.с. 164 -166).

Приведені вище спірні правовідносини врегульовано Законом України від 05.02.1992 р. № 2097-ХІІ «Про Єдиний митний тариф»(далі -Закон № 2097-ХІІ), Порядком подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, затвердженим наказом Державної митної служби України від 22.06.2006 р. № 514 (далі -Порядок).

Відповідно до пункту «г»статті 19 Закону № 2097-ХІІ від сплати мита звільняються особи, що ввозять товари та інші предмети, які підлягають оберненню у власність держави у випадках, передбачених законами України.

Згідно з пунктом 5 розділу 1 додатку 1 до Порядку від оподаткування звільняються особи, що ввезли товари та інші предмети, які за рішеннями судів підлягають конфіскації.

Проаналізувавши приведені норми, суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку про те, що, оскільки на час ухвалення оскаржених податкового повідомлення та висунення першої податкової вимоги судом було постановлено рішення про конфіскацію ввезеного майна, позивач за правилами пункту «г»статті 19 Закону № 2097-ХІІ та пунктом 5 розділу 1 додатку 1 до Порядку набув право не сплачувати мито.

При цьому суд критично ставиться до доводів апеляційної скарги щодо ненабрання станом на 29.09.2009 р. вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.09.2009 р. законної сили, оскільки закон звільнення особи від оподаткування не ставить у залежність від набрання сили рішення про конфіскацію товару.

Таким чином, з'ясувавши у повному обсязі обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм належну оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджені наявними у матеріалах справи доказами і не спростовуються доводами апеляційної скарги, тому її необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккад»до Дніпропетровської митниці, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська про визнання недійсними і скасування податкового повідомлення та першої податкової вимоги, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строк, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 09 квітня 2012 року.

Головуючий суддя М.О. Католікян

Суддя А.О. Коршун

Суддя О.М. Панченко