ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" квітня 2012 р. Справа № 5023/9368/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А.,
суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі Деркач Ю.О.,
за участю прокурора -не з*явився,
за участю представників сторін:
позивача - предст. ОСОБА_1 за довіреністю від 01.12.2011 р.,
відповідача -предст. ОСОБА_2 . за довіреністю від 15.11.2011 р.,
третя особа -предст. ОСОБА_3 за довіреністю від 15.11.2011 р.,
третя особа - Харківський міський центр зайнятості -не з*явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу зступника прокурора Харківської області (вх.№ 985Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 04.01.2012р. у справі № 5023/9368/11,
за позовом - Фонду державного майна України, м. Київ,
треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -ВАТ «Харківметробуд», м. Харків,
- Харківський міський центр зайнятості, м. Харків,
до ВАТ «Південспецбуд», м. Харків,
про розірвання договору та стягнення коштів у сумі 664624,44 грн.-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Фонд державного майна України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд: розірвати договір купівлі-продажу від 11.03.2010 р. № КПП-565 пакета акцій ВАТ «Харківметробуд», укладений між Фондом державного майна України та ВАТ«Південспецбуд»; зобов'язати ВАТ«Південспецбуд»повернути пакет акцій ВАТ «Харківметробуд» у кількості 4123901 штука простих іменних акцій, що становить 50% плюс одна акція статутного капіталу ВАТ«Харківметробуд»на рахунок Фонду державного майна України у цінних паперах, який відкритий у зберігача ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»№ 003010; зобов'язати ВАТ «Південспецбуд»перерахувати на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості на розрахунковий рахунок № 37176305900002 в банку ГУ ДКУ Харківської області, МФО 851011, штраф у розмірі 664624,44 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.01.2012р. (суддя Яризько В.О.) в задоволенні позову відмовлено.
Заступник прокурора Харківської області, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 04.01.2012р., звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким позовні вимоги Фонду державного майна України задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.
По - перше, скаржник не погоджується з висновком суду, що ВАТ «Південспецбуд»не мало та не має можливості реалізовувати свої права як акціонера ВАТ «Харківметробуд»з управління ВАТ «Харківметробуд», оскільки ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2009 року у справі №Б-24/51-09 про банкрутство ВАТ «Харківметробуд»введена процедура санації.
Скаржник вказує, що справа про банкрутство ВАТ «Харківметробуд»була порушена судом ще у 2009 році, тоді як спірний договір був укладений у 2010 році, тобто покупець був проінформований та обізнаний про юридичне та фактичне становище ВАТ «Харківметробуд», пакет акцій якого ним придбано, та про наслідки порушення справи про банкрутство, у тому числі і про факт введення процедури санації. Після отримання зазначеного пакета акцій у власність ВАТ «Південспецбуд»мав можливість використати законодавчо передбачені механізми для забезпечення виконання договірних зобов'язань в рамках процедури санації. Жодних доказів того, що пропозиції покупця стосовно плану санації надавались до відома комітету кредиторів, суду чи ВАТ «Харківметробуд», як цього потребує спеціальний закон у процедурі банкрутства , надано не було.
По-друге, скаржник не погоджується і з висновком суду про відсутність підстав для розірвання договору через відсутність вини відповідача у невиконанні всіх умов договору, оскільки відповідно до ч.2 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Тобто, саме відповідач повинен довести, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Скаржник вважає, що останній не вжив всіх можливих заходів для забезпечення виконання договірних зобов'язань, а тому договір має бути розірваний, а пакет акцій ВАТ «Харківметробуд»- повернутий у державну власність.
У -третє, скаржник не погоджується з висновком господарського суду, стосовно того, що позивачем невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права шляхом вимоги про зобов'язання перерахувати штраф. Скаржник вважає, що оскільки пунктом 26 договору передбачено, що у разі недотримання покупцем обов'язків, визначених пунктом 11.3.5 договору, він сплачує штраф у розмірі 12-кратної суми середньої заробітної плати кожного звільненого працівника та в місячний строк поновлює кількість працюючих. Кошти від штрафних санкцій перераховуються на рахунок служби зайнятості за місцем знаходження товариства. Отже, на думку апелянта, у самому договорі безпосередньо визначено підстави та спосіб стягнення штрафу, відповідно до якого покупець має перерахувати штраф на рахунок служби зайнятості за місцем знаходження ВАТ.
Позивач надав пояснення на апеляційну скаргу прокурора, в яких підтримує скаргу прокурора у повному обсязі і вважає за необхідне додати наступне: умови договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Харківметробуд»№ КПП-565 від 11.03.3010 р., по яким сторони дійшли згоди, передбачають вжиття відповідачем заходів щодо стабілізації фінансового стану ВАТ «Харківметробуд», відносно якого на момент підписання цього договору вже було порушено провадження у справі про банкрутство. Підписуючи зазначений договір купівлі - продажу, відповідач взяв на себе відповідні зобов'язання стосовно ВАТ «ХМБ», зокрема, забезпечення економічної і інноваційно - інвестиційної діяльності підприємства в умовах порушення провадження у справі про банкрутство товариства, а саме: дотримання тих видів економічної діяльності, яка є на дату підписання договору; участь у погашенні заборгованості товариства перед кредиторами, вимоги яких внесені до реєстру вимог кредиторів ВАТ «ХМБ»; участь у погашенні кредиторської заборгованості ВАТ, у тому числі перед бюджетом та із страхування, що склалась станом на 01.11.2009 року. Однак, придбав у власність акції товариства у березні 2010 року відповідач лише у лютому 2011 року звернувся до ВАТ «ХМБ»з пропозицією щодо можливості його залучення в якості інвестора у процедурі санації ВАТ «ХМБ»з метою виконання ним своїх зобов'язань за договором. Отже, на думку позивача, такі дії відповідача свідчать про невиконання ним своїх договірних зобов'язань.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 04.01.2012 року -без змін. При цьому, відповідач вважає, що з урахуванням того, що спірний договір купівлі - продажу пакету акцій був укладений 11.03.2010 р., а зміни у систему реєстру ВАТ «Харківметробуд»(щодо набуття прав власності та корпоративних прав ПАТ «ПСБ»стосовно пакета акцій за спірним договором купівлі -продажу) були внесені 02.06.2010 р., тому ПАТ «ПСБ» не мало правових підстав та можливостей діяти у такий спосіб, тобто у спосіб, зазначений в апеляційній скарзі. ПАТ «ПСБ»вживало у ситуації, яка склалася, усіх можливих заходів для виконання зобов'язань за спірним договором. Але листом № 324/07 від 12.12.2011 р. ВАТ «ХМБ» надало відповідачу відповідь про те, що станом на теперішній час вирішити питання щодо можливості участі ВАТ «ПСБ»у якості інвестора у справі про банкрутство ВАТ «ХМБ»не вбачається за можливе, оскільки затверджений комітетом кредиторів та господарським судом Харківської області план санації ВАТ «ХМБ»не передбачає залучення інвесторів, а питання щодо залучення інвесторів у процедурі санації належить до компетенції комітету кредиторів ВАТ «ХМБ»і потребує внесення змін до плану санації з наступним їх затвердженням господарським судом Харківської області.
Третя особа - ВАТ «Харківметробуд», також надала відзив на апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 04.01.2012 року -без змін. Свої заперечення товариство обґрунтовує тотожніми з відповідачем посиланнями.
03.04.2012 р. до апеляційного суду від третьої особи -Харківський міський центр зайнятості надійшло клопотання про здійснення розгляду даної справи без участі його представника; відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Прокурор у судове засідання не з*явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином і в установлений законом строк.
Представники позивача та відповідача та третя особа -ВАТ «ХМБ»проти розгляду справи у відсутності прокурора та представника третьої особи- Харківський міський центр зайнятості не заперечують.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що між Фондом державного майна України та ВАТ «Південспецбуд»11.03.2010 року за результатами конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни укладено договір купівлі -продажу пакету акцій ВАТ «Харківметробуд»№ КПП-565 ( 50% плюс 1 акція статутного капіталу).
За умовами договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю пакет акцій ВАТ «Харківметробуд», а покупець зобов'язався сплатити за вказаний пакет акцій ціну пакета акцій, прийняти цей пакет акцій і виконати обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п.1.1 договору предметом договору є пакет акцій ВАТ «ХМБ»кількістю 4 123 901 штука простих іменних акцій, випущених у документарній формі, що становить 50% плюс 1 акція статутного капіталу , номінальною вартістю однієї акції 0,05 грн. та номінальною вартістю пакета акцій 206195,05 грн., який за результатами конкурсу продано за 3020000,00 грн.
Умовами зазначеного договору на ПАТ «ПСБ»як покупця пакета акцій покладені зобов'язання із забезпеченням економічної, інноваційно -інвестиційної, соціальної та природоохоронної діяльності, а також у сфері корпоративних відносин і розпорядження майном ВАТ «ХМБ», які викладені відповідно в пункті 11 ( підпункти 11.1,11.1.1 -11.1-10; 11.1, 11.2.1 -11.2.6; 11.3, 11.3.1- 11.3.1 -11.3.14; 11.4, 11.4.1- 11.4.2; 11.5., 11.5.1 -11.5.4) цього договору.
15.04.2011 р. ФДМ України була здійснена поточна перевірка виконання умов вказаного вище договору за наслідками якої був складений відповідний акт перевірки.
За цим актом перевірки з боку ПАТ «ПСБ»встановлені порушення умов підпункту 11.1.4 підпункту 11.1, підпунктів 11.3.5 -11.3.7, 11.3.9, 11.3.11, 11.3.12 підпункту 11.3 пункту 11 зазначеного договору, а саме:
- недопущення появи простроченої заборгованості підприємства по платежам до бюджетів всіх рівнів, по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та соціальних платежів ( підпункт 11.1.4 підпункту 11.1 пункту 11). Однак на момент перевірки встановлено, що заборгованість підприємства перед бюджетом збільшилась з 1526,9 тис. грн., станом на 01.04.2010 р. до 2275,4 тис. грн.. станом на 01.03.2011 року. Також збільшилась заборгованість перед Пенсійним фондом за відповідний період -з 4773,2 тис. грн. до 6966,8 тис. грн.;
- недопущення звільнення працівників підприємства з ініціативи покупця чи уповноваженого ним органу ( за винятком звільнення на підставі п.6 ст. 40 КЗпП України або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачене звільнення на підставі п. п. 3,4,7,8 ст. 40 і ст. 41 КЗпП України) протягом 6 місяців з моменту набуття права власності на пакет акцій ( підпункт 11.3.5 підпункту 11.3 пункту 11 договору). У ході перевірки встановлено, що покупцем допущено звільнення 27 працівників підприємства на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України;
- виконання умов існуючого колективного договору та укладання нового відповідно до чинного законодавства ( підпункт 11.3.6 підпункту 11.3 пункту 11 договору) . У ході перевірки встановлено, що виконання діючого колективного договору не забезпечено. Заходів з укладання нового колективного договору відповідачем також не вжито;
- належне утримання об'єктів соціально - побутових умов працюючих на рівні не менше 0,5% від суми реалізованої продукції за рік ( підпункт 11.3.9 підпункту 11.3 пункту 11 договору). У ході перевірки встановлено, що вжиття заходів з належного утримання об'єктів соціально -побутового призначення, передбачених п.11.3.7 договору відповідачем не забезпечено;
- витрати ВАТ на охорону праці не менше 0,5% від суми реалізованої продукції ВАТ за рік ( підпункт 11.3.11 підпункту 11.3 пункту 11 договору), що не було дотримано взагалі;
- збереження кількості існуючих на дату переходу права власності на пакет акцій робочих місць та створення нових (підпункт 11.3.12 підпункту 11.3 пункту 11 договору). У ході перевірки встановлено, що кількість працюючих на підприємстві станом на 01.04.2010 р. становила 251 чоловік, а станом на 29.03.2011 р. -186 чоловік, тобто загальна кількість звільнених працівників становить 65 чоловік, з яких 27 чоловік звільнено на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, і не спростовано в апеляційній інстанції, факти порушень умов договору № КПП-565 від 11.03.2010 р. були встановлені в ході перевірки, при проведенні якої був присутній і відповідач. З боку відповідача акт перевірки підписаний директором без зауважень. Відповідач фактично не заперечує проти існування порушень виконання ним умов договору, що викладені в акті перевірки від 15.04.2011 р., хоча і вважає, що в акті перевірки наведені лише встановлені позивачем порушення умов договору з посиланням на його підпункти і пункти, але не зазначено та не наведено у чому конкретно полягають ці порушення, а також якими обставинами чи доказами підтверджуються факти таких порушень.
Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи наведені норми права та обставини справи, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно і обгрунтовано зроблено висновок, що оскільки ані відповідачем, ані третьою особою - ВАТ «Харківметробуд» не надано документального спростування фактів, що викладені в акті перевірки від 15.04.2011 року, тому факти порушення з боку відповідача умов договору № КПП - 565 від 11.03.2010 року , а саме підпункту 11.1.4 підпункту 11.1, підпунктів 11.3.5 -1.3.7, 11.3.9, 11.3.11, 11.3.12 підпункту 11.3 пункту 11, є доведеними складеним актом перевірки.
Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2009 року у справі № Б-24/51-09 про банкрутство ВАТ «Харківметробуд»введена процедура санації товариства терміном на 12 місяців, припинені повноваження його органів управління та призначений керуючий санацією -арбітражний керуючий Кузнєцова О.А. Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2010 року затверджено план санації ВАТ «Харківметробуд». Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2010 року процедура санації продовжена на шість місяців до 16.05.2011 року. Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.12.2011 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження процедури санації, відкладено розгляд звіту керуючого санацією на 22.03.2012 р. Отже, на даний час триває процедура санації та складання звіту; звіт керуючого санацією про проведену роботу щодо виконання плану санації не затверджений.
Відповідно до приписів статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до приписів статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Пунктом 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»передбачено, що у разі невиконання зобов'язань, передбачених договором, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі - продажу, у встановлені строки.
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Відповідно до п.1 статті 614 ЦК України, особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності).
При цьому, нормі статті 614 ЦК України щодо можливості застосування відповідальності з а порушення зобов'язання, в т.ч. як у вигляді застосування санкцій, так і у вигляді розірвання договору, лише за наявності вини, кореспондує норма статті 218 Господарського кодексу України, за приписами якої учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до приписів частини 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом, іншими законодавчими актами України.
Тобто, особливість вказаного Закону полягає в тому, що він має пріоритет перед іншими законами, зокрема Цивільним, Господарським та Цивільним процесуальним кодексами. Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет стосовно норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, про відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, укладання мирової угоди між боржником та кредиторами, задоволення вимог кредиторів тощо.
Згідно з приписами частини 4 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня винесення ухвали про санацію: керівник боржника відстороняється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону; припиняються повноваження органів управління боржника -юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані передати керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей; арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, пояснень відповідача, станом на час укладання договору між позивачем та відповідачем ( 11.03.2010 р.), а також станом на час внесення змін до реєстру ВАТ «ХМБ»( 02.06.2010 р.), ВАТ «ХМБ»знаходилось у процедурі судової санації, термін якої відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 16.11.2009 р. у справі № Б-24/51-09 становив 12 місяців та мав закінчиться 16.11.2010 р. Укладаючи договір, ПАТ «ПСБ»виходило з того, що після спливу строку санації ( 16.11.2010 р.) будуть відновлені повноваження органів управління ВАТ «ХМБ»і ПАТ «ПСБ»як акціонер, який має контрольний пакет акцій, буде мати змогу впливати на його діяльність і виконувати свої зобов'язання за вказаним договором. Натомість, як вже було зазначено вище, процедура санації продовжена до 15.05.2011 р., яка триває і по теперішній час, оскільки керуючим санацією ВАТ «ХМБ»не наданий господарському суду звіт. Наведені вище обставини відповідач вважає як відсутність з його боку вини щодо невиконання обов'язків за договором, а також про фактичне обмеження його можливостей щодо виконання зазначених обов'язків за договором у ситуації що склалася.
При цьому, відповідач вживав наступні дії, спрямовані на виконання своїх зобов'язань за спірним договором.
Так, 07.06.2010 р. відповідач звернувся до ВАТ «ХМБ» з листом за № 621, яким повідомив про укладання з позивачем цього договору, надав його копію та просив враховувати умови вказаного договору у діяльності ВАТ «ХМБ».
20.06.2010 р. ВАТ «ХМБ»листом за № 163/2 надало відповідачу відповідь про те, що ВАТ «ХМБ» знаходиться у процедурі судової санації, у зв'язку з чим керуючий санацією ВАТ «ХМБ»зобов'язаний діяти у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ухвал господарського суду Харківської області у справі про банкрутство та рішень, які приймаються комітетом кредиторів ВАТ «ХМБ», а умови договору купівлі пакету акцій будуть враховуватись за можливістю та за умовами відповідності їх вимогам законодавства України про банкрутство, рішенням комітету кредиторів та рішенням господарського суду Харківської області у справі про банкрутство ВАТ «ХМБ».
28.02.2011 р. відповідач знову звернувся до ВАТ «ХМБ»з листом за № 15, у якому містилась його пропозиція щодо можливості його залучення у якості інвестора у процедурі санації товариства з метою виконання ним своїх зобов'язань за зазначеним договором.
12.12.2011 р. ВАТ «ХМБ»листом за № 324 відповідь про те, що станом на теперішній час вирішити питання щодо можливої участі ВАТ «ПСБ»у якості інвестора у справі про банкрутство ВАТ «ХМБ»не вбачається за можливе, оскільки затверджений комітетом кредиторів та господарським судом Харківської області план санації ВАТ «ХМБ»не передбачає залучення інвесторів, а питання щодо залучення інвесторів у процедурі санації належить до компетенції комітету кредиторів ВАТ «ХМБ»і потребує внесення змін до плану санації з наступним їх затвердженням господарським судом Харківської області.
Окрім того, слід зазначити, що відповідач не є кредитором ВАТ «Харківметробуд».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у ситуації, що склалася, відповідач обґрунтував належним чином вжиття ним усіх можливих заходів, спрямованих на виконання своїх зобов'язань за спірним договором, а невиконання ним своїх зобов'язань за цим договором відбулося за відсутності його вини ( у формі умислу або необережності) та за незалежних від нього обставин. ПАТ «Південспецбуд»не мало та не має можливості реалізувати свої права як акціонера ВАТ «Харківметробуд»з управління цим акціонерним товариством, які передбачені нормами Закону України «Про господарські товариства»та Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки з 16.11.2009 року по теперішній час керівництво ВАТ «Харківметробуд»здійснює керуючий санацією, а керівник та органи управління ВАТ «Харківметробуд» позбавлені можливості впливу на останнього.
У судовому засіданні позивач посилався на те, що відповідачем порушено умови п.11.1.2 і 11.1.3 договору № КПП -565, а саме, відповідач не виконує зобов'язання щодо участі у погашенні заборгованості товариства перед кредиторами, вимоги яких внесені до реєстру вимог кредиторів ВАТ «Харківметробуд», затвердженого ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2009 року № Б-24/51-09 відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та щодо участі у погашенні кредиторської заборгованості ВАТ, у тому числі перед бюджетом та із страхування, що склалась станом на 01.11.2009 р.
Але, такі посилання заперечуються відповідачем і спростовуються актом поточної перевірки виконання умов договору купівлі -продажу № КПП-565 від 11.03.2010 року пакета акцій ВАТ «Харківметробуд»за конкурсом від 15.04.2011 р., з якого вбачається , що термін виконання цих зобов'язань ще не настав.
Як видно з матеріалів справи, згідно з пунктом 11.3.5 договору відповідач зобов'язався не допускати звільнення працівників підприємства зі своєї ініціативи або уповноваженого ним органу ( за винятком звільнення на підставі п.6 ст. 40 КЗпП України або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачене звільнення на підставі п .п. 3,4,7,8 ст. 40 і ст. 41 КЗпП України) протягом 6 місяців з моменту набуття права власності на пакет акцій.
З копій наказів про звільнення 27 працівників підприємства на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, підписаних керуючим санацією, можна зробити висновок, що таке звільнення було здійснене не за ініціативою відповідача або уповноваженого ним органу, оскільки керуючий санацією не є органом, що був уповноважений відповідачем. Зі списку звільнених також вбачається, що 6 працівників були попереджені про звільнення ще до укладання спірного договору, відтак, вина в звільненні даних працівників у відповідача відсутня.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що невиконання усіх умов спірного договору відбулось не через вину відповідача, що позивачем не доведений факт істотного порушення відповідачем з його вини умов спірного договору, у зв'язку з чим підстави для розірвання договору купівлі -продажу відсутні.
Стосовно посилання апелянта на те, що місцевим господарським судом зроблено висновок про невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права шляхом вимоги про зобов'язання перерахувати штраф, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вищенаведена норма права кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб*єктів господарювання та споживачів.
Предметом позову може бути матеріально -правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. В даному випадку способом захисту порушених прав є вимога про стягнення суми штрафу, а не зобов'язання перерахувати, оскільки в разі задоволення такої вимоги виконання рішення суду повинно відбуватись у порядку виконання рішень, за якими боржник повинен вчинити певні дії, а не у порядку примусового стягнення, що значно утруднити відновлення порушеного права.
Правомірно місцевий господарський суд звернув увагу і на те, що позивачем не наданий обґрунтований розрахунок стягуваної суми штрафних санкцій. Так, ним лише зазначено, що середня заробітна плата звільнених працівників на час їх звільнення становила 55385,37 грн., однак, при цьому, не зазначено, яким чином вирахувана дана сума середньої заробітної плати, не зазначено, за який період бралися суми для такого вирахування, та не надано документального підтвердження саме цієї суми ( бухгалтерських документів по нарахуванню заробітної плати по кожному працівнику тощо). Отже, суд обґрунтовано дійшов висновку, що заявлена сума штрафних санкцій не є документально підтвердженою.
Стосовно посилань відповідача на пропуск строку позовної давності щодо вимоги про стягнення штрафу, колегія суддів вважає, що такі посилання спростовуються нормами чинного законодавства та матеріалами справи.
А саме, відповідно до приписів частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як встановлено судом першої інстанції так і не спростовано в апеляційній інстанції про порушення умов спірного договору позивач дізнався 15.04.2011 р. при проведенні відповідної перевірки, відтак і строк позовної давності в один рік щодо стягнення штрафу на момент пред'явлення позову не сплинув.
Враховуючи вищевикладене, колегія судді дійшла висновку про відсутність законних підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 04.01.2012 року, а тому рішення слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1 ч.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд , -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 04.01.2012 р. у справі № 5023/9368/11 залишити без змін.
Головуючий суддя О.А.Пуль
суддя Я.О.Білоусова
суддя В.С.Хачатрян
повний текст постанови складено 09.04.2012 р.
Судове рішення № 23541250, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 13.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/9368/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: