КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2012 № 13/293
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - дов. б/н від 28.12.2011
від відповідача: ОСОБА_3 - дов. №02/12 від 20.12.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Західно-Український
Консорціум"
на рішення господарського суду міста Києва
від 07.12.2011
у справі № 13/293 (судді Курдельчук І.Д., Спичак О.М., Котков О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Західно-Український
Консорціум"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мольва Метал Пак"
про стягнення заборгованості
26.03.2012 у судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 11.04.2012, у зв'язку з чим постанова приймається зазначеною датою.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Західно-Український Консорціум" (надалі - позивач, продавець) про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Мольва Метал Пак" (надалі - відповідач, покупець) заборгованості у розмірі 1580710,64 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.12.2011 у справі №13/293 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство „Західно-Український Консорціум" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2011 у справі №13/293 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду встановленим обставинам справи. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, досліджуючи правовідносини між позивачем та відповідачем не дав належної оцінки договору, видатковим накладним, рахункам-фактурам, випискам по поточному рахунку, акту звіряння взаєморозрахунків від 07.05.2008, листу №111 від 15.05.2008 із визначенням гарантійних зобов'язань по платежах.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2006 року між Приватним акціонерним товариством „Західно-Український Консорціум" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мольва Метал Пак" укладено договір купівлі-продажу №012 від 10.05.2006, відповідно до якого продавець зобов'язується поставляти у власність (продавати), а покупець зобов'язується приймати і вчасно здійснювати оплату (купувати) відповідно до умов договору жерсть білу, харчову.
Відповідно до п.2.1 та п.2.2. Договору товар поставляється на основі заявок покупця, в яких вказується кількість і асортимент такого товару.
Пунктом 4.1 ст. 4 Договору сторони передбачили порядок здійснення розрахунків, відповідно до якого, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 10 днів після поставки товару.
За твердженнями позивача, на виконання умов договору №012 ним було передано, а відповідачем прийнято у власність товар на загальну суму 3509968,68 грн., що підтверджує долученими до матеріалів справи видатковими накладними.
Як зазначає позивач, відповідачем було порушено умови договору, зобов'язання у частині своєчасної та повної оплати поставленої позивачем продукції відповідачем були виконані частково, а саме перераховано на розрахунковий рахунок позивача 2130000,00 грн., у зв'язку з чим, стверджує позивач, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 1397493,88 грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач нарахував та просив суд стягнути з останнього 58885,62 грн. пені та 124331,14 грн. за нарахованими відсотками по векселях, емітованих відповідачем.
Відповідно до положень пункту 5.2 ст. 5 договору, документами, які підтверджують факт поставки товару позивачем та отримання його відповідачем є розхідна накладна продавця.
Як зазначає у своїй позовній заяві та в письмових поясненнях від 06.10.2011 та від 16.11.2011 позивач, договір поставки №012, за яким за твердженням позивача у Товариства з обмеженою відповідальністю „Мольва Метал Пак" виникли зобов'язання оплати товару, був укладений 10.05.2006, що також вбачається із самого договору.
Проте, як видно із матеріалів справи, у видаткових накладних, які подані позивачем в якості доказів факту поставки відповідачу товару є посилання на інший договір № ЗУ-0000079, який укладено 01.05.2006.
Разом з тим, сторони на вимогу суду першої інстанції не надали договір №ЗУ-0000079, який укладено 01.05.2006 ні в оригіналі, ні в належним чином засвідченій копії. Водночас позивач пояснив, що ним при виготовленні видаткових накладних допущено технічну описку бухгалтерією.
Відмовляючи у позові суд першої інстанції зазначив, що за відсутності договору №ЗУ-0000079, який укладено 01.05.2006, а також за умови відсутності узгодження сторонами недоліків, надані позивачем видаткові накладні на підтвердження факту поставки ним товару відповідачу є окремими правочинами (усними договорами поставки), та не можуть бути прийняті як належні докази виконання договору №012 від 10.05.2006. У зв'язку із цим суд прийшов до висновку, що виникнення у відповідача заборгованості за договором №012 від 10.05.2006 не доведено.
Однак, колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи із наступного.
На підтвердження, наявності у відповідача заборгованості позивачем до матеріалів справи долучено акт звірки взаєморозрахунків станом на 07.05.2008 між ТОВ „Мольва Металл Пак" та ЗАТ „Західно-Український Консорціум", а також лист відповідача №111 від 15.05.2008 - гарантійне зобов'язання по платежах, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання погасити заборгованість перед позивачем, яка існувала станом на 07.05.2008 у розмірі 1580710,64 згідно визначеного у листі графіку.
Проте, ні вищевказаний акт звірки взаєморозрахунків, ні гарантійне зобов'язання не містить жодних посилань на первинні документи, у зв'язку із чим колегією було зобов'язано позивача надати тлумачення акту звірки взаєморозрахунків станом на 07.05.2008.
На виконанання вимог Київського апеляційного господарського суду позивачем до матеріалів справи було долучено письмові пояснення, зокрема щодо тлумачення акту звірки взаєморозрахунків станом на 07.05.2008 між ТОВ „Мольва Металл Пак" та ЗАТ „Західно-Український Консорціум" з посилання на первинні документи, операції за якими відображенні у вказаному акті.
Із долучених на вимогу суду додаткових пояснень та доказів позивача вбачається, що у період з 12.02.2007 по 30.04.2008 позивачем було поставлено відповідачеві товар у власність на загальну суму 3509968,68 грн. При цьому відповідач, у вказаний період оплатив поставлений позивачем товар на суму 2130000,00 грн., що підтверджується копіями виписок із поточного рахунку позивача. При чому, із вказаних виписок вбачається, що оплата здійснювалась відповідачем згідно договору №012 від 10.05.2006.
За таких обставин, за умови відсутності у сторін укладеного договору №ЗУ-0000079 від 01.05.2006, посилання на який є у спірних видаткових накладних, а також враховуючи ту обставину, що відповідачем здійснювалася часткова оплата товару саме на підставі договору №012 від 10.05.2006, колегія суддів, дослідивши усі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що вказані видаткові накладні є доказом поставки товару саме відповідно до умов договору №012 від 10.05.2006, а акт звірки взаєморозрахунків станом на 07.05.2008 між ТОВ „Мольва Металл Пак" та ЗАТ „Західно-Український Консорціум" відображає розрахунки сторін за цим договором.
Крім того, до матеріалів справи долучено акт звірки взаєморозрахунків по договору купівлі-продажу №012 від 10.05.2006 станом на 12.06.2007, у якому знайшли відображення поставки позивачем відповідачеві товару за частиною спірних видаткових накладних, що також підтверджує здійснення поставки товару за такими видатковими накладними саме на виконання умов договору №012 від 10.05.2006.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що факт існування у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі, визначеному в акті звірки взаєморозрахунків станом на 07.05.2008, є доведеним та підтвердженим відповідачем, оскільки вказаний акт підписаний зі сторони відповідача директором та скріплений печаткою.
Більше того, матеріали справи містять лист відповідача №111 від 15.05.2008 - гарантійне зобов'язання по платежах, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання погасити заборгованість перед позивачем, яка існувала згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 07.05.2008 у розмірі 1580710,64 згідно визначеного у листі графіку, а саме: до 23.05.2008 відповідач мав сплатити 100000,00 грн., до 30.05.2008 - 100000,00 грн., до 06.06.08 - 100000,00 грн., до 13.06.2008 - 100000,00 грн., до 20.06.2008 - 100000,00 грн., до 27.06.2008 - 100000,00 грн., до 04.07.2008 - 100000,00 грн., до 11.07.2008 - 100000,00 грн., до 18.07.2008 - 100000,00 грн., до 25.07.2008 - 100000,00 грн., до 01.08.2008 - 100000,00 грн., до 08.08.2008 - 100000,00 грн., до 15.08.2008 - 100000,00 грн., до 22.08.2008 - 100000,00 грн., до 29.08.2008 - 100000,00 грн., та до 05.09.2008 - 80710,64 грн.
Як зазначив представник позивача, вказаний графік був прийнятий позивачем без зауважень.
У ході розгляду справи позивачем до суду першої інстанції заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давніх встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із позовною заявою 15.07.2011, що підтверджується поштовим штемпелем на описі вкладення та конверті, у якому було надіслано позовну заяву.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було прощено строк позовної давності стосовно позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 58885,62 грн. та стосовно платежів, що мали бути здійснені відповідачем до 11.07.2008, згідно графіку, визначеного гарантійним листом №111 від 15.05.2008, у зв'язку з чим вимоги позивача у цій частині задоволенню не підлягають.
При цьому, колегія суддів зазначає, що кожен із платежів визначених у гарантійному листі №111 від 15.05.2008 містить у собі частину пені, розмір якої є пропорційним розміру основного зобов'язання. Таким чином, за підрахунками суду, платежі, що мали бути здійснені відповідачем у розмірі 100000,00 грн. містять у собі частку пені у розмірі 3725,26 грн., тоді як платіж розміром 80710,64 грн. містить у собі частину пені у сумі 3006,68 грн.
Враховуючи викладене, колегією суддів здійснено розрахунок суми заборгованості, що підлягає стягненню у межах строку позовної давності з вирахуванням частки пені, що відповідає кожному платежу, згідно якого стягненню із відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 751627,14 грн.
За таких обставни, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства „Західно-Український Консорціум" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2011 у справі №13/293 має бути скасоване у частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Мольва Метал Пак" на користь Приватного акціонерного товариства „Західно-Український Консорціум" суми боргу розмірі 751627,14 грн., з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційних скарг покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Західно-Український Консорціум" задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2011 у справі №13/293 у частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Мольва Метал Пак" на користь Приватного акціонерного товариства „Західно-Український Консорціум" суми боргу розмірі 751627,14 грн. скасувати.
Прийняти у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Мольва Метал Пак" (03124, м. Київ, вул.. Героїв Севастополя, 5А; код ЄДРПОУ 31456691) на користь Приватного акціонерного товариства „Західно-Український Консорціум" (79007, м. Львів, вул. Джерельна, 29, кв. 7; код ЄДРПОУ 30583551) 751627 (сімсот п'ятдесят одну тисячу шістсот двадцять сім) грн. 14 коп. боргу, 7516 (сім тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 27 коп. державного мита, 112 (сто дванадцять) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Мольва Метал Пак" (03124, м. Київ, вул.. Героїв Севастополя, 5А; код ЄДРПОУ 31456691) на користь Приватного акціонерного товариства „Західно-Український Консорціум" (79007, м. Львів, вул. Джерельна, 29, кв. 7; код ЄДРПОУ 30583551) 7516 (сім тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 27 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.
Матеріали справи №13/293 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Новіков М.М.
Судді Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
Судове рішення № 23540834, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 11.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/293. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: