Постанова № 23540762, 11.04.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.12 Справа № 5015/6199/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

при секретарі судового засідання Федечко Р.І.

за участю представників:

від позивача: Гарбузюк Р.О. (директор);

від відповідача: ОСОБА_1.(довіреність № 06-9895 від 17.10.2011 р.);

ОСОБА_2.(довіреність № 06-9894 від 17.10.0211р.);

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів №06-37 від 04.01.2012 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року

у справі № 5015/6199/11

за позовом: Малого приватного підприємства "ГРО", м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів

про зобов'язання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" в рахунок обсягів газу, які підлягають поставці малому приватному підприємству "ГРО" за договорами про постачання природного газу, в першу чергу поставити 1937 кубічних метрів природного газу за ціною 2627,10 грн. з ПДВ за одну тисячу кубічних метрів та в другу чергу поставити 4657 кубічних метрів природного газу за ціною 2675,586 грн. з ПДВ за одну тисячу кубічних метрів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 р. по справі № 5015/6199/11 (суддя Іванчук С. В.) позов Малого приватного підприємства (надалі - МПП) "ГРО", м. Львів задоволено. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації (надалі-ПАТ)"Львівгаз" в рахунок обсягів газу, які підлягають поставці Малому приватному підприємству "ГРО" за договорами про постачання природного газу, в першу чергу поставити 1937 кубічних метрів природного газу за ціною 2627,10 грн. з ПДВ за одну тисячу кубічних метрів та в другу чергу 4657 кубічних метрів природного газу за ціною 2675,586 грн. з ПДВ за одну тисячу кубічних метрів, відшкодовано судові витрати.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що оскільки, за період з 23.02.2009 року по 04.02.2010р. саме Відповідачем не виконано умови укладених між сторонами Договорів № Г-094 від 01.01.2009 р. та № Г-094 від 25.12.2009року, щодо поставки газу по ціні та в обсягах визначених умовами вказаних договорів, а саме 1937 м3 природного газу за ціною 2627,10 грн. з ПДВ за одну тисячу кубічних метрів та 4657 м3 природного газу за ціною 2675,586 грн. з ПДВ за одну тисячу кубічних метрів, позов підлягає задоволенню.

Не погодившись з вказаним рішенням Відповідач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, № 06-37 від 04.01.2012р., в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 р., оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої доводи скаржник мотивує тим, що відповідно до постанови НКРЕ ціна газу для промислових споживачів на початку 2009 року, і яка діяла до 31 травня 2009 року становила 2627,10 грн. з ПДВ за 1000 м3. Однак, ціна газу відповідно з постановами НКРЕ з 01.06.2009 року була змінена та становила 2675,586 грн. за 1000 м3. Таким чином, ціни на природний газ неодноразово змінювалися і станом на 01.11.2012р. становлять 4579,128 грн. з ПДВ за 1000 м3, відтак ПАТ "Львівгаз" не може здійснити поставку невикористаного природного газу по меншій ціні ніж встановлена НКРЕ.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 року Позивач, Мале приватне підприємство "ГРО" подало відзив на апеляційну скаргу №14 від 09.02.2012р., в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити та зазначає, що постачання газу у спірний період часу Відповідачем не здійснювалося безпідставно. Факт протиправної поведінки Відповідача щодо припинення газопостачання Позивачу встановлено іншими судовими рішеннями, згідно яких Відповідач поніс встановлену законом відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків. Проте, як вказує Позивач, чинне законодавство не містить норм, які б звільнили Відповідача від обов'язку виконати зобов'язання за укладеним ним договором.

20 лютого 2012 року скаржник подав суду додаткові пояснення до апеляційної скарги, № 06-1256 від 20.02.2012р. в яких зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права та не залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики України, посилається також на те, що судом першої інстанції поряд з рішенням у справі № 20/110 від 20.08.2009р. не було досліджено рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2010р. по справі № 7/244(10) та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2011р. по цій же справі, якими на переконання скаржника, МПП "ГРО", стягнувши з ПАТ "Львівгаз" збитки, відмовився від виконання зобов'язання боржником в порядку ст. 612 ЦК України.

В судовому засіданні 22.02.2012 р. за згодою представників сторін було оголошено перерву до 21.03.2012 р., яку 21.03.2012 р. продовжено до 11.04.2012р. Строк вирішення спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.

В даному судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2012 року у справі № 5015/6199/11 -залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що 01.01.2009 року між ВАТ "Львівгаз"(Облгаз) та МПП "ГРО"(надалі Споживач) було укладено Договір № Г-094 та додаткову угоду № 1 до договору на постачання природного газу з протоколом розбіжностей, відповідно до яких Відповідач зобов'язувався постачати Позивачу природний газ на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 1 від 01.01.2009 р. на момент укладення цієї додаткової угоди ціна за 1000,0 кубічних метрів природного газу, реалізованого Облгазом Споживачеві, включаючи тарифи на транспортування газу магістральними і розподільними трубопроводами, тариф на постачання природного газу та всі податки і обов'язкові платежі, встановлені чинним законодавством, складала 2 627,10 грн.,в тому числі 437,85 грн. ПДВ (а.с. 14).

Пунктом 2.1 договору № Г-094 від 01.01.2009 року передбачено, що Облгаз протягом 2009року постачає Споживачу природний газ в об'ємі до 7,0 тис. м3 в тому числі по місяцях кварталів: січень-1,1тис. м3, лютий-1,1тис. м3, березень-0,8 тис. м3, квітень-0,6 тис. м3, травень-0,3 тис. м3, червень-0,1 тис. м3, липень-0,1 тис. м3, серпень-0,1 тис. м3, вересень-0,3 тис. м3, жовтень-0,6 тис. м3, листопад-0,8тис. м3, грудень-1,1 тис. м3. Постачання природного газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових об'ємів від середньодобового не більше 5,0 відсотків(п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.2.4. договору № Г-094 від 01.01.2009 року Облгаз зобов'язується щомісячно спільно з Споживачем оформляти Акти приймання-передачі газу.

6 травня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору №Г-094, відповідно до умов якої ціна за 1000 кубічних метрів природного газу з 01.06.2009р. складає всього 2 675,5860 разом з ПДВ(а.с. 15).

25 грудня 2009 року між сторонами було укладено Договір Г-094 про постачання природного газу на 2010 рік та додаткову угоду №1 від 30.12.2009 року до даного договору про встановлення ціни на газ за 1000 м3 газу з врахуванням тарифу на постачання та тарифу на транспортування природного газу в розмірі 2675грн.5860коп., в тому числі ПДВ 445,9310 грн.(а.с. 18,24).

У відповідності до п. 2 цього Договору Облгаз протягом 2010 року постачає Споживачу природний газ в об'ємі до 7,0тис. м3, в тому числі по місяцях кварталів: січень-1,1 тис. м3, лютий-1,1 тис. м3, березень-0,8 тис. м3, квітень-0,6 тис. м3, травень-0,3 тис. м3, червень-0,1 тис. м3, липень-0,1 тис. м3, серпень-0,1 тис. м3, вересень-0,3 тис. м3, жовтень-0,6 тис. м3, листопад-0,8 тис. м3, грудень-1,1 тис. м3(п. 2.1 Договору).

Пунктом 3.2.4. договору № Г-094 від 25.12.2009 року передбачено обов'язок постачальника щомісячно спільно з споживачем оформляти Акти приймання-передачі газу.

Підставою звернення до господарського суду з даним позовом стало невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаними вище договорами. Факт протиправної поведінки Відповідача щодо припинення газопостачання Позивачу досліджено господарським судом Львівської області.

Відповідно до частини 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В той час, рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2009 року у справі № 20/110 за позовом Малого приватного підприємства "ГРО",м. Львів до ВАТ "Львівгаз", м. Львів про зобов'язання до вчинення дій та стягнення заборгованості, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 року та постановою Вищого господарського суду від 13.04.2010 року у справі № 20/110 встановлено факт протиправного припинення подачі газу з 23.02.2009 року, зокрема на виконання умов договору №Г-094 від 01.01.09р. Крім цього, в рішенні суду зазначається, що 20.02.2009 р. Позивачу вручено припис від 19.02.2009 р. № 856/09, в якому Відповідач повідомив МПП "ГРО" про припинення постачання газу і його відключення 23.02.2009 р. У цей же день 23.02.2009 р. о 1625 год. подачу газу Позивачу було припинено та опломбовано вентиль, про що складено акт № б/н, копію якого долучено до матеріалів справи № 20/110(а.с. 9-13).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.07.2010р. у справі № 3/91 за позовом МПП "ГРО" до ВАТ "Львівгаз" про стягнення штрафних санкцій (а.с.21-22) встановлено, що на виконання рішення суду у справі № 20/110 та відповідно до зобов'язань за Договорами №Г-094 від 01.01.2009р. та № Г-094 від 25.12.09р., Відповідач відновив постачання газу 05.02.2010р., про що сторонами складено акт.

З наведеного вище вбачається, що за період з 23.02.2009 року по 04.02.2010року включно, саме Відповідачем не виконано умови укладених між сторонами Договорів № Г-094 від 01.01.2009р. та № Г-094 від 25.12.2009р. щодо поставки газу по ціні та в обсягах визначених умовами вказаних договорів.

Проаналізувавши доводи Відповідача про невизначеність конкретного обсягу поставки газу, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи містяться подані Позивачем розрахунки суми штрафу за недопоставку газу (а.с. 17,23), з яких вбачається, що Відповідач недопоставив Позивачу за період з 23.02.2009 року по 30.04.2009 року 1937м3 природного газу (у лютому -537м3, у березні 800 м3, у квітні -600 м3) по ціні 2627,10 грн. з ПДВ за 1000,0 м3, відповідно до умов Договору № Г-094 та додаткової угоди № 1 від 01.01.2009р.; а за період з 01.05.2009 року по 04.02.2010 року 4657 м3 природного газу (у травні -300 м3, у червні -100 м3, у липні -100м3, у серпні -100 м3, у вересні -300 м3, у жовтні -600 м3, в листопаді -800 м3, у грудні -1100 м3, в січні -1100 м3, в лютому -157 м3) за ціною 2675,586 грн. з ПДВ за 1000,0 м3, відповідно до умов Договору № Г-094, додаткової угоди № 3 від 06.05.2009р. та додаткової угоди № 1 від 30.12.2009 року. Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявлених вимог Позивача.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ст. 11, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 193 ГК України, що кореспондується зі ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи рішеннями у справах № 20/110 та № 3/91, що набрали законної сили, встановлено вину Відповідача у припиненні поставки газу МПП "ГРО" за спірний період, протилежного Відповідачем не доведено, доказів що підтверджують належне виконання ним умов Договорів № Г-094 від 01.01.2009 року та № Г-094 від 25.12.2009 року ні суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не подано. За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку про підставність задоволення Господарським судом Львівської області даного позову та зобов'язання ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" в рахунок обсягів газу, які підлягають поставці МПП "ГРО" за Договорами з постачання природного газу № Г-094 від 01.01.2009 року та № Г-094 від 25.12.2009 року та додатковими угодами до них № 1 від 01.01.2009 року, № 3 від 06.05.2009 року та № 1 від 30.12.2009 року, в першу чергу поставити 1937 м3 природного газу за ціною 2627,10 грн. з ПДВ за 1000,0 м3 та в другу чергу 4657 м3 природного газу за ціною 2675,586 грн. з ПДВ за 1000,0м3.

Щодо посилання скаржника на неможливість ПАТ "Львівгаз" здійснення поставки невикористаного природного газу МПП "ГРО"по цінах 2627,10 грн. з ПДВ за 1000,0 м3 та 2675,586 грн. з ПДВ за 1000,0 м3 -менших, ніж встановлені НКРЕ на час розгляду справи, слід зазначити, що предметом позову є зобов'язання до належного виконання в натурі укладених між сторонами договорів, в частині поставки об'ємів газу Позивачу, які були недопоставлені йому за період з 23.02.2009 року по 04.02.2010 року, а відповідно до п. 7 додаткової угоди № 1 передбачено, що дана додаткова угода набирає чинності з 01 січня 2009 року, і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2009 року, а в частині проведення розрахунків за газ -до їх повного здійснення. Оскільки Відповідач, порушивши умови укладених з МПП "ГРО" Договорів № Г-094 та додаткових угод № 1 від 01.01.2009р, № 3 від 06.05.2009р. та № 1 та від 30.12.2009р., протиправно не поставив Позивачу обумовлену вказаними договорами кількість природного газу, та зобов'язаний поставити газ саме за період 2009-2010 років, то відповідно ціна на газ має бути такою ж як визначена договорами і діяла в 2009-2010 роках.

Перевіривши доводи скаржника щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та незалучення третьої особи, судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. З правового аналізу вказаної норми вбачається, що залучення третіх осіб відбувається лише у випадку, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Відповідачем не було доведено суду першої інстанції, яким саме чином рішення по даній справі може вплинути на права та обов'язки НКРЕ. З цих же підстав в задоволенні поданого Відповідачем клопотання про залучення третьої особи відмовлено і судом апеляційної інстанції.

Посилання скаржника на те, що стягнувши з ПАТ "Львівгаз" збитки, Позивач в порядку ст. 612 ЦК України відмовився від виконання зобов'язання боржником, не знайшло свого підтвердження оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 622 ЦК України боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом. МПП "ГРО" звернулося до місцевого господарського суду з позовом про виконання зобов'язання в натурі, отже не відмовилося від виконання зобов'язання боржником.

Перевіривши покликання Позивача про віднесення до судових витрат у справі витрат, понесених ним у зв'язку з одержанням довідки про включення сторін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, колегією суддів розцінюються як такі, що не можуть розглядатися як судові витрати в розумінні ст. 44 ГПК України.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційних скаргах інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст.49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 р. у справі № 5015/6199/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів №06-37 від 04.01.2012 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя Мельник Г.І..

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.