Постанова № 23540588, 10.04.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.12 Справа № 5008/232/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий-суддя Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Кіт М.С.

розглянувши матеріали апеляційних скарг:

· Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я", б/н від 15.02.2012 р.

· Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва від 20.02.2012 р. № 222 вих. - 12

на рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2012 р.

у справі № 5008/232/2011 (суддя -Кадар Й.Й.)

за позовом Прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, м. Київ та ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір"я", с. Солочин Свалявський район

про відшкодування шкоди у вигляді збитків на суму 895 873,34 грн.

від ПАТ «АКБ «Київ»: ОСОБА_2 -представник (довіреність № 25/180 від 15.06.2011 р.);

від Прокуратури: не з'явились;

від Міністерства фінансів України: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" 16.02.2011 р. звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір'я" про відшкодування шкоди у вигляді збитків на суму 895873,34 грн. (Т.1; а.с. 2-6).

Рішенням господарського суду Закарпатської області у справі № 5008/232/2011 від 13.04.2011р. у задоволенні вищезазначеного позову відмовлено повністю з мотивів недоведеності вини відповідача у завданні позивачу шкоди (Т.4; а.с. 144-148).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2011 у справі № 5008/232/2011 рішення господарського суду Закарпатської області від 13.04.2011 р. скасовано, позов задоволено повністю у зв'язку з обґрунтованістю позовних вимог (Т.5; а.с.50-55).

Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2011р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір"я" задоволено частково, рішення господарського суду Закарпатської області від 13.04.2011р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2011 у справі № 5008/232/2011 скасовано та передано справу на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області (Т.5; а.с. 82-85).

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.02.2012 р. у справі № 5008/232/2011 (суддя -Кадар Й.Й.), позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір"я" на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" суму 348 190, 34 грн. відшкодування шкоди у вигляді збитків, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір"я" в доход Державного бюджету України суму 3573,62 грн. із зарахуванням по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 (Т.6; а.с. 36-42).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»та Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва, не погодившись з винесеним господарським судом Закарпатської області рішенням, кожен, зокрема, подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір'я», б/н від 15.02.2012 р. зазначає, що оскаржуване рішення в частині часткового задоволення позову винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

На думку скаржника, хибним є висновок суду першої інстанції, що спір у цивільній справі № 2-1141/2008 р. випливає виключно з правовідносин між довірителем та управителем, і предмет даного спору не охоплював відносин між управителем та забудовником, а тому висновок суду у даній справі не може мати приюдиційного значення для вирішення справи № 5008/232/2011, в частині де розглядаються правовідносини між управителем та забудовником, що суперечиь позиції Вищого господарського суду України. Невиплата коштів довірителям є наслідком порушення умов Фонду фінансування будівництва виду А та договорів, укладених між управителем та довірителями, а відтак управитель повинен нести відповідальність, забудовник відповідальності за порушення прав довірителів не несе. Також, зазначає, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту прав позивача, при цьому покликається на вимоги ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, а також, враховуючи вимоги ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, п. 3.3.10 Договору про організацію спорудження об'єкта будівництва, постанову Вищого господарського суду України від 25.10.2011 р. у справі № 5008/232/2011 зазначає, що вину Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузіря»не встановлено, а відтак виключає можливість стягнення 895873,34 грн. шкоди в порядку регресу в розумінні ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України та приходить до висновку, що підстави позову є неналежними і апеляційному суду слід відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. Субсидіарна відповідальність -це відповідальність однієї особи (субсидіарного боржника) додатково до відповідальності іншої (основного боржника). У відносинах із довірителями управитель (Банк) є основним боржником, що випливає з умов договору про участь у Фонді фінансування будівництва та норм чинного законодавства, субсидіарна відповідальність не передбачає можливість звернення основного боржника до субсидіарного з регресом, при такій відповідальності всі є основними боржниками і мають право регресу один до одного у випадку виконання зобов'язання одним із них, субсидіарний боржник відповідає тільки перед кредитором, а не перед основним боржником, а тому враховуючи п. 1 Розяснень Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»від 01.04.1994 р. № 02-5/215, приписи чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2012 р. і прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в обґрунтування апеляційної скарги вказує, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, при його винесені суд дійшов помилкового висновку щодо дійсних обставин справи з огляду на наступне. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції в рішенні безпідставно покликається на рішення Свалявського районного суду у справі № 2-1141/2008 р., у якій не встановлено вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я», оскільки спір у даній справі стосується виключно відносин між довірителями та управителем, предмет даного спору не охоплював відносин між управителем та забудовником, висновки судів стосуються саме правовідносин управителя із довірителями та не можуть мати преюдиціальний характер відносно взаємин між управителем та забудовником. Звертає увагу, що господарськими судами, які розглядали справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів вірно встановлено факт формування управителем оперативного резерву для задоволення вимог довірителів в межах суми 547683 грн., про що зазначено й у тексті рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2011 р., проте всупереч встановленому факту суд вказує на те, що управитель порушив умови Фонду фінансування будівництва та договорів із довірителями щодо формування оперативного резерву, сформував оперативний резерв не у повному розмірі, звертає увагу на те, що судом не досліджувалось питання порушення забудовником -ТзОВ «Сузір'я»умов Договору про організацію спорудження об'єкта будівництва від 20.04.2007 р., не досліджувалось питання порушення відповідачем обов'язків перед управителем. Хибними, на думку скаржника, також є висновок суду щодо вини управителя у тому, що об'єкт будівництва не було збудовано та введено в експлуатацію в установлений договором від 20.04.2007 р. термін, що затримка у введенні об'єкта житлового призначення в експлуатацію пов'язана з неналежним виконанням управителем своїх обов'язків по своєчасному та повному фінансуванню проекту ФФБ, а також не звернув увагу, що позивач не обґрунтовує свої вимоги правом регресу згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, предметом позову є стягнення збитків завданих безпосередньо Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», які полягають у фактично понесених витратах, що виникли через порушення зобов'язань відповідачем своїх зобов'язань за договором. Встановлюючи наявність субсидіарної відповідальності забудовника у випадку недостатньої кількості коштів в оперативному резерві, суд не звернув уваги на те, що на момент звернення довірителів кошти оперативного резерву були використані управителем із дотриманням Правил ФФБ, а саме на повернення коштів іншими довірителями, які першими звернулись із заявами про вихід із ФФБ та невірно застосовано ст. 22 Цивільного кодексу України в частині розміру відшкодування збитків.

Вищезазначені обставини скаржник вважає безумовною підставою для скасування рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2012 р.

12 березня 2012 р. в канцелярію Львівського апеляційного господарського суду від Міністерства фінансів України надійшли письмові пояснення від 06.03.2012 р. № 31-15030-07-26/5730, в яких Міністерство просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2012 р., прийняте нове рішення, яким позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва задоволити в повному обсязі, а також просить суд розглядати справу без участі його уповноваженого представника.

Представник позивача в судовому засіданні 10.04.2012 р. підтримав доводи апеляційної скарги Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва від 20.02.2012 р. № 222 вих. - 12, просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині позовних вимог щодо яких суд відмовив у задоволенні і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 10.04.2012 р. не забезпечив, причин неявки не повідомив. Ухвалою суду від 03.04.2012 р. участь представників сторін в судове засідання визначено на власний розсуд та попереджено сторони, що у разі відсутності їх уповноважених представників, справа буде розглянута по суті за наявними у ній матеріалами. Пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, б/н від 15.02.2012 р., були заслухані в судовому засіданні 03.04.2012 р.

10.04.2012 р. додаткових доказів по справі та клопотань про відкладення не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційними скаргами, вислухавши пояснення представників сторін в попередніх судових засіданнях, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва, № 222 вих. -12 від 20.02.2012 р. та невідповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

20 квітня 2007 між Акціонерним комерційним банком „Київ" в особі Святошинської філії (надалі -Управитель, «АКБ»«Київ») та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сузір'я" (надалі -Забудовник, ТзОВ «Сузір'я») укладено договір про організацію спорудження об'єкта будівництва на підставі Правил Фонду фінансування будівництва, затверджених Рішенням Правління АКБ «Київ»(надалі - Договір) (Т.1; а.с. 8-21).

Згідно з п. 1.1. Договору Управитель, який діє на праві довірчої власності Довірителів (фізичних осіб), замовляє Забудовнику збудувати належної якості багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вулиця Д. Климпуша (надалі -Об'єкт будівництва), ввести його в експлуатацію та передати Об'єкти інвестування Довірителям фонду фінансування будівництва (ФФБ) у власність у встановлені в цьому Договорі строки та на умовах, визначених Правилами ФФБ, а Управитель зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з Довірителями Договорами про участь у ФФБ. П. 1.4. Договору передбачено, що Забудовник зобов'язаний своєчасно збудувати та ввести в експлуатацію незалежно від обсягу фінансування Об'єкт будівництва та передати Довірителям, що відповідно до Правил ФФБ набули статусу Інвесторів та мають право на отримання у власність закріпленого за ними об'єкта інвестування, об'єкти інвестування у відповідності до цієї Угоди та Правил ФФБ. Фінансування спорудження об'єкта будівництва здійснюється Управителем за рахунок коштів ФФБ, крім коштів оперативного резерву (10% від ФФБ) в порядку, встановленому цим Договором (п. 1.5. Договору). Сторони домовились, що початком спорудження Об'єкта будівництва є квітень 2007 року, введення Об'єкта будівництва в експлуатацію -червень 2008 року, дата передачі Об'єктів інвестування Довірителям під заселення -грудень 2008 року (п. 1.8. Договору). Управитель формує оперативний резерв в розмірі 10% від суми грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з Довірителями договорами про участь у ФФБ ( п. 2.8. Договору ). Пунктом 3.3.10. Договору передбачено, що у випадку недостатності грошових коштів оперативного резерву для виплати Довірителям та у випадках зменшення обсягу підтвердженого замовлення внаслідок відмови Довірителя від участі у ФФБ, а також в інших випадках, встановлених Правилами ФФБ та укладеними Договорами про участь у ФФБ, на першу письмову вимогу Управителя, в термін не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дати отримання від Управителя офіційного листа Забудовник зобов'язаний, перерахувати на рахунок ФФБ грошові кошти в необхідному обсязі. Відповідно до п.п. 4.1. та 4.2. Договору фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ Управитель здійснює в межах фактично отриманих від Довірителів в управляння грошових коштів, за винятком сум оперативного резерву, який формується Управителем у розмірі, визначеному п. 2.8. цього Договору. Управитель не пізніше ніж через 5 днів після отримання коштів від Довірителя перераховує їх Забудовнику якщо немає іншої письмової домовленості між Сторонами, за винятком суми що зараховується до оперативного резерву. Управитель зараховує до оперативного резерву не більше ніж 10% від суми фактично отриманих від Довірителів коштів.

Даний Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, в судовому порядку недійсним не визнавався.

Відповідно до Правил фінансування будівництва виду А, затверджених рішенням Правління АКБ „Київ" від 21.03.2007 (Т. 1; а.с. 22-38), Управитель (п.2 Правил ФФБ) для виконання своїх зобов'язань перед Довірителями ФФБ формує на рахунку ФФБ оперативний резерв за рахунок частини коштів Довірителів, залучених до ФФБ. Кошти оперативного резерву залишаються в управлінні Управителя та використовуються, зокрема, на виплату Довірителям на їх вимогу коштів з ФФБ на умовах Правил ФФБ.

Відповідно до п. 3.5 Правил ФФБ, для досягнення визначеної Довірителями мети управління коштами ФФБ Управитель, в порядку та в строки встановленні у договорі про організацію спорудження об'єкта будівництва, перераховує Забудовнику не менше ніж 90 % від залучених в управління коштів Довірителів. Решту грошових коштів, але не більше ніж 10% від залучених в управління коштів Довірителів, Управитель спрямовує на формування оперативного резерву.

16 листопада 2007 р. між Акціонерним комерційним банком „Київ" в особі Святошинської філії (Управитель), ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (Довірителі) були укладені Договори № 03/2007 та № 04/2007 про участь у Фонді фінансового будівництва (ФФБ) (Т.1; а.с. 39-42; а.с. 44-47). Відповідно до умов даних Договорів Довіритель повністю визнає Правила ФФБ, затверджені рішенням Правління АКБ "Київ", надає свою згоду на участь у ФФБ та зобов`язується виконувати Правила ФФБ. Довіритель на умовах цього договору бере на себе зобов`язання передати грошові кошти до ФФБ в довірче управління Управителю. Управитель приймає кошти до ФФБ в довірче управління з подальшим використанням їх відповідно до Правил ФФБ. За умови виконання умов Договорів, Довіритель набуває права вимоги на об`єкт інвестування, визначений п. 1.5. Договорів № 03/2007 та № 04/2007. Управителем створено Фонд фінансування будівництва виду А (п.п. 1.1., 1.2., 1.4. Договорів) (Т.1; а.с. 39-48).

Згідно з п. 1.5. даних Договорів об`єктом інвестування є квартири № 6 та № 9 кожна з яких загальною площею 67,33 кв. м., що розташовані на третьому та четвертому поверхах житлового будинку по вул. Д. Климпуша (секція 6, під`їзд № 1) у м. Ужгороді.

Довірителями були виконані зобов`язання, передбачені умовами вищезазначених Договорів про участь у Фонді фінансового будівництва по внесенню грошових коштів у відповідності з погодженими сторонами графіками, а Управителем використано за цільовим призначенням отримані від Довірителів кошти, які сплачено на вказаний у Договорах рахунок ФФБ № 26019601031901 в Святошинскій філії АКБ "Київ", МФО 320939, код отримувача ЄДРП0У 31859132 (Т.1; а.с. 90-94).

17 листопада 2008 р. гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5 подали заяву про розірвання Договору № 03/2007 та Договору № 04/2007, що стверджується підписаними сторонами додатковими угодами від 17.11.2008 р. про розірвання договорів. У відповідності до п. 2.2.2. підпункту «а»вказаних договорів Довіритель має право відмовитись від участі у ФФБ шляхом розірвання договору про участь у ФФБ та отримати кошти в сумі, що відповідає вартості закріплених за ним вимірних одиниць об`єкта інвестування.

ПАТ «АКБ»Київ в добровільному порядку Довірителям не повернув вкладених грошових сум.

У травні 2009 р. Довірителі (гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5.) звернулись до Свалявського районного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»в особі Святошинської філії про визнання договорів недійсними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, повернення безпідставно одержаних та збережених коштів.

Свалявським районним судом Закарпатської області 12.11.2009р. прийнято рішення у цивільній справі №2-1141/2009 (Т. 1, а.с.60-63) за позовом Довірителів гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5 до ТзОВ „Сузір'я" (Забудовник) та АКБ „Київ" (Управитель) стягнуто на їх користь з АКБ „Київ"(Управитель) суму 895 873,34 грн. у відшкодування матеріальної шкоди (вартість внесених інвестицій з урахуванням інфляційних нарахувань та судових витрат по справі).

З листа Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (Т.1; а.с. 72) вбачається, що з рахунків ПАТ «АКБ «Київ»перераховано стягувачам: гр. ОСОБА_3 -борг в розмірі 449847,00 грн., ОСОБА_5 -446026,34 грн. на виконання виконавчого листа Свалявського районного суду Закарпатської області від 23.12.2009 р. у справі № 2-1141/09, виконавчі провадження завершенні в зв'язку з їх повним фактичним виконанням.

У зв'язку з відсутністю коштів оперативного резерву, ПАТ «АКБ «Київ»в особі Святошинської філії на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»скерував лист від 27.11.2008 р. № 06-08/1420 щодо перерахування коштів для виконання зобов'язань перед Довірителями, на підставі п. 5.4.2. Правил Фонду фінансування будівництва виду А (Т.1; а.с. 58). Однак, відповіді на такий не отримав.

В матеріалах справи наявні довідка та виписки з рахунку № 2601.9.60.10319.01, які свідчать про отримання Управителем до ФФБ в довірче управління грошових коштів на загальну суму 5463745,53 грн.

Управителем сформовано оперативний резерв в межах суми 547683,00 грн., які внесені Довірителями на рахунок ФФБ, що підтверджується меморіальними ордерами № 4 від 01.04.2008 р., № 5 від 07.02.2008р., № 14 від 27.03.2008 р. (Т.1; а.с. 101,104,106).

З матеріалів справи вбачається, що на початок будівництва житлового будинку (кінець 2007 року перше півріччя 2008 року) Управитель почав процес повернення частини залучених коштів Довірителям, про що свідчить виписка по особовому рахунку за період з 01.01.2007 р. по 01.06.2009 р., що не могло не позначитись на неналежному фінансуванні будівництва та сприяло виникненню кризової ситуації з повернення коштів іншими довірителям.

Згідно п. 1.8. Договору Сторони домовились про введення Об'єкта будівництва в експлуатацію в червні 2008 р., однак дані умови Договору Забудовником не виконані.

Відповідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про фінансово -кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»при відкріпленні від довірителя об'єкта інвестування управитель ФФБ зобов'язаний виплатити довірителю кошти на умовах та у порядку, визначених Правилами фонду.

Відповідно до п.3 ч.16 ст.11 Закону України "Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" Управитель ФФБ при здійсненні управління ФФБ не несе відповідальності власним майном за виплату коштів Довірителю ФФБ в разі його відмови від участі у ФФБ виду А, якщо Управитель ФФБ дотримався встановлених Правилами ФФБ процедур щодо забезпечення можливості отримання Довірителем коштів з ФФБ на вимогу Довірителя .

Відповідно до ч.11 ст.16 Закону України "Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" у разі зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво, забудовник зобов'язаний на вимогу управителя ФФБ виду А повернути кошти на рахунок цього ФФБ для розрахунку з довірителями ФФБ виду А. За невиконання зобов'язання щодо перерахування коштів на рахунок ФФБ для проведення управителем розрахунків з довірителями ФФБ виду А забудовник несе відповідальність своїм майном.

Пунктом 3.3.10 Договору та п. 5.4.4 Правил ФФБ передбачено, що лише у випадку недостатності коштів оперативного резерву для задоволення вимог Довірителів у випадку зменшення обсягу підтвердженого замовлення внаслідок відмови Довірителів від участі у ФФБ, а також у інших випадках, встановлених Правилами ФФБ та укладеними Договорами про участь у ФФБ, Забудовник зобов'язаний на першу письмову вимогу Управителя, в термін не пізніше 10 банківських днів, з дати отримання від Управителя офіційного листа, перерахувати на рахунок ФФБ грошові кошти в необхідному обсязі.

Окрім того, відповідно до п. 4.11 Правил ФФБ Забудовник приймає на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об'єкта будівництва.

Як зазначено вище, на вимогу ПАТ «АКБ «Київ», Забудовник кошти, які були необхідні для повернення Довірителям, не перерахував.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 та ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст.619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

В даному випадку, зміст п.3.3.10 Договору від 20.04.2007 свідчить про встановлення сторонами поряд з відповідальністю боржника (ПАТ "АКБ "Київ") додаткової (субсидіарної) відповідальності забудовника (ТОВ "Сузір'я"), яка настає виключно у разі недостатності грошових коштів оперативного резерву для виплати Довірителям.

Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги ТзОВ «Сузір'я»про неможливість стягнення спірної суми в порядку регресу в розумінні ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, однак як вбачається з тексту позовної заяви та з'ясовано в судовому засіданні, прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, м. Київ та ПАТ «АКБ «Київ»про стягнення з ТзОВ «Сузір'я»відшкодування шкоди у вигляді збитків на суму 895873,34 грн.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв"язку із знищенням або пошкодженням речі. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. За приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України загальними правовими підставами відповідальності за завдану майнову шкоду є наявність складу цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) особи, шкідливий результат такої поведінки (шкода), причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина особи, яка заподіяла шкоду. Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною умовою для притягнення до відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Судова колегія вважає, доведеним наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «АКБ «Київ»в повному об'ємі, оскільки протиправна поведінка ТзОВ «Сузір'я»виразилась у його бездіяльності, а саме: не перерахування коштів, необхідних для виплати Довірителям на письмову вимогу Управителя та наявного причинового зв'язку між бездіяльністю Забудовника та понесеними Управителем збитками у вигляді виплати коштів Довірителям за рішенням суду.

Як вбачається з рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 12.11.2009 р. у справі № 2-1141/2008 р., підставою звернення Довірителів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з позовом про визнання недійсними договорів, відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди і повернення коштів стало, зокрема, зарахування коштів Довірителів на рахунок, що належить ТзОВ «Сузір'я», не створення резервного фонду; не закінчення будівництва житлового будинку та не введення його в експлуатацію у встановлений Договором строк (Т.1; а.с. 60). Також, в судовому порядку встановлено, що всі отримані від Довірителів кошти було перераховано Забудовнику -ТзОВ «Сузір'я», яке використало кошти за цільовим призначенням на будівництво житлового будинку в м. Ужгород, вул. Д. Климпуша. Крім того зазначено, що невиплата коштів Довірителям є наслідком порушення умов ФФБ та Договорів, укладених між Управителем та Довірителями і саме Управитель з цих підстав повинен нести відповідальність.

Щодо преюдиційного значення вищеназваного рішення у вирішенні спору у даній справі № 5008/232/2011, судова колегія зазначає, що в ухвалі апеляційного суду Закарпатської області від 22.04.2010 р. у справі № 22-562/10, якою рішення Свалявського районного суду від 12.11.2009 р. залишено без змін, зазначено, що відносини між Довірителями та Управителем (ПАТ «АКБ «Київ») і Забудовником (ТзОВ «Сузір'я») -це абсолютно різні правовідносини, що оформлені окремими Договорами. Між Довірителями і Забудовником ніяких безпосередніх фінансових правовідносин не існувало, а відповідно Довірителі не мають права вимагати виконання якихось зобов'язань щодо повернення їм коштів з Забудовника (Т.1; а.с. 68).

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «АКБ «Київ», на виконання названого вище рішення суду, виконав свої зобов'язання перед Довірителями щодо повернення внесених ними коштів, шляхом перерахування таких з власних рахунків. Судом встановлено, що ПАТ «АКБ «Київ»було вжито заходів щодо виконання вимог Довірителів шляхом звернення до Забудовника з листом про необхідність перерахування коштів в порядку п. 3.3.10 Договору, однак такі вимоги Банку задоволенні не були.

При вирішенні спору, місцевий господарський суд помилково не врахував ступінь вини Забудовника у невиконанні умов Договору та Правил ФФБ, та безпідставно відмовив у задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про обгрунтованість доводів апеляційної скарги Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та ПАТ «АКБ «Київ», а тому рішення господарського суду Закарпатсько області підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В зв'язку з наведеним, у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати стягнути з відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я", б/н від 15.02.2012 р. -відмовити.

2. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва від 20.02.2012 р. № 222 вих. - 12 -задоволити.

3. Рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2012 р. у справі № 5008/232/2011 -скасувати щодо незадоволення частини позовних вимог, і в цій частині прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

4. Стягнути з ТзОВ «Сузір'я»(Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин, санаторій «Квітка полонини», код 31859132) на користь ПАТ «АКБ «Київ»(м. Київ, вул. Б. Хмельницького,16-22, код 14371869) суму 895873,34 грн. відшкодування шкоди у вигляді збитків.

Місцевому господарському суду видати наказ.

5. Стягнути з ТзОВ «Сузір'я»(Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин, санаторій «Квітка полонини», код 31859132) в доход Державного бюджету України 5476,83 грн. судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Місцевому господарському суду видати наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

8. Справу № 5008/232/2011 повернути господарському суду Закарпатської області.

Головуючий-суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.

Повний текст постанови складено та підписано 12.04.2012 р.