Рішення № 23540505, 11.04.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року справа № 5020-124/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ергопак"

(вул. 40 років Жовтня, 36, а/с 349, місто Боярка, 08154)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99026)

про стягнення 22 147,19 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, довіреності б/н від 19.03.2012;

відповідача -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ергопак" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №122 від 01.02.2011 у розмірі 22647,53 грн, з яких: 18370,70 грн -основний борг, 1244,11 грн -пеня, 277,82 грн -3% річних, 2755,51 грн - штраф.

Позивач, з посиланням на статті 526, 527, 550, 610, 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №122 від 01.02.2011 в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2012 позовну заяву направлено до господарського суду міста Севастополя за підсудністю.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 08.02.2012 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату господарського суду міста Севастополя № 33 від 19.03.2012 призначений повторний автоматичний перерозподіл справи, за результатами якого справа № 5020-124/2012 передана до провадження судді Єфременко О.О. та призначена до розгляду у судовому засіданні.

11.04.2012 представник позивача надав заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із зміною періоду, за який нарахована сума пені, та частковою сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 500,00 грн, просить суд стягнути з відповідача 22 147,19 грн, з яких: -17870,09 грн -основна заборгованість, 1243,77 грн -пеня, 277,82 грн -інфляційні витрати 2755,51 грн -штраф.

Відповідно до положень частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, суд вважає за можливим задовольнити заявлене клопотання представника позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав зменшені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд вважає за можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

У зв'язку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ергопак" (далі -Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №122 (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Продавець приймає на себе зобов'язання передати у власність Покупця матеріальні цінності (господарчі, побутові товари та інше) (далі -Товар) в асортименті та кількості, вказаних у накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується приймати вказаний товар та оплатити його вартість.

Загальна вартість Договору співпадає з сумою всіх накладних, що виписані на виконання даного Договору (пункт 1.2. Договору).

Пунктом 2.3 Договору встановлено, кількість та вартість замовленого Покупцем товару зазначається у видатковій накладній, яка оформлюється Продавцем на ім'я покупця і передається представнику останнього одночасно з передачею замовленого товару.

Згідно з пунктом 2.4 Договору прийняття представником Покупця від Продавця товару та документів, вказаних в пункті 1.2 даного Договору, є підтвердженням досягнення сторонами згоди щодо переліку та ціни товару, який передається Продавцем у власність Покупця за Договором.

Пунктом 2.8 Договору передбачено, що товар переданий Покупцеві за даним Договором, повинен бути повністю сплачений не пізніше ніж через тридцять календарних днів з моменту фактичної передачі товару.

Згідно пункту 5.3.1 Договору покупець зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі оплатити вартість товару відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 5.3.3 Договору передбачено, що у разі прострочення Покупцем оплати за поставлений товар більш ніж 60 днів, Покупець зобов'язаний на першу вимогу Продавця, повернути поставлений Продавцю товар.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 (пункт 9.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 55970,06 грн, що підтверджується видатковими накладними: №Ф07:РН-001612 від 22.04.2011, №Ф07:РН-001843 від 06.05.2011, №Ф07:РН-001986 від 18.05.2011, №Ф07:РН-002302 від 08.06.2011, №Ф07:РН-002410 від 13.06.2011 (арк. с. 14-22).

Відповідачем була здійсненна часткова оплата поставленого Позивачем товару на суму 31690,00 грн, що підтверджується банківськими виписками наданими Позивачем (арк. с.23-41, 76-78).

Також відповідачем було повернуто Позивачу товар згідно накладної (повернення) №Ф07:РзН-00099 від 13.06.2011, №Ф07:РзН-00083 від 07.06.2011 -на суму 9099,79 грн. (арк. с. 20-22).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, що і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі викладеного, враховуючи відсутність доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за Договором в розмірі 17870,09 грн. підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1243,77 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання

Згідно з пунктом 6.1 Договору, у разі порушення своїх зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність, визначену даним договором та чинним законодавством України.

Пунктом 6.3 Договору сторони встановили, що у випадку порушення строків оплати товару, Покупець за вимогою Продавця сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості своєчасно неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом був проведений перерахунок пені (за формулою: сума боргу х ставку пені у відсотках за день прострочення х кількість днів прострочення виконання зобов'язання), відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 1243,77 грн.

Позивач просить також стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 277,82 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом був проведений перерахунок 3% річних за формулою: сума заборгованості х 3% х кількість днів прострочення : 365 днів, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в розмірі 277,82 грн.

Позивач просить також стягнути з відповідача штраф за порушення зобов'язань за Договором в розмірі 2755,51 грн.

Згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частин першої та другої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пункту 6.4 Договору, за порушення терміну розрахунку з Продавцем понад 30 календарних днів, Покупець додатково сплачує на користь Продавця штраф, в розмірі 15% від суми такої простроченої заборгованості.

З огляду на зазначене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 2755,51 грн.

Отже, враховуючи все вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 22 147,19 грн, з яких: 17870,09 грн - основна заборгованість, 1243,77 грн -пеня, 2755,51 грн -штраф, 277,82 грн -інфляційні втрати.

Витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99026, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про наявність розрахункових рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ергопак" (вул. 40 років Жовтня, 36, а/с 349, місто Боярка, 08154, код ЄДРПОУ 31364122, р/р 26003500043302 в ПАТ «Креді Агріколь Банк»МФО 300614) 22 147,19 грн, з яких: 17 870,09 грн -основний борг, 1243,77 грн -пеня, 277,82 грн -3% річних, 2 755,51 -штраф, а також судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.04.2012.

СуддяпідписО.О. Єфременко