Рішення № 23540180, 17.04.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2012 р.Справа № 22/5025/152/12

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" м. Кам'янець - Подільський

до Кам'янець-Подільської міської Ради м. Кам'янець-Подільський

про визнання незаконним та скасування п.2 рішення сесії міської ради від 18.11.2011 року № 1, та визнання за ТДВ "К-ПЕМЗ" права постійного користування земельною ділянкою згідно державного акту серії II-ХМ № 002949 від 18.01.1996 року

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 - за довіреністю №1062/22 від 06.09.2011р.

відповідач: ОСОБА_2 - за довіреністю від 18.04.2011р. (присутній в судовому засіданні 03.04.2012 р.)

Повне рішення складено 17.04.2012 р.

Суть спору: позивач - товариство з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування п.2 рішення сесії міської ради від 18.11.2011 року № 1, та визнання за ТДВ "К-ПЕМЗ" права постійного користування земельною ділянкою згідно державного акту серії II-ХМ № 002949 від 18.01.1996 року.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач у спірному рішенні посилається на ст. 141 Земельного кодексу України та ч.1 ст. 59 ГК України та зазначає, що в зв'язку з набуттям права власності іншими особами на споруди, розташовані на земельній ділянці за адресою вул. Хмельницьке шосе, 32, слід припинити право постійного користування земельною ділянкою та визнати таким, що втратив чинність державний акт. Однак, на думку позивача дане твердження є помилковим, оскільки загальними зборами акціонерів ВАТ "К-ПЕМЗ" було прийнято рішення №16 від 19.08.2010 р. про припинення ВАТ "К-ПЕМЗ" шляхом перетворення в ТДВ "К-ПЕМЗ", тобто лише змінилася організаційно-правова форма.

У п. 1.1 розділу та в абзаці 2 п. 3.5 статуту ТзДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" чітко вказано, що ТДВ "К-П ЕМЗ" створено шляхом перетворення ВАТ "К-П ЕМЗ" та новостворений суб'єкт господарювання є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків ВАТ.

Перехід усіх майнових та немайнових прав підтверджується передавальним актом, затверджений загальними зборами акціонерів ВАТ "К-П ЕМЗ" (протокол №17 від 20.10.2010 р.).

Отже позивач, посилаючись на ч. 1 ст. 59 ГК України та ст. 108 ЦК України, вважає набуття останнім на законних підставах права на всі майнові та немайнові права, у тому числі і на право постійного користування земельною ділянкою згідно акту серії 11-ХМ №002949 від 18.01.1996 р.

На думку позивача безпідставним є посилання відповідача на п. е ст. 141 Земельного кодексу України, оскільки після перетворення засновники ТДВ та ВАТ залишилися незмінними, в свідоцтві про державну реєстрацію позивача серія А01 №271267 в пункті "дата проведення державної реєстрації" зазначено - 30.06.1994 р.

Посилаючись на ст. 92 Земельного кодексу України та п. 5.3 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. №5-рн/05, позивач звертає увагу, що дана норма кодексу не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установленому законодавством порядку.

Як стверджує позивач, останній став правонаступником усіх прав та обов'язків ВАТ "К-П ЕМЗ", то відповідно і набув право на постійне користування земельною ділянкою згідно державного акту.

Крім того, товариство з додатковою відповідальністю зауважує, що 04.04.2008 р. рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду було визнано дійсним державний акт на право постійного користування землею серії 11-ХМ №002949 від 18.01.1996 р. ВАТ "К-ПЕМЗ".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному об'ємі з підстав вказаних у заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов із позовними вимогами не погоджувався, зазначаючи, що позов не підлягає задоволенню. Щодо припинення права користування землею повідомив наступне.

19 серпня 2010 року відбулися позачергові збори акціонерів ВАТ "К-П ЕМЗ" на яких було прийнято рішення про припинення ВАТ "К-П ЕМЗ" шляхом перетворення у ТзДВ "К-П ЕМЗ". 22 жовтня 2010 р. державним реєстратором виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради було здійснено реєстрацію ТзДВ "К-П ЕМЗ" за №16761450002002346, про що видано свідоцтво серії АО1 №271267.

На думку відповідача, на сьогоднішній день земельною ділянкою по вул. Хмельницьке шосе, 32 в м. Кам'янець-Подільському на підставі державного акту на право постійного користування серія 11-ХМ №002949, виданого припиненій юридичній особі, користується позивач.

В підтвердження своїх доводів відповідач посилається на ст. 92 Земельного кодексу України, ст.ст. 104, 108 ЦК України, ч.1 ст. 59 ГК України, п. 3.1 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на землю і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Держкомзему від 22.06.2009 р. №325, Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, яка затверджена наказом Держкомзему України №43 від 04.05.1999 р.

Як стверджує відповідач, реорганізація, ліквідація юридичної особи є юридичним фактом для припинення права на постійне користування землею. Державний акт на право постійного користування серія 11-ХМ №002949 посвідчує право вже не існуючої особи. Також земельний кодекс є спеціальним нормативно-правовим актом, який не передбачає правонаступництва і містить чіткі підстави набуття права на землю.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 04.04.2008 р. №2-а-96 та рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. №5-рн/05, на думку відповідача не заслуговують на увагу, оскільки регулюють зовсім інші відносини.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням Кам'янець-Подільської міської ради народних депутатів від 22.12.1993р. №10 Державному підприємству Кам'янець-Подільському електромеханічному заводу передано у постійне користування 18,46 гектарів землі.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею №002949 11-ХМ Відкритому акціонерному товариству "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" надається у постійне користування 16,83 гектарів землі для обслуговування виробничої бази, відповідно до вказаного вище рішення. Даний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №0044.

Згідно розпорядження виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради народних депутатів №227-р від 30.05.1994 р. зареєстровано Кам'янець-Подільське орендне виробниче електромеханічне підприємство та статут. Дане орендне підприємство є правонаступником майнових та інших прав і обов'язків Кам'янець-Подільського електромеханічного заводу (п.1.4 статуту).

Наказом регіонального відділення Фонду Державного майна України по Хмельницькій області 466/від 21.06.1994 р. "Про перетворення орендного підприємства "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" у відкрите акціонерне товариство в процесі його приватизації" було перетворено орендне підприємство "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" у відкрите Акціонерне товариство "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод", встановлено, що акціонерне товариство є правонаступником орендного підприємства, яке приватизується, затверджено Статут Акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод".

На підставі зазначеного наказу регіональне відділення ФДМУ по Хмельницькій області передало відкритому акціонерному товариству "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" об'єкти нерухомості згідно переліку майна, що передається, серед якого відсутні відомості щодо передачі спірної земельної ділянки.

Відповідно до протоколу №16 позачергових зборів акціонерів ВАТ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" від 19.08. 2010 р. постановлено припинити ВАТ "К-П ЕМЗ" шляхом перетворення його у товариство з додатковою відповідальністю; при перетворенні всі майнові права переходять до правонаступника.

Передавальним актом всі акти та пасиви ВАТ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" передалися позивачу, в т.ч. право згідно державного акту на право постійного користування землею 11-ХМ №002949.

Згідно статуту товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод", затвердженого загальними зборами від 20.10.2010 р. та зареєстрованого 22.10.2010 р., вказане товариство засноване на підставі перетворення суб'єкта підприємницької діяльності відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" від 19.08.2010 р. протокол зборів №16.

Підприємство є правонаступником майнових та інших прав і обов'язків відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" (п. 3.5 статуту).

Товариство здійснює відповідно до законодавства права володіння, користування і розпорядження майном, що є в його власності, згідно мети своєї діяльності та призначення майна (п. 3.8 статуту).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №271267 дата проведення державної реєстрації позивача - 30.06.1994 р., іден. код позивача - 00213807, номер запису в ЄДР - 16761450002002346.

Рішенням Кам'янець-Подільської міської ради VІ скликання сімнадцятої (позачергової) сесії від 18.11.2011р. №1 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками" було вирішено припинити право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування виробничої бази по вулиці Хмельницьке шосе 32 в місті Кам'янець-Подільському площею 16,83 га відкритому акціонерному товариству "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод", в зв'язку із припиненням юридичної особи шляхом перетворення у товариство з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод", відповідно до статті 59 Господарського кодексу України та у зв'язку із набуттям іншими особами права власності на споруди на даній земельній ділянці.

Визнано таким, що втратив чинність, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ХМ №002949 від 18.01.1996 р., номер реєстрації в Книзі записів державних актів на право постійного користування 0044. Товариству з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку в установленому законом порядку (п.п. 2, 2.1 та 2.2 рішення).

Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 04.04.2008 р. по справі №2-а-96 визнано дійсним державний акт на право постійного користування землею серії 11-ХМ №002949 від 18.01.1996 р.

Згідно договору оренду землі від 07.07.2008 р. укладеного між Кам'янець-Подільською міською радою (орендодавцем) та ТзОВ "Ля Форс Медіа" (орендарем), на підставі рішення від 02.04.2008 р. №37 надано в строкове платне користування земельну ділянку по вул. Хмельницьке шосе 32, загальною площею 1119,0 кв.м. При цьому межі земельної ділянки погоджені ВАТ "К-ПЕМЗ".

Згідно договору оренду землі від 21.01.2010 р. укладеного між Кам'янець-Подільською міською радою (орендодавцем) та ТзОВ "Хюпо Альпе-Адріа Лізінг" (орендарем), на підставі рішення від 29.12.2009р. №27 надано в строкове платне користування земельну ділянку по вул. Хмельницьке шосе 32, загальною площею 8577 кв.м. При цьому межі земельної ділянки погоджені ВАТ "К-ПЕМЗ".

Відповідно до довідки ТДВ "К-ПЕМЗ" станом на 01.01.2012 р. площа земельної ділянки - 156519 кв.м. При цьому зазначено про відчуження будівлі охорони під якою площа 1119,0 кв.м. (договір купівлі-продажу приміщення від 15.02.2009 р.), виробничо-побутовий комплекс - 8577 кв.м. (договір купівлі-продажу приміщення №974 від 26.03.2007 р.), а також приміщення - 4373 кв.м. (договір купівлі-продажу приміщення від 13.02.2005 р.).

В підтвердження сплати позивачем податку на землю, останнім надано платіжні доручення №2934 від 23.12.2011 р., №459 від 29.02.2012 р., №219 від 30.01.2012 р.

За таких обставин, позивач, вважаючи порушеним своє право користування земельною ділянкою, звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, суд приймає до уваги наступне:

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності (п.1.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Пунктом 1.3 рекомендацій Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III-V ЗК України: про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом "в" статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципі невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

За приписами глави 15 Земельного кодексу України користування землею може здійснюватись на праві постійного користування, тобто користування без обмеження строку, або тимчасового користування на умовах оренди.

Статтею 92 вказаного Кодексу встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

За приписами статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку.

Земельний кодекс України (в редакції від 13.03.1992р.) і Земельний кодекс України в редакції від 25.10.2001р. не передбачають жодних виняткових підстав для набуття права користування земельними ділянками правонаступниками колишніх землекористувачів.

Відповідно до ст. 19 ЗК України (в редакції від 13.03.1992р.) та ст. 123 Земельного кодексу в редакції від 25.10.2001р. надання земельних ділянок юридичним особам у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. (ст. 23 ЗК України в редакції від 13.03.1992р.).

Право користування земельною ділянкою припиняється у разі припинення діяльності підприємства установи, організації, селянського (фермерського) господарства (ст. 27 ЗК України в редакції від 13.03.1992р.).

Статтею 37 чинного на той час (на час перетворення державного підприємства у ВАТ) ЦК УРСР та чинного на той час с. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" встановлювалося, що юридична особа припиняє свою діяльність шляхом ліквідації чи реорганізації (перетворення).

Статтею 108 Цивільного кодексу України визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи (аналогічна ст. 37 ЦК УРСР). Але мова іде про цивільні правовідносини, а не земельні.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. (ч.1 ст. 104 ЦК України).

Перетворенням акціонерного товариства визнається зміна організаційно-правової форми акціонерного товариства з його припиненням та передачею всього майна, прав і обов'язків підприємницькому товариству - правонаступнику згідно з передавальним актом (ч.1 ст. 87 Закону України "Про акціонерні товариства").

Згідно ч.2 ст. 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Зважаючи на викладене, перетворення державного підприємства в орендне, а останнє у ВАТ, а згодом у ТДВ є юридичним фактом для припинення його права на користування земельною ділянкою (постанова Верховного суду України від 21 січня 2002р. по справі за позовом ВАТ "Промзв'язок" до Київської міської ради, постанова Вищого господарського суду України від 15.09.2009 р. по справі №9/5-Н, постанова Вищого господарського суду України від 01.06.2010 р. по справі №11/49-04 (8/79-03), постанова Вищого господарського суду України від 20.05.2010 р. по справі №8/1308-НМ).

Згідно ст. 19, ст. 22 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992р.) підприємства, заінтересовані в одержані земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням до місцевої ради, яка має право надавати земельні ділянки. Право власності на землю або право користування землею виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує це право.

Автоматичне переоформлення прав землекористування діючим законодавством не передбачено (аналогічні позиції в постановах Вищого господарського суду України від 13.07.2011 р. по справі №5002-2/6125-2010; по справі №11/49-04 (8/79-03) від 01.06.2010 р.).

При цьому враховано, що перетворення ВАТ на ТДВ, тобто припинення діяльності товариства в наслідок реорганізації, відбулося саме після набуття чинності Земельного кодексу України від 25.10.2001 р., (даним кодексом встановлено обмеження щодо суб'єктів набуття права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності), про що свідчить спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру за електронним запитом від 28.02.2012 р. за №13169260.

Зі змісту вказаного витягу також вбачається, що датою реєстрації ТДВ "К-ПЕМЗ", іден. код 00213807 - 30.06.1994 р., тобто дата реєстрації ВАТ "К-ПЕМЗ", при цьому стан останнього - припинено.

Відповідно до п.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. №118, ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

Отже, на час прийняття рішення Кам'янець-Подільською міською Радою №10 від 22.12.1993 р. вказаного в державному акті на право постійного користування землею №002949, відкритого акціонерного товариства "К-ПЕМЗ", як окремого суб'єкта, ще не існувало. Проте, згідно п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

До відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі (ч.2 п.1 ст. 10 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992р.).

Суду не подано доказів реєстрації права постійного користування за Державним підприємством Кам'янець-Подільського електромеханічного заводу площею 18,46 га, як і не подано доказів передання Державним підприємством прав та обов'язків до орендного підприємства та ВАТ "К-ПЕМЗ", саме щодо користування 18,46 га (зміст наказу регіонального відділення Фонду Державного майна та переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТу, статуту Кам'янець-Подільського орендного виробничого електромеханічного підприємства). При цьому звертається увага, що площа земельної ділянки визначеної актом 16,83 га, що є меншою від площі вказаної у рішенні від 22.12.1993 р. №10 (причини різниці даної площі сторони не змогли пояснити).

Державні акти, що посвідчують право власності на землю або право постійного користування землею, яка перебуває у державній власності, видаються на підставі рішень Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів (п.1.2 інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 15.04.1993 р. №28 (чинної на час видачі державного акту від 18.01.1996 р.).

Отже, якщо у рішенні міської ради вказано Державне підприємство Кам'янець-Подільський електромеханічний завод, останнє повинно бути зазначено користувачем у державному акті на право постійного користування.

З огляду на те, що рішення Кам'янець-Подільською міською Радою №10 від 22.12.1993 р. приймалося відносно державного підприємства, право постійного користування якого не було зареєстровано, а ВАТ "К-ПЕМЗ" як підприємство зареєструвалося після прийняття даного рішення та державний акт на право постійного користування виданий саме ВАТу, є помилковим твердження позивача, що за останнім зберігається право постійного користування земельною ділянкою, оскільки дане право не було набуте відкритим акціонерним товариством у встановленому законодавством порядку.

За таких обставин, враховуючи приписи ст. 1 ГПК України (право на звернення до господарського суду) та 21 ЦК України, позивачем не доведено порушення спірним рішенням саме його прав або охоронюваних законом інтересів.

При цьому судом приймається до уваги те, що порядок оформлення та видачі державних актів регулюється Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, яка затверджена наказом Держкомзему від 04.05.2009р. №43. Вказана Інструкція не передбачає внесення будь-яких змін власника або назви власника земельної ділянки. Виходячи з цього, у разі перетворення підприємства державний акт на право постійного користування земельною ділянкою підлягає переоформленню.

Також враховується, що пункт 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43, був виключений згідно з наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 03.06.2010 № 433, який у свою чергу був прийнятий на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 20.04.2010 № К-8025/09, якою цей же пункт Інструкції був скасований як такий, що не відповідає нормам матеріального права, які регулюють ці правовідносини, й суперечить їм.

Пунктом 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 126 ЗК України та ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються місцевими радами.

Крім того, відповідно до п. 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 неконституційним визнано положення п.6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Приписами ст. 141 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: - добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; - вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених ЗК України; - припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; - систематична несплата земельного податку або орендної плати, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Зважаючи на те, що Державне підприємство Кам'янець-Подільський електромеханічний завод припинило свою діяльність, стан ВАТ "К-ПЕЗ" та Кам'янець-Подільського орендного виробничого електромеханічного підприємства також припинено, а земельне законодавство не передбачає автоматичного переоформлення прав, а також враховуючи набуття іншими особами права власності на будівлі та споруди на земельній ділянці визначеної державним актом №002949 від 18.01.1996 р. (зміст інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, зміст довідки ТДВ "К-ПЕМЗ" від 06.03.2012 р. №233/12, зміст договорів оренди землі), суд не знаходить підстав для визнання незаконним та скасування п. 2, 2.2, 2.3 рішення сімнадцятої сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 18.11.2011р. №1 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками".

Звертається увага позивача, що рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 неконституційним визнано встановлений строк для переоформлення прав на землю. Але права повинні бути переоформлені, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г)публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування". Всі інші підприємства можуть набувати земельну ділянку у користування на умовах оренди (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України по справі №11/49-04 (8/79-03) від 01.06.2010 р.).

Не можуть слугувати підставою для задоволення позовних вимог доводи позивача про те, що останнім сплачувався податок на землю, оскільки вказаний факт не є свідченням переоформлення права користування на землю, зважаючи на те, що земельне законодавство України встановлює вичерпний перелік підстав та порядок набуття права постійного користування.

Судом враховується, що постанова Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.04.2008 р. по справі №2-а-96 постановлена до прийняття спірного рішення Кам'янець-Подільської міської ради, а також дійсність державного акту, ще не є свідченням правомірного користування позивачем земельною ділянкою визначеною актом на право постійного користування землею серії 11-ХМ №002949 від 18.01.1996 р., оскільки на час винесення постанови міськрайонним судом вказаний вище акт існував та не був визнаний органом місцевого самоврядування таким, що втратив чинність.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, у позові в частині визнання незаконним та скасування п.2 рішення сесії міської ради від 18.11.2011 року № 1 належить відмовити, оскільки останній заявлений безпідставно та необґрунтовано.

Стосовно позовних вимог щодо визнання за ТДВ "К-ПЕМЗ" права постійного користування земельною ділянкою згідно державного акту серії 11-ХМ №002949 від 18.01.1996 р.:

У зв'язку із відмовою у позові в частині визнання незаконним та скасування пунктів 2, 2.2, 2.3 рішення сімнадцятої сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 18.11.2011р. №1, та враховуючи що ч. 2 ст. 92 ЗК України передбачає вичерпний перелік осіб які можуть набувати права на постійне користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності, та вказана стаття виключає можливість набуття (надання, переоформлення тощо) товариствами з додатковою відповідальністю зазначених прав, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання за ТДВ "К-ПЕМЗ" права постійного користування земельною ділянкою згідно державного акту серії 11-ХМ №002949 від 18.01.1996р.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача в зв'язку з відмовою у позові.

Керуючись ст. 44, ст. 49, ст. 82, ст. 84-85, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу - рекоменд. (м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32), 3 - відповідачу рекоменд. (м. Кам'янець-Подільський, майдан Відродження, 1).

Повне рішення складено 17.04.2012р.