Рішення № 23540171, 09.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2012 р. Справа № 5023/775/12

вх. № 775/12

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Коваленко Ю.В., посвідчення № 102 від 22.06.2010 року

позивача - (КП "Харківські теплові мережі) ОСОБА_1, довіреність № 4425/395 від 23.11.2010 року

відповідача - ОСОБА_2,довіреність від 26.01.2010 року

розглянувши справу за позовом Прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави, в особі : 1. Харківської міської ради, м. Харків 2. КП "Харківські теплові мережі", м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення коштів у сумі 25505,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі: 1. Харківської міської ради, м. Харків, 2. КП "Харківські теплові мережі", м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків про стягнення коштів у сумі 25505,20 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на акти на підключення опалення та відключення опалення в житловому будинку, в якому знаходяться нежитлові приміщення відповідача, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за спожиту теплову енергію без достатніх правових підстав у розмірі 25505,20 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 лютого 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/775/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 12 березня 2012 року об 11:20.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 12 березня 2012 року розгляд справи відкладено на 26 березня 2012 року о 12:00, від 26 березня 2012 року розгляд справи відкладено на 09 квітня 2012 року об 12:30.

Прокурор позовні вимоги підтримував з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач позовні вимоги підтримував, наполягав на їх задоволенні, також, до матеріалів справи, через канцелярію суду надав пояснення (вх. № 7535) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених в наданому раніше відзиві на позов.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" на підставі розпоряджень Харківського міського голови "Про початок та кінець опалювальних сезонів" 2006-2007р.р., 2007-2008р.р., 2008-2009р.р., 2009-2010р.р. та 2010-2011 р.р., здійснювалось постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: м. Харків, пр-т П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 51-Г, в якому знаходяться нежитлові приміщення відповідача - ФОП ОСОБА_3 (загальною площею 129,0 м.кв.), на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28 грудня 2006 року (арк. справи 17).

Система опалення приміщення відповідача є невід'ємною частиною системи опалення житлового будинку за адресою : м. Харків, пр-т П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 51-Г.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів обстеження системи теплоспоживання об'єкту № ОКТ/509 від 16.04.2008 року та № ОКП/530 (арк. справи 23-24), в приміщенні відповідача за адресою: м. Харкові по пр-ту П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 51-Г зафіксовано використання теплової енергії без укладання відповідного договору з енергопостачальною організацією. Вищезазначені акти підписані та скріплені печаткою уповноваженого представника позивача та відповідачем особисто.

Відповідно до наданих під час розгляду справи учасниками судового процесу пояснень, та як свідчать матеріали справи, до теперішнього часу між позивачем - КП "Харківські теплові мережі" та відповідачем - ФОП ОСОБА_3 відповідного договору про постачання теплової енергії на потреби опалення до приміщення відповідача по проспекту П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 51-Г укладено не було.

Факт споживання відповідачем теплової енергії без достатніх підстав з грудня 2006 року по квітень 2011 року підтверджується наявними в матеріалах справи актами про підключення та про відключення споживача від джерела теплової енергії: № 175/3363 від 23.10.2006р., № 175/3528 від 17.04.2007р., № 175/6530 від 17.10.2007р., № 175/7303 від 08.04.2008р., № 175/10164-В від 15.10.2008р., № 175/9189-В від 13.04.2009р., № 175/12219-В від 18.10.2009р., № 175/11059-В від 14.04.2010р., № 175/12733-В від 07.10.2010р. та № 175/12368-В від 19.04.2011р. (арк. справи 32-36). Вищевказані Акти підписані та скріплені печатками уповноваженими представниками позивача - КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувачем житлового будинку за адресою: м.Харків, проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 51-Г.

Таким чином, сума вартості спожитої теплової енергії без достатніх правових підстав за опалювальні періоди з грудня 2006 року по квітень 2011 року складає - 25505,20 грн.

У зв'язку з існуючою заборгованістю відповідачу направлялись листи-вимоги: № 873 від 26.06.2009р., № 1078 від 18.08.2009р., № 187/17 від 19.02.2010р., № 769 від 07.06.2010р. та № 1959 від 28.12.2011р., проте наявна заборгованість з боку відповідача залишилась не сплаченою.

В своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що прокурор Московського району м. Харкова не має повноважень на звернення із відповідною позовною заявою до господарського суду, оскільки КП "Харківські теплові мережі" не є органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд вважає таку позицію помилковою, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист в суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Конституційний суд у рішенні від 8 квітня 1999 року у справі N 3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Однією з форм представництва, що визначено в ч. З ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Статтею 56 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що під поняттям "прокурор" слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Тобто, з аналізу вищевказаних норм законодавства випливає, що прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду з позовними заявами вимоги яких, спрямовані на захист в суді інтересів держави, зокрема комунальних підприємств, у випадках наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

КП "Харківські теплові мережі" згідно п. 1.1. Статуту засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів, належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24.09.2003 р. XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова".

Згідно ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Харкова.

За таких обставин, суд вважає, що прокурор Московського району м. Харкова згідно діючого законодавства мав право звернутись до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством дій щодо укладання відповідного договору про постачання теплової енергії, а також на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про безпідставність нарахування вартості спожитої теплової енергії в розмірі 25505,20 грн. з боку КП "Харківські теплові мережі".

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Так, цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій суб'єктів. Такими діями зокрема, може бути користування тепловою енергією без договору.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави на набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення зазначеної глави застосовуються, згідно п. 4 ч. З ст. 1212 Цивільного кодексу України, і до відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом страви про повернення майна.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 25505,20 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 61153, АДРЕСА_1, (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", 61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11 (р/р 260333012313 ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) - 25505,20 грн. заборгованості.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 61153, АДРЕСА_1, (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача коштів 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) - 1609,50 грн. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/775/12 підписаний 13 квітня 2012 року.