Ухвала суду № 23539595, 17.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

УХВАЛА

17.04.2012№02-09 /1222-2012

Суддя господарського суду АР Крим Мокрушин В.І., розглянувши матеріали

За заявою боржника - Комунального підприємства «Орджонікідзе», АР Крим, м.Феодосія

Про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

13.04.2012 р. до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява Комунального підприємства «Орджонікідзе» про порушення справи про банкрутство, в порядку передбаченому ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство з наступних підстав.

Правовою підставою для порушення провадження по справі про банкрутство в порядку ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник визначає вимоги наступних кредиторів:

- штрафні санкції «Крименерго» в особі Феодосійського району електричних мереж на суму 52555,46 грн.;

- претензія № 4571/21-4 від 18.03.2010 р. Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього середовища про стягнення на користь Державного бюджету м.Феодосії смт.Орджонікідзе збитків, спричинених порушенням водного законодавства в сумі 8635761,10 грн.;

- рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2011 р. по справі № 5002-25/4169-2011 про стягнення на користь Державного бюджету м.Феодосії смт.Орджонікідзе збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 14781568,02 грн. Державне мито 25500 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.;

- заборгованість перед Виробничим підприємством водопровідно - каналізаційним господарством м.Феодосії» за водоспоживання в сумі 42396,28 грн.;

- заборгованість перед приватним підприємцем ОСОБА_2 за послуги автотранспорту на суму 3375,00 грн. та вивіз сміття 3466,66 грн.;

- заборгованість перед Комунальним госпрозрахунковим дитячим оздоровчим табором «Дельфін» за вивіз сміття на суму 46339,41 грн.;

- заборгованість із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування складає 35883,19 грн.;

- заборгованість по податках і зборах (обов'язкових платежах) складає 382353,51 грн.;

- розмірі заборгованості по виплаті заробітної плати у сумі 79644,53 грн.;

Усього загальна сума безспірної заборгованості на думку боржника складає 24099000,00 грн.

Суд зазначає, що дійсно вимоги ініціюючого кредитора мають характер безспірних грошових вимог згідно представленого до заяви рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2011 р. та Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 р. по справі № 5002-25/4169-2011, однак заявником не дотримано тримісячного строку встановленого для їх погашення. Такий строк у заявника виникне з 14.06.2012 р. Стосовно іншої вищенаведеної заборгованості, яку зазначає заявник, то матеріалами представленими до заяви про порушення справи про банкрутство вона не підтверджена документально та не є безспірною.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсними вимогами є таки вимоги, право на які виникло до порушення справи про банкрутство. До суми, яка надає право звернення кредитору із заявою про порушення справи про банкрутство не зараховуються суми штрафних санкцій та пені.

Суд зазначає, що Комунальним підприємством «Орджонікідзе» не дотримано трьох місячного строку незадоволення вимог кредитора після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виходячи з викладеного, ч.3 ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дотримання вказаних умов є обов'язковим, відповідно до Закону про банкрутство, при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями) суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене цим Законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду у господарських судах України.

Суд звертає увагу на те, що загальні положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачають можливості порушення справи про банкрутство, за відсутності дотримання трьох місячного строку незадоволення вимог кредитора після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що боржником при поданні заяви порушено вимоги викладені у ч.2 ст.8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями), п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), що є підставою для відмови у її прийнятті.

Крім того, згідно до положень п.3 ч.1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» (№ 3674-VI від 08.07.2011 р. із змінами і доповненнями) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі.

Суд також зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» заявник при поданні заяви про порушення справи про банкрутство повинен був сплатити судовий збір у розмірі 5365,00 грн., а не у розмірі 1073,00 грн.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» (№ 3674-VI від 08.07.2011 р. із змінами і доповненнями), ч.2 ст.8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями), п.1 ч.1 ст.62, 86 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

УХВАЛИВ:

· Відмовити у прийнятті заяви Комунального підприємства «Орджонікідзе» про порушення справи про банкрутство

· Повернути Комунальному підприємству «Орджонікідзе» (вул.Бондаренка, 12, м.Феодосія, АР Крим, 98184; ідентифікаційний код 32945630) з Державного бюджету м.Сімферополя (код платежу 22030001, рахунок 31211206783002, одержувач: Державний бюджет м. Сімферополь, ЄДРПОУ 38040558, банк одержувача: ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) 1073,00 грн. судового збору сплаченого за платіжним дорученням № 114 від 11.04.2012 р.

Додаток: матеріали заяви на 46 арк., у тому числі платіжне доручення № 114 від 11.04.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.