Постанова № 23537830, 17.04.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1407/12

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2012 року Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби /по тексту - позивач, Карлівська МДПІ/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_1/ про стягнення боргу, посилаючись на наявність у відповідача узгодженої суми податкового зобов'язання у зв'язку із несплатою самостійно задекларованих зобов'язань згідно із поданою заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 14.06.2010 №2053/6 за серпень та вересень 2010 року в розмірі 399,37 грн. (з урахуванням переплати).

Конверт із копією ухвали про відкриття скороченого провадження, направлений відповідачу за адресою: вул.Щорса,17, корп.а-1, м. Карлівка Полтавської області, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернувся до суду із відміткою пошти від 31.03.2012 "за зазначеною адресою не проживає". З огляду на положення абзацу 2 частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про відкриття скороченого провадження вважається врученою відповідачу. У строк, встановлений частиною третьою статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, заперечень проти позову відповідачем до суду не подано.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Лозівською районною державною адміністрацією Харківської області 05.05.2000.

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) ФОП ОСОБА_1 знаходиться на обліку у Карлівській міжрайонній державній податковій інспекції Полтавської області, що підтверджується довідкою від 13.07.2005 за № 182/Г/28-118.

14.06.2010 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано до Карлівської МДПІ заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності вх. № 2053/06 від 14.06.2010.

Відповідно до корінця свідоцтва серії НОМЕР_2, свідоцтво про сплату єдиного податку видане ОСОБА_1 на підставі документа квитанції від 14.06.2010 № 315, що засвідчує сплату 200,00 грн. єдиного податку.

Відповідно частини першої та другої статті 2 Указу Президента України, від 03.07.1998, № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (надалі - Указ) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно із частиною шостою статті 2 Указу, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно із заявою вх. № 3245/6.14. від 14.06.2010 ФОП ОСОБА_1, повідомив позивача про те, що займатись за спрощеною системою оподаткування в 4 кварталі 2010 року не буде.

Таким чином, згідно із наявними в матеріалах справи доказами відповідач зобов'язаний був сплатити єдиний податок в розмірі 200 грн. за серпень 2010 року - не пізніше 20.09.2010 та за вересень 2010 року не пізніше 2010.2010.

Згідно із пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Подання заяви до податкового органу на перехід на спрощену систему оподаткування є фактом погодження на сплату єдиного податку у встановленому розмірі. Тобто, з цих підстав податкове зобов'язання щодо сплати єдиного податку вважається узгодженим і платник єдиного податку зобов'язаний сплатити єдиний податок в строк встановлений статтею 2 Указу.

Втім у встановлений строк ФОП ОСОБА_1 не сплатив єдиний податок в розмірі 399,67 грн.

Відповідно до вимог підпункту 6.2.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Оскільки в установлений законодавством термін відповідач не сплатив у повному обсязі узгодженої суми податкового зобов'язання, позивачем у встановленому порядку сформовано та направлено першу податкову вимогу від 26.07.2010 № 1/212 та другу податкову вимогу від 03.09.2010 №2/286.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума грошового зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 по єдиному податку в розмірі 399,67 грн. є податковим боргом відповідача.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення боргу перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Аналогічна за змістом норма міститься і у підпункті 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно із частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на розрахунковий рахунок №34213379700147, одержувач платежу - місцевий бюджет Карлівської міської ради Полтавської області, код платежу 37997400 МФО 831019 податковий борг по єдиному податку в сумі 399 /триста дев'яносто дев'ять/ грн. 67 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.О. Удовіченко