Ухвала суду № 23530647, 28.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6130/11

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

позивача: Проскурівської К.Г.

відповідача: Коротинської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Новатор" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства у Хмельницькій області, за участю прокуратури м.Хмельницького про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

ДП "Новатор" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Хмельницькому, ГУ ДКУ України у Хмельницькій області про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовано тим, що 31 березня 2011 року Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому було здійснено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень і грудень 2010 року. За результатами перевірки складено акт № 2228/23-7/22987900 від 31.03.2011 року, на підставі якого ДПІ у м. Хмельницькому винесене податкове повідомлення-рішення форми В1 № 0000282307/0/799 від 31.03.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2805255,00 грн. Оскільки податкове повідомлення-рішення було скасовано в судовому порядку, просили стягнути з Державного бюджету України на свою користь відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість в сумі 2751109,00 грн. за серпень, вересень, жовтень і грудень 2010 року. На підставі ст. 60 КАС України з метою представництва інтересів держави у справі приймає участь прокурор м. Хмельницького.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2011 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - ДПІ у м. Хмельницькому подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2011 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2011 року скасувати, а у задоволенні позову - відмовити, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала у повному обсязі, проти її задоволення заперечила, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дала пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

В судове засідання представник відповідача - ГУ ДКУ України у Хмельницькій області, та прокурор м.Хмельницького не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. У поданих на адресу суду заперечень вбачається, що ГУ ДКУ України у Хмельницькій області апеляційну скаргу підтримує за обставин, викладених у ній, та просить рішення суду першої інстанції скасувати. Крім того, заявили клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Колегія суддів, заслухавши думку представників сторін, які не заперечили проти розгляду апеляційної скарги по суті без участі представника відповідача та прокурора, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами за даної явки сторні згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДП "Новатор" зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100315984 ( серія НБ № 448479) від 10.07.2002 року.

Позивачем було подано податкові декларації з ПДВ №9003843853 від 17.09.2010 року, №9004511961 від 20.10.2010 року, №9005188905 від 19.11.2010 року, №9006320640 від 19.01.2011 року, якими задекларувано бюджетне відшкодування на загальну суму 2751109 гривень.

Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому 31 березня 2011 року було проведено документальну невиїзну перевірку ДП "Новатор" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень і грудень 2010 року.

За результом перевірки складено акт № 2228/23-7/22987900 від 31.03.2011 року, яким встановлено порушення ДП "Новатор" п.1.8 ст. 1, п. п. 7.7.2, 7.7.10 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виявилось у завищенні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 2805255,00 грн. за серпень, вересень, жовтень та грудень 2010 року.

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення форми В1 № 0000282307/0/799 від 31.03.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2805255,00 гривень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.11.2011 року, зазначене податкове повідомлення-рішення було скасоване.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин (Закон), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податковою періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За змістом підпункту 7.4.5 цього ж пункту Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митими деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Підпунктом 7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону визначено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З урахуванням зазначеного судом першої інстанції зроблено висновок про те, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством з метою одержання бюджетного відшкодування, є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено порушень законодавства з боку платника податків. Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції, і зазначає також наступне.

Згідно вимог статті 254 КАС України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ст. 255 КАС).

Згідно п. 200.15 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Відтак, відповідачем безпідставно не виплачено заявлену суму бюджетного відшкодування на користь ДП "Новатор", і враховуючи вищенаведені обставини в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року, -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 02 квітня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Совгира Д. І.

Курко О. П.