Ухвала суду № 23526543, 23.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-295/09/2770

23.11.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Цикуренка А.С.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Севнафтаопт" - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя - ОСОБА_2, довіреність № 55/10-025 від 01.04.11

прокурор, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кравченко М.М. ) від 29.10.10 у справі № 2а-295/09/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Севнафтаопт" (вул. Маринеско, буд. 4-А-113, м. Севастополь, 99006)

до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, буд. 24, м. Севастополь, 99014)

за участю: Прокуратури міста Севастополя (вул. Павліченко, буд. 1, м. Севастополь, 99011)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29.10.2010р. по справі № 2а-295/09/2770 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Севнафтаопт»до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя № 0000023500/0/1/2 від 13.05.2008р. в частині визначення суми податкового зобов'язання на загальну суму 2 524 016,35грн., в тому числі 1 418 052грн. ПДВ і 1 105 964,35грн. штрафної санкції, а також податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя № 0000013500/0/1/2 від 13.05.2008р. в частині визначення суми податкового зобов'язання на загальну суму 1 739 533,10грн., в тому числі 996 631грн. податку на прибуток і 742902,10грн. штрафної санкції.

В основу постанови суду покладено висновок судово-економічної експертизи № 568 від 11.07.2010р., що була проведена Севастопольським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, відповідно до якого: 1) висновки, що містяться в акті документальної перевірки ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя № 569/10/35-004/34579313 від 02.04.2008р. про заниження ТОВ «Севнафтаопт»податку на прибуток на 1 120 815грн. та податку на додану вартість на 834812грн. згідно наданих на дослідження даних бухгалтерського обліку не обгрунтовані, сума заниження ТОВ «Севнафтаопт»податку на прибуток складає 116 052грн. та ПДВ 67 187грн.; 2) висновки, що містяться в акті документальної перевірки ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя № 684/10/35-004/34579313 від 02.04.2008р. про заниження ТОВ «Севнафтаопт»податку на прибуток на 990 971грн. та податку на додану вартість на 1 752 396грн. згідно наданих на дослідження даних бухгалтерського обліку не обгрунтовані, сума заниження ТОВ «Севнафтаопт»податку на прибуток складає 116 052грн. та ПДВ 67 187грн.

Не погодившись з вказаною постановою, ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ «Севнафтаопт»відмовити у повному обсязі.

Апелянт вважає, що вказана постанова є незаконною, необгрунтованою та винесена з порушенням норм матеріального права, а саме: п.п. 5.2.7 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 11.2, п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», а також з порушенням норм процесуального права, а саме: ст. 159, ст. 163 КАС України.

Апелянт зазначив, що, задовольняючи позов, суд послався виключно на висновок судової економічної експертизи № 568 від 11.07.2010р. та, не наводячи обгрунтування своєї позиції, зазначив, що висновки актів перевірок не грунтуються на фактичних даних первинних документів позивача.

Разом з тим, як пояснив апелянт, при проведенні перевірки були підтверджені валові витрати, задекларовані підприємством, але встановлено заниження сум валового доходу і відповідно на суму незадекларованого доходу були нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та ПДВ.

Так, як зазначив апелянт, в ході проведення перевірки було встановлено, що на розрахунковий рахунок позивача від його контрагентів надійшла оплата за товари (роботи, послуги) без ПДВ: за 2006р. -223568,00грн. та за 2007р. -у розмірі 9965248,00грн., в той час як самим позивачем було задекларовано валові доходи за 2006р. -в розмірі 200928грн., а за 2007р. -у розмірі 6001364,00грн. На думку апелянта, для формування валових доходів підприємства достатньо підтвердження факту надходжень коштів на банківський рахунок, у зв'язку з чим висновки експерта про те, що сума отриманих на розрахунковий рахунок коштів в оплату товарів (робіт, послуг) підлягає зменшенню на суму помилково перерахованих коштів, здійснені на підставі роздруківок програмного продукту про рух коштів, є документально необгрунтованими, адже ця обставина не підтверджується ані повідомленнями банку про помилковий переказ, ані повідомленнями від контрагентів.

Що стосується валових витрат, то як зазначив апелянт, самим позивачем у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств були зазначені показники: у 2006р. -199615,00грн., у 2007р. -5986898,00грн., однак у висновку експерта, покладеному судом в основу рішення, експерт самостійно визначив, що висновки акту перевірки необгрунтовані, оскільки валові витрати склали у 2006р. 243246,00грн., а у 2007р. -9975952,00грн., при чому зробив ці висновки відповідно до наданих роздруківок програмного продукту про рух коштів «Севнафтаопт», а не на підставі відповідних первинних документів.

Апелянт також зауважив, що при проведенні спірних перевірок були використані документи, вилучені в межах кримінальної справи 970214 та виділені на додаткову перевірку, документи, вилучені за кримінальною справою 475013, в межах якої призначена перевірка, а також документи позивача, які були вилучені ВДСБЕЗ УМВС України у м. Севастополі 24.12.2007р., про що зазначено у відповіді на заперечення від 07.05.2008р. № 524/10/35-0, направленої на адресу підприємства. Стосовно додаткових документів, які були надані позивачем на клопотання експерта, то апелянт вважає, що позивач не надав доказів того, що вказані документи вилучались у підприємства та знаходяться в матеріалах кримінальних справ.

Крім того, апелянт вказує на те, що згідно з висновком, експертом встановлені суми заниження податкових зобов'язань: з податку на прибуток підприємств у розмірі 116052,00грн. та з податку на додану вартість у розмірі 67187,00грн. Проте, суд скасував податкові повідомлення-рішення у повному обсязі, незважаючи на те, що висновком частково підтверджена правильність нарахування податкових зобов'язань у зазначених сумах.

30.03.2011р. ДПІ у Гагарінському районі АРК доповнила апеляційну скаргу доводами наступного змісту.

Так, апелянт зауважив, що документи, складені ніби-то за результатами господарських операцій ТОВ «Севнафтаопт»з ТОВ «Укрпап», ПП «Омега-Інтертрейд», ПП «Сервіс-Трейд»та ПП «Кіото-Інвест», не можуть бути належними доказами валових витрат та податкового кредиту вказаного підприємства, оскільки про безтоварність цих операцій свідчать протоколи допитів директора ПП «Омега-Інтертрейд»та ТОВ «Севнафтаопт»ОСОБА_3, громадянина ОСОБА_4, директора ТОВ «Укрпап»ОСОБА_5, засновника ТОВ «Укрпап»ОСОБА_6, громадянина ОСОБА_7

Безтоварність спірних господарських операцій за участю ТОВ «Севнафтаопт», на думку апелянта, підтверджується також тим, що у порушення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженій наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 2 квітня 1998р. № 81/38/101/235/122 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.1999р. за № 685/3978, Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568, які розглядають товарно-транспортну накладну як обов'язковий документ, що повинен оформлятися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом, позивач як ватажоотримувач та учасник транспортного процесу, не надав товарно-транспортних накладних або залізничних квитанцій та жодних первинних документів, що підтверджують транспортування, прийняття та передачу за кількістю та якістю, виконання вантажо-розвантажувальних робіт, а надав лише податкові та видаткові накладні, що є достатніми підставми для висновку про відсутність товару, який був об'єктом поставок нафтопродуктів.

06.04.2011р. апелянт також надав доповнення до апеляційної скарги, де зазначив, що відповідно до довідки ВАСУ про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»від 15.04.2010р. з питання підтвердження права на податковий кредит та бюджетне відшкодування за операціями з придбання послуг за відсутності належної податкової накладної на момент проведення перевірки слід ураховувати, що якщо на момент здійснення перевірки податковим органом у платника податку відсутні податкові накладні, вантажні митні декларації, які підтверджують правомірність віднесення певних сум до податкового кредиту, то судом не може братися до уваги їх надання при розгляді справи в суді. Разом з тим, як зазначив апелянт, експертом були досліджені податкові накладні, на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит, на суму 2058404,00грн. на підставі операцій з ТОВ «Укрпап», ПП «Омега-Інтертрейд», «Сервіс-Трейд»та ТОВ «Юг-топливо», які на момент перевірки були відсутні. При цьому, вважає, що важливе значення мають факти фіктивності контрагентів, зокрема ТОВ «Укрпап».

Крім того, посилаючись на ухвалу ВАСУ від 29.04.2010р. у справі № К-38733/06, апелянт також вказав на те, що враховуючи відсутність належних доказів реального вчинення операцій з поставки товарів, відсутність доказів щодо перевезення цього товару, його зберігання, прийняття та передачі за кількістю та якістю, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, відсутність у платника податку необхідних умов в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також пояснення відповідних осіб щодо використання ТОВ «Севнафтаопт»виключно з метою переведення грошових коштів у готівкову форму, включення позивачем до складу валових витрат на придбання товарів та до складу податкового кредиту з ПДВ є неправомірним.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя .

Позивач та прокурор в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та прокурор викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

17.03-28.03.2008р., на підставі наказу Голови ДПА в м. Севастополі про проведення позапланової перевірки від 13.03.2008р. № 114 та направлення № 10 від 13.03.2008р., виданого ДПА в м. Севастополі, з урахуванням вимог ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 04.12.1990р. та відповідно до постанови Ленінського районного суду в м. Севастополі від 03.03.2008р. № 4-216/08 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом ДПА в м. Севастополі радником податкової служби 2 рангу Чорноличенко О.Я. проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Севнафтаопт»з питання дотримання податкового та валютного законодавства за період з 14.08.2006р. по 29.02.2008р., за результатами якої складено Акт перевірки № 569/10/35-004/34579313 від 02.04.20008р.

Даною перевіркою встановлено порушення п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 349-ІV від 24.12.2002р., зі змінами і доповненнями, внаслідок чого підприємством в 2007р. необґрунтовано занижена сума валових доходів на суми зарахувань коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 1120815,00грн., а також порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з наступними змінами і доповненнями, в результаті чого занижена сума податку на додану вартість, що підлягала сплаті у бюджет в сумі 834214,00грн.

Не погодившись з висновками даного акту перевірки, позивачем були надані до ДПА в м. Севастополі заперечення на акт перевірки (вх. від 07.04.2008р.), де зазначено, що висновок перевіряючих про заниження суми валових доходів на суми зарахувань коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) є помилковим, оскільки в даному випадку перевірка валових витрат була проведена неналежним чином. Зокрема, не були вивчені та досліджені документи, цифри вказані виключно з даних декларації, а фактичних підрахунків при перевірці не проводилось, не враховано, що частина коштів, отриманих у 2007р., була витрачена у погашення кредиторської заборгованості, що утворилася за минулі звітні періоди, аналізу про погашення кредиторської заборгованості за минулі звітні періоди не проводилось, що істотно вплинуло на результати валових доходів, а висновки зроблені виключно за виписками з банку «Фінанси та кредит», при цьому первинна документація не була вивчена та перевірена, висновки про заниження суми ПДВ на 834214,00грн. також є необґрунтованими, оскільки при проведенні перевірки не досліджувались первинні документи, на підставі яких формуються податкові зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, за результатами розгляду вказаних заперечень ДПА у м. Севастополі своїм листом за вих. № 639/10/35-016 від 10.04.2008р. повідомила позивача про те, що з метою об'єктивного вивчення викладених у запереченнях фактів, на підставі постанови Ленінського районного суду в м. Севастополі від 10.04.2008р. та відповідно до ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позапланова документальна перевірка ТОВ «Севнафтаопт»продовжена на 5 робочих днів, за результатами якої буде складено акт з урахуванням заперечень позивача.

У зв'язку з цим, 11.04-17.04.2008р. була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Севнафтаопт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.08.2006р. по 29.02.2008р., за результатами якої складено акт перевірки № 684/10/35-004/34579313 від 22.04.2008р.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 349-ІV від 24.12.2002р., зі змінами і доповненнями, внаслідок чого підприємством необґрунтовано занижена сума валових доходів у 2006р. в розмірі 22640,00грн. та у 2007р. в розмірі 3963884,36грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2006р. в розмірі 5660,00грн. та за 2007р. в розмірі 990971,00грн., а також порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з наступними змінами і доповненнями, в результаті чого занижена сума податку на додану вартість, що підлягала сплаті у бюджет в 2006р. в сумі 44433,00грн. та у 2007р. в сумі 1707963,00грн.

Не погодившись з даними висновками акту перевірки, позивач надіслав на адресу ДПА у м. Севастополі заперечення на акт перевірки за вих. № 25/04 від 25.04.2008р., де, зокрема, зазначив, що проведення повторної перевірки або продовження строків перевірки є незаконним та необґрунтованим.

За результатами розгляду вказаних заперечень листом за виз. № 524/10/35-0 від 07.05.2008р. ДПА у м. Севастополі повідомила про те, що при перевірці були використані документи, вилучені в рамках кримінальної справи № 970214 та виділені на додаткову перевірку та документи, вилучені по кримінальній справі № 475013, в рамках якої призначена перевірка. Крім того, як зазначила ДПА у м. Севастополі, нею на адресу заступника прокурора м. Севастополя був направлений лист від 16.04.2008р. № 443/9/26-9 про можливість надання для ознайомлення первинної податкової та бухгалтерської документації ТОВ «Севнафтаопт»за період з 01.08.2006р. по 31.12.2007р., у відповідь на який Прокуратурою у м. Севастополі були надані матеріали про господарську діяльність ТОВ «Севнафтаопт», вилучені в ході обшуку 24.12.2007р. в офісі ПП «Омега-Інтертрейд». ДПА у м. Севастополі зазначила, що підстави для перегляду основоположних висновків документальної перевірки ТОВ «Севнафтаопт»за період з 01.04.2007р. по 30.09.2007р. (акт документальної перевірки № 684/10/35-004/34579313 від 22.04.2008р.) відсутні.

Разом з тим, з урахуванням прийнятих до уваги податкових накладних, наданих прокуратурою в м. Севастополі, ДПА здійснений перерахунок суми донарахованого податку на додану вартість та висновки акту перевірки викладені в новій редакції, а саме: Абз. 1 п.п. 3.1.5 п. 3.1 розділу 3 Акту читати в наступній редакції: «Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ у перевіреному періоді встановлено заниження ПДВ, що підлягав сплаті до бюджету у 2006р. в сумі 44433,00грн., у 2007р. -в сумі 1373619,00грн.». У зв'язку з цим, ДПА в м. Севастополі зазначила, що всього по податку на додану вартість донараховано податкових зобов'язань на суму 2524016,35грн., в тому числі 1418052,00грн. основного платежу та 1105964,35грн. штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, висновки акту документальної перевірки № 684/10/35-004/34579313 від 22.04.2008р. та вищевказана відповідь ДПА у м. Севастополі на заперечення позивача на акт перевірки, були покладені ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя в основу податкових повідомлень-рішень № 0000013500/0 від 13.05.2008р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1739533,10грн., в тому числі 996631,00грн. основного платежу та 742902,00грн. штрафних санкцій, а також № 0000023500/0 від 13.05.2008р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2524016,35грн., в тому числі 1418052,00грн. основного платежу та 1105964,35грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя, яка рішенням за вих. № 3143/10/25-022 від 15.07.2008р. залишила вищевказані податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу позивача -без задоволення.

Подана позивачем до ДПА у м. Севастополі повторна скарга на податкові повідомлення-рішення №0000013500/0 від 13.05.2008р. та № 0000023500/0 від 13.05.2008р. рішенням ДПА у м. Севастополі за вих. № 1316/10/25-020 від 24.09.2008р. також залишена без задоволення, а оскаржені ним податкові повідомлення-рішення -без змін.

Як свідчать матеріали справи, позивач також звертався до ДПА України зі скаргою на вищевказані податкові повідомлення-рішення, яку рішенням ДПА України за вих. № 11895/6/25-0115 від 03.12.2008р. було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача -Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя у зв'язку прийняттям таких повідомлень-рішень, дотримання порядку, строків та підстав проведення перевірки.

Як свідчать матеріали справи, спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту виїзної позапланової перевірки № 684/10/35-004/34579313 від 22.04.2008р., проведеної, як зазначено у повідомленні про проведення перевірки за вих. № 676/10/35-016 від 21.04.2008р., відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 11-2, ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. № 509-ХІІ, з наступними змінами і доповненнями, направлення № 18 від 10.04.2008р., наказу ДПА у м. Севастополі № 193 від 10.04.2008р. про продовження строків проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Севнафтаопт»за період з 14.08.2006р. по 29.02.2008р., у строк з 11.04.2008р. по 17.04.2008р.

Разом з тим, відповідно до п. 1.6 Методичних рекомендацій по взаємодії між підрозділами ОДПС України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затверджених Наказом ДПА України від 11.10.2005р. № 441, продовження терміну проведення планових перевірок здійснюється відповідно до Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 619, згідно з рішенням керівника відповідного податкового органу, яке оформляється наказом.

Продовження терміну проведення позапланової виїзної перевірки здійснюється на підставі рішення керівника органу ДПС, яке оформляється наказом.

Продовження термінів проведення перевірки розпочинається в перший робочий день за останнім робочим днем, зазначеним у направленні на перевірку.

Підставою для прийняття рішення (оформлення наказу) про продовження терміну проведення планової чи позапланової виїзної перевірки є доповідна записка керівника підрозділу органу ДПС, який організував таку перевірку, з викладенням об'єктивних причин щодо необхідності такого продовження (факти зволікання платником податків у наданні документів на перевірку, значні обсяги операцій, проведених платником податків у періоді, що перевіряється, відсутність податкового обліку або ведення його з порушенням встановленого порядку, період, що перевіряється, становить до 3 років тощо).

Після прийняття рішення про продовження термінів проведення перевірки виписується нове направлення на перевірку (у 2 екземплярах), перший екземпляр разом з копією наказу на продовження терміну проведення перевірки вручається платнику податків під розписку.

Крім того, в Листі ДПА України № 18041/7/23-1217/1117 від 09.09.2005р. "Щодо організації контрольно-перевірочної роботи", чинному під час проведення спірної перевірки, зазначено, що продовження проведення перевірки розпочинається в перший робочий день за останнім робочим днем, зазначеним у направленні на перевірку. Тому наказ на продовження проведення перевірки необхідно оформлювати в ході проведення перевірки та не допускати перерви між датою закінчення перевірки згідно першого направлення та датою продовження перевірки, зазначеної в наказі на продовження.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до першого направлення № 10 від 13.03.2008р., термін проведення перевірки, оформленої в наступному актом за № 569/10/35-004/34579313 від 02.04.2008р., -з 17.03.2008р. по 28.03.2008р.

Наказ же про продовження строків проведення позапланової виїзної перевірки № 193 винесено головою ДПА у м. Севастополі 10.04.2008р., а сама перевірка проведена у період з 11.04.2008р. по 17.04.2008р., тобто мала місце перерва між датою закінчення перевірки згідно першого направлення та датою продовження перевірки, зазначеної в наказі на продовження, що в силу вищевказаних вимог законодавства не допускається.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про те, що вищевказана перевірка, оформлена актом № 684/10/35-004/34579313 від 22.04.2008р., проведена з порушенням порядку та підстав її проведення.

Перевіряючи правомірність викладених в акті перевірки № 684/10/35-004/34579313 від 22.04.2008р. висновків податкового органу, покладених в основу спірних податкових повідомлень-рішень, судова колегія встановила наступне.

Як зазначено у п. 3.1.1 акту, перевіркою правильності визначення валового доходу встановлено заниження скорегованого валового доходу у 2006р. в сумі 22640грн. та у 2007р. в розмірі 3963884,36грн.

Дане порушення встановлено у зв'язку з тим, що відповідно до п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку. При цьому, в силу п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 даного Закону валовий дохід -це загальні доходи від придажу товарів.

Як зазначено у п. 3.1.1 акту перевірки № 684/10/35-004/34579313 від 22.04.2008р., при перевірці були використані документи, вилучені в рамках кримінальної справи № 970214 та виділені на додаткову перевірку та документи, вилучені по кримінальній справі № 475013, в рамках якої призначена перевірка. Інші документи до перевірки не були надані, оскільки всі первинні бухгалтерські та податкові документи вилучені співробітниками відділу по боротьбі з економічними злочинами УМВС України м. Севастополя 24.12.2007р. Крім того, як зазначила ДПА у м. Севастополі в листі ДПА у м. Севастополі за вих. № 524/10/35-0 від 07.05.2008р., нею на адресу заступника прокурора м. Севастополя був направлений лист від 16.04.2008р. № 443/9/26-9 про можливість надання для ознайомлення первинної податкової та бухгалтерської документації ТОВ «Севнафтаопт»за період з 01.08.2006р. по 31.12.2007р., у відповідь на який Прокуратурою у м. Севастополі були надані матеріали про господарську діяльність ТОВ «Севнафтаопт», вилучені в ході обшуку 24.12.2007р. в офісі ПП «Омега-Інтертрейд», які також були досліджені при розгляді заперечень позивача на акт перевірки.

В акті перевірки зазначено, що за результатами аналізу банківських виписок по розрахунковому рахунку ТОВ «Севнафтаопт»в частині надходження грошових коштів від покупців за товари (роботи, послуги) у перевіреному періоді та налізу витратних накладних ТОВ «Севнафтаопт»на відпуск товарів, сума валового доходу склала: за період з 01.08.2006р. по 31.12.2006р. в сумі 223568,00грн., в той час як задекларований дохід за період з 01.08.2006р. по 31.12.2006р. склав у сумі 200928,00грн., що призвело до заниження валового доходу в розмірі 22460,00грн., до того ж відповідно до первинних документів ТОВ «Нафтаопт»та надходження грошових коштів по розрахунковому рахунку 2600702758 ТОВ «Севнафтаопт»за товари (роботи, послуги) валовий дохід склав за період з 01.08.2006р. по 31.12.2006р. у сумі 9965248,00грн., в той час як задекларований позивачем дохід за цей період склав 6001364,00грн., що призвело до заниження валового доходу в розмірі 3963884,00грн.

Що стосується валових витрат, то перевіркою, здійсненою виключно на підставі документів, вилучених в рамках кримінальних справ № 970214 та № 475013, не встановлено завищення суми валових витрат та не встановлено завищення амортизаційних відрахувань у перевіреному періоді.

Тобто, за висновком перевіряючих, заниження податку на прибуток відбулось в результаті порушень, відображених у п. 3.1.1 акту перевірки, тобто за рахунок заниження валового доходу.

Що стосується ПДВ, то відповідно до листа ДПА у м. Севастополі за вих. № 524/10/35-0 від 07.05.2008р., враховуючи використані при перевірці документи, вилучені в рамках кримінальної справи № 970214 та виділені на додаткову перевірку, документи, вилучені по кримінальній справі № 475013, в рамках якої призначена перевірка, а також податкових накладних, наданих прокуратурою в м. Севастополі, перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ у перевіреному періоді встановлено, що у порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з наступними змінами і доповненнями, позивачем занижена сума ПДВ, що підлягав сплаті до бюджету у 2006р. в сумі 44433,00грн., у 2007р. -в сумі 1373619,00грн.

Судова колегія з даними висновками відповідача не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з наступними змінами і доповненнями, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Таким чином, на правильність визначення платником податку об'єкту оподаткування податком на прибуток мають вплив такі чинники, як: валовий дохід, валові витрати та амортизаційні відрахування.

П. 4.3 ст. 4 вищевказаного Закону визначає, що скоригований валовий доход - валовий доход, визначений згідно з пунктом 4.1 цієї статті без врахування доходів, зазначених у пункті 4.2 цієї статті.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 даного Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п.п. 4.1.1).

Згідно з п. 5.1 ст. 5 даного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Крім того, в силу п. 8.1.1 ст.8 Закону під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Крім того, що стосується ПДВ, то відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з наступними змінами і доповненнями, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В силу п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судова колегія зазначає, що відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В свою чергу, п. 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до п.2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Судовою колегією встановлено, що показники як суми валового доходу, так і суми валових витрат та амортизаційних відрахувань, а також суми податкового кредиту та податкових зобов'язань перевірялись перевіряючими виключно на підставі документів, вилучених в рамках кримінальної справи № 970214 та виділених на додаткову перевірку, документів, вилучених по кримінальній справі № 475013, в рамках якої призначена перевірка, наданих прокуратурою у м. Севастополі матеріалів про господарську діяльність ТОВ «Севнафтаопт», вилучених в ході обшуку 24.12.2007р. в офісі ПП «Омега-Інтертрейд», та даних про надходження на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів, з чого судова колегія доходить висновку про неповноту та необ'єктивність висновків перевірки, адже ненадання позивачем первинних документів бухгалтерського та податкового обліку до перевірки було обумовлено їх вилученням співробітниками відділу по боротьбі з економічними злочинами УМВС України м. Севастополя 24.12.2007р., що підтверджується також наявними в матеріалах справи протоколами обшуку та виїмки, а не неналежним веденням підприємством даних видів обліку.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта про те, що для формування валових доходів підприємства достатньо підтвердження факту надходжень коштів на банківський рахунок, адже надходження цих коштів може бути пов'язане з погашенням кредиторської заборгованості та не впливати на розмір валових доходів у звітному періоді, а відтак без дослідження первинних документів неможливо встановити, що отримані на розрахунковий рахунок кошти відносяться виключно до валових доходів підприємства.

Крім того, судова колегія виходить з того, що відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Таким чином, перевіряючи правильність визначення платником податків суми податкового зобов'язання з того чи іншого виду податку, податковий орган повинен, враховуючи як завищення, так і заниження податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, визначити їх правильно, враховуючи всі елементи бази оподаткування та перевіряючи ті первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які були покладені платником податків в основу задекларованих ним у податкових деклараціях зобов'язань, а не окремої їх частини, з якої неможливо достовірно встановити факт порушення податкового законодавства.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" також встановлює, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Що стосується наявних в матеріалах справи висновків судової економічної експертизи № 568 від 11.07.2010р., проведеної Севастопольським відділенням Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса у даній адміністративній справі № 2а-295/09/2770, а також № 91, проведеної ТОВ «Інститут обліку та аудиту»від 29.09.2008р. по матеріалам кримінальної справи № 485010, то судова колегія, дослідивши їх в порядку ст. 86 КАС України, вважає, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У зв'язку з цим, через неповноту дослідження як перевіряючими, так і судовими експертами документів, покладених платником в основу показників податкових декларацій через їх вилучення правоохоронними органами, судова колегія не приймає до уваги в якості доказів також вищевказані висновки судових експертиз.

Судова колегія також не приймає до уваги доводи апелянта про те, що доказом безтоварності господарських операцій ТОВ «Севнафтаопт»з ТОВ «Укрпап», ПП «Омега-Інтертрейд», ПП «Сервіс-Трейд»та ПП «Кіото-Інвест»є протоколи допитів директора ПП «Омега-Інтертрейд»та ТОВ «Севнафтаопт»ОСОБА_3, громадянина ОСОБА_4, директора ТОВ «Укрпап»ОСОБА_5, засновника ТОВ «Укрпап»ОСОБА_6, громадянина ОСОБА_7, адже, як було зазначено вище, відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, в той яас як данні вищевказаних протоколів допитів, на які посилається апелянт в обґрунтування своїх доводів, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, доводи апелянта про те, що безтоварність операцій за участю позивача підтверджується відсутністю у позивача товарно-транспортних накладних, відсутністю належних доказів реального вчинення операцій з поставки товарів, відсутністю доказів щодо перевезення цього товару, його зберігання, прийняття та передачі за кількістю та якістю, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, відсутністю у платника податку необхідних умов в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, спростовуються матеріалами справи, в яких містяться надані позивачем копії таких накладних, спростовуються наявними в матеріалах справи договорами, витратними накладними, актами виконаних робіт, податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, банківськими виписками тощо.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, відповідачем не надано доказів визнання у судовому порядку недійсними угод, укладених та виконуваних протягом перевіреного періоду з його контрагентами, зокрема, ТОВ «Севнафтаопт»з ТОВ «Укрпап», ПП «Омега-Інтертрейд», ПП «Сервіс-Трейд»та ПП «Кіото-Інвест».

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, на думку судової колегії, відповідачем не доведено ані вчинення позивачем відображеного в акті перевірки № 684/10/35-004/34579313 від 22.04.2008р. заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ, ані правильності визначення ним спірних податкових зобов'язань внаслідок неповноти дослідження первинних документів, що свідчить про безпідставність визначення відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1739533,10грн., в тому числі 996631,00грн. основного платежу та 742902,00грн. штрафних санкцій, а також податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 2524016,35грн., в тому числі 1418052,00грн. основного платежу та 1105964,35грн. штрафних санкцій.

В силу ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин справи, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29.10.2010р. по справі № 2а-295/09/2770 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко