Ухвала суду № 23525671, 29.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 р. Справа № 51127/09

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Макарика В.Я., Гуляка В.В.

за участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Фірма «Будспецресурс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року по справі за позовом державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова до приватного підприємства «Фірма «Будспецресурс» про стягнення штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

ДПІ у Франківському районі м. Львова звернулася 12.02.2009 року в суд з позовом до приватного підприємства «Фірма «Будспецресурс» про стягнення штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що заборгованість перед бюджетом у відповідача виникла внаслідок порушення п.4.1 ст.4, п.п. 7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 9200,00 грн. та п.2.6. п.3.1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року, а саме не оприбутковано готівкові кошти в касу підприємства в сумі 46 000,00 грн. Заборгованість стверджується актом перевірки, рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, скерованими відповідачу у встановленому Законом порядку.

В ході судового розгляду позивачем було подано заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої за результатами перевірки та після завершення процедури адміністративного оскарження податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2009 року по податку на додану вартість в розмірі 11 960 грн. Враховуючи, що зазначені суми боржником не сплачені, позивач просить стягнути з ПП «Фірми «Будспецресурс» заборгованість перед бюджетом в розмірі 241 960 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року позов задоволено. Суд виходив з того, що відповідачем не представлено суду заперечень на позов та доказів в підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом, не надано доказів в спростування вимог позивача.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги в основному покликається на те, що рішення підлягає скасуванню, оскільки базуються на висновках акту перевірки, які суперечать вимогам чинного законодавства України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ПП «Фірма «Будспецресурс» зареєстроване комітетом Львівської міської ради 14.01.2008 року №14151020000019166, ідентифікаційний код платника податків за ЄДРПОУ 35664116, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 202154, Довідкою ЄДРПОУ та станом на 23.01.2009 року згідно довідки про податкову заборгованій і перед Державним бюджетом України становить 230 000 грн. та 11 960 грн. по податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 30.01.2009 року.

Слід зазначити, що працівниками ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.01.2008 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено акт № 3741/23-3/35664116 від 31.10.2008 року про порушення п.4.1 ст.4, п.п. 7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, в результаті чого зафіксовано заниження податку на додану вартість в сумі 9 200,00 грн. та про порушення п.2.6. п.3.1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року, а саме не оприбутковано готівкові кошти в касу підприємства в сумі 46 000,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що замовником ОСОБА_1 надано кошти відповідачу в сумі 46000 грн. за виконання будівельних робіт як аванс. Дані кошти в касу підприємства не оприбутковано та на розрахунковий рахунок не переказані. З акту перевірки вбачається, зокрема, пояснень директора підприємства - касові книги та журнали реєстрації касових ордерів на підприємстві не ведуться. Окрім того, в акті вказано, що на підставі декларації по податку на додану вартість за липень 2008 року встановлено заниження задекларованого підприємством показника у рядку 1 Декларації «операції на митній території України», що оподатковуються за ставкою 20 відсотків у сумі 46000,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 9200,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем винесено рішення № 0003352330 від 06.11.2008 року про застосування штрафних санкцій на суму 230 000 грн. Крім цього, за результатами перевірки та після завершення процедури адміністративного оскарження податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2009 року по податку на додану вартість в розмірі 11 960 грн., в тому числі основний платіж 9200,00 грн. та штрафні фінансові санкції в сумі 2760,00 грн.

Відповідно до ст. 9 Закон України «Про систему оподаткування», що був чинним на час виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, а відповідно до ст. 20 даного Закону контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до положень п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (процедура адміністративного оскарження).

Згідно п.1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважається, податковий боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Враховуючи норми п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вищезгаданого Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Разом з тим, у відповідності до вимог ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, державні податкові інспекції в районах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність тверджень суду першої інстанції щодо обґрунтованості та підставності позовних вимог позивача, оскільки доказів в підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом суду представлено не було.

Відтак, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Фірма «Будспецресурс» залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року по справі № 2а-1446/09/1370, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді В.Я. Макарик

В.В. Гуляк.