Вирок № 2349112, 26.06.2007, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 1-214/2007р.

ВИРОК

 Іменем України

26 червня 2007 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Ілюка Б.В.

секретаря Уграк В.В.

з участю прокурора Іваськевич О.М.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу

про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Нижній Вербіж

Коломийського району, освіта базова загальна середня, неодруженого, г мешканця АДРЕСА_1, не

працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч.1 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 умисно причинив середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Цей злочин ним вчинено за таких обставин:

19.01.2007 року, біля 20 години, ОСОБА_3 в с. Верхній Вербіж Коломийського району, неподалік сільського клубу, із-за неприязних відносин, які виникли внаслідок неправомірних дій потерпілого ОСОБА_4, умисно наніс ногою та руками декілька ударів ОСОБА_4, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку легкого ступеня, забою м"ягких тканин тім"яної ділянки голови з наявністю травматичного набряку, саден, закритого перелому кісток носа, саден в ділянці грудної клітки, живота, рани в ділянці надбрівної дуги, які відносяться до середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров"я, але не є небезпечними для життя в момент спричинення.

Будучи допитаним в ході судового слідства підсудний ОСОБА_3 свою вину в умисному нанесенні потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень визнав повністю та пояснив, що ввечері 19.01.2007 року, біля 20 години, він з своїм братом ОСОБА_5 та товаришами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходилися біля сільського клубу с. Верхній Вербіж Коломийського району. Пізніше до них з м. Коломия приїхали їх знайомі ОСОБА_8 та ОСОБА_4 з двома раніше незнайомими їм дівчатами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Зайшовши в бар „Пролісок" вони стали вживати спиртні напої. В барі ОСОБА_4 вів себе зухвало і агресивно, розбив посуд, які знаходилися на столі. Після, вийшовши на вулицю ОСОБА_4 продовжував вести себе зухвало і при цьому наніс ОСОБА_5 ногою удар в обличчя. Побачивши це, щоб захистити свого брата, він у відповідь наніс ОСОБА_4 удар ногою по обличчю та рукою по тулубу від чого останній впав. Так як він з землі не піднімався його почали обливати водою, але він до свідомості не приходив. Визнає, що вчинив неправильно у чому щиро

кається. Позов прокурора в інтересах Івано-Франківської обласної клінічної лікарні управління визнає повністю. Позов потерпілого ОСОБА_4 визнає частково.

Крім визнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини в пред"явленому обвинуваченні його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочині доводиться зібраними по справі та дослідженими в судовому слідстві доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 19.01.2007 року, біля 20 години, він із своїми знайомими ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на таксі з Коломиї приїхали на дискотеку в с. Верхній Вербіж Коломийського району. Так як дискотека в клубі ще не розпочалася, вони пішли в бар, де разом із хлопцями з села, розпивали спиртні напої. Після чого вони вийшли на вулицю і вирішили їхати в Коломию так як відчували негативне ставлення до них місцевих хлопців. Коли ОСОБА_8 пішов в клуб за дівчатами, до нього підійшли невідомі йому місцеві хлопці та стали наносити йому удари по різних частинах тіла, внаслідок чого він втратив свідомість. Бачив, що підсудний наносив йому удари. Внаслідок побиття він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Просить стягнути з підсудного заподіяну йому матеріальну шкоду в розмірі 3128, 10 гривень, яка складається із вартості медикаментів - 579, 10 гривень, вартості проїзду до нього в лікарню його матері - 1100 гривень, вартості знищеного одягу 450 гривень, вартості юридичних послуг - 1000 гривень та 25 тисяч моральної шкоди, яка виражається в заподіянні йому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тривалих фізичних та моральних страждань, в порушенні його нормального ритму життя.

Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що після розпивання в кафе „Пролісок" в с. Верхній Вербіж спиртних напоїв, потерпілий ОСОБА_4 знаходячись біля клубу с. Верхній Вербіж, вів себе зухвало, ображав мешканців села. У відповідь на його зауваження, ОСОБА_4 наніс йому ногою удар в обличчя, внаслідок чого він впав і в нього з носа потекла кров. На це підбіг його брат ОСОБА_3 та наніс ОСОБА_4 ногою удар в область голови від якого останній впав на землю. Далі ОСОБА_3 наніс йому ще декілька ударів по тулубу.

Аналогічні покази дали в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Винуватість підсудного ОСОБА_3 доведена також:

протоколом огляду місця події від 20.01.2007 року з план-схемою (а.с. 9-10) - територія біля клубу с. Верхній Вербіж Коломийського району по вул. Шевченка, висновком судово-медичної експертизи № 211/177-Е від 16.03.2007 року, згідно якої ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку легкого ступеня, забою м"ягких тканин тім"яної ділянки голови з наявністю травматичного набряку, саден, закритого перелому кісток носа, саден в ділянці грудної клітки, живота, рани в ділянці надбрівної дуги, які відносяться до середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров"я, але не є небезпечними для життя в момент спричинення

Оцінюючи в сукупності здобуті докази, суд приходить до висновку про доведеність винуватості підсудного ОСОБА_3

Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 122 ч.1 КК України, оскільки він умисно наніс потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

За вчинене підсудний ОСОБА_3 підлягає покаранню.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, активно сприяв у розкриттю злочину, у вчиненому щиро кається.

Обставин, які обтяжують покарання, суд не знаходить.

При наявності обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, зокрема, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, активно сприяв у розкриттю злочину, у вчиненому щиро кається, його позитивну характеристику, молодий вік, що бажає відшкодувати фактичну заподіяну шкоду, суд дійшов висновку, що щодо нього слід застосувати інший, більш м"який вид основного покарання не зазначений в санкції ч.1 ст. 122 КК України у вигляді громадських робіт. Таке покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд вислухавши пояснення потерпілого ОСОБА_4, підсудного, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та дослідивши інші письмові докази, прийшов до висновку, що цивільний позов ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення. Суд вважає, що придбання медикаментів за кошти потерпілого доведено на суму 579, 10 грн., що стверджується довідками медичних установ, витрати понесені матір"ю на дорогу в лікарню за період знаходження потерпілого на стаціонарному лікуванні, доведено на суму 1100 гривень, що ствержується поясненнями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, надання правової допомоги в сумі 1000 гривень стерджується квитанцією юридичної консультації. В решта в позові про відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити за недоведеністю. Підсудний ОСОБА_3 заперечує, що він пошкодив одяг потерпілого -куртку вартістю 180 гривень, джемпер вартістю 140 гривень, джинсові штани вартістю 130 гривень. Дані речі не були оцінені потерпілим і жодних доказів про їх знищення суду не представлено. Крім того, згідно пояснень свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, даних в суді та на досудовому слідстві, встановлено, що ОСОБА_4 вириваючись від ОСОБА_9, куртку порвав сам.  Цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, підлягає до часткового задоволення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань, тяжкість заподіяних тілесних ушкоджень, порушення ритму життя і оцінює цю шкоду в розмірі 5 тисяч гривень. Даний розмір відшкодування моральної шкоди є адекватним нанесеній моральній шкоді.

Керуючись ст. 1167 ЦК України, ст. ст. 323, 324 КПК України

ЗАСУДИВ:

 ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч.1 КК України і із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд до набуття вироку законної сили.

Цивільний позов прокурора Коломийського району в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні управління охорони здоров"я Івано-Франківської обласної державної адміністрації задовольнити повністю, цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні управління охорони здоров"я Івано-Франківської обласної державної адміністрації (р\р 35420004001179 в УДК м. Івано-Франківськ, МФО 836014, код 01993150) - 886, 59 гривень та в користь ОСОБА_4 2689, 10 гривень матеріальної шкоди та 5 000 (п"ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржено в Івано-Франківський Апеляційний суд протягом п'ятнадцяти діб через Коломийський міськрайонний суд.