Справа № 1 - 29 2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року Кіцманський районний суд Чернівецької області
у складі: головуючого - судді Литвинюк І.М.
при секретарі - Цвіркун І.В.
за участю прокурора - Орлецького В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кіцмань справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, раніше судимого:
Кіцманським районним судом Чернівецької області 25.11.1999 року за ст. 140 ч. 2 КК України - 2 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку суду на 1 рік;
Кіцманським районним судом 16.05.2000 року за ст. 140 ч.3 КК України - 3 роки позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки;
Кіцманським районним судом 30.08.2001 року за ст.ст. 117 ч. 1, 118 ч. 1 КК України - 5 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 17.01. 2005 року на 1 рік 4 місяці і 27 днів, -
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 17 грудня 2006 року, приблизно о 6.00 год., в АДРЕСА_1, перебуваючи в салоні автомобіля „Мазда МХЗ", д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, в той час коли потерпілий спав, таємно викрав у нього мобільний телефон „Nokia 6230І" вартістю 1300 грн. з флешкарткою вартістю 250 грн. та стартовим пакетом вартістю 30 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1580 грн..
В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненні крадіжки визнав повністю, щиро розкаявся і дав показання, які відповідають пред'явленому обвинуваченню.
Крім визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого
2
злочину повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
З оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_2 видно, що 17 грудня 2006 року, біля 04 години ранку, в барі „М" в с. Мамаївці Кіцманського району він познайомився з хлопцем на ім'я „Василь". Разом з цим хлопцем на своєму автомобілі „Мазда" вони поїхали на АЗС „Орлан", яка розташована в смт. Лужани Кіцманського району. Прибувши на АЗС, залишили автомобіль біля магазину, де „Василь" запропонував йому пляшку пива та пішов у магазин. За час відсутності „Василя" він заснув. Прокинувшись біля 10 год. та оглянувши автомобіль, він побачив, що відсутній його мобільний телефон „Nokia 6230І". Даною крадіжкою йому було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1580 грн. На даний момент шкода відшкодована в повному обсязі, ніяких претензій до особи на ім'я „Василь" він не має.
З протоколу явки з повинною ОСОБА_1 (а.с. 29) вбачається, що ОСОБА_1 добровільно заявив про вчинений ним злочин.
Згідно висновку спеціаліста № 4Д (а.с. 9-11) залишкова вартість мобільного телефону „Nokia 6230і", за умов його працездатності, без урахування вартості зарядного пристрою, станом на гурдень 2006 року могла складати 1092 грн. 50 коп..
Оцінюючи в сукупності всі здобуті в судовому засіданні докази, суд знаходить, що дії підсудного за ст. 185 ч.2 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він повторно вчинив крадіжку чужого майна.
По справі цивільний позов не заявлено.
Речові докази по справі - коробку з-під мобільного телефону „Нокіа 6230 і", інструкція, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів при Кіцманському РВ УМВС, необхідно повернути власнику.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 міри та виду покарання, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, що раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому суд враховує, що підсудний визнав вину, щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину, також те, що ОСОБА_1 добровільно відшкодував заподіяну шкоду і потерпілий ні матеріальних, ні моральних претензій до нього не має, і вважає це пом'якшуючими покарання обставинами.
На підставі наведеного, обставин справи, суд приходить до висновку, що до підсудного ОСОБА_1 слід застосувати вимоги ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, а також покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення і попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і призначити йому покарання по даній статті - два роки обмеження волі.
3
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покаладені на нього зобов'язання.
Зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Контроль за поведінкою засудженого покласти на орган кримінально-виконавчої системи за місцем його проживання.
Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили залишити на підписку про невиїзд.
Речові докази по справі - коробку з-під мобільного телефону „Нокіа 6230 і", інструкція, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів при Кіцманському РВ УМВС, повернути власнику - ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Чернівецькій області /р/р № 35220002000298, МФО 856135, код 25575279 в УДК м. Чернівці/ 211 гривень судових витрат.
На вирок може бути подана апеляція протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд.
Судове рішення № 2348166, Кіцманський районний суд Чернівецької області було прийнято 14.06.2007. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-29/2007. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: