Постанова № 2332312, 28.07.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" липня 2008 р. Справа №2/3481-А

За позовом Прокурора Дунаєвецького району в особі управління Пенсійного фонду України

в Дунаєвецькому районі м. Дунаївці

до приватного підприємця ОСОБА_1м. Дунаївці

про стягнення 261грн.28коп.

Суддя Дячук Т.В.

Секретар судового засідання Малінковський Г.М.

Представники сторін:

від позивача: Ковальчук В.О. - представник по довіреності №2324/08 від 09.07.2008р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача подано позов про стягнення з відповідача 261грн.28коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007 року.

Ухвалою від 29.05.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд. Ухвала і повістки надіслані сторонам рекомендованими поштовими відправленнями. Ухвалами суду від 17.06.2008р., 26.06.2008р. та 14.07.2008р. розгляд справи №2/3481-А було відкладено, оскільки відповідач у судове засідання не з'явився та рекомендовані поштові відправлення повернено поштовим відділенням в зв'язку із закінчення терміну зберігання.

В судове засідання 28.07.2008р. відповідач не з'явився, заперечення на позов не подав та позовні вимоги по суті не оспорив. Про причини неявки представника суд не повідомлено і від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

ПП ОСОБА_1. відповідно до п.1 ст. 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є страхувальником і як страхувальник набуває статусу платника страхових внесків з дня його реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду (п. 3 ст. 15 Закону).

Відповідно до ч.2 п.6 ст. 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач як платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Станом на 16.05.2008 року за ПП ОСОБА_1. м. Дунаївці склався борг по страховим внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 257грн.59коп. за 2007 рік, що підтверджується картками особового рахунку відповідача та розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік.

Управлінням Пенсійного фонду України у м. Кам'янець-Подільському на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” прийняте рішення №133 від 22.03.2008р. про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду України у вигляді штрафних санкцій у розмірі 3грн.69коп.

Позивачем, відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, виставлена відповідачу вимога №Ю-123У від 02.04.2008р. про сплату боргу по страхових внесках у сумі 257грн.59коп.

Відповідач заборгованість по страхових внесках не погасив. У зв'язку з цим прокурором заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по страхових внесках у розмірі 261грн.28коп.

Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх у сукупності, судом до уваги

приймається наступне:

Відповідно ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне  страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно п. 1 ст. 14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно ст.2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ від 09.07.03р. Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Частина 1 п.7 ст. 64 Закону визначає, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до п. 6 ст. 20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ст. 106 зазначеного Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п.2 ч.9 ст. 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

На підтвердження позовних вимог прокурором надано необхідні докази про наявність заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р.

Керуючись ст.ст.6, 14, 51, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі м. Дунаївці до приватного підприємця ОСОБА_1м. Дунаївці про стягнення 261грн.28коп. задоволити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Дунаєвецькому районі (м.Дунаївці, вул.Шевченка, 71, код ЄДРПОУ 06952405) заборгованість в розмірі 261грн.28коп. (двісті шістдесят одна гривня 28коп.).

Згідно ст.ст.185-186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

 Згідно ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя

Віддрук. прим. :

 - до справи,

 - позивачу,

 - відповідачу.