Рішення № 2331705, 07.08.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.08.08 р. Справа № 37/314

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

за участю:

Представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. - довір.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “ВУСО” м. Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаетон” м. Донецьк

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 м. Макіївка

Предмет спору: стягнення суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 12454 грн.

У судовому засіданні 29.07.2008р. розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України та оголошена перерва до 07.08.2008 р. для підготовки повного тексту рішення, згідно ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

 ЗАТ СК “ВУСО” м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до ТОВ “Фаетон” м. Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 м. Макіївка про стягнення суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 12454 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на довідку відділу з оформлення УДАІ УМВС України в Донецькій області від 02.07.2007 р., постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області №3-6847/2007р. від 25.06.2007 р., договір добровільного страхування наземного транспорту №44923-03-02 від 18.05.2007 р., заяву на виплату страхового відшкодування від 02.07.2007 р., акт огляду автомобіля від 04.07.2007р., рахунки СТО від 03.08.2007р. за запчастини на суму 8944 грн. та за роботу на суму 3510 грн., страховий акт №2596-02 від 14.08.2007 р., видатковий касовий ордер від 14.08.2007р.

Позивач у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог та стягненні з відповідача суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 12454 грн.

Відповідач у відзиві на позов від 06.11.2008 р. та у судовому засіданні визнав вину робітника (водія) ТОВ „Фаетон”ОСОБА_2 у скоєнні ДПТ, разом з цим вважає суму шкоди завищеною.

Третя особа -ОСОБА_2 у жодне судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином, в тому числі рекомендованою поштою з повідомленням.

Ухвалою суду від 06.11.2007 р. була призначена судова автотоварознавча експертиза транспортного засобу марки НОМЕР_1, у зв'язку з чим провадження у справі зупинялось.

Після повернення справи № 37/314 до господарського суду з повідомленням експерта про неможливість дати висновок, ухвалою від 10.06.2008р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалою від 10.06.2008р. строк розгляду справи продовжено за клопотанням сторін відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням відповідача від 10.06.2008р. та на підставі ст.31 Господарського процесуального кодексу України, ухвалами суду від 10.06.2008р. та від 25.06.2008р. у судове засідання викликався експерт Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_3, якому було доручено проведення судової автотоварознавчої експертизи по даній справі та який надав повідомлення про неможливість надати висновок експертизи.

Викликаний експерт з'явився у судове засідання та надав усні пояснення щодо неможливості проведення експертизи у зв'язку з тим, що автомобіль на момент проведення експертизи було відновлено, а матеріали справи не містять вичерпної детальної інформації, щодо характеру його пошкоджень, що зафіксовано протоколом судового засідання від 15.07.2008р.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 19.06.2008 р., у зв'язку з обранням судді Яманко В.Г. на посаду судді Донецького адміністративного апеляційного суду, справа №37/314 передана на розгляд судді Сгарі Е.В.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

02 липня 2007 року об 11:00 год. у м. Донецьку на перехресті бул. Шевченко та вул. 50-річчя СРСР сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля НОМЕР_1 (далі по тексту ВМW), що належить ОСОБА_4, під його ж керуванням та НОМЕР_2 (далі по тексту ПАЗ), що належить ТОВ „Фаетон”, під керуванням ОСОБА_2

Згідно довідки відділу з оформлення УДАІ УМВС України в Донецькій області, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушенняОСОБА_2 пункту 10.1 Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим був складений адміністративний протокол АЕ №380948 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та матеріали передані до Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області.

Постановою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області №3-6847/2007р. від 25.06.2007 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (02.09.1977 року народження) за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,ОСОБА_2 визнано винним у скоєні правопорушень, передбачених вказаною вище статтею і встановлено його вину.

Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №44923-03-02 від 18.05.2007 р. (далі по тексту Договір) автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, був застрахований у страховій компанії ЗАТ Страхова компанія „ВУСО”, яка виступає позивачем у цій справі.

Страховим випадком відповідно до п.4.1 Договору, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було пошкоджено чи знищено автомобіль Страхувальника (ОСОБА_4.).

ОСОБА_4 подав в ЗАТ СК “ВУСО” заяву на виплату страхового відшкодування б/н від 02.07.2007 р.

Розмір страхового відшкодування визначається страховиком (позивачем) виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. А підставою для виплати страхового відшкодування згідно Договору, є рахунок СТО (п.5.2 Договору).

За рахунком ПП ОСОБА_5 від 03.07.2007 р. та рахунком ТОВ „Транс-Вест” від 03.07.2007р. вартість робіт та матеріалів для відновлювання автомобілю НОМЕР_1 склала 12454 грн. 00 коп.

Комісією позивача 14.08.2007 р. був складений страховий акт №2596-02 до Договору, в якому було зазначено про виплату ОСОБА_4. страхового відшкодування в розмірі 12454 грн. 00 коп. згідно розрахунку суми страхового відшкодування від 08.08.2007 р., яке було виплачено Страхувальнику згідно видаткового касового ордеру №1932 від 14.08.2007 р.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідач підтвердив факт вини робітника (водія) ТОВ „Фаетон”ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеного ДПТ.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

ОСОБА_2 з 07.05.2007р. працює водієм 3 класу на товаристві з обмеженою відповідальністю „Фаетон” і за ним закріплений автобус НОМЕР_2, що підтверджено наявним в матеріалах справи наказом ТОВ „Фаетон” про прийняття на роботу №35/п від 07.05.2007 р. Згідно подорожнього листа №000340 за липень 2007 р., під час скоєння ДТП ОСОБА_2 виконував трудові обов'язки, що також підтверджено представником відповідача у судових засіданнях.

Згідно частини 5 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Постановою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області №3-6847/2007р. від 25.06.2007 р. встановлено факт того, що ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів (автомобіля НОМЕР_1) та його визнано винним у скоєні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в результаті чого автомобіль застрахований позивачем отримав пошкодження.

Згідно наказу ТОВ „Фаетон” № 28 від 03.07.2007р. водіюОСОБА_2 оголошено вигук за невиконання п.10.4 Правил дорожнього руху, що призвело до створення аварійної обстановки.

Пунктом 1 ст.1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що матеріальну шкоду автомобілю НОМЕР_1 ВАЗ завдано внаслідок дійОСОБА_2, який є працівником ТОВ „Фаетон”. У зв'язку із вищезазначеним, у позивача виникло право вимагати відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у відповідача - ТОВ „Фаетон”, як підприємства, на якому на момент скоєння ДТП працював винний у заподіянні шкоди.

В ході розгляду справи, з метою повного та всебічного розгляду справи, а також враховуючи посилання відповідача на завищення суми шкоди та його клопотання , судом було призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно повідомлення від 23.01.2008р. № 5702/27 експерта ОСОБА_3, якого попереджено про відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, проведення експертизи та надання експертного висновку по визначеним судом питанням неможливе.

За клопотанням відповідача від 10.06.2008р. та на підставі ст.31 Господарського процесуального кодексу України, ухвалами суду від 10.06.2008р. та від 25.06.2008р. у судове засідання викликався вищезазначений експерт Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз для надання пояснень, який з'явився у судове засідання та надав усні пояснення щодо неможливості проведення експертизи у зв'язку з тим, що автомобіль на момент проведення експертизи було відновлено, а матеріали справи не містять вичерпної детальної інформації, щодо характеру його пошкоджень, що зафіксовано протоколом судового засідання від 15.07.2008р.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст.526, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Закону України “Про страхування”, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 31, 33, 35, 42, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “ВУСО” м. Донецьк задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаетон” (83055, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 11, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “ВУСО” (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 20, п/р 26509001030196 в Донецькій філії КБ ТОВ „Місто банк”, МФО 335968, ЄДРПОУ 31650052) суму матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 12454 грн. 00 коп., 124 грн. 54 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

 Суддя Сгара Е.В.