Рішення № 2326687, 13.06.2007, Лисичанський міський суд Луганської області

2-1671/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2007 року. Лисичанський міський суд Луганської області в складі: головуючого судді Калитки О.М. при секретарі судового засідання Кравченко О.В. адвоката ОСОБА_1

представника відповідачаОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 доОСОБА_4про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини, після розірвання шлюбу, -

встановив:

Позивач посилаючись на те, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі, до розірвання якого стала непрацездатною, отримує пенсію по інвалідності в розмірі 416грн. 96коп., потребує матеріальної допомоги, яку відповідач в змозі надавати, оскільки розмір його пенсії складає 1030грн. 62коп. Просила суд стягнути з відповідача на свою користь і своє утримання аліменти у розмірі 250грн. щомісячно, до 1 квітня 2009 року

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала і пояснила, що вона перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з відповідачем була визнана інвалідом 2 групи і потребує в лікуванні тому їй потрібна матеріальна допомога з боку відповідача, який має можливість її надавати. Просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала мотивуючи тим, що відповідач також є непрацездатним і має низку хронічних захворювань. Має на утриманні рідного брата, який є непрацездатними і потребує постійного догляду і піклування. Проживає разом з братом однією сім'єю і ведуть з ним спільне господарство. Позивачка не потребує матеріальної допомоги, оскільки розмір її пенсії перевищує розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік, який з 01.04.2007 року складає 406грн., а відповідач не в змозі надавати їй таку допомогу, оскільки витрати на його проживання та проживання його брата перевищують їх доходи, що складаються з двох пенсій.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі і до його розірвання 9 січня 2007 року позивач стала непрацездатною, що не оспорювалося сторонами в суді, підтверджується довідкою спеціаліста РАЦС (а.с.8), копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.9) та копією довідки МСЕК №026667 (а.с.14), відповідно якої позивачці встановлена 2 група інвалідності та рекомендовано стаціонарне, оперативне лікування.

Відповідно довідок управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанськ (а.с.12) позивачка отримує пенсію в розмірі 416грн. 96 коп., з 28.03.2007 року по 10.04.2007 року перебувала на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні Лисичанської міської лікарні ім.. Тітова і потребує постійного медикаментозного лікування, що підтверджується довідкою (а.с. 15, 52). Відповідно консультативного висновку інституту серцево-судинної хірургії (а.с.25) позивачці рекомендована операція серця. Відповідач отримує пенсію в розмірі 1030грн. 62коп. довічно, що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанськ №4415 від 11.06.2007 року, страждає хронічними захворюваннями і потребує медикаментозного лікування, що підтверджується довідками лікарні (а.с.65, 70), не має близьких родичів які б мали можливість йому надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.76 СК України, позивачка має право на утримання від відповідача і потребує матеріальної допомоги, оскільки вона є інвалідом 2 групи, потребує лікування на яке потрібні додаткові кошти, а відповідач може надавати таку матеріальну допомогу. Позивачка отримує пенсію в розмірі 416грн. 96коп., що перевищує розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік, який з 01.04.2007 року складає 406грн., згідно Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", має і користується пільгами на необхідну матеріальну, соціально-побутову і медичну допомогу за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, не

2

працює і не вживала заходів щодо свого працевлаштування, згідно Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України", який передбачає її право на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома і обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальні робочі місця (для інвалідів з різко обмеженими життєвими функціями), про що не заперечувала позивачка в суді. Позивачка не надала суду доказів про те, скільки коштує рекомендована їй операція і чи будуть нею понесені витрати на своє хірургічне лікування. Заперечення позивачки про те, що відповідач не проживає разом з братом-інвалідом у м. Донецьку, суд до уваги не приймає, тому що вона у позовній заяві вказала його адресу за місцем проживання брата ОСОБА_5:АДРЕСА_1

Представник відповідача не надала суду доказів про те, що відповідач сумісно веде з братом-інвалідом ОСОБА_5 господарство, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що його брат також отримує пенсію в розмірі 360грн., відповідач не піклувальником свого брата.

Однак, відповідач отримує більшу за розміром пенсію ніж позивачка, тому має можливість надавати їй матеріальну допомогу. Відповідач також є непрацездатним, має низку хронічних захворювань і не має близьких родичів, які б мали можливість надавати йому матеріальну допомогу. Тому, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки 100грн., щомісячно на її утримання з часу звернення з вищеназваним позовом до суду з 16 травня 2007 року на строк встановлення групи інвалідності, до 1 квітня 2009 року.

Оскільки позивачка, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, відповідно до ст..88 ЦПК з відповідача підлягає стягненню судові витрати на користь держави.

На підставі викладеного, ст. ст. 75, 76ч.2, 77, 79, 80 СК України, Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України" від 21.03.1991 року №875-Х11 (в редакції Закону України від 06.10.2005 року № 2960-IV, із змінами та доповненнями), керуючись ст. ст.10, 11, 88, 212-215, 367 ЦПК України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_3 доОСОБА_4про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини, після розірвання шлюбу задовольнити частково.

Стягнути зОСОБА_4на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 100грн., щомісячно, починаючи з 16 травня 2007 року до 1 квітня 2009року.

Стягнути зОСОБА_4судовий збір на користь держави у сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня, судові витрати за інформаційне-технічне забезпечення в розмірі 7грн. 50коп. до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000, одержувач: УДК в м. Лисичанськ Луганській області, МФО 804013, розрахунковий рахунок НОМЕР_1, код 24180679.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня після його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду.