Постанова № 2324647, 09.06.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09.06.2008 р.                                                                                                     № 6/208

Закрите акціонерне товариство "Федкомінвест-Україна"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва

провизнання нечинним податкове повідомлення-рішення ,

Представники: від позивачаАндрюхін Д.В. (довіреність від 03.06.2008 р. № 01/06/08); Грінцов І.В. (довіреність від 03.06.2008 р. № 02/06/08) від відповідача представник прокуратуриКоваленко М.В. (довіреність від 07.02.2008 р. № 353/9/10-214

Бузницька Г.М. Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 09.06.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Закрите акціонерне товариство «Федкомінвест-Україна»звернулось в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Закрите акціонерне товариство «Федкомінвест -Україна»порушило вимоги п.п. 7.4.1 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі –Закон №168/97-ВР) тобто, позивач занизив чисту суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за перевіряємий період. В зв’язку з цим порушенням відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.10.2007 р. №0007812309/0 (від 15.11.2007р. №0007812309/1, від 31.01.2008р. № 0007812309/2) на суму 512400,00 грн., з яких 341600,00 грн. –основний платіж та 170800,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції. На думку позивача, відповідач зробив помилковий висновок щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4, ст. 7 Закону №168/97-ВР, в частині визначення звичайної ціни за 1 кг напівфабрикату «Вет-Блу»та заниження чистої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Відповідач –ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з позовом не погоджується та в обґрунтування зазначає наступне. Відповідач вважає, що позивачем порушено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме у лютому 2007 року було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ більше 20 відсотків від звичайної ціни напівфабрикату «Вет-блу», що складається із суми нарахованого та сплаченого підприємством податку за ставкою 20% у лютому 2007 у зв’язку з придбанням цього товару в сумі 106585,00 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що застосовані штрафні (фінансові) санкції до Закритого акціонерного товариства «Федкомінвест-Україна»на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовим фондами»в розмірі 512400,00 грн. відповідають чинному законодавству.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ПП «Альтернатива -С»(код ЄДРПОУ 34464284) за періоди з 01.01.2007р по 30.06.2007 р. за результатами перевірки складений акт № 4034/23-09/3148449 від 08.10.2007р. та прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007812309/0, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 512400,00 грн., за основним платежем 341600,00 грн. та 170800,00 грн. штрафних санкцій.

В податковому повідомленні-рішенні зазначено, що позивач порушив норми п.п. 7.4.1. п.7.4, 7.7.1. п.7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 0З.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 168/97-ВР).

Порушення, на думку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, полягало у тому, що позивачем завищено податковий кредит та відповідно занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаєморозрахунках з ПП «Альтернатива С".

Відповідач вважає, що завищення податкового кредиту відбулося через те, що позивач включив до податкового кредиту суму ПДВ сплачену в рамках договірної ціни ПП «Альтернатива –С», а договірна ціна визначена за напівфабрикат «Вет-Блу»між позивачем та ПП «Альтернатива –С»в договорі постачання № 14/02 відрізняється більше ніж на 20%.

Крім того, середня звичайна ціна шкіряного напівфабрикату хромового дубління «Вет-блу»без подальшої обробки, нєдвоєний, 1-2 гатунків у вологому стані, площею 2,6 кв.м, із шкур ВРХ розвісом 2-8 кг з урахуванням інформації Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарів ринків Міністерства економіки України (лист № 682/08-07 від 27.09.2007 р.). Середня звичайна ціна шкіряного напівфабрикату хромового дубління «Вет-блу»складає 6,2 дол. США за 1 кг, що у гривневому еквіваленті складає 31,3 грн. за 1 кг, про що зазначено в Акті про результати невиїзної документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПП «Альтернатива –С»(код ЄДРПОУ 34464284) за періоди з 01.01.2007р. по 30.06.2007.

Суд не погоджується з висновками податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем (Покупець) придбано у ПП «Альтенатива - С»(Постачальник) на підставі договору постачання № 14/02 від 14.01.07 р. шкіряний напівфабрикат «Вет-Блу» 1-2 гатунку вагою 2-8 кг. У кількості 40000,00 кг. загальною вартістю 3552000,00 грн., включаючи ПДВ 592000,00 грн.

26 лютого 2007 року між ПП «Альтернатива-С»та позивачем була оформлена накладна №3. Згідно накладної № 3 від 26.02.2007 року ПП «Альтернатива-С»відпустило, а позивач одержав шкіряний напівфабрикат Вет-блю 1-2 гатунку вагою 2-8 кг. у кількості 40 000,00кг загальною вартістю 3 552 000,00грн., включаючи ПДВ 592 000,00грн.

Відповідно до банківських виписок від 02.04.2007 року; 05.04.2007 року; 16.04.2007 року; 17.04.2007 року; 19.04.2007 року; 24.04.2007 року; 27.04.2007 року - позивач повністю оплатив вартість шкіряного напівфабрикату Вет-блю згідно договору постачання та Специфікації № 1.

26.02.2007 року ПП «Альтернатива-С»виписало позивачу податкову накладну № 3 на загальну суму 3 552 000,00грн., включаючи ПДВ 592 000,00грн.

З 27.09.2007 року по 08.10.2007 року відповідачем проводилась невиїзна документальна перевірка позивача. 08.10.2007 року позивач отримав акт про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Федкомінвест-Україна»код ЄДРПОУ 31484491 з питань правових відносин з ПП «Альтернатива-С»код ЄДРПОУ 34464284 за період з 01.01.2007 року по 30.06.2007 року від 08.10.2007 року № 4034/23-09/31484491 (надалі - Акт). З висновками, які наведені в акті, позивач повністю не погодився та подав відповідне заперечення. Листом від 16.10.2007 року № 16162/10/23-906 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відмовила в задоволенні заперечення на акт.

На підставі акту, ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення від 17.10.2007 року № 00078123 09/0, яким донарахувала позивачу податок на додану вартість у розмірі 341600,00 грн., штрафні санкції у розмірі 17080,00 грн., всього 512400,00 грн.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням та подав скаргу до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Рішенням про результати розгляду первинної скарги № 5983/10/25-007 від 12.11.2007 року ЗАТ «Федкомінвест-Україна»було відмовлено в задоволенні первинної скарги.

У зв'язку з незадоволенням первинної скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесло податкове повідомлення-рішення від 15.11.2007 року № 0007812309/1 (далі податкове повідомлення-рішення 1). Позивач не погодившись з наведеним вище податковим повідомленням-рішенням 1 подав вторинну скаргу до Державної податкової адміністрації у м. Києві. Рішенням про результат розгляду вторинної скарги № 192/10/25-114 від 21 01.2008 року ЗАТ «Федкомінвест-Україна»було частково задоволена вторинна скарга, а саме:

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.10.2007 року № 0007812309/0 та від 15.11.2007 року № 0007812309/1 в частині 235 015,00грн. донарахованої суми податку на додану вартість та в частині 117507,50грн. застосованої фінансової санкції, в іншій частині рішення залишає без змін.

У зв'язку незадоволенням вторинної скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесла податкове повідомлення-рішення від 31.01.2008 року № 0007812309/2 (далі податкове повідомлення-рішення 2.

Позивач не погодився з наведеними вище податковими повідомленнями-рішеннями посилаючись на те, що воно не відповідає чинному законодавству.

Висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації м. Києва (далі по тексту - ДПІ) про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03/04/1997 ЗУ 168/97-ВР зі змінами та доповненнями (в подальшому - Закон №168/97-ВР) ґрунтується на тому, що позивачем у лютому-серпні 2007 року завищено податковий кредит на суму ПДВ більше 20 відсотків від звичайної ціни шкіряного напівфабрикату «Вет-блу», що складається із суми нарахованого та сплаченого підприємством податку за ставкою 20% у зв'язку з придбанням цього товару в сумі 3 552 000,00грн, що призвело до заниження чистої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість з урахуванням декларації по податку на додану вартість, на суму 341 600,00грн., податкове повідомлення-рішення 2 - 106 585,00грн.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги).

Також, щодо звичайних цін ДПІ посилається на інформацію Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків від 27.09.2007 року № 682/08-07, в якій звичайна ціна шкіряного напівфабрикату хромового дубління «Вет-Блу»складає 31,3 гривень за 1 кг., а ЗАТ «Федкомінвест-Україна»придбало даний товар за ціною 74,00 гривень за 1 кг.

Статтею 6 Господарського кодексу України визначено, що загальними принципами господарювання в Україні є „...забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини".

У відповідності до ст. 19 Господарського кодексу України, - «суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству».

Згідно ст. 43 Господарського кодексу України, підприємництво в Україні здійснюється на основі «…. вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, остання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд".

Операція, яка була проведена позивачем з купівлі-продажу шкіряного напівфабрикату, а потім його експорт повністю відповідає визначенню господарська діяльність, яка наведена в пункті 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою, оскільки в результаті цієї господарської операції позивачем отримало не тільки доход в грошовій формі, але й певну суму прибутку.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, що передбачено частиною 1 ст. 632 ЦК України і відповідач згідно ЦК України не уповноважений встановлювати (визначати) ціну по виконаному договору по якому вона не є стороною чи зацікавленою особою.

Ціна по операціях з купівлі-продажу шкіряного напівфабрикату, а потім його експорт здійснювалися по вільних цінах, що не суперечить Закону України «Про ціни і ціноутворення», Постанові КМ України № 817 від 10 червня 2006 р. «Про затвердження переліку об'єктів державного цінового регулювання на 2006/07 маркетинговий рік», а як відомо згідно ч. 2 ст. 190 ГК України: вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання, без участі ДПІ.

В п. З статті 189 Господарського кодексу України зазначено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Статтею 6 Закону України „Про ціни та ціноутворення" встановлено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Статтею 4 та 8 Закону України «Про ціни та ціноутворення»передбачає повноваження в галузі встановлення цін належать Кабінету Міністрів України або за делегуванням його повноважень органами державного управління

Крім того, згідно з ст. 9 Закону України «Про ціни та ціноутворення», держава встановлює фіксовані та регульовані ціни і тарифи:

- на ресурси, що мають визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін;

- на товари й послуги, що мають вирішальне соціальне значення;

- на продукцію, товари та послуги, виробництво яких зосереджується на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.

          Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду...

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на дату видачі податкового-повідомлення рішення) передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Як було зазначено в Акті про результати невиїзної документальної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, в якості доказу на обґрунтування рівня звичайної ціни, посилається на лист Державного інформаційно-аналітичного центру України Міністерства економіки України № 682/08-07 від 27.09.2007 р.

Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків був створений на підставі Указу Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» № 124/96 10 лютого 1996 року. Пункт 6 вищезазначеного Указу визначає, що на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків покладаються наступні функції: моніторинг зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, формування кон'юнктурно-інформаційної системи, сертифікації експертних організацій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, надання інформаційної, консультативної та експертної допомоги підприємствам, установам та організаціям при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності, підготовки експертних висновків для Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України під час проведення Міністерством офіційних експертиз.

Стаття 19 Конституції України передбачає, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи той факт, що норми Указу Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності»не покладають на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України функції проводити оцінку рівня цін реалізації товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України можна дійти висновку, що такими повноваженнями даний орган не наділений.

Стаття 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Стаття 71 вищезазначеного Кодексу передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на дату видачі податкового-повідомлення рішення) передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом.

Враховуючи той факт, що лист Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України № 682/08-07 від

27.09.2007р., який є єдиним доказом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва при обґрунтуванні звичайної ціни, містить посилання на ціну при експорті шкіряного напівфабрикату «Вет-блу», а також те, що Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України не уповноважений здійснювати оцінку рівня цін реалізації товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 0007812309/0 від 17.10.2007 р. (від 15.11.2007р. №0007812309/1, від 31.01.2008р. № 0007812309/2) на суму 512400,00 грн., з яких 341600,00 грн. –основний платіж та 170800,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції є безпідставним та таким, що суперечить законодавству України.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним податкові повідомлення –рішення від 17.10.2007 р. № 0007812309/0, від 15.11.2007р. №0007812309/1 та від 31.01.2008р. № 0007812309/2 на суму 512400,00 грн., з яких 341600,00 грн. –основний платіж та 170800,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції

3. Судові витрати 10,20 грн. судового збору, присудити на користь Закритого акціонерного товариства «Федкомінвест - Україна» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.