Постанова № 2324577, 21.05.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21.05.2008 р. № 6/130

Товариство з обмеженою відповідальність Адміністративно-складський комплекс "Кудрявський"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва

проскасування повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій ,

Представники:

від позивача: Святюк В.Д. (довіреність №19 від 27.02.2008 р.);

від відповідача 1: Васильчук С.С. (довіреність № 3099/9/10-214 від 09.10.2007 р.);

від відповідача 2: Бадешко Т.В. (довіреність №836/9/10-214 від 26.02.2008р)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 21.05.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Адміністративно-складський комплекс «Кудрявський»з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005442308/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на думку позивача безпідставно донарахуванні суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з акцизного збору у розмірі 30172,00 грн., з підстав невідповідності нормам податкового законодавства.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, в обгрунтування зазначає, застосування до Позивача штрафних санкцій в розмірі 30172,00 грн. є правомірним, оскільки Позивачем порушено ч.20 ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»від15.09.9 ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»від15.09.95р. №329/95-ВР та пункт 12 Постанови КМУ «Про питання випуску, обігу та погашення податкових векселів (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового не денатурованого»від 22.06.05р. №498.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням загальних зборів від 03.10.07р. ТОВ КЛГЗ «Столичний Стандарт»перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю Адміністративно-складський комплекс «Кудрявський» (код ЄДРПОУ 19364615, м. Київ, вул.. Кудрявська,16).

Державною податкової інспекцією у Шевченківському районі у м. Києві (надалі-Відповідач) була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Київський лікеро-горілчаний завод «Столичний Стандарт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.12.2006р.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено Акт перевірки №1657/23-8/19364615 від 27.06.2007р., та було встановлено порушення ведення податкового обліку.

Тому, Відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2007р. №0005442308/0 визначено штрафну (фінансову) санкцію по акцизному збору в розмірі 30172,00 грн.

Із зазначеним повідомленням-рішенням та рішення про застосування штрафних (фінансові) санкцій №0005442308/0 позивач не згоден, в обґрунтування своїх вимог зазначає. Заниження суму акцизного збору за березень 2006 року на 60343,20 грн., в квітні того ж року було завищено на дану суму. Розрахунки по сплаті податків були здійснені відповідно в квітні 2006р. за березень, та в травні 2006р. за квітень 2006р. Таким чином заборгованість ТОВ КЛГЗ «Столичний Стандарт»не перевищувала одного податкового періоду або 30 днів. Однак, Відповідач відповідно до п.17.1.3. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державним цільовими фондами»за даний період було нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50% тобто 30172,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування заперечені проти позову зазначає, що в ході перевірки встановлено порушення зокрема ч. 20 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»від 15.09.1995р. №329/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №329/95-ВР) та п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про питання випуску, обігу та погашення податкових векселів (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового не денатурованого»від 22.06.2005р. №498 (надалі - Постанова КМУ №498), в результаті чого:

занижено суму акцизного збору за березень 2006 року на 60343 грн.

-завищено суму акцизного збору за квітень 2006 року на 60343 грн.

Відповідно до п.п. 17.1.3. Закону України Тому, на думку відповідача застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державним цільовими фондами»платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули, тобто 30171,50 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 20 ст. 7 Закону №329/95-ВР до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового не денатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

Порядок випуску, обігу та погашення передбачених цією статтею податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ №498 затверджено Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, які видаються до отримання спирту етилового не денатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання зі сплати акцизного збору, в якому зазначено, що у разі експорту підакцизної продукції за межі митної території України, виробленої з використанням спирту етилового, підставою для погашення податкового векселя є документальне підтвердження здійснення експортної операції, а саме:

1.довідка банку про надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок векселедавця;

2.оригінал п'ятого основного аркуша вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), виданий митним органом під час здійснення митного оформлення експорту підакцизної продукції, на якому митним органом вчиняється напис про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за межі митної території України, що засвідчується підписом відповідальної особи і гербовою печаткою митного органу.

Визначення суми акцизного збору для погашення податкового векселя проводиться з урахуванням обсягів відвантаженої на експорт продукції згідно з п'ятим основним аркушем вантажної митної декларації.

Позивачем до розрахунку за березень 2006 року в графі 13 включено суму акцизного збору у розмірі 60343,20 грн., нараховану на продукцію, яка реалізована на експорт згідно ВМД №973330 (дата перетину кордону 09.03.2006р.), але оплата по дані ВМД на розрахункових рахунок Позивача в періоді, за який надано розрахунок (березень 2006р.), надійшла не в повному обсязі, а саме - залишок коштів в сумі 13487,50 грн. надійшов 07.04.2006 року.

Позивачем, в порушення ч. 20 ст. 7 Закону №329/95-ВР та п. 12 Постанови КМУ №498 недодержано вимог Постанови щодо підстав погашення податкового векселя, шляхом зменшення на суму акцизного збору, нараховану на продукцію, яка реалізована на експорт, занижено суму податкового зобов'язання з акцизного збору за березень 2006 року на 60343,00грн., що в свою чергу призвело до завищення суми акцизного збору за квітень 2006року на 60343,00 грн.

Згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-111 (надалі - Закон №2181) у разі коли контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, податковий період, на який припадає недоплата - квітень 2006 року. Податковий період, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення від Відповідача - липень 2007 року.

1-й податковий період - квітень 2006 року 2-й податковий період - травень 2006 року 3-й податковий період - червень 2006 року 4-й податковий період - липень 2006 року 5-й податковий період - серпень 2006 року 6-й податковий період - вересень 2006 року 7-й податковий період - жовтень 2006 року 8-й податковий період - листопад 2006 року 9-й податковий період - грудень 2006 року 10-й податковий період - січень 2007 року 11-й податковий період - лютий 2007 року 12-й податковий період - березень 2007 року 13-й податковий період - квітень 2007 року 14-й податковий період - травень 2007 року 15-й податковий період - червень 2007 року 16-й податковий період - липень 2007 року. З квітня 2006 року по липень 2007 року - всього 16 податкових періодів.

16 податкових періодів множимо на 6034,30 грн. (тобто 10% від суми недоплати 60343 гри.) і отримуємо: 16 х 6034,3 грн. = 96548,80 грн., але ця сума більше 50% від суми недоплати, тобто 60343,00 грн.

Оскільки відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули, то ДПІ у Шевченківському районі м. Києва нараховано суму штрафних санкцій за всіма податковими періодами у розмірі не більше п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, тобто 50% від 60343,00 грн. = 30171,50 грн.

Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням рішенням та в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ оскаржив його.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, Державною податковою адміністрацією України прийнято остаточне Рішення від 19.12.2007 р. № 12660/6/25-0115 про результати розгляду скарги, яким зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу без задоволення. Відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення № 0005442308/1 від 07.08.2007 р., згідно якого застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 30171,50 грн.

Таким чином, судом встановлено порушення Позивачем норм законодавства, тому підстави застосування відповідачем штрафної санкцію відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 в сумі 30171,50 грн. є правомірним.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів правомірність прийнятого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, в позовних вимогах відмовити. Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.