Постанова № 2324555, 20.05.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20.05.2008 р.                                                                                                     № 6/124

Товариство з обмеженою відповідальністю "Морторгсервіс"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва

провизнання акту недйсним ,

Представники сторін

від позивача Крусь Ю.І. (довіреність б/н від 21.12.07р)

від відповідача Пустовіт Ю.Ю. (довіреність від 14.02.07р №477/9/10-113.)

від відповідача Семенець І.О. (довіреність від 09.01.08р. №32/07)

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.05.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Морторгсервіс»з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що в період з 2002-2007р.р. у встановленому порядку подавав до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва декларації з податку на додану вартість, тому на його думку складення Акту №37/1502 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є неправомірним. Також, 20.05.08р. у судовому засідання позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд скасувати акт відповідача від 17.03.06р. №37/1502.

Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що відповідно до вимог абзацу »п.9.8. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, з причин подання платником податкових декларацій по ПДВ без показників оподатковуваних поставок протягом останніх дванадцяти поточних календарних місяців, податковий орган має право на анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Тому, відповідач вважає, що його дії є правомірним.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Державною податкової інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було складено Акт №37/1502 від 07.03.2006р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, крім того, 17.03.2006 року позивача було виключено з реєстру платників ПДВ.

Позивач свої вимоги підтримує та в обґрунтування позову зазначає, що подавав до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва щомісячні податкові декларації з податку на додану вартість у встановлені законодавством строки, про що свідчать відмітки про отримання податковим органом. Крім того, у вересні 2005р. мала місце оподатковувана поставка у сумі без ПДВ 120,00 грн., ПДВ-24,00 грн. яку відображено в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість. У зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок надало 27.10.2005р. її відповідачу.

Відповідач проти позову заперечує, та вважає анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Морторгсервіс»(код ЄДРПОУ 31841062, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових), правомірним. Оскільки, позивач подавав до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щомісячні податкові декларації з податку на додану вартість у встановлені законодавством строки без показників оподатковуваних поставок та оподатковуваних операцій протягом останніх дванадцяти поточних календарних місяців.

Суд із твердженням позивача щодо неправомірності анулювання рішення платника податку на додану вартість погоджується виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у вересні 2005 р. мала місце оподаткована операція у сумі без ПДВ 120,00 грн., ПДВ –24,00 грн., ку було відображено в Уточнюючому розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок та подано до податкового органу (копія в матеріалах справи). Податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету за вересень 2005 р. було сплачено 28.10.2005 р.

Твердження відповідача щодо неприйняття вказаного Уточнюючого розрахунку суд не приймає.

Відповідно до п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідач не повідомив про відмову у прийнятті Уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість, чим порушив вказаний підпункт та не надав змоги позивачу надати декларацію з виправленими показниками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щомісячні податкові декларації з податку на додану вартість за період лютий 2002-вересень 2007р., однак декларації з податку на додану вартість подавались без показників оподатковуваних поставок та оподатковуваних операцій протягом останніх дванадцяти поточних календарних місяців, про що свідчать декларації за періоди: з вересня 2005р. - по грудень 2005р., з січня 2006р.- по грудень 2006р., за січень 2007р.- по вересень 2007р.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від03.04.1997р. № 168/97-ВР реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону більше 24 календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій, менший за визначені цим підпунктом (тобто 300000 грн.);

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати ПДВ, відмінний від встановлених цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками іншими, ніж зазначені у статтях 6 та ст. 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не подає податковому органу декларації з цього податку протягом 12 послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Також слід зауважити, що відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР анулювання реєстрації платника ПДВ на підставах, визначених підпунктами «ґ»цього пункту, здійснюється за ініціативою податкового орган.

Крім того, відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР у разі анулювання реєстрації платника ПДВ такий платник позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним здійснити погашення суми податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності незалежно від того, буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку чи ні.

У разі якщо на день анулювання реєстрації платника ПДВ на обліку перебувають товарні залишки, стосовно яких було нараховано податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, то такий платник зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та, відповідно, збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Однак, у разі якщо анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється за ініціативою податкового органу, такий платник податків зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. В цьому випадку затримка у поверненні Свідоцтва прирівнюється до затримки у поданні податкової звітності з цього податку.

Враховуючи вищезазначене, що пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III (зі змінами та доповненнями) до платників податків, які не подають податкову декларацію у строки, визначені законодавством, застосовуються штрафні санкції у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Суд погоджується з твердженням позивача, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є неправомірним, оскільки Закону України № 168/97-ВР передбачає анулювання реєстрації платника податку на додану вартість в разі подання декларації з податку на додану вартість без показників оподатковуваних поставок та оподатковуваних операцій протягом останніх дванадцяти поточних календарних місяців.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відповідно ;до ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положив.

Згідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: І) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи і окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії: 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення -з - відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта та владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Скасувати акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва №37/1502 від 17.03.06р.

3.          Судові витрати в розмірі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морторгсервіс»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.