Постанова № 2324541, 27.02.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27.02.2008 р. № 6/46

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді Добрянської Я.І.,

секретаря судового засідання Зубко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва

до"Республіканське експериментально-виробниче об"єднання "Спілки дизайнерів України"

про стягнення податкової заборгованості за рахунок активів платника податків у розмірі 35984,85 грн.

Представники:

від позивача: Петелько К.О. (довіреність від 13.12.2008 р. № 8455/9/10)

від відповідача: не з»явилися

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.02.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція Подільському районі м. Києва з позовом до Підприємства «Республіканське експериментально виробниче обєднання «Спілка дизайнерів України»про стягнення податкової заборгованості у розмірі 35984,85 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що відповідач, Підприємство «Республіканське експериментально виробниче обєднання «Спілка дизайнерів України»не сплатив суму за податковими зобовязаннями задекларованими самостійно, з податку на додану вартість на суму 7721,90 грн., з податку з юридичних осіб власників транспортних засобів на суму 12968,08 грн., з податку на прибуток підприємств на суму 700,00 грн. та з земельного податку на суму 14594,87 грн., отже загальна сума податкового боргу складає 35984,85 грн.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання представників не направив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи, а саме в газеті «Голос України»від 19.02.2008 р. № 32 (4282) опубліковане оголошення про розгляд справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Підприємство «Республіканське експериментально виробниче обєднання «Спілка дизайнерів України»зареєстроване Подільською районною державною адміністрацією м. Києва, як суб'єкт підприємницької діяльності 15.12.1997 р., присвоєно ідентифікаційний код ЄДРПОУ № 04246778.

Підприємство «Республіканське експериментально виробниче обєднання «Спілка дизайнерів України» (далі Відповідач) взяте на облік в ДПІ у Подільському районі м. Києва як платник податків 10.01.1994 р. за № 58.

Товариство має розрахункові рахунки: р/р № 26063027239671; р/р № 26007027239671 в КМФ АКБ «УСБ», МФО 322012.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, заборгованість Підприємства «Республіканське експериментально виробниче обєднання «Спілка дизайнерів України» (надалі РЕВО «Спілка дизайнерів України») перед Державним бюджетом складає 35984,85 грн., яка винила з наступних підстав.

РЕВО «Спілка дизайнерів України»було подано до ДПІ у Подільському районі м. Києва декларації з податку на додану вартість за липень, серпень та вересень 2004 р.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. за № 2181-III із змінами та доповненнями, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 , а також пунктом 4.3 цієї статті.

Дане податкове зобов'язання з податку на додану вартість було узгоджено самостійно, оскільки згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України (далі Закон № 181-ІІІ), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації". Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок..."

Згідно з пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем подання податкової декларації. Вказані самостійно узгоджені податкові зобов'язання платником податків сплачені до бюджету не були.

У відповідності до п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181-ІІІ), РЕВО «Спілка дизайнерів України»було винесено першу податкову вимогу по податку на додану вартість на суму 1205,93 грн. від 05.07.2004р. №1/1773, яка була вручена підприємству від 20.07.2004р. відповідно до довідки пошти. У відповідності до п.п. «б»п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, ДШ у Подільському районі виставлено другу податкову вимогу з податку на додану вартість на суму 1113,99 грн. від 06.09.2004р. №2/2272, яка була вручена підприємству 15.09.2004р.

У відповідності із п.п. 10.1.1. п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" ДПІ у Подільському р-ні м. Києва було винесено рішення № 92 від 15.10.2004 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідачем подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2006 року. Податкове зобов'язання, визначене в даній податковій декларації сплачено не було.

Відповідно до акту невиїзної документальної перевірки від 12.04.2006 р. №112/15/235 підприємству винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ш»від 12.04.2006р. №0001311501 на суму 39,49 грн., повідомлення-рішення форми «ПІ»від 12.04.2006р. №0001291501 на суму 102,94 грн., повідомлення-рішення форми «Ш»від 12.04.2006р. №0001301501 на суму 241,19 грн. та повідомлення-рішення форми «Р»від 12.04.2006р. №0001281501/0 на суму 2210,00 грн. з податку на додану вартість.

Відповідно до акту невиїзної документальної перевірки від 12.04.2006р. № 80-15/115 підприємству винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»на з податку на прибуток на суму 850,00 грн.

РЕВО «Спілка дизайнерів України»подано розрахунки суми податку з власників транспортних засобів за 2004р., 2005р., 2006 р. та зобов'язання, визначені в даних розрахунках сплачувались лише частково.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання. Пунктом 1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному чи судовому порядку.

Підпунктом 1 пунктом 4 статті 5 Закону №2181-ІІІ передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, передбачені законодавством, визнається сумою податкового боргу.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992р. № 2535-ХП - використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Статтею 13 зазначеного Закону передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники земельного податку самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію за поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Статтею 17 Закону № 2535-ХП передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку сплачується щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111 - платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання. Пунктом 1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному чи судовому порядку.

Підпунктом 1 пунктом 4 статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, передбачені законодавством, визнається сумою податкового боргу.

Так, РЕВО «Спілки дизайнерів України»було подано податковий розрахунок земельного податку на 2006 рік, в якому визначено зобов'язання по орендній платі за землю. Зазначені зобов'язання платником не сплачувались.

В межах проведення заходів по погашенню податкової заборгованості ДПІ у Подільському районі м. Києва було зроблено запити до:

Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна щодо наявності нерухомого майна у власності боржника. Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві, щодо наявності зареєстрованих за Боржником транспортних засобів.

В ході прийнятих заходів щодо стягнення податкового боргу встановлено наступне: згідно з даними служби інформаційного забезпечення при УДАІ МВС України в м. Києві від 18.05.2007р. №10/1825/2 за РЕВО Спілки дизайнерів України зареєстровані транспортні засоби;

нерухомого майна, згідно з листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 05.02.2007р. №3861, за боржником не зареєстровано.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з п.11. ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), у разі, коли інші, передбачені цим Законом заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а саме на р/р № 26063027239671; р/р № 26007027239671 в КМФ АКБ «УСБ», МФО 322012.

Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надсилання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.5.1 глави V Інструкції НБУ "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. за № 22, примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами, а згідно ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24.03.1998 № 202/98-ВР (із змінами та доповненнями), примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України №2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в звязку з несплатою ним штрафних (фінансових) санкцій..

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути з Підприємства «Республіканське експериментально виробниче обєднання «Спілка дизайнерів України»борг в розмірі 35984,85 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства «Республіканське експериментально виробниче обєднання «Спілка дизайнерів України»заборгованість перед бюджетом в розмірі 35984,85 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Добрянська Я.І.