Постанова № 2324500, 03.11.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03.11.2008 р.                                                                                                     № 6/59-32/397

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Акціонерне товариство відкритого типу "Київський меблевий комбінат"

до Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Представники: від позивачаМожаєв С.О. від відповідачаМаксименко С.П. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.11.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Акціонерне товариство відкритого типу «Київський меблевий комбінат»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 08.07.2004 р. № 0000652305/0. Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.02.2005 р. по справі № 32/397 позовні вимоги задоволені. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2005 р. у справі № 32/397 рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2005 р. залишене без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2007 р. у справі № К-9598/06 судові рішення першої та апеляційної інстанції скасовані, справа направлена на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва. Підставою для скасування вказаних судових рішень стало те, що при вирішенні даної справи поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилися твердження відповідача про те, що єдиним виробником скла оптичного марки БК-110 є Ізюмський казенний приладобудівний завод, а параметри скла, проданого позивачем не відповідають параметрам цього виробника.                     Ухвалою від 08.01.2008 р. по справі № 6/59-32/397 було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

Підставою для звернення позивача до суду стало те, що ДПІ у Подільському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення –рішення від 08.07.2004 р. № 0000652305/0 на загальну суму 399330,00 грн. про донарахування податку на додану вартість.

На думку позивача АТВТ «Київський меблевий комбінат», відповідач прийшов до помилкового висновку про порушення товариством п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі –Закон України № 168/97-ВР). Оскільки, позивачем були надані до перевірки всі необхідні документи, передбачені Законом України № 168/97-ВР, які свідчать про здійснення господарських операцій.

Відповідач проти позову заперечує з наступних підстав. АТВТ «Київський меблевий комбінат»було порушено п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивачем не надано доказів правомірності віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість суми 199665,11 грн., яка складає різницю між вартістю скла оптичного (в частині ПДВ), придбаного підприємством за цінами придбання у ТОВ «Київ - Транссервіс»та вартістю зазначеного скла (в частині ПДВ) за цінами заводу –виробника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.05.2008 р. по справі № 6/59-32/397 провадження було зупинено за клопотанням ДПІ у Подільському районі м. Києва. З метою направлення запиту до Ізюмського казенного приладобудівного заводу. Після отримання інформації Ізюмського казенного приладобудівного заводу щодо виготовлення та одиниць виміру заготовок скла оптичного, ухвалою суду від 26.06.2008 р. провадження у справі № 6/59-32/397 було поновлено.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва 08.07.2004 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000652305/0, яким позивачу згідно п.п. «б»п.п. 4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 р., на підставі акта документальної перевірки № 295/23-504-05516151 від 06.07.2004 р. відповідно до п.п. 17.1.3, п.п. 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 20.12.2000 р., п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) на підставі акта документальної перевірки від 06.07.2004 р. № 295/23-504-05516151 та було визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 399 330, 00 грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції у розмірі 199 665,00 грн.

З висновками акта перевірки та запереченнями ДПІ у Подільському районі м. Києва позивач не погоджується, виходячи з того, що придбання заготовок скла оптичного підтверджується договорами купівлі –продажу, актами прийому –передачі, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями та банківськими виписками. На думку позивача, вказані документи свідчать про те, що АТВТ «Київський меблевий комбінат»було правомірно віднесено до податкового кредиту за січень 2002 р. суму сплаченого податку на додану вартість у зв’язку з придбанням скла оптичного у ТОВ «Київ-Трансервіс»за договором від 20.12.2001 р. № 2012/01 відповідно до вимог Закону України «про податок на додану вартість».

Позивач вказує на те, що відповідно до п. 7.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Враховуючи те, що ціни на скло оптичне (заготовки оптичних елементів) є вільними, ТОВ «Київтранссервіс»мала право продавати, а позивач купувати вказаний товар за цінами, що обумовлені ними у договорі № 2012/1 від 20.12.2001 р.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між АТВТ «Київський меблевий комбінат»(код ЄДРПОУ 05516151) та ТОВ «Київ-Транссервіс»(код ЄДРПОУ 20027136) був укладений Договір від 20.12.2001 р. за № 2012/1. Згідно вказаного Договору АТВТ "Київський меблевий комбінат" (Покупець), а ТОВ «Київ-Транссервіс»(Продавець), який зобов'язується надати, а Покупець отримати і оплатити товар у відповідності з специфікаціями доданими до договору. Договір вступає в силу з моменту його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір підписано Генеральним директором АТВТ "Київський меблевий комбінат" В.О. Бусько і директором ТОВ «Київ-Транссервіс»В.Н. Кислих.

Товар, який був експортований АТВТ «Київський меблевий комбінат»у вересні 2002 р. (заготовки оптичних елементів БК ПО), придбавався згідно Договору від 20.12.2001 р. за № 2012/1

Згідно додатку № 1 - Специфікації до даного договору АТВТ "Київський меблевий комбінат" придбало заготовки оптичних елементів у кількості 48 008 куб.см, ціна за 1 куб.см. - 25,0 грн. (в т.ч. ПДВ - 4,17 грн.)., на загальну суму - 1 200 007,97 грн. (в т.ч. ПДВ - 200 001,33 грн.). Строк поставки товару - 30 днів з моменту підписання Договору, місце поставки склад за адресою: м. Київ, вул. А.Барбюса, 51/2. (належить ДП «База матеріально-технічного постачання"). Між підприємствами складено Акт прийому - передачі.

ТОВ «Київ-Транссервіс»була виписана податкова накладна від 15.01.2002 р. за № 27 на кількість 48 008 куб.см. заготовок оптичних елементів, на загальну суму - 1 200 007,97 грн. в т.ч. ПДВ - 200 001,33 грн., що включена до книги придбання товарів (робіт, послуг) АТВТ "Київський меблевий комбінат" та віднесена до податкового кредиту Декларації по ПДВ, яку подано до ДПІ у Подільському районі м. Києва 19.02.02 р. реєстраційний № 7652. Згідно листа Ізюмського казенного приладобудівного заводу від 10.04.2003 р. за № 626 вказані наступні данні. Заготовки скла марки БК-110 54,5 х 27x29,5 мм рівний 43,4 куб.см. ТУ 8062-94 виготовлялась для Салаватського оптико-механічного заводу. Навар проводили до 1995 року. В даний час заготовка є неліквідною і може вільно реалізовуватись. Реалізацію цієї заготовки проводили по укладених договорах:

•          від 01.08.2001 р. за № 1102 ВАТ ВКФ "П.Ф.К. Інвект" м. Київ, вул. М. Раскової, д. 15, 4226 шт. 319,8 кг. по ціні 22,25 грн./кг без ПДВ.

•          від 19.11.2001р. за № 46 ДП "СОЛО-КОМП" м. Київ, пер. Михайлівський, 7: 35535 шт. 2690,00 кг. по ціні 19,81 грн./кг без ПДВ.

•          від 31.01.2002 р. за № 1175 ВАТ "ТРОП-САП" м. Київ, вул. Василенка, 7а: 19 815 шт. 1500,00 кг. по ціні 20,00 грн./кг без ПДВ.

•          від 10.09.2002 р. за № 1069 ВАТ "Юмана" м. Київ, вул. Пехагова, 9: 79 657 шт. 6030,2 кг. по ціні 20,00 грн./кг без ПДВ.

Заготовки оптичних елементів БК-110, які відпускались заводом-виробником розміром 54,5 х 27 х 29,5 мм, об’єм - 43,4 куб. см. вага близько 0,0757 кг за 1шт.

Листом Мінпромполітики від 20.05.2003 р. за № 14/4-3-2-1020 повідомлено, що інформації щодо виготовлення скла марки БК110 в інших країнах Мінпромполітики немає. Отже, єдиним виробником даного скла оптичного є Ізюмський казенний приладобудівний завод (м. Ізюм, Харківської області).

Згідно інформації, наданої Ізюмським казенним приладобудівним заводом всього виробником реалізовано 139 233 шт. заготовок скла оптичного БК 110 загальною вагою 10540 кг загальною вартістю без ПДВ 211008,45 грн., таким чином середня вартість реалізації 1 шт. однієї заготовки –1,52 грн., вага –0,0757 кг.

АТВТ «Київський меблевий комбінат»було задекларовано у ВМД від 28.09.02р. - 48 008 см.куб в кількості 1 598 шт. вагою 120,98 кг. Тобто, існує невідповідність між об'ємом реалізованого товару та вагою.

Як вбачається з відповіді Ізюмського казенного приладобудівного заводу від 12.06.2008 р. № 1141, «Единица измерения заготовок оптического стекла БК-110 производится и учитывается в килограммах, вес 1 куб.см указанных выше заготовок не определяем, т.к. учет оптического стекла производим и продаем в килограммах».

Позивач не надав належно допустимих доказів придбання заготовок скла оптичного у інших виробників та не спростував твердження відповідача щодо Ізюмського казенного приладобудівного заводу, як єдиного виробника заготовок скла оптичного.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», АТВТ «Київський меблевий комбінат»було завищено податковий кредит по ПДВ на суму 199 665,11 грн., яка складає різницю між вартістю скла оптичного (в частині ПДВ), придбаного підприємством за цінами придбання у ТОВ «Київ-Транссервіс»та вартістю зазначеного скла (в частині ПДВ) за цінами заводу - виробника, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за січень 2002 р. на суму 199 665,11 грн.

Також, як встановлено судом, в податковій накладній від 15.01.2002 р. № 27, яка виписана позивачу на загальну кількість 48008 куб.см заготовок оптичних елементів на суму 1200007,97 грн., що була сплачена АТВТ «Київський меблевий комбінат»постачальнику. А згідно Договору комісії від 29.07.2002 р. № 37-к позивач реалізував заготовки оптичних елементів у кількості 48008 куб. см нерезиденту SEVILLE LLS (США) за 1008168,00 грн. Тобто, можна зробити висновок про фактично здійснену збиткову операцію.

Відповідно до пп. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Таким чином, позивач фактично здійснив збиткову операцію, яка була направлена не на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а безпосередня її участь організації такої діяльності не є регулярною, постійною та суттєвою, а отже не підпадає під визначення господарської діяльності у розумінні пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як вже зазначалося вище, згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, а відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі, коли платник придбає товари роботи, послуги, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва обігу і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються, а тому у позивача були відсутні підстави для збільшення податкового кредиту.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідач довів правомірність донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, про відмову в позовних вимогах. Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.