Постанова № 2324466, 04.12.2007, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04.12.2007 р.                                                                                                     № 6/145

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді ,

секретаря судового засідання ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Адвокатське об"єднання "Адвокатська компанія "Партнери"

доДержавна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва

про визнання незаконним рішення та зобов"язання вчинити дії

Представники:

від позивача: Бородай М.С. (довіреність б/н від 05.11.2007 р.);

від відповідача: Коваленко М.В. (довіреність № 353/9/10-214 від 07.02.2007 р.);

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.12.2007 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

          Позивач Адвокатське об’єднання «Адвокатська компанія «Партнери»(надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі - відповідач) з позовом про визнання незаконним рішення зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

          В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає наступне. У грудні 2006 року Адвокатське об'єднання «Адвокатська компанія «Партнери»(далі - Позивач) звернулася до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - Відповідач) із заявою про переведення Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Партнери»на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 2007 року за ставкою єдиного податку 10% і видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 10 %.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва у видачі Адвокатському об'єднанню «Адвокатська компанія «Партнери»Свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 10 % відмовила (лист № 12691/10/15-1207 від 27.12.2006 р.). Своє рішення відповідач мотивував тим, що згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 013211, виданим Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, Адвокатське об'єднання «Адвокатська компанія «Партнери»(код 33448649), зареєстровано як юридичну особу, а не як юридичну особу - суб'єкт підприємницької діяльності, а також тим, що згідно зі Статутом Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Партнери»метою даного об'єднання не є отримання прибутку, тоді як п.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року № 727/98 встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

На думку позивача, таке рішення відповідача є незаконним, тому Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва зобов'язана видати Адвокатському об'єднанню «Адвокатська компанія «Партнери»Свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою 10 %. В ході судового розгляду позивач подав заяву від 26.11.2007 р. про зміну позовних вимог, згідно з якими просив суд зобов'язати видати Адвокатському об'єднанню «Адвокатська компанія «Партнери»Свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою 10 %, визнати нечинним рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27.12.2006 р. № 12691/10/15-1207, визнати нечинним рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 12.11.2007 р. № 6003/10/15-607 та визнати право на сплату єдиного податку 10% суб’єктам малого підприємництва –юридичною особою Адвокатським об’єднанням «Адвокатська компанія «Партнери». Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне. З згідно з абз. 3 п. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року № 727/98 із змінами та доповненнями, спрощена система оподаткування обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва :

юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Так, відповідного ст. 1 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва № 2063-Ш, суб'єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітній період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро.

Статтею 58 Господарського кодексу України встановлено порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання.

Відповідно до частини 2 ст. 58 Господарського кодексу України державна реєстрація суб'єктів господарювання проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру" адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу консультаційну, експертну та правову допомогу.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 р. № 302.

Згідно із Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 013211, виданим Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, Адвокатське об’єднання

"Адвокатська компанія "Партнери" (код 33448649), зареєстровано як юридичну особу, а не як юридичну особу - суб'єкт підприємницької діяльності.

Згідно Статуту Адвокатського об'єднання "Адвокатська компанія „Партнери" метою даного об'єднання не є отримання прибутку.

Виходячи з цього Адвокатське об'єднання "Адвокатська компанія „Партнери" (код ЄДРПОУ 33448649) не може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності за ставкою - 10%.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року № 727/98, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень. Відповідно до п. З вказаного Указу суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з вказаних ставок єдиного податку - зокрема і 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідач вважає, що Позивач не є суб'єктом підприємницької діяльності, а отже не має права на сплату єдиного податку за ставкою 10 %.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокатське об'єднання «Адвокатська компанія «Партнери»в грудні 2006 року звернулась до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва з заявою про переведення позивача на спрощену систему оподаткування за ставкою 10% та видачею свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 10 % згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»на 2007 рік.

Рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 12691/10/15-1207 від 27.12.2006 року позивачу було відмовлено у задоволенні вказаної заяви на підставі того, що згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 013211, виданим Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, Адвокатське об'єднання «Адвокатська компанія «Партнери»(код 33448649), зареєстровано як юридичну особу, а не як юридичну особу - суб'єкт підприємницької діяльності, а також тим, що згідно зі Статутом Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Партнери»метою даного об'єднання не є одержання прибутку.

08.11.2007 року Адвокатське об'єднання «Адвокатська компанія «Партнери»повторно звернулась до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва з заявою про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 10 % на 2008 рік. Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва своїм рішення від 12.11.2007 року № 6093/П/15-607 відмовила Адвокатському об'єднанню «Адвокатська компанія «Партнери»у видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 10 % (лист № 6003/10/15-607) з мотивів, викладених вище.

Суд заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що така позиція відповідача є помилковою з наступних підстав.

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ч. 2 ст. З ГК України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Таким чином, ознаками підприємництва є в сукупності:

самостійність, ініціативність, систематичність, на власний ризик господарська діяльність, яка здійснюється суб'єктами господарювання метою є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ч. 1 ст. З ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з ч. 1 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання є, зокрема, юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГК України, некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Згідно з ч. 2 ст. 52 ГК України, некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування; некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом.

Жодним нормативно-правовим актом або рішенням державного органу (органу місцевого самоврядування) не встановлено заборони для адвокатських об'єднань займатися підприємницькою діяльністю, та не визначено обов'язку адвокатських об'єднань займатися виключно некомерційною господарською діяльністю.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру», адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами.

Згідно зі ст. 15 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999 р. (протокол № 6 від 01-02.10.1999 р.), адвокат надає правову допомогу на підставі угоди з клієнтом про надання правової допомоги.

Згідно зі ст. 4 зазначених Правил адвокатської етики, угода про надання правової допомоги - договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди.

Згідно з ч. 2 ст. 17 зазначених Правил адвокатської етики, однією з істотних умов угоди про надання правової допомоги є розмір гонорару, порядок його обчислення і внесення.

Таким чином, з наведених вище положень Правил адвокатської етики можна зробити однозначний висновок - адвокатська діяльність є оплатною, а отже, призводить до одержання адвокатським об'єднанням прибутку.

Окрім того, адвокатські об'єднання мають наступні ознаки.

Адвокатська діяльність, яку здійснюють адвокатські об'єднання, є діяльністю у сфері суспільного виробництва, спрямована на надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Доказом цього є встановлені Правилами адвокатської етики вимоги до угоди про правову допомогу, на підставі якої адвокатські об'єднання надають своїм клієнтам правову допомогу. Змістом угоди про правову допомогу є надання адвокатським об’єднанням клієнту послуг, а однією з істотних умов вказаної угоди є розмір та порядок обчислення і внесення гонорару.

Адвокатські об'єднання мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна. Це підтверджується тим, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру»адвокатські об'єднання є юридичними особами, а отже, - як і всі юридичні особи - можуть мати власне майно. Відповідно до ч. 2 ст. 96 ЦК України, юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, а адвокатські об'єднання, як юридичні особи, теж відповідають за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.

Діяльність адвокатських об'єднань є самостійною, ініціативною, систематичною та такою, що здійснюється на власний ризик. Адвокатські об'єднання є окремими юридичними особами без будь-якого структурного чи організаційного підпорядкування будь-яким іншим суб'єктам. Свою діяльність адвокатські об'єднання здійснюють виключно за власною ініціативою, адже вони мають законне право в будь-який момент її припинити або не здійснювати взагалі. Діяльність адвокатських об'єднань є систематичною, адже вони створені для того, щоб надавати правову допомогу, і надають її на постійній основі - однозначно більше трьох разів на рік, тобто систематично. Діяльність адвокатських об'єднань здійснюється виключно на власний ризик - адже, як уже зазначалося, юридичні особи відповідають за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.

Нарешті, діяльність адвокатських об'єднань має на меті досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Соціальні результати, які мають на меті адвокатські об'єднання, чітко визначені в ст. 59 Конституції України: забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах. Щодо економічних результатів і прибутку - як уже зазначалося, розмір і порядок обчислення гонорару є однією з істотних умов угоди про правову допомогу. Таким чином, діяльність адвокатських об' єднань є оплатною, тобто має на меті одержання прибутку.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, можна зробити висновок, що адвокатським об'єднанням притаманні всі ознаки суб'єктів господарювання, а адвокатській діяльності, яку здійснюють адвокатські об'єднання, - всі ознаки господарської діяльності. Господарська діяльність адвокатських об'єднань має всі ознаки підприємництва.

Отже, оскільки адвокатська діяльність, яку здійснюють адвокатські об'єднання, має ознаки підприємництва, а адвокатські об'єднання - суб'єктів підприємницької діяльності, то застосування до Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Партнери»положень законодавства, яким регулюється підприємництво, у тому числі й застосування вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року № 727/98 (за наявності відповідних умов) є правомірним.

Згідно з п. 2.1.1 ст. 2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції Закону №283/97-ВР від 22.05.1997 р.), суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами, є платниками податку на прибуток.

Отже, відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податок на прибуток сплачується тими суб'єктами господарювання, діяльність яких спрямована на отримання прибутку.

Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період.

Як встановлено судом, декларація з податку на прибуток позивача за 2006 рік (прийнята та зареєстрована в податкових органах) свідчить про те, що діяльність, яку здійснює позивач, передбачає отримання прибутку, а отже позивач є платником податку на прибуток..12.2001 року, суб'єкти господарювання, які провадять адвокатську діяльність із статусом юридичної особи, є платниками податку на прибуток підприємств і повинні вести податковий облік відповідно до Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств". У цьому ж своєму листі Міністерство фінансів України чітко визначає, що адвокати і адвокатські об'єднання можуть обирати спрощену систему оподаткування для своїх доходів.

Відповідно до Роз'яснення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 18.02.2005 р. № ІУ/9-2-5 адвокат, здійснюючи адвокатську діяльність, не позбавлений права стати на облік та отримати свідоцтво про сплату єдиного податку. При цьому жоден нормативний чи законодавчий акт не зобов'язує адвоката використовувати печатку із зазначенням "Приватний підприємець" замість "Адвокат" чи змінювати будь-які інші атрибути адвокатської діяльності на підприємницьку діяльність. [...] Аналогічним чином можуть бути платниками єдиного податку і адвокатські об'єднання.

Як вбачається з матеріалів справи, в Адвокатському об'єднанні „Адвокатська компанія „Партнери" середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки ВІД реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень (даний факт підтверджується доданими документами і відповідачем не заперечується).

Таким чином, позивач повністю відповідає встановленим п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03 липня 1998 року № 727/98 умовам, за яких суб'єкт підприємницької діяльності може перейти на спрощену систему оподаткування. Відповідно до п. З згаданого Указу, Позивач при переході на спрощену систему оподаткування має право обрати собі ставку єдиного податку в розмірі 10 %.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв рішення про відмову в заяві позивача про переведення Адвокатського об'єднання „Адвокатська компанія „Партнери" на спрощену систему оподаткування за ставкою 10% та видачею свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 10 % згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»на 2007 рік безпідставно.

          Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним рішень.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи та керуючись ст.ст.71, 94, 97, ст.ст. 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити

2.          Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва видати Адвокатському об’єднанню «Адвокатська компанія «Партнери»Свідоцтво про сплату єдиного податку за ставкою 10% на 2008 рік.

3. Визнати нечинними рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27.12.2006 р. № 12691/10/15-1207 та від 12.11.2007 р. № 6003/10/15-607 про відмову в переведенні Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Партнери»на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 2007 року за ставкою єдиного податку 10% і видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 10 %.

4. Судові витрати 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Адвокатського об’єднання «Адвокатська компанія «Партнери»за рахунок місцевого бюджету.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя                                         Добрянська Я.І.