Постанова № 2324445, 23.01.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.01.2008 р.                                                                                                     № 6/98

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді Добрянської Я.І. ,

секретаря судового засідання Зубко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва

доТовариство з обмеженою відповідальністю "Ліспромбуд"

про звернення стягнення на активи

Представники:

від позивача: Індутна К.В. (довіреність від 11.06.2007 р. № 7947/9/10-209); Марченко Ю.О. (довіреність від 12.01.2008 р. № 272/9/10-209)

від відповідача: не з»явилися

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.01.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція Печерському районі м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліспромбуд» про звернення стягнення на активи у розмірі 3 697,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що відповідач ТОВ «Ліспромбуд» не сплатив суму штрафних (фінансових) санкцій визначених в рішеннях № 2752220/0 та № 2762220/0 від 13.12.2006 р. в розмірі 3 697,00 грн., з них 1751,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції та 1946,00 грн. - нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Вказані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були застосовані до відповідача в зв’язку з порушенням ним положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР та Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 р. № 15-93.

Також, позивач просив в порядку забезпечення позову накласти арешт на майно та кошти ТОВ «Ліспромбуд». В ході судового розгляду представник позивача уточнив позовні вимоги та просив лише стягнути суму боргу в розмірі 3697,00 грн.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання представників не направив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліспромбуд »(далі - відповідач) взяте на облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва (далі - позивач) як платник податків 12.01.2000 року за № 22723.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліспромбуд»(ЄДРПОУ 30674423), має заборгованість в сумі 3 697,00 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язання та штрафним санкціям за порушення вимог валютного законодавства.

На підставі Акту № 433/22-216-30674423 від 30.11.2006р. про результати виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України згідно листа банку АКБ "Укрсоцбанк" №39.29.-55/457 від 03.07.2006року по контракту №1 від 01.12.05, ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкові рішення №2752220/0 та №2762220/0 від 13.12.2006р., якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства 3697,00 грн., у т.ч.:

1751,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 1946,00 грн. - нарахована пеня. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліспромбуд »податкові рішення № 2752220/0 та № 2762220/0 від 13.12.2006р. до акту перевірки від 30.11.2006р. № 433/22-216-30674423 в адміністративному порядку не оскаржувало.

Оригінали податкових рішень № 2752220/0 та № 2762220/0 від 13.12.2006р., складених на підставі акту перевірки № 433/22-216-30674423 від 30.11.2006р., були вручені особисто у виконавчому директору Посохову П.А. 13.12.2006 року, про що свідчить його підпис.

Позовна заява ТОВ «Ліспромбуд»щодо визнання недійсним податкових рішень № 2752220/0 та № 2762220/0 від 13.12.2006р., складених на підставі акту перевірки № 433/22-216-30674423 від 30.11.2006р. до суду не подавалася, в апеляційному порядку згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон України №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (зі змінами та доповненнями) вказані податкові повідомлення –рішення не оскаржувалися.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру адміністративного оскарження.

Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181- ІІІ, узгоджена сума податкового зобов'язання, несплачена платником податків у визначений цією статтею строк, визначається сумою податкового боргу.

Таким чином, сума податкового зобов'язання ТОВ "Ліспромбуд" по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язання та штрафним санкціям за порушення вимог валютного законодавства була встановлена в розмірі 3 697,00 грн., з них:

-          штрафні (фінансові) санкції - 1751,00 грн.

-          нарахована пеня –1946,00 грн.

Згідно абзацу третього п. п. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8 Закону № 2181-ІІІ, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Оскільки податковий борг ТОВ "Ліспромбуд" виник 26.12.2006р., відповідно право податкової застави виникло також 26.12.2006 р.

Згідно п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону України №2181-ІІІ,у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Згідно даної норми та у відповідності до п.п.6.2.2 - п.п.6.2.5 п.6.2 ст.6 Закону України №2181-ІІІ, відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/179 від 11.01.2007р. на суму 1751,00 грн. Вимога була повернута 15.02.2007р. у зв'язку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою; цей факт засвідчує повідомлення № 3433739 з відміткою поштового відділення. У зв'язку з цим перша податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень. (Акт розміщення першої податкової вимоги на дошку податкових оголошень №22/2 від 15.02.2006р.) Перша податкова вимога погашена не була, відповідачем в судовому чи адміністративному порядку оскаржена не була.

Відповідно до абзацу б) п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст.6 Закону № 2181-ІІІ, друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги. Але, згідно п.п.5.8 п.5 вищезазначеного Порядку, якщо за результатами перевірки фактичного місцезнаходження платника податків не встановлено, друга податкова вимога разом із третім екземпляром акту підрозділом стягнення податкового боргу передаються структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної кореспонденції, для розміщення її на дошці податкових оголошень. Оскільки, підприємство не знаходиться за адресою, про що складено відповідний акт перевірки місцезнаходження від 16.01.2007р., другу податкову вимогу № 2/2698 від 19.03.2007р. на суму 3697,00 грн., було розміщено на дошку податкових оголошень (акт розміщення №39/2 від 20.03.2007р.).

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), у разі, коли інші, передбачені цим Законом заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а саме на р/р № 26006026425131/840, № 26006026425131/978, № 26006026425131/980, в КБ "Укрсоцбанк", м. Київ, 322012.

Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надсилання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.5.1 глави V Інструкції НБУ "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. за № 22, примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами, а згідно ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24.03.1998 № 202/98-ВР (із змінами та доповненнями), примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України №2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

П.п.2.3.1. п.2.3. ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

При цьому відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв’язку з несплатою ним штрафних (фінансових) санкцій..

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліспромбуд»борг в розмірі 3 697,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ "Ліспромбуд", ЄДРПОУ 30674423, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б (р/р № 26006026425131/840, № 26006026425131/978, № 26006026425131/980, в КМФ АКБ "Укрсоцбанк", м. Київ, 322012) суму податкової заборгованості перед бюджетом, а саме:

-          в рахунок погашення пені за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 1946,00 грн. на р/р 31111105700007 в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, одержувач: УДК у Печерському р-ні в м. Києві, ідентифікаційний код 26077922, код платежу 21081000;

-          в рахунок погашення штрафних санкцій за порушення валютного законодавства в розмірі 1751,00грн. на р/р 31111105700007 в ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, одержувач: УДК у Печерському р-ні в м. Києві, ідентифікаційний код 26077922, код платежу 21081000

з будь-яких рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя                                         Добрянська Я.І.