Рішення № 2323660, 12.11.2008, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2008 р.

Справа № 5/92

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/92

за позовом: приватного підприємства "Техстройнорма", м. Кіровоград

до відповідача: приватного підприємства "Автомир", м. Кіровоград

про стягнення 240 000, 00 грн.,

Представники сторін:

від позивача - Чеботарь О.М., довіреність б/н від 10.10.08;

від відповідача - Бойченко К.С., довіреність б/н від 03.11.08.

Приватне підприємство "Техстройнорма" звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення заборгованості по договору про надання послуг від 01.04.2008 року в сумі 240000,00 грн., з приватного підприємства "Автомир".

Ухвалою господарського суду від 30.10.2008 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження в справі.

Відповідач надав господарському суду відзив на позовну заяву в якому зазначено про визнання позовних вимог у повному обсязі, але на даний час підприємство знаходиться у скрутному матеріальному становищі та не має можливості сплатити заборгованість.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між приватним підприємством "Автомир" - замовник (далі – ПП "Автомир") та приватним підприємством "Техстройнорма" - виконавець (далі – ПП "Техстройнорма") 01.04.2008 року укладено договір про надання послуг (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання надавати послуги консалтингу, необхідні замовнику для ведення фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до п. 2.2. Договору виконавець готує пропозиції щодо реалізації взятих зобов’язань, погоджує їх із замовником, проводить консультації з предмету договору, а також надає звіт по результатам проведених досліджень.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що за виконання послуг, зазначених у п. 1.1. Договору, замовник сплачує виконавцеві винагороду згідно актів виконаних робіт та виставлених рахунків, наданих виконавцем протягом 3-х банківських днів шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок, або в касу.

Загальна сума договору становить 500 000, 00 грн. (п. 3.2. Договору).

Позивач належним чином виконав зобов’язання за договором від 01.04.2008 року.

Так, ПП "Техстройнорма" складено звіт за результатами проведених досліджень за завданням на тему "Техніко-економічні дослідження роботи автопарку".

Сторонами договору від 01.04.2008 року складено та підписано акт № 2 від 30.06.2008 року приймання-здавання виконаних робіт на суму 240 000, 00 грн.

Виконавцем 30.06.2008 року виставлено замовнику рахунок-фактуру № 2 на суму 240 000,00 грн.

Але відповідач у порушення умов договору від 01.04.2008 року вартість наданих йому послуг не оплатив.

Позивач надіслав відповідачу 28.08.2008 року листа з вимогою сплатити відповідну суму вартості наданих послуг за договором від 01.04.2008 року.

У відповідь на вказаний лист відповідач надіслав позивачу листа від 15.09.2008 року у якому зазначив, що він не заперечує проти сплати коштів, але на даний час підприємство знаходиться у скрутному матеріальному становищі та не має можливості сплатити заборгованість.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Згідно частини 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, оскільки дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг від 01.04.2008 року в сумі 240 000,00 грн. є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Державне мито по справі в сумі 2400 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Автомир" (25003, м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 1Б, ідентифікаційний код 32615967, адреса для пошти: 25006, м. Кіровоград, а/с № 7/44) на користь приватного підприємства "Техстройнорма" (25006, м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 1Б, ідентифікаційний код 35720510) заборгованість в сумі 240 000,00 грн., а також судові витрати на державне мито в сумі 2 400 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя