Рішення № 2322986, 06.11.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" листопада 2008 р.

Справа № 6/4954

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Хенкель Баутехнік(Україна)" м. Вишгород Київської області

до Приватного підприємства "Укрфасадінвестбуд" м. Хмельницький

про стягнення 89524,89 грн.

Суддя

Представники:

Від позивача: - Коба А.В. –за довіреністю від 24.09.2008р.

Від відповідача - не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 101075,59 грн. основного боргу та 3032,28 грн. штрафних санкцій, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті товару, який поставлений позивачем згідно накладних.

Представник позивача в судовому засіданні в порядку ст. 22 ГПК України подав суду письмове клопотання від 06.11.2008р., відповідно до якого уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 87111,53 грн. основної заборгованості та 2413,36 грн. штрафних санкцій, всього в сумі 89524,89 грн. Подане клопотання приймається судом.

Відповідач в судове засідання не з’явися, письмових пояснень щодо позову суду не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений із направленням ухвал згідно реєстру поштових відправлень від 06.10.2008р. №01-190, від 24.10.2008р. №01-204). При цьому, справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України відповідно до наявних у справі документів.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Хенкель Баутехнік /Україна/” м. Вишгород Київської області як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа зареєстроване Вишгородською райдержадміністрацією Київської області 11.03.1998р. , про 0ол видано свідоцтво про державну реєстрацію №096696 серія АОО, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки головного управління статистики в Київській області №1491/2007р.

Згідно усної домовленості, відповідач отримав товар на загальну суму 160455,01 грн., що підтверджено видатковими накладними від 17.01.2008р. №3710031213, від 18.01.2008р. №3710031454, від 19.01.2008р. №3710031674, від 19.01.2008р. №3710031675.

Відповідач частково сплатив заборгованість за одежний товар в сумі 59379,42 грн., що підтверджено довідкою банку від 22.10.2008р.

Позивач листами від 08.07.2008р. за №203 та від 20.05.2008р. за вих.№129 звертався до відповідача з претензійними вимогами сплатити заборгованість за переданий товар, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідачем розрахунки за одержаний товар в повному обсязі не були проведені, позивач звернувся із позовом до суду, відповідно до якого просить (із врахуванням уточнень) стягнути з відповідача 87111,53 грн. основної заборгованості та 2413,36 грн. штрафних санкцій за користування чужими коштами згідно п.6 ст. 231 ГК України.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Як вбачається із аналізу правовідносин, що мали місце між сторонами, між позивачем та відповідачем укладались усні угоди з елементами поставки та договору купівлі-продажу, оскільки позивачем відповідачу поставлявся товар згідно визначеного у видаткових накладних асортименті, вартість якого останній зобов’язувався оплатити.

Відповідно до ст.ст. 655,656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача перед позивачем наявний борг в сумі 87111,53 грн. за переданий товар, що підтверджено видатковими накладними від 17.01.2008р. №3710031213, від 18.01.2008р. №3710031454, від 19.01.2008р. №3710031674, від 19.01.2008р. №3710031675. При цьому, доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості суду не подано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 87111,53 грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 2413,36 штрафних санкцій із посиланням на п.6 ст. 231 ГК України, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту ст. 230 ГК України слідує, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, ч.4. ст. 231 ГК України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку штрафні санкції як вид господарських санкцій, а також як спосіб забезпечення виконання грошового зобов’язання, повинен передбачатися письмовим договором, який між сторонами не укладався, оскільки товар був переданий відповідачу по усній домовленості в кількості, в асортименті та по ціні, що визначалась згідно видаткових накладних. Доказів наявності підписаного між сторонами договору, яким би передбачалось застосування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов’язань, суду не подано.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 87111,53 грн. основного боргу; в частині стягнення 2413,36 грн. штрафних санкцій суд вважає за необхідне відмовити із вищевикладених підстав.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1,12, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Хенкель Баутехнік (Україна) м. Вишгород Київської області до Приватного підприємства „Укрфасадінвестбуд” м. Хмельницький про стягнення 89 524,89 грн. задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Укрфасадінвестбуд” м. Хмельницький, вул. Зарічанська,22/2 (р/рах. 26004301011048, Ощадбанк, МФО 315784, КОД ЗКПО 35260769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хенкель Баутехнік (Україна) Київська область м. Вишгород, вул. Ново-промислова,2 (р/рах.№26001003001600 в АБ „ІНГ Банк Україна” м. Київ, МФО 300539, код ЗКПО 21685172) 87111,53 грн. (вісімдесят сім тисяч сто одинадцять гривень 53 коп.) основного боргу, 871,12 грн. (вісімсот сімдесят одна гривня 12 коп.) витрат по оплаті держаного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя

Віддруковано 3 прим.

1-до матеріалів справи, 2,3-сторонам