Рішення № 2322648, 13.11.2008, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2008 р.

Справа № 19/101

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

При секретарі судового засідання: Гринюк О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аванті Груп”

02088, м. Київ, пров. Геофізиків, 12

поштова адреса: 03170, м. Київ, вул. В. Кільцева, 2

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Оволайн ЛТД”

76018, м. Івано-Франківськ, вул. В. Івасюка, 62

поштова адреса: 03150, м. Київ, вул. Жилянська, 31

про: стягнення з відповідача 339 274 грн. 09 коп.

За участі представників:

від позивача: Паращук М.Л. - представник, (довіреність № 1103/1 від 03.11.08)

від відповідача: не з”явився;

Суть спору: ТзОВ “Аванті Груп” заявлено вимогу про стягнення з відповідача 270 560 грн. 22 коп., з яких: 215 327 грн. 82 коп. - основний борг, 54 339 грн. 15 коп. - пеня, 893 грн. 25 коп. - 3% річних.

Представник позивача 04.11.08. в судовому засіданні подав заяву про збільшення позовних вимог (вих. № 1104/1 від 04.11.08.; вх.№ 10762 від 04.11.08.) та просить суд стягнути з відповідача 339 274 грн. 09 коп., з яких: 215 327 грн. 82 коп. - основний борг, 120 014 грн. 13 коп. - пеня, 1 972 грн. 84 коп. - 3% річних, 1 959 грн. 30 коп. - інфляційне збільшення суми боргу.

Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, заява позивача від 04.11.08. підлягає прийняттю та розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача тричі в судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 17.09.08. (вих. № 12730), від 09.10.08. (вих. № 14029) та від 04.11.08. (вих. № № 15453, 15454), про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, представник відповідача - Неліп Х.І. (довіреність б/н від 06.10.08.), 14.10.08. ознайомилася з матеріалами справи та отримала копії позовної заяви, претензії та гарантійного листа.

Від відповідача 12.11.08. надійшло клопотання № 044-1/08 (вх. № 11022) про відкладення розгляду справи, мотивоване відсутністю в штаті ТзОВ «Торговий дім «Оволайн ЛТД»юрисконсульта.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки воно документально не підтверджене та директор ТзОВ «Торговий дім «Оволайн ЛТД»не позбавлений права представляти в суді самостійно інтереси товариства. Крім того, судом тричі відкладався розгляд справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, в зв»язку з нез»явленням в засідання представників сторін, в даному випадку відповідача по справі – ТзОВ «Торговий дім «Оволайн ЛТД».

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються його вимоги та, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив, що між сторонами даного спору 20.02.08. укладено Договір № АГ-15 про технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт, відповідно до якого виконавець (надалі - позивач) зобов»язався надавати послуги з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів замовника (надалі - відповідача), а ТзОВ «Торговий дім «Оволайн ЛТД», в свою чергу, зобов’язався приймати та оплачувати надані роботи та виконані послуги (п.1.1).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем його зобов’язань станом на 04.09.08. виникла заборгованість в сумі 215 327 грн. 82 коп., що підтверджується: рахунками- накладними №ОК-0002589 від 05.07.08., №ОК-0002565 від 02.07.08., №ОК –0002596 від 07.07.08., №ОК-0002653 від 10.07.08., №ОК-0002625 від 09.07.08., №ОК-0002687 від 14.07.08., №ОК-0002685 від 14.07.08.; актами прийому-передачі виконаних робіт №ОК-000004018 від 05.07.08., №ОК-000004019 від 05.07.08., №ОК-000004061 від 11.07.08., №ОК-000004063 від 11.07.08., №ОК-000004066 від 11.07.08., № ОК-000004086 від 15.07.08., №ОК-000004097 від 16.07.08. та іншими матеріалами справи; зазначена заборгованість підтверджується відповідачем у гарантійному листі від 06.08.08. № 01/08 (а.с. 32).

В зв»язку з заборгованістю відповідача, позивачем надіслано вимогу про погашення боргу /претензія від 15.08.08. № 182, надіслана згідно фіскального чеку 18.08.08./.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 4.4 договору № АГ-15, оплата виконаних робіт, використаних під час виконання ремонтних робіт запасних частин і матеріалів та інших послуг проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця (позивача) протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт або на інших умовах оплати, узгоджених сторонами окремо, шляхом підписання додаткової угоди до даного договору. Сторони не підписували будь-яких додаткових угод до вищезазначеного договору.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми боргу або ж спростували доводи позивача суду не подано. За наведених обставин, вимоги в частині стягнення 215 327 грн. 82 коп. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.1. договору, у випадку затримки повної оплати виконаних робіт, вартості встановлених матеріалів та запасних частин у строк, обумовлений п. 4.4. договору, замовник (відповідач) сплачує виконавцеві (позивачу) пеню у розмірі 0,5% від несплаченої вартості виконаних робіт за кожен день прострочення платежу, до моменту повного погашення заборгованості.

Відповідно до розрахунку позивача, сума пені за період з 10.07.08. по 04.11.08. становить 120 014 грн. 13 коп.

Суд не вбачає підстав для стягнення пені в зазначеному розмірі, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, з огляду на викладене, до стягнення належать 15 598 грн. 33 коп., в решті стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, вимоги позивача щодо стягнення індексу інфляції за період з 10.07.08 по 04.11.08 в розмірі 1 959 грн. 30 коп. та 3 % річних в розмірі 1 972 грн. 84 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати слід покласти на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 343 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД», 76018, м. Івано-Франківськ, вул. В. Івасюка, 62, поштова адреса: 03150, м. Київ, вул. Жилянська, 31 (код 34623849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті Груп», 02088, м. Київ, пров. Геофізиків, 12, поштова адреса: 03170, м. Київ, вул. В. Кільцева, 2 (код 30440060) –234 858 грн. 29 коп., 2 348 грн. 58 коп. судових витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Максимів Т.В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 17.11.08.

Внесено в АС «Діловодство суду»

помічник судді Кузишин У.Б.