Рішення № 2322484, 07.10.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2008 р.

Справа № 10/4837

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Східні регіони" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сприяння" м. Хмельницький

про стягнення 1679,09 грн.

Представники сторін:

позивача : Буряк О.М. - за довіреністю №44/09/08 від 17.09.08р.

відповідача : не з'явився

Суть спору:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 5937грн.02 коп. заборгованості, з яких 4205,21 грн. основного боргу, 630,78 грн. штрафу, 421,44 грн. пені, 456,71 грн. 25% річних за користування коштами, 222,28 грн. втрат від індексу інфляції, вказуючи на те, що дана заборгованість виникла в зв'язку із невиконанням договору поставки № 12/01/08р. від 29.02.2008р., який був укладений між сторонами. В обгрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 526, 625 ЦК України.

Позивачем у відповідності до ст. 22 ГПК України подано заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку із сплатою відповідачем основного боргу в сумі 4205,21 грн. та просить суд стягнути з відповідача 1679,09 грн. заборгованості, з яких 630,78 грн. штрафу, 398,46 грн. пені, 427,99 грн. 25% річних за користування коштами, 221,86 грн. втрат від індексу інфляції.

Дана заява не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси тому приймається судом.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав, суму заборгованості не оспорив, своїм процесуальним правом не скористався.

Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Східний регіон" м. Київ та товариством з обмеженою відповідальністю "Сприяння" м. Хмельницький 29.02.2008р. укладено договір поставки №12/01/08р., згідно якого позивач ( продавець) зобов'язується передати , а відповідач ( покупець) прийняти та оплатити товар - продукти харчування в асортименті. кількості, по ціні зазначеній в товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору ( п.п.1.1.,1.2. договору).

На виконання умов договору, позивач 09.03.2008р.згідно видаткової накладної №1/-0000136 поставив відповідачу товар на суму 11815,30 грн..

Пунктом 4.5 вищевказаного договору визначено оплату товару на протязі 14 банківських днів з моменту поставки товару.

Відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 3000 грн., що підтверджується банківською випискою від 07.04.2008р..

23.06.2008р. відповідач повернув, а позивач прийняв частину товару згідно витратної накладної №РНк-394307 від 11.05.2008р. на суму 4610,09 грн..

На момент звернення до суду з позовом заборгованість відповідача склала 4205,21 грн..

Відповідач 22.09.2008р. оплатив 4205,21грн. заборгованості за поставлений товар, що підтверджується випискою банку від 22.09.2008р..

Пунктом п. 5.1. договору поставки передбачено, що за прострочку оплати за поставлений товар відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 15% від суми партії поставленого товару. На підставі даного пункту позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 630,78 грн. із розрахунку 4205,21грн.*15%:100%.

Відповідно до п.5.2 вищевказаного договору за прострочення оплати за поставлений товар покупець сплачує пеню в розмірі 1% від вартості не сплаченого товару, за кожний день прострочення виконання зобов'язання по сплаті. Позивач, враховуючи вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", нарахував відповідачу пеню в розмірі 398,46 грн. (із розрахунку 4205,21*20%:100%:366*28 дн. (з 03.04.08р. по 30.04.08р.)= 64,80 грн.; 4205,21*24%:100%:366*121дн. (01.05.08р. по 29.08.08р.) = 333,66 грн.).

У відповідності до п.5.6. договору у випадку прострочення оплати за поставлений товар Покупець сплачує 25% річних за користування коштами до дня погашення заборгованості включно. Позивач нарахував відповідачеві 427грн.99 коп. річних за користування коштами за 149 днів.

Крім того, позивач у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України згідно якого боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, нарахував відповідачу 221,86 грн. втрат від індексу інфляції за квітень-червень 2008р..

В зв'язку із несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань, позивача просить суд стягнути з відповідача 630,78 грн. штрафу, 398,46 грн. пені, 427,99 грн. 25% річних за користування коштами, 221,86 грн. втрат від індексу інфляції.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності до ст.173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законами, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено що, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей , передбачених цим кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач своєчасно не виконав договірні зобов'язання щодо оплати товару згідно договору від 29.02.2008р.

У відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями ст.549 ЦК України визначено штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищенаведені норми та умови договору, в зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань, позивач правомірно нарахував відповідачу штраф у розмірі 630,78 грн., пеню в розмірі 398,46 грн., 427 грн.99 коп. річних за користування коштами з 221,86 грн. втрат від індексу інфляції за квітень-червень 2008р..

З огляду на вищевикладене, та враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 1679,09 грн. заборгованості, з яких 630,78 грн. штрафу, 398,46 грн. пені, 427,99 грн. 25% річних за користування коштами, 221,86 грн. втрат від індексу інфляції є обґрунтованими, підтвердженими належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позовних вимог та неправомірні дії відповідача, що зумовили звернення позивача до суду, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні регіони" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сприяння" м. Хмельницький про стягнення 1679,09 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сприяння" м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 12 (код 23840062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні регіони" м. Київ, вул. Предславинська,34-Б (код 31112772) 630,78 грн. (шістсот тридцять грн. 78 коп.) штрафу, 398,46 грн. (триста дев'яносто вісім грн. 46 коп.) пені, 427,99 грн. (чотириста двадцять сім гривень 99 коп. ) 25% річних за користування коштами, 221,86 грн. (двісті двадцять одна грн. 86 коп.) втрат від індексу інфляції, 102 витрат по сплаті державного мита, 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

Віддруковано 3 примірники:1- в справу, 2- позивачу, 3- відповідачу