Постанова № 2321567, 30.10.2008, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2008 Справа№ 28/622-07

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідача),

суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.

при секретарі: Стуковенковій Н.В.

за участю сторін:

від позивача: Казак Д.А., довіреність № 18 від 25.10.07, представник;

від відповідача: Христова Т.О., довіреність № 27/28-06 від 06.10.08, провідний юрисконсульт;

від відповідача: Білоброва Ю.А., довіреність №20/28-06 від 05.10.07, начальник юридичного відділу;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2008 року у справі № 28/622-07

за позовом комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Облводоканал"

до Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал"

про стягнення 243 123 665, 99 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2008 року (суддя –Манько Г.В.) у справі № 28/622-07 за позовом комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Облводоканал", смт. Кринички, Дніпропетровської обл. до Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ про стягнення 243 123 665,99 грн. позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача на підставі ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України вартість безпідставно отриманого майна (отриманої відповідачем у період 2001-2007 років питної води) у розмірі 243 123 665,99 грн., державне мито 25 500 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу 118 грн.

Рішення мотивовано тим, що:

- між позивачем та відповідачем було укладено договори №1 від 03.01.2001 року та №1 від 02.01.2002 року, які визнані Дніпропетровським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом неукладеними, та договір №25ю/03 від 02.01.2003 року, який рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №39/455 визнано недійсним.

- позивачем у період 2001 –2007 років надавались відповідачу послуги з водопостачання в обсязі 622 051 150 куб.м. Розрахунки за отриману воду відповідач не здійснював, з вимогами припинити водопостачання до позивача не звертався, його вимоги щодо відшкодування вартості спожитої води не задовольнив.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та винести постанову, якою відмовити в позовних вимогах комунальному підприємству Дніпропетровської обласної ради "Облводоканал" в повному обсязі.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що ухвалою господарського суду по даній справі від 18.12.2008 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв*язку з порушенням відносно МКВП «Дніпроводоканал»провадження у справі про банкрутство. Господарський суд не задовольнив клопотання відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні до розгляду апеляційної скарги на ухвалу від 18.12.2008 року та в порушення вимог ст.ст.79, 91 ГПК України виніс рішення по суті.

Також скаржник посилається те, що суд фактично не дослідив надані докази по справі, не дав оцінку запереченням відповідача та не застосував позовну давність, про яку ним заявлено.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги МКВП «Дніпроводоканал»посилається не безпідставне застосування господарським судом при задоволенні позову ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України та застосування тарифу 0,549 грн. при розрахунку стягуваної суми.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає її доводи необґрунтованими, просить відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду залишити без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги частковому задоволенню в силу наступного:

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Статуту Дніпропетровського обласного державного комунального підприємства “Облводоканал”, зареєстрованого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради народних депутатів 30.08.1996 року структурним його підрозділом являлось Виробниче управління Аульського районного водопровідного господарства (т.2 а.с.2-14).

Позивач - комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради “Облводоканал” (КП ДОР “Облводоканал”) є правонаступником Дніпропетровського обласного комунального підприємства ”Облводоканал”, яке в свою чергу являлось правонаступником Дніпропетровського обласного державного комунального підприємства “Облводоканал” (т.2 а.с.16-34).

Відповідач - Міське комунальне виробниче підприємство “Дніпроводоканал” є правонаступником Державного комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем у період 2001-2007 років існували господарські відносини відповідно до договорів №1 від 03.01.2001 року, №1 від 02.01.2002 року та №25ю/03 від 02.01.2003 року.

Рішенням господарського суду від 01.06.2005 року у справі №39/455 договір №25ю/03 від 02.01.2003 року визнано недійсним (т.1 а.с.124-127).

В Постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2006 року у справі №28/217-06-(9/459), яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2007 року договори №1 на відпуск води з комунального водопроводу від 03.01.2001 року та №1 на відпуск води і послуги каналізації від 02.01.2002 року апеляційний господарський суд визнав неукладеними та на підставі п.17 Роз*яснення Вищого господарського суду України від 12.03.99 року №02-5/111 та п.1-1 ст.80 ГПК України припинив провадження у справі (т.2 а.с.136-139).

Таким чином підстави, відповідно до яких сторони здійснювали господарську діяльність, у зв*язку з прийняттям вищевказаних судових рішень, стали відсутні.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2007 року у справі №5/10 залишено без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2004 року у справі №5/10 про відмову Дніпропетровському обласному комунальному підприємству ”Облводоканал” в стягненні з Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” заборгованості за невиконання зобов*язання за договорами №1 від 03.01.2001 року, №1 від 02.01.2002 року та №25ю/03 від 02.01.2003 року в зв*язку з відсутністю правових підстав для стягнення (т.1 а.с.11-12).

У даній справі підставою позову позивач зазначив ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідно до згаданих правових норм особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов*язана повернути потерпілому це майно, в тому числі і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається судом на момент розгляду справи про повернення майна.

Посилання скаржника на неможливість застосування до правовідносин сторін саме ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, на думку колегії суддів, є неправомірним.

Заявлена зо стягнення сума не є збитками позивача в розумінні ст.906 Цивільного кодексу України, на яку посилається скаржник. Правовідносини сторін у даному випадку не базуються на договорі. Вода, отримана відповідачем згідно актів на подачу води у період з січня 2001 року по травень 2007 року, в зв*язку з відсутністю договірних відносин є отриманою без достатньої правової підстави (т.1 а.с.13-45, 47-48, 51-52, 54-55, 58-69).

Господарський суд не виконав вимоги ст.65 ГПК України щодо вчинення дій, спрямованих на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги, суд не встановив, який дійсно обсяг води та за який період часу отримав відповідач, згідно яких тарифів він зобов*язаний отриманий обсяг води оплатити, в який строк та які суми були оплачені, не зобов*язав сторони провести акт звірки. Висновки оскаржуваного рішення не обґрунтовані, не підтверджені відповідними доказами та суперечать дійсним обставинам справи.

З наявних у матеріалах справи актів на подачу води у період з січня 2001 року по травень 2007 року, з акту звіряння взаємних розрахунків від 27.10.2008 року вбачається, що відповідачем отримано від позивача 615 644 771 куб.м. питної води на суму 181 606 061,74 грн., з яких оплачено 93 489 317,26 грн.

Часткову оплату підтвердив і позивач в позовній заяві та наданому до неї розрахунку заборгованості.

Заборгованість відповідача складає 88 116 744,48 грн. (т.2 а.с.159-161).

На підставі ст.ст.1212,1213 Цивільного кодексу України дана сума підлягає стягненню на користь позивача.

Доводи скаржника щодо безпідставності позовних вимог про стягнення суми за травень 2007 року спростовуються наступним:

Відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради від 05.12.2006 року створено комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради “Аульський водовід” (т.1 а.с.80).

13.03.2007 року відповідач уклав з новоствореним підприємством договір на виробництво та надання послуг з централізованого водопостачання (т.1 а.с.86-88).

Доказів виконання сторонами умов цього договору суду не надав. З актів об*ємів подачі води від 30.03.2007 року, 28.04.2007 року та 1.05.2007 року вбачається, що відповідач продовжував до 11.05.2007 року отримувати воду від позивача (т.1 а.с.66-69).

Відповідно до акту прийому-передачі майно позивача передано новоствореному комунальному підприємству Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід»10.05.2007 року (т.2 а.с.35-49).

До 10.05.2007 року відповідач отримував питну воду від позивача, що останній визнає і при підписанні акту звіряння розрахунків від 27.10.2008 року.

Щодо посилання скаржника на необґрунтованість тарифу, визначеного позивачем у розмірі 0,549 грн. за 1 куб.м. питної води, слід зазначити наступне:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2005 року у справі №39/455 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2006 року у справі №28/217-06-(9/459), які відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України є доказом по даній справі, встановлено факт відсутності врегульованого тарифу на постачання позивачем відповідачу питної води. Підписавши акт звірки взаєморозрахунків сторони погодилися на визначену ними суму заборгованості, розраховану відповідно до тарифу 0,264 грн. за куб.м. за період з січня 2007 року по травень 2003 року, тариф 0,312 грн. за куб.м. за період з травня 2003 року по травень 2007 року.

Постановляючи рішення, господарський суд не дав оцінку доводам відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності. На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними з огляду на наступне:

Відповідно до п.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач в межах строку позовної давності, після визнання у судовому порядку діючих між сторонами договорів неукладеними та недійсним, звернувся 15.10.2007 року з вимогою до відповідача про відшкодування вартості безпідставно отриманого майна( т.1 а.с.101). До господарського суду позивач звернувся 01.11.2007 року.

Щодо посилання скаржника на порушення господарським судом процесуальних норм, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно до протоколів судових засідань від 20.11.2007 року, 04.12.2007 року, 18.12.2007 року та 17.01.2008 року розгляд позовних вимог по суті не проводився; представники сторін, про явку яких зазначалось в протоколах судових засідань, не надавали своїх пояснень суду, що є порушенням їх прав, передбачених ст.22 ГПК України.

Однак посилання скаржника на порушення судом вимог ст.79 ГПК та винесення рішення за наявності апеляційної скарги на ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі від 18.12.2007 року є необґрунтованим. Ухвала, на яку посилається скаржник, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку і підстав для зупинення провадження у справі у господарського суду не було.

Оскільки оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідно до ч.1 ст. 104 ГПК України воно підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені їм витрати зі сплати державного мита у розмірі 25 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Оскільки апеляційна скарга задовольняється частково, позивач повинен відшкодувати відповідачу судові витрати за розгляд апеляційної скарги пропорційно до розміру задоволених судом вимог, що становить 4 590 грн.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2008 року по справі №28/622-07 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, Б21 А, ЄДРПОУ 03341305) на користь комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Облводоканал" (52300, Дніпропетровська область, смт. Кринички, вул. Будівельників, буд. 5, ЄДРПОУ 03341291) заборгованість у розмірі 88 116 744,48 грн., державне мито у розмірі 25 500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Облводоканал"(52300, Дніпропетровська область, смт. Кринички, вул. Будівельників, буд. 5, ЄДРПОУ 03341291) на користь Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, Б21 А, ЄДРПОУ 03341305) судові витрати за розгляд апеляційної скарги в розмірі 4 590 грн.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.

Головуючий суддя: Т.А.Верхогляд

Суддя: І.Л. Кузнецова

Суддя: І.А.Сизько

Підписано в повному обсязі 31.10.2008 року.