Справа №2-568/08

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“19” березня 2008 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Паріста Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі по тексту - ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал») на її користь матеріальну шкоду в сумі 12638,15 грн. та моральну шкоду в сумі 1000,00 грн., яка завдана їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 20 червня 2007 року за участю автомобіля „Маzda 6 2.0i” державний реєстраційний номер НОМЕР_1, якій належить на праві вланості позивача, та автомобіля „ВАЗ-21063” державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 12638,15 грн., яка складає вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу - 12125,43 грн., послуги з проведення дослідження - 500,00 грн. та витрати на відправлення телеграми - 12,72 грн., пояснила, що вона є влаником автомобіля „Маzda 6 2.0i” державний реєстраційний номер НОМЕР_1, право керування даним автомобілем має її син ОСОБА_3, 20 червня 2007 року сталась дорожньо-транспортна пригода, за участю її автомобіля, якуим керував ОСОБА_3 та автомобіля „ВАЗ-21063” державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який працює водієм Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її власний автомобіль отримав механічні пошкодження, за постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2007 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності, для визначення вартості відновлюваного ремонту було проведено обстеження автомобіля експертом товарознавцем ОСОБА_4 та надано висновок автотоварзнавчого дослідження № 887 від 20 вересня 2007 року, з визначеною вартістю матеріального збитку в сумі 12125,43 грн., а також понесені витрати по оплаті послуг експерта в сумі 500,00 грн. та відправлення телеграми за виклик відповідача на проведення огляду автомобіля в сумі 12,72 грн., які вона віднеосить до матеврльної шкоди, яку просить стягнути з відповідача, оскільки добровільно відшкодувати завдану шкоду підприємство відповідача відмовляється.

Також, позивач вважає, що крім матеріальної шкоди їй завдано моральну шкоду, яка пов'язана із сильним психотравмуючим стресом, викликаним хвилюванням пов'язаним з пошкодженням його автомобілів, не можливістю користуватись автомобілем для сімейних потреб, довелося витрачати свій час для вирішення питань з проведення експертизи, отримання постанови суду по адміністративній справі, відповідач не зважаючи на підтвердження судом вини його працівника і розміру завданої позивачу матеріальної шкоди актом спеціаліста, відмовився в добровільному порядку відшкодувати завдані позивачу збитки, тому оцінює завдану шкоду в сумі 1000,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_5 В судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, виклладених у позовній заяві, додаткових пояснень до позову (а.с.54-56) та поясненнь, наданих позивачем в судовому засіданні.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила в позові відмовити в поному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на позов (а.с.41-42, 57-59), додатково пояснила, що дійсно 20 червня 2007 року мала місце дорожньо-траснпорна пригода за участю автомобіля „ВАЗ-21063” державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», та яким керував водій підприємства ОСОБА_2, не заперечує той факт, що автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, однак заперечує розмір завданого матеріального збитку, який визначений за висновком спеціаліста, оскільки особа, яка надала висновок не є судовим експертом, проведення автотоварознавчого дослідження проведено позивачем після сплину трьох місяців, тобто лише 05 вересня 2007 року, тобто позивач протягом даного строку мав змиогу використовувати свій автомобіль, який міг за цей час отримати додаткові механічні пошкодження, тому вважає, що висновок спеціаліста не є належним доказом по справі, тому відсутні юридичні підстави для стягнення з відповідача суми матеріального збитку в розмірі заявлених позовних вимог, також позивачем не надано належних доказів, які мали підвтердити факт заподіяння позивачу моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_7 проти позову заперечував з підстав викладених у запереченнях на позов, які залучено до матеріалів справи.

Третя особа ОСОБА_2 в попердньому судовому засіданні проти позову заперечував, в подальшому в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача ОСОБА_5, представників відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7, третю особу ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 червня 2007 року водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем „ВАЗ-21063” державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», рухався по вул. Курнатовського в м. Києві, не впевнився в безпеці дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем „Маzda 6 2.0i” державний реєстраційний номер НОМЕР_1, чим заподіяв матеріальні збитки.

 За наслідками дорожньо-транспортної пригоди, легковий автомобіль автомобіля „Маzda 6 2.0i” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

За постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2007 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 34,00 грн. (а.с.5)

Відповідно до частини третьої ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За вимог цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи, власником автомобіля автомобіля „Маzda 6 2.0i” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1, право керування даним автмобілем має ОСОБА_3. (а.с.6)

Власником автомобіля „ВАЗ-21063” державний номерний знак НОМЕР_2 є ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал». (а.с 62).

Відповідно до ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 працює водієм в ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», що підтверджується наказом підпримєства та шляховим листом за 20.06.2007 року. (а.с.61, 62)

Таким чином в розрізі даного спору, позивачем правомірно заявлені вимоги до ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась за участю водія даного підприємства ОСОБА_2, який на момент споєння дорожньо-траснпортної пригоди перебував з даним підприємством у трудових відносинах.

 Згідно звіту №887 від 20 вересня 2007 року, який складено оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю Українській експертний центр «Експерт-Сервіс Авто» ОСОБА_4, щодо визначення матеріального збитку , завданого вланику транспортного засобу - „Маzda 6 2.0i” державний реєстраційний номер НОМЕР_1, встановлено, що матеріальна шкода складає 12125,43 грн. (а.с.7-24)

Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем у справі належних доказів, які мали підтвердити відсутність вини щодо завданої ним позивачу шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не надано, будь-яких клопотань щодо витребування доказів судом відповідачем не заявлялось, відповідач проти призначення судової автотоварознавчої експертизи заперечував, вважав її призначення недоречним.

Будучи допитаним в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що внаслідок дорожньо-траснортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, для визначення вартості завданого матерільного збитку він особисто звертався до Товарситва з обмеженою відповідальність Українській експертний центр «Експерт-Сервіс Авто», праціввника даного підприємства мають відповідну кваліфікацію та дозволи на проведення ексмперної діяльності, про час та місце проведення огляду автомобіля було запроошено представника відповідача, який був присутній при огляді автомобіля, однак будь-яких зауважень щодо його проведення та виявлених в процессі дослідження дефектів автомобіля не заявляв, піждтвердив, що оплату послуг есперта здійснював саме він, однак за рахунок коштів, які було надано позивачем. В подальшому, він особисто звертався до піждпримжєства позивача з приводу вирішення питання про відшкодування завданих матерільних збитків в досудовому порядку, однак до цього часу завдану позивачу шкода не відшкодована, тому позивач, як власник автомобіля, для вирішення цього питання звернулась до суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимоги до відповідача з приводу відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, тому з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкоди в розмірі 12125,43 грн., що складає вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля визначена за висновком автотоваролзнавчого дослідження.

Однак, суд не вбачає підстав для відшкодування позивачу витрат на проведення оцінки вартості автомобіля в сумі 500,00 грн. та витрат на відправлення телеграми в сумі 12,72 грн., оскільки проведення оцінки вартості матеріального збитку проводилось на замовлення ОСОБА_3, який оплатив послуги експерьта та поштові витрати, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №321 від 10.09.2007 року (а.с.26) та фіскальним чеком від 05.09.2007 року (а.с.25).

Відповідно до вимог ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до норм цивільного процесального законодавства та розяснень, що містяться в п.5 Постанови Пленуму Верховного Сужду України від 31.03.1995 року «Про сулдову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні має бути зясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких осбтавин вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи, підтверджується поясненнями позивача та свідка ОСОБА_3, позивачка не має водійського посвідчення лише є титулярним володільцем транспорного засобу, члени сімї позивача мають інші транспортні засоби, які використосвуються для вирішення нагальних сімейно-побутових проблем, також суду не надано доказів, які мали підтвердити той факт, що після дорожньо-траснпортної пригоди автомобіль позивача не було можливості використовувати за призначенням, що позивач витрачала час для проведення товарознавчого дослідження та проведення ремонту автомобіля, як стверджувала позивачка вона не є обізнаною у вирішенні таких питань, тому довіряла їх вирішення сину ОСОБА_3

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позитвачем не доведено той факт, що внасліодк пригоди, що мала місце 20 червня 2007 року, вона зазнала моральних чи фізичних страждань, відсутні в матеріалах справи і фактичні дані, які б свідчили про негативні наслідки зазначених подій, що вплинули на зміну звичайного способу життя позивача, тому відстуні підстави для задволення вимог позивача в частині відшкодування за рахнок відповідача морвльної шкоди в сумі 1000,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягає частковому задоволенню, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню матеріальна шкода в розмірі 12125,43 грн., в іншій частині позовні вимоги задовленню не підлягають.

В порядку ст.88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 121 грн. 25 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., що підтверджується залученими до справи квитанціями про їх оплату.

Враховуючи наведене та керуючись ст.23, ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1172, ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, п.5 Постанови Пленуму Верховного Сужду України від 31.03.1995 року «Про сулдову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (юридична адреса: м. Київ, вул. Лейпцігська, 1-А, р/р 260095501086 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик» МФО 300830, код ЄДРПОУ 03327629) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 12125,43 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 121 грн. 25 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30,00 грн., а всього на загальну суму 12276,68 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

С у д д я