ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, Україна, місто Харків, вул. Володарського, 46

Справа 22-а-1266/08 Головуючий 1 інстанції - Малафєєва І.В.

Категорія - 23 Доповідач - Сіренко О.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 липня 2008 року Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого - судді Сіренко О.І.

Суддів Подобайло З.Г.

Григорова А.М.

За участю секретаря Касян В.Ю.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Суми на постанову господарського суду Сумської області по справі  за позовом Державної Сумської біологічної фабрики до відповідача державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним і часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

 Державна Сумська біологічна фабрика 10 серпня 2007 року звернулась в суд з позовом до ДПІ в м. Суми в якому просить визнати протиправним і частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2007 р. №00003817/0/17-1208/ 00483004/ 12122 в частині донарахування податкового зобов'язання за основним платежем в сумі 1008,62 грн. та штрафним санкціям в сумі 2017,24 грн.

Відповідач проти позову заперечував, рішення вважає законним та обґрунтованим.

23 жовтня 2007 року постановою господарського суду Сумської області позов задоволений. Скасовано частково податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 21.02.2007 р. №00003817/0/17-1208/ 00483004/ 12122 в частині донарахування державній Сумській біологічній фабриці податкового зобов'язання за основним платежем в сумі 1008,62 гри. та штрафним санкціям в сумі 2017,24 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Суми просить постанову суду скасувати, як таку, що постановлена з порушенням вимог норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити Сумській державній біологічній фабриці в позові у повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу Державна Сумська біологічна фабрика просить постанову суду залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Суми 9 лютого 2007 року було здійснено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.09.2006р., про що складений акт № 784/2311/00483004/15

На підставі вказаного акту перевірки від 09.02.2007о. № 784/2311/00483004/15 видано податкове повідомлення-рішення від 21.02.07 р. № 00003817/0/17-1208/00483004/12122 про донарахування та застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб в сумі 3835,89 грн., в тому числі донарахування в сумі 1008,62 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2017,24 грн.. а всього 3025,86 грн. за оплату Державною Сумською біологічною фабрикою навчання ОСОБА_1

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення згідно акту перевірки стало те, що, оплативши вартість навчання сина бувшого працівника фабрики -ОСОБА_1 у коледжі, фабрика не утримала з нього та не перерахувала до бюджету податок з доходів фізичної особи з сумі 1008,62 грн. за отримане від позивача додаткове благо.

Задовольняючи позов Державної Сумської біологічної фабрики, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до п. 1.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» фабрика не є працедавцем для ОСОБА_1 і не несе відносно нього обов»язку нараховувати та виплачувати заробітну плату, у зв»язку з чим у фабрики відсутній обов»язок нарахування, утримання та сплати податку з доходів цієї фізичної особи до бюджету. У зв»язку з відсутністю між фабрикою та ОСОБА_1 трудових відносин, фабрикою йому не нараховується та не виплачується дохід у будь - якому вигляді.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями, регулює порядок нарахування, утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб .

Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону № 889 - доходом фізичної особи - платника податку є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг ), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених н.4.3. ст.4 Закону.

Тобто сплата підприємством за навчання не працівника підприємства - ОСОБА_1 у відповідності до п. п. 4.2.9 Закону України № 889 є додатковим благом для особи, яка його отримала, відповідно підлягає оподаткуванню по податкам з доходів фізичних осіб.

 Суд першої інстанції при ухваленні постанови не врахував, що абз.10 п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4 Закон № 889 визначено, що "Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Оподаткування подарунків регулюється - ст. 14, а спадщини ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями.

В даному випадку дарувальник - юридична особа, зокрема, і у разі надання подарунка платнику податку підприємством - податковим агентом, вартість такого подарунка згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону N 889-ІУ є доходом, одержаним із джерел з України, який з 1 січня 2007 року підлягає оподаткуванню за ставкою 15 % від об'єкта оподаткування.

Підприємством були перераховані кошти за навчання громадянина ОСОБА_1, який не являється працівником (найманою особою) підприємства. Тобто громадянин ОСОБА_1 безоплатно отримав послугу у вигляді навчання. Враховуючи те. що послуга отримана не в грошовій формі, то податок з коштів сплачених за навчання необхідно утримати з застосуванням коефіцієнту (п.3.4. ст. З Закону).

Відповідно до пп.8.1.4. п.8.1. ст.8 Закону якщо оподатковуваний дохід виплачується в не грошовій формі чи готівкою з каси підприємства, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня. наступного за днем такої виплати.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що підприємством сума податку сплачена платіжним дорученням № 0011 від 05.01.2007 р., оскільки це платіжне доручення виписано 05.01.2007 року, але проведено банком 10 січня 2007 року ( перераховано до бюджету), тобто в момент проведення ДПІ в м. Суми виїзної планової документальної перевірки підприємства ( з 09.01.2007. ),у відповідності до п.17.2 ст.17 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями підприємство не звільняється від сплати штрафних санкцій. Перевірка

 підприємства розпочалась 09.01.2007р. за період з 01.07.2004р. по 30.09.2006р.

Самостійною сплатою податку під час перевірки позивач спростував свої доводи та висновки суду 1 інстанції про те, що позивач не є податковим агентом та взагалі не повинен був сплачувати податок з доходу ОСОБА_1

Згідно п.п.17.1.9. п.17.1. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями "У разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку".

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією в м. Суми правомірно здійснено донараховання податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафної санкції до позивача , а податкове повідомлення-рішення податкової інспекції № №00003817/0/17-1208/00483004/12122 від 21.02.2007 р. повністю відповідає вимогам діючого законодавства, тому у суду 1 інстанції не було законних підстав для скасування даного податкового повідомлення - рішення.

Оскільки постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального права, колегія суддів вважає необхідним скасувати постанову суду першої інстанції на підставі п.4 ч.1 ст. 202 КАС України та ухвалити нову постанову, якою відмовити Державній Сумській біологічній фабриці в позові.

Керуючись ст..ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми - задовольнити.

Постанову господарського суду Сумської області від 23 жовтня 2007 року по справі № АС - 10/412 - 07 - скасувати.

Відмовити в позові Державної Сумської біологічної фабрики до відповідача державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним і часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2007 року № 00003817/0/17 - 1208/00483004/12122.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 липня 2008 року.

Головуючий підпис Сіренко О.І.

Судді підпис Подобайло З.Г.

підпис Григоров А.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя Харківського апеляційного

адміністративного суду Сіренко О.І.

 

І.В.МАЛАФЕЄВА