Постанова № 231121, 29.08.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

29.08.06р.

Справа № А37/248-06

за позовом Науково –виробничої інвестиційної групи „Інтерпайп”, м. Дніпропетровськ

до Спеціалізованої державної податкової інспекцієїї по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську

про визнання частково нечинним податкового повідомлення –рішення від 06.07.2006р. №0000098812/3/16771

Суддя Кеся Н.Б.

Секретар с/з Боговенко С.Ю.

Представники:

Від позивача: Устинова А.В.дов. № 17 від 22.03.06р.

Від відповідача: Анохіна О.О., дов. № 12734/10/08-09-15 від 22.05.06

Лигун Т.Л., дов. №20073/10/08-09-15 від 22.08.06

На підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошена вступна та резолютивна частина.

СУТЬ СПОРУ:

Науково –виробниче інвестиційна група „Інтерпайп” (далі –позивач) звернулася з позовом до Спеціалізованої інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську (далі –відповідач) і просить суд визнати нечинним податкове повідомлення –рішення від 06.07.2006року №0000098812/3/16771 в частині стягнення пені у сумі 134819,75грн. Заявою від 29.08.2006року позивач змінив позовні вимоги і просить суд визнати нечинним вказане повідомлення-рішення в частині стягнення пені у сумі 133077,64грн. Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з нарахуванням пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки вона нарахована за період, коли позивач звернувся з позовами до суду про стягнення з нерезидентів заборгованості, яка була частково погашена боржниками добровільно, а частково стягнута судом.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що за результатами перевірки встановлені факти порушення строків розрахунків в іноземній валюті, що є порушенням вимог ст.ст.1,4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд

В с т а н о в и в :

На підставі акту перевірки від 27.01.2006року №21-08-02/2-23941834/ДСК відповідачем видано податкове повідомлення –рішення від 06.07.2006року №0000098812/3/16771, яким застосовано до позивача штрафні санкції, а саме пеню в сумі 146439,82грн. на підставі ч.1 ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Видання спірного повідомлення-рішення пов’язується з наступними обставинами згідно з вказаним актом перевірки.

Позивачем у період з 11.05.2005року по 02.09.2005року на підставі контракту від 26.01.2005року № 2020/2708, укладеного з Виробничим Республіканським унітарним підприємством «Гомельський вагоноремонтний завод ім. Калинина»на поставку металопродукції –колеса, відвантажено 5362 тонн товару на суму 50159175,0 рос. руб. Оплата надійшла у період: 04.05.05 -30.11.05 у сумі 50159175,0 рос. руб.

Як свідчить засвідчений поштовою організацією список направлених за кордон листів, позивачем 14.10.2005року направлено до Господарського суду Гомельської області Республіки Білорусь позовну ім. Калинина»заборгованості в сумі 3515917рос.руб.

Господарським судом Гомельської області 04.11.2005року винесено рішення про відмову в задоволенні позову щодо основного боргу в сумі 3515917 рос. руб. у зв'язку зі сплатою вказаної суми боржником після подання позовної заяви.

Крім того, як свідчить засвідчений поштовою організацією список направлених за кордон листів, позивачем 25.11.2005року направлено на адресу господарського суду Гомельської області про стягнення з ВРУП «Гомельський вагоноремонтний завод ім. М.И.Калинина»заборгованості за контрактом від 26.01.05 № 2020/2708 у сумі 13375780,0 рос. руб. Зазначеним судом 07.12.2005року видана ухвала про прийняття позовної заяви і відкриття провадження по справі за №481-11/2005. Рішення по справі станом на 16.01.2006року судом Гомельської області не винесено. Дебіторська заборгованість у сумі 13347838,0 рос. руб. погашена ВРУП „Гомельським вагоноремонтним заводом ім. М.И.Калинина» 30.11.2005року.

В ході судового засідання позивачем надано копію рішення господарського суду Гомельської області Республіки Білорусь від 29.03.2006року, яким в позові відмовлено у зв’язку з погашенням боржником суми боргу. Вказаний факт не відображений в акті перевірки, відбувся після перевірки.

За даними обставинами відповідачем нараховано пеню в сумі 9410,20грн. за період з моменту, коли витік 90-денний строк розрахунків іноземній валюти до моменту погашення суми.

На підставі контракту від 27.07.2004року №ТЕС001/2004, укладеного з Компанією «Тесhnо1оgу & Соmраnу LLC», USA, позивачем у період з 10.05.2005року по 22.05.2005року відвантажено 1179,986 тон товару на суму 144348,77дол. США. Оплата надійшла у період з 19.07.2005року по 05.10.2005року у повній сумі, але валютна виручка у сумі 144330,67дол.США - з порушенням термінів, які встановлені ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»із змінами та доповненнями».

Як свідчить засвідчений поштовою організацією список направлених листів, позивачем 18.08.2005року направлено до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України позовну заяву про стягнення з Компанії «Тесhnоlоgу & Соmраnу LLC»заборгованості в сумі 144348,77дол.США. Постанова про прийняття справи до провадження винесена МКАС 22.08.2005року. Рішення по справі станом на 16.01.2006року не винесено.

На підставі викладеного відповідачем нараховано пеню в сумі 19167,56грн.

В даній частині позову позивач частково визнає нарахування пені в сумі 11620,07грн. у зв’язку з пред’явленням позову до МКАС при ТПП України після закінчення 90-ти денного строку зовнішньоекономічних розрахунків, але з моменту подачі позову заперечує проти нарахування пені.

В ході судового розгляду позивачем надано рішення МКАС при ТПП України від 30.11.2005року, яким в частині стягнення боргу в сумі 144348,77дол.США суд провадження припинив у зв’язку зі сплатою боржником вказаної суми після пред’явлення позову.

На підставі контракту від 31.12.2004року №3353к/3, укладеного з Федеральним державним унітарним підприємством «Промислове об’єднання «Уралвагонзавод»ім.Ф.Е.Дзержинского позивачем в період з 01.08.2005року по 10.08.2005року відвантажено 1557,744 тон продукції - колес цільнокатаних на загальну суму 2231040,0 дол. США. Оплата за експортовану продукцію не надійшла.

Як свідчить засвідчений поштовою організацією список направлених за кордон листів, позивачем 19.10.2005року направлено до арбітражного суду м. Москви позовну заяву про стягнення з Федерального державного унітарного підприємства «Промислове об’єднання «Уралвагонзавод»ім.Ф.Е.Дзержинского заборгованості в сумі 2341918,50дол.США.

Постанова про прийняття справи до провадження винесена судом 11.11.2005року. Станом на 16.01.2006року рішення по справі не винесене.

На підставі викладеного відповідачем нараховано пеню в сумі 50324,43грн.

В ході судового розгляду позивачем надано рішення арбітражного суду м. Москви від 20.12.2005року, яким в позові відмовлено у зв’язку з погашенням боргу боржником після пред’явлення позову.

На підставі контракту від 01.04.2005року №Т5-8-010, укладеного з Державним концерном „Туркменнефть” позивачем в період з 19.05.2005року по 29.06.2005року відвантажено 1000тон товару на суму 930000,0дол.США. Оплата надійшла 23.09.2005року на суму 929750,0дол.США з порушенням встановлених Законом термінів розрахунків.

Як свідчить засвідчений поштовою організацією список направлених за кордон листів, позивачем 19.08.2005року та 05.09.2005року направлено до арачы казыет (арбітражного суду) Туркменістану позовну заяву про стягнення з Державного концерна „Туркменнефть” заборгованості в сумі 289704,30дол.США та 640295,70 дол.США відповідно.

Ухвалою зазначеного судового органу від 14.09.2005року вказані позовні вимоги об'єднані в одну справу, а 30.09.2005року винесено рішення, яким позови залишені без задоволення у зв’язку зі сплатою відповідачем суми заборгованості в розмірі 929750,0 дол.США.

На підставі викладеного відповідачем нараховано пеню в сумі 50324,43грн.

В даному випадку позивач визнає правомірним нарахування пені на суму 1742,11грн. у зв’язку з пред’явленням позову після закінчення 90-ти денного строку проведення розрахунків в іноземній валюті, однак з моменту подачі позову нараховану суму пені вважає незаконною.

На підставі контракту від 24.02.2005року №Т404/2005, укладеного з ЗАТ "МN" (Азербайджанська Республіка) позивачем в період з 06.05.2005року по 16.09.2005року відвантажено 1098,472тн товару на суму 10371233,13дол.США.

Як свідчить засвідчений поштовою організацією список направлених за кордон листів, позивачем 08.11.2005року направлено на адресу Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України позовну заяву про стягнення з ЗАТ "МN" заборгованості у сумі 10790,62дол.США.

Зазначеним судом 11.11.2005року видана постанова про прийняття позовної заяви і відкриття провадження по справі.

Рішення по справі станом на 16.01.2006року зазначеним судом не винесено.

В ході судового засідання позивачем надано копію рішення зазначеного суду від 20.02.2006року, яким, зокрема, зобов’язано боржника погасити основний борг на суму 227254,15дол.США, в частині стягнення суми боргу в розмірі 119725дол.США провадження по справі припинено у зв’язку з добровільним погашенням боргу.

За даними обставинами відповідачем нараховано пеню в сумі 359,75грн.

Факти прострочення розрахунків в іноземній валюті з наведених обставин підтверджується копіями договорів, вантажно-митних декларацій та судових рішень, що наявні в матеріалах справи.

Суд вважає нарахування пені в частині, що оспорюється, необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.1,4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.

Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що Закон звільняє вітчизняного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності від відповідальності за порушення строків спірних розрахунків у разі своєчасного і належного вжиття заходів зі стягнення валютної виручки.

Також суд враховує те, що за міжнародною судовою практикою юридичним фактом, який встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом є передусім факт звернення позивача до суду, а не факт відкриття провадження по справі.

Обставини справи свідчать, що позивачем щодо суми пені, що оспорюється, належним чином вживалися заходи зі стягнення боргу з нерезидента у судовому порядку, борг погашався боржниками добровільно після подання позову до суду.

На підставі викладеного суд вважає, що припинення провадження у справі та відмова позивачу в позові іншими судами у зв’язку з добровільним погашенням нерезидентом боргу не може тягнути за собою нарахування пені, оскільки це буде суперечити загальному змісту норм, які регулюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,254 п.п.3,6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення –рішення від 06.07.2006р. №0000098812/3/16771, виданого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську в частині стягнення пені у сумі 133077,64 грн.

Стягнути з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3,40 грн. на користь корпорації Науково –виробничої інвестиційної групи „Інтерпайп”, м. Дніпропетровськ( 49000, м. Дніпропетровськ , вул.Писаржевського,1-а, п/р 2600830040801 в АБ „Кредит –Дніпро”, МФО 305749, код ЄДРПОУ 23941834).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Б.КЕСЯ

Постанову оформлено у повному обсязі 01.09.2006року