Постанова № 2309763, 06.08.2008, Печерський районний суд міста Києва

№4-1596/08

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

06 серпня 2008 року Печерський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Карабань В.М., при секретарі Ілляш С.І.,

за участю прокурора Рудика І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Курс" ОСОБА_1 на постанову прокурора Печерського району м. Києва від 23 червня 2006р. про порушення кримінальної справи за фактом замаху на вчинення шахрайських дій посадовими особами ТОВ "Курс" за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в:

Генеральний директор ТОВ "Курс" ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову прокурора Печерського району м. Києва від 23 червня 2006р. про порушення кримінальної справи за фактом замаху на вчинення шахрайських дій посадовими особами ТОВ "Курс" за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України вважаючи зазначену постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що суперечить положенням кримінального та кримінально-процесуального законодавства України.

Свою скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до постанови від 23 червня 2006р. приводом для порушення кримінальної справи став акт № 21/23-7/14345151 від 15.04.2004р. за результатами перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва, яким зменшено суму податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на 2 934 675 грн. та на підставі цього прокуратура вважає, що посадові особи ТОВ "Курс" шахрайським шляхом намагались заволодіти коштами державного бюджету, шляхом безпідставного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2 934 675 грн.

13.04.2005р. начальником відділення СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, майор міліції Несторенко О.С. виніс постанову про відмову в порушені кримінальної справи № 56-808 відносно ОСОБА_1 (директора ТОВ "Курс"), за ч. 4 ст. 190 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Разом з цим, 21.03.2007р. Господарський суд м. Києва виніс постанову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курс" до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетної заборгованості, якою було визнане недійсним податкове повідомлення-рішення № 19237/0 від 15.04.2004р. та під час розгляду позову встановив, що податковий кредит сформовано ТОВ "Курс" відповідно до вимог чинного законодавства України.

Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 25 березня 2008р. залишив в силі постанову Господарського суду м. Києва.

Заявник вважає, що на час порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України у прокурора Печерського району м. Києва не було достатніх приводів та підстав.

В судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_2 підтримала доводи скарги та просить її задовольнити, скасувати постанову прокурора Печерського району м. Києва від 23 червня 2006р. про порушення кримінальної справи за фактом замаху на вчинення шахрайських дій посадовими особами ТОВ "Курс" за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України та відмовити в порушені кримінальної справи за вказаним фактом.

Прокурор проти задоволення скарги заперечував та вважав, що на час порушення кримінальної справи у прокурора Печерського району м. Києва було достатньо приводів та підстав для її порушення.

Вислухавши доводи представника заявника, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи в частині, що стосується приводів та підстав до її порушення в тому обсязі, в якому вони були надані слідчим органом для розгляду скарги, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України прокурор чи слідчий зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, вказавши в постанові ці приводи та підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якого порушується кримінальна справа, а також подальше її спрямування.

Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, які стали відомі слідчому, прокурору, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.

Таким чином, кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, зазначені вимоги закону, при порушені кримінальної справи, прокурором виконані не були.

Судом встановлено, що підставою для порушення кримінальної справи став акт № 21/23-7/14345151 від 15.04.2004р. за результатами перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва, яким зменшено суму податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на 2 934 675 грн. Відповідно до цього акту ТОВ «Курс» було надіслано повідомлення-рішення № 19237/0 від 15.04.2004р.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням та фактично оспорюючи висновки перевірки, ТОВ «Курс» звернулося із позовом до господарського суду.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.03.2007р. визнано недійсними ряд податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та встановлено, що формування ТОВ «Курс» податкового кредиту по факту отримання податкових накладних від постачальника повністю відповідав вимогам Закону України «Про податок на додану вартість». ДПІ не надано суду доказів визнання недійсними в установленому порядку договору, укладеного ТОВ «Курс» з ПП «Альта-Трейд», а тому ТОВ «Курс» правомірно користувався його умовами для визначення своїх податкових зобов'язань.

Підпункт 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг),

б) дата отримання податкової накладної.

Таким чином, право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникло по факту отримання податкових накладних від постачальника - ПП «Альта-Трейд».

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На момент здійснення перевірки податковий кредит позивача за вересень 2003р. був підтверджений податковими накладними, які мали всі необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість". А зі змісту п.п.7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" випливає, що платник податку притягується до відповідальності лише за умови відсутності податкових  накладних на момент перевірки.

25 березня 2008р. Ухвалою Вищого адміністративного суду України рішення Господарського суду м. Києва від 21.03.2007р. залишено без змін.

З огляду на вказані обставини, суд приходить до висновку, що в матеріалах кримінальної справи, що були надані суду як приводи та підстави для порушення кримінальної справи, відсутні дані, які б свідчили про те, що посадові особи ТОВ «Курс» шахрайським шляхом намагались заволодіти коштами державного бюджету.

Оскільки на час прийняття рішення про порушення кримінальної справи у прокурора Печерського району м. Києва не було законних приводів та підстав для її порушення, постанова в частині порушення кримінальної справи за фактом замаху на вчинення шахрайських дій посадовими особами ТОВ "Курс" за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 15, ст. 190 КК України підлягає скасуванню, а в порушенні кримінальної справи необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову прокурора Печерського району м. Києва від 23 червня 2006р. про порушення кримінальної справи за фактом замаху на вчинення шахрайських дій посадовими особами ТОВ "Курс" за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 15 ч. 4, ст. 190 КК України - скасувати.

У порушенні кримінальної справи за фактом замаху на вчинення шахрайських дій посадовими особами ТОВ "Курс", за ознаками злочину, передбаченого ст. 15 ч. 4, ст. 190 КК України - відмовити.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва.

Суддя В. Карабань