ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2008 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Хайкіна В.М.
при секретарі Бондаренко І.Г.
з участю судового розпорядника Акіншиной Л.В.
розглянувши
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2007 року Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство (далі ІКВ ВКП) звернулося до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначало, що відповідачі ОСОБА_1., ОСОБА_2. зареєстровані і мешкають в квартирі АДРЕСА_1, та користуються централізованими послугами підприємства з водопостачання та водовідведення.
В порушення вимог діючого законодавства, відповідачі ОСОБА_1., ОСОБА_2. у період часу з січня 2000 року, та на момент подачі позовної заяви, не сплачували коштів за надані їм підприємством послуги, що призвело до виникнення боргу.
Добровільно сплатити підприємству борг вони відмовилися.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідачів на їх користь в солідарному порядку борг за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 2486 грн. 32 коп.
Також, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь витрати, пов'язані з розглядом справи.
В судовому засіданні представник позивача уточнив свої позовні вимоги, на підставі ст.257 ЦК України, з урахуванням строку позовної давності, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги в сумі 1924 грн. 23 коп.
Також, представник ІКВ ВКП просив повністю відмовити ОСОБА_1., ОСОБА_2. в їх зустрічному позову про стягнення моральної шкоди, в зв'язку з тим, що позов є повністю надуманим, нічим не обґрунтованим.
Крім цього, представник позивача за основним позовом і представник відповідача по зустрічному позову згідно наданих заперечень зазначив, що згідно п.11.5 «Правил користування з водопостачання та водовідведення в місцях і селищах України», факт відсутності води встановлюється представником абонента і водоканалу, та повинен бути зафіксований в акті у відповідності до п.12.15 цих Правил. Акт державного виконавця ЖРЄПа разом з юристом, не дає жодної підстави говорити про те, що вода у абонента була відсутня. Єдиним документом згідно законодавства, який може підтвердити відсутність води, можна вважати акт представника водоканалу.
Згідно акту № 187 від 05.04.2004 року про відсутність води, та особистої заяви ОСОБА_1. був виконаний перерахунок на суму 234 грн. 85 коп., та внесені зміни в розрахунок заборгованості. Але 26.08.2004 року, за адресою пр. Леніна 56/34, де мешкають позивачі по зустрічному позову, інспектором Н.І. Лепескіной був складений акт про те, що в помешканні є неопломбований водопровідний ввід з перекривною заслонкою, відкрити яку не вдалося через відмову та перешкоди з боку ОСОБА_1. Згідно акту під ванною знаходилися гнучкі водопровідні шланги та була замочена білизна для прання. Такими діями абонент не дав можливості встановити факт відсутності водопостачання. Тому нарахування здійснювалось згідно діючого законодавства.
У грудні 2007 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулись з зустрічним позовом до ІКВ ВКП про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1., ОСОБА_2. зазначали, що послуги, надані ІКВ ВКП не відповідають державним санітарним нормам, про що свідчать виступи Ізюмського міського голови на телеканалі СІАТ 24.01.2003 року, 25.11.2003 року. Крім цього, 27.09.2003 року в квартирі ОСОБА_1 вийшла зі строю водяна система, КЖРЄП-3 були відрізані труби від водопостачання, про що були складені відповідні акти.
Неправомірні дії відповідачів спричинили їм моральні страждання.
Посилаючись на вказані обставини, просили суд стягнути на їх користь моральну шкоду з ІКВ ВКП у сумі 40.000 грн. (сорок тисяч) грн.00 копійок.
В судовому засіданні ОСОБА_1., яка також представляє інтереси ОСОБА_2. підтримала свої позовні вимоги в частині стягнення з ІКВ ВКП компенсації за завдані моральні збитки, а від стягнення матеріальної шкоди вона відмовилась.
Вислухавши пояснення сторін, представників, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ІКВ ВКП підлягають задоволенню, а в зустрічному позові слід відмовити.
Судом встановленні такі факти і відповідні їм правовідносини.
- Судом встановлено, що ОСОБА_1., ОСОБА_2. зареєстровані і мешкають в квартирі АДРЕСА_1, та користуються централізованими послугами ІКВ ВКП з водопостачання та водовідведення (а.с. 4-6).
- Позивачем ІКВ ВКП надавалися відповідачам ОСОБА_1., ОСОБА_2. послуги по холодному централізованому водопостачанню та водовідведенню.
- Відповідачі не проводили оплату за надані послуги, що привело до виникнення заборгованості з урахуванням строків позовної давності в сумі 1924 грн. 23 коп.
- Письмових претензій до ІКВ ВКП на неналежне надання послуг по водопостачанню та водовідведенню, необґрунтованих нарахувань за послуги від відповідачів, за період виникнення боргу не було.
Згідно Постанови ВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної шкоди», зазначено, що моральна шкода немайнового характеру пов'язана з моральними та фізичними стражданнями, які причинені фізичним чи юридичним особам в наслідок дій або бездіяльності інших осіб.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Вимоги ОСОБА_1., ОСОБА_2., щодо стягнення моральної шкоди не підтвердженні конкретними доказами, позивачі не зазначили в чому саме полягають їхні страждання, вони лише вказали, що після перегляду телевізійного звернення міського голови в 2003 р. їм була нанесена моральна шкода, у зв'язку з чим, суд вважає що зустрічний позов задоволенню не підлягає, оскільки він є необґрунтованим і не доведеним ОСОБА_1.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку.
Керуючись ст.ст. 10,11,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст. ст. 67, 68 ЖК України, Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, п.п.11,17,18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21.07.2005 року № 630, п.4.3, п.4.8 Правил користування системами водопостачання та водовідведення в містах і селищах України від 01.07.1994 року № 65, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2солідарно на користь Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства: Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна 11, код ЗКПО 24673063, п/р № 26065301760109 в Ізюмському відділенні АК ПІБ, кошти в сумі 1924,23 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2солідарно на користь Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства: Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна 11, код ЗКПО 24673063, п/р № 26065301760109 в Ізюмському відділенні АК ПІБ, кошти в сумі 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2солідарно на користь держави судові витрати за подачу зустрічної позовної заяви в сумі 51 грн. - державне мито, 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий:
Судове рішення № 2301159, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 22.07.2008. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-137/2008. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: